Майже половина користувачів використовують ігри для самовираження — опитування

Результати нового опитування показали, що 46% аудиторії люблять ігри завдяки можливості творити, використовувати свою уяву та самовиражатися у віртуальних світах. Цей показник зріс на 10% у порівнянні з минулим роком.

Статистика надійшла від сервісу Fandom, який опублікував свій щорічний звіт Inside Gaming Report. У 2024-му представники порталу опитали 5 тисяч користувачів про їхні вподобання, пов’язані з відеоіграми.

З усіх форм самовираження персоналізація героя виявилася найпопулярнішою, набравши 76%. Далі йдуть нікнейми та спілкування з геймерами — у них 48% та 35% відповідно.

Як мотивацію поринути в ігри, 54% респондентів відзначили бажання розслабитися та знати стрес. Далі йдуть досягнення та ранг в онлайн-проєктах з показником 40%. А 39% використовують віртуальні розваги як спосіб спілкування та соціалізації.

Ще один важливий показник пов’язаний з користувачами, які відчувають, що можуть бути собою в іграх. Вони проводять час в інтерактивних проєктах на 30% частіше, ніж у попередні роки. А щодо найкращих ігор для самовираження, то тут перелічили Roblox, Minecraft, Fortnite, The Sims та Stardew Valley.

Серед респондентів 64% вважають, що в інтернеті легше бути собою, ніж в реальності. При цьому аж 80% відзначили, що поводяться в мережі не так, як у житті.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про опитування IGDA. За його результатами стало відомо, що 67% розробників не вірять у справедливі можливості для всіх у геймдеві.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Цікаво, який відсоток людей умовно кажучи «ідентифікує» себе з персонажем, а який — створює когось зовсім несхожого на себе і ніби зі сторони «слідкує» за пригодами персонажа, як у книгах, фільмах чи серіалах, лише з тією різницею, що ти сам — сценарист всіх подій.

Бо я досить часто при спілкуванні з друзями та іншими людьми стикався з тим, що більшість людей створює персонажа схожого на себе, або ніби «ідеалізовану» версію себе. І у віртуальних світах вони (їхня цифрова версія) ніби переживає той досвід, який у реальному світі їм недоступний. Я до цього (до процесу створення персонажа) підходжу інакше і зазвичай створюю того, за чиїми пригодами мені б було цікаво спостерігати, навіть якщо персонаж зовсім не схожий на мене ні зовнішньо, ні за характеристиками.

Наприклад, я можу створити грізного воїна з максимумом скілпоінтів вкладених у силу та НР і з мінімумом — в інтелект. Або створити типову відьму — жіночого персонажа з магічними вміннями, у відьомському вбранні і капелюсі, яка збирає трави та варить зілля. Або ще безліч інших варіантів, які зовсім не будуть схожі на мене. При цьому іноді виникали цікаві діалоги, коли люди з першої категорії (які грають в іграх за самих себе) дізнавалися про моїх персонажів і дивувалися, запитуючи: «То ти таким себе бачиш?» чи «Ти що, таким хотів би бути в ідеальному світі?» чи «А чому твій персонаж зовсім не схожий на тебе?» Як виявилося, далеко не всі абстрагуються від ігрового персонажа, відчуваючи чітку межу між «Я реальний» і «Він/Вона всередині гри».

Просто підсвідомо ви хочете бути тупою накаченою відьмою.

Підписатись на коментарі