Теорія ШІ-слопу, або що таке ітерація

Вітаю. Я роздумував над тим, що відбувається у розробці ігор, коли всім керує ШІ. Паралельно, у мене є інший проєкт, освітній, я роблю переклад відео від одного спеціаліста з більш як 18 роками досвіду у розробці ігор і перше відео вже є на моєму каналі, наступні відео будуть опубліковані згодом.

Але, серед всієї корисної інформацію, яку надала людина, є кілька цитат, які варті особливої уваги:

Розпізнавайте різницю між тим, що зроблено, а що зроблено добре.

Перша чернетка будь-чого — це лайно.

Розробка ігор — це завжди ітеративна справа — не сподівайтеся зробити багато справ належним чином з першого разу.

У контексті ШІ для геймдеву, коли ми використовуємо ШІ не просто як допоміжний інструмент, а коли дозволяємо ШІ бути всім одночасно на проєкті, від геймдизайнера і до художника, то, результат роботи — це завжди сміття. Зверніть увагу, я використовую слово завжди, оскільки я на 100% впевнений, що це сміття, оскільки генеративний ШІ зайняв посаду креативного директора і генерує креатив.

ШІ не робить ітерацій. ШІ не робить адекватної оцінки своєї власної виконаної роботи і не намагається зробити краще. Також, ШІ часто повідомляє оператору, що там все чудово, додаючи хибної впевненості у високій якості роботи ШІ. Цей парадокс породжує те, що перша чернетка стає шедевром (шедевральним сміттям), що контрастує з попередніми цитатами.

Якої ви думки щодо цього? Ця теорія має сенс? Чи може взагалі генеративний ШІ зрозуміти, що таке ітерація? Чи ШІ все робить правильно з першого разу?

Ця теорія базується на тому, як взагалі працюють люди над творчою роботою. Чи то написання сценаріїв, чи скетчі малюнків, чи прототипування ігор. Від усіх майстрів я чую одну і ту саму річ — зробіть щось, викиньте це, зробіть заново. І так кілька разів.

Отже, давайте подискутуємо на цю тему теорії ШІ слопу. Яка причина такої великої кількості сміття?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

проблема скоріше в тому, що ші як гороскопи — ти бачиш шлак як якусь персоналізовану особисто для тебе штуку. люди які раніше заганяли художників безглуздими ітераціями, вони тепер тепер тоні старки які опанували техномагію. Абсолютно жахлива річ, бо тепер у нас буде десятиріччя де нам треба міняти суспільство щоб ізолювати тємщиків-кіберпсихозників подалі від грошей і дітей.

Чому ви вважаєте, що це жахливо?

Яких дітей? В новій реальності вже не існує дітей.

Кожен вирішує для себе.
Але якщо бути справедливим, багато творців робили «шедевральне сміття» і без ШІ (не хочу нікого образити, я так само).
Наприклад, я як геймдизайнер, який почав робити свою гру самотужки на Unreal Engine 5 ще «without AI», чесно намагався вивчити багато інструментів (що й зробив, об’єктивно, на дуже посередньому рівні).
Більше подобається використовувати LLM-ки для скриптів (замість колупання в блюпринт-спагетті, використовуючи які далеко не все можна реалізувати, та й самі Епіки хочуть видалити їх у майбутньому), накидання абілок (Gameplay Ability System взагалі за допомогою BP нормально використовувати не можна), створення поведінкової логіки AI ворогів (State and Behavior trees) і дуже багатьох технічних речей, включно з мовою програмування C++, вивчення яких вимагає багато часу (помилок, спроб, дебагу й нервів).

Роблю потрібне малими ітераціями з бекапами на кожному кроці, все тестую самостійно, а потім прошу вносити правки, параметри та документувати в комфортному для мене форматі.
Узагалі це більше відчувається як віртуальна команда, яка максимально точно виконує мої вказівки.

Ще цікава інформація про людський фактор із досвіду розробки власної гри:
На певному етапі розробки я вперся в проблеми з повноцінною реалізацією механіки комбату самостійно, тому прийняв рішення найняти програміста. Знайшов через знайомих, домовилися про дедлайни та оплату. Дедлайни дуже змістилися (але частково я винен: просив додавати інші реалізації паралельно, плюс ми одразу домовилися, що це дуже невеликий партайм). Зрештою вийшло зробити механіку, але зі значною кількістю багів (деякі з них були критичними та викидали з гри), які обіцяли виправити. Але через життєві нюанси ця людина не змогла зробити жодної правки протягом 5 місяців... Самостійно я так і не розібрався, як усе повиправляти, фінансово не міг дозволити собі найняти іншого програміста, і це блокувало подальшу розробку в певних аспектах.
А пару тижнів тому вирішив спробувати MCP в UE 5.8, підключив OpenCode (що дозволяє використовувати безкоштовні LLM із дуже лояльними лімітами, а також усі інші, включно з тими, що встановлені на власному ПК). Коротше, за один вечір і абсолютно безкоштовно я виправив усе по багам І реалізував просунуту систему спауну та доспауну, яка до цього була зроблена дуже базово. За моєю вказівкою воно додає доки в редактор Obsidian, який закинутий у проєкт, і заливає зміни в Diversion.
Якщо чесно, я навіть не очікував, що можна отримувати такі результати.
Тому далі вирішив рухатися з такою «командою». І це значно пришвидчило розробку багатьох аспектів гри.
Так написав, наче рекламую певні інструменти, але це те, що я реально використовую. І вони дозволяють усе робити безкоштовно.

На мою думку цей допис створений викликати холівар (безкінечна, емоційна та запекла суперечка в інтернеті, у якій жодна зі сторін не може довести свою правоту, а учасники зазвичай залишаються при своїй думці)
Маю надію, автор створить гру, яка перевершить весь AI cлоп і її не будуть називати «шедевральне сміття».

На мою думку цей допис створений викликати холівар (безкінечна, емоційна та запекла суперечка в інтернеті, у якій жодна зі сторін не може довести свою правоту, а учасники зазвичай залишаються при своїй думці)

Це не можна довести, це не можна спростувати.
Можливо, ми просто задаємо неправильні запитання?

Роблю потрібне малими ітераціями з бекапами на кожному кроці, все тестую самостійно, а потім прошу вносити правки, параметри та документувати в комфортному для мене форматі.
Узагалі це більше відчувається як віртуальна команда, яка максимально точно виконує мої вказівки.

Тож, ви працюєте обережно. Які, на вашу думку, інструкції, виконує ваша віртуальна команда добре, що б дозволило масштабуватися у багато разів?

На мою думку, це стосується всього, що пов’язане з технічною складовою, окрім оптимізації та левел-дизайну (хоча тут я скоріше лінюся, бо зараз не на часі: якщо не полінуватися, накидати план, хороших концептів та референсів, описати всі технічні аспекти, закинути потрібних асетів у проєкт — то видасть відносно непоганий результат, який потім можна довести до ладу — це від знайомих слова).
У випадку моєї гри розробку відносно легко масштабувати та делегувати за потреби. У межах проєкту я тримаю й менеджу не більше 5 чатів паралельно (зараз це: накидання анімацій юнітів для комбат-системи, мобільна база-хаб та все, що потрібно для її логіки, створення поведінки звичайного противника й відносно кастомного боса, а також технічні речі, пов’язані з освітленням і побудовою рівня для мобільної бази, ну і сам я беру на себе PM, QA та GD-задачі, пов’язані з виправленням багів, доробками, а відповідно — балансом, налаштуванням параметрів і загальним філінгом від гри).
Єдиний конфлікт між ними виникає під час перебілду після внесених змін. Але вони кожного разу запитують, коли саме робити ребілд, і вміють чекати одне одного. Я навіть більше скажу: у цих чатах взагалі задіяні різні LLM-ки, і в межах одного чату я можу перемикатися між ними — вони відносно непогано розуміють контекст одна одної. В системі контролю версій Diversion, всі на своїх бранчах з постійним підливанням мейна і мерджем за потреби.
Звісно, не все ідеально виходить одразу, але за допомогою уточнень та інструкцій можна довести все до задуманого результату. Я думаю в великих компаніях, ці процеси набагато краще побудовані і там взагалі все нон-стопом працює.
Ще таке уточнення: я не створюю артову (моделі, текстури тощо) та візуальну (анімації, ефекти) частини самостійно (за деякими винятками), а використовую паки з асетами. Але про всяк випадок також налаштував і підключив по MCP OpenCode до Blender. І все це вміє комунікувати між собою. Наприклад, створював додаткові прості анімації для мобільної бази так.

Коротше, роблю своє «шедевральне сміття».

У випадку моєї гри розробку відносно легко масштабувати та делегувати за потреби

Це ви про SURROGATus чи якийсь інший проєкт?

Так. Публічно, тільки ще першу версію комбат системи викладав. Хочу вже закінчити додавання всіх анімацій, абілок, грамотно UX запилити та ШІ ворогів — якщо зроблю анонсую. Зараз ще рано...

Раз вже спитали, ось так виглядає мобільна база (звісно, усе поки в прототипі).

Але, по суті, це кор-геймплей моєї гри: їздити по світу на своєму «місті на колесах» у реальному часі з додатковими механіками. Наприклад, буром (керується ЛКМ), який може руйнувати певні об’єкти на локації, та краном із магнітом (керується ПКМ), що може підбирати об’єкти й змінювати цистерни з паливом та водою (які необхідні для того, щоб місто їхало). Усе це працює одночасно: можна їхати й паралельно міняти паливо, бурити або щось підбирати краном на рівні. На відео видно, як можна руйнувати перешкоди, замінювати паливо та воду й використовувати буст. Звісно купа планів на апгрейди, добудови та кастомізації — але це майбутнє. Ще бачу, що тестива зміні дня та ночі потрапила...
Ну і все це зрештою приводить до покрокових битв, дуже схожих на ті, що я вже викладав на цьому каналі (але без багів, не логічностей, різноманітним балансом та приємніших у всіх аспектах).

Заодно цікаво почути думку, чи схоже на AI cлоп?

Заодно цікаво почути думку, чи схоже на AI cлоп?

По цьому відео — не дуже

А у чому сенс гри, тобто я прочитав про місто на колеса, але не зрозумів що має захоплювати гравця? І чи правильно я зрозумів, ви віддали геймдизайн ШІ, але не левел-дизайн? Чому саме так, а не навпаки?

Якраз геймдизайн на себе залишив, а ось левел-дизайн — 50/50.
Я ще нічого не анонсував, просто поділився двома відео прототипів комбату та бази...
Не хочу розкривати всі карти на даний момент, але геймплей схожий на серію Героїв 3–7, з тією відмінністю, що гравець подорожує на своїй базі-місті, а не повертається в неї. База їздить по карті і знаходить точки активації битв, ресурсів, апгрейдів і таке інше. Битви покрокові (Turn-Based Strategy), натхненні спінофом серії Clash of Heroes (правила поглиблені й змінені, є унікальні юніти та їхні абілки, ну й усе повністю в 3D).
На відео показаний функціонал переміщення бази в реальному часі, але насправді реалізовано можливість і покрокового пересування також. Я ще в роздумах: можливо, буде мікс переміщення в реальному часі та покрокових битв (привіт Expedition 33), або ж усе буде покроково. РПГ складова значно спрощена, але присутня.

Сюжетно та лорно SURROGATus — це sci-fi світ альтернативного майбутнього, у якому людей замістили наступні еволюційні форми (біологічна, роботична... насправді вже 5 вигадав унікальних, але я реаліст, тому роблю поки 2 як противників і кампанію тільки за одну).
СУРОГАТИ — істоти, які колись були людьми, але вже давно перестали ними бути. Вони представлені різними фракціями, кожна з яких демонструє свій напрямок можливої еволюції (зміни та заміни) людини.
Фракції домінують (сильніші, розумніші) у цьому світі та ведуть постійну боротьбу між собою за його ресурси й абсолютну владу. Людство як вид здебільшого залишився лише в статусі ресурсу: для одних фракцій це спосіб поповнювати власні лави (мізки в роботичні тіла, підконтрольні фракції), а для інших — банально їжа, яку вирощують на фермах, що є на базі або сховані в світі гри. Сучасний устрій цивілізації, кордони країн, війська все вминулому і втрачено для залишків людства.

У цьому всьому гравець грає кампанію однієї з фракцій, очолюючи ходу своєї мобільної бази крізь суворий і безжальний новий світ, і шукає шляхи, як подолати всіх ворогів, що зустрічаються. Включно з повною перемогою над супротивником. Кампанія з сюжетом, діалогами, цілями.

Чому я роблю саме таку гру? Бо це моя ідея, і мені подобається що виходить.
Попереду ще дуже дуже дуже багато роботи... Як мінімум: апгрейди бази, які не тільки розвивають її, а й адаптують до біомів фракцій-супротивників (наприклад, моя задумка кампанії, що роботична фракція матиме літаючу базу, і щоб до неї дістатися, треба кардинально добудувати свою — аби вона теж могла летіти). Також у планах пошук, відкриття та прокачка юнітів, їхніх абілок і ресурсів, цікаві покращення та й просто дослідження світу гри.

Звучить цікаво)
Про битви, я так зрозумів це про розтановку юнітів та автофайт? а що роблять стіни? Подивився відео прототипу, не зрозумів чи стіни пробиваються чи просто заважають поставити юніт на відповідну клітинку

Атаки відбуваються автоматично, але це не зовсім автофайт.

Кожна створена бойова група має час зарядки — це кількість ходів гравця, через яку вона автоматично піде в атаку на початку ходу (якщо її не знищать атаки юнітів ворога, їх абілки або сам герой ворога).
Механіка об’єднання в групи схожа на Match-3 (потрібно об’єднувати юнітів одного кольору вертикально):

  • Core-юніти: збираються по 3 штуки вертикально.
  • Elite-юніт (займає 2 клітинки вертикально): потрібно поставити за ним 2 Core-юніти такого ж кольору, і вони потім «входять» у нього.
  • Champion-юніт (займає 4 клітинки квадратом): потрібно поставити за ним 4 Core-юніти такого ж кольору, які також «входять» у нього.
Під час зарядки група накопичує силу атаки, яка збільшується з кожним ходом. Цей показник атаки також дорівнює її HP.

Захисні групи:
Кожна створена захисна група (потрібно об’єднати 3+ Core-юніти одного кольору горизонтально) створює стіну. Стіна це, по суті, захист з власним запасом HP: її або знищують, або об неї знищуються атакувальні групи противника. Після створення стіни завжди стають попереду. (атакувальні групи також поперду стають при створенні, але завжди перед стінами)

Головне завдання:
Пробитися через юнітів та вбити героя противника — потрібно, щоб атакувальні юніти проходили через усе поле противника й доходили до самого краю. При цьому гравець створює атакувальні групи, витрачаючи обмежену кількість дій за хід.

Насправді механіка битви набагато глибша: як мінімум, у кожної групи є власні абілки, які працюють під час зарядки або безпосередньо під час атаки.

Приклади абілок з clash of heroes:

  • Юніт, який під час атаки може перестрибувати перший ряд стін і не втрачати при цьому силу своєї атаки.
  • Юніт, який атакує так, що залишає по маршруту свого руху отруйне поле на декілька ходів.
  • Юніт який може на декілька ходів заморозити зарядку атакувального відряду ворога.
Але якщо бути справедливим, багато творців робили «шедевральне сміття» і без ШІ (не хочу нікого образити, я так само).
Наприклад, я як геймдизайнер, який почав робити свою гру самотужки на Unreal Engine 5

Якби ви могли написати собі листа у минуле, то що б ви сьогодні порадили собі з минулого?

Автор не вміє в лупи чи в промти?)

Залупи. Хоч що ти боту не пиши, воно залишиться (дуже спрощено кажучи) генератором псевдорандомного тексту з купою «когнітивних» викривлень. В нормальний продукт дизайн та ітерації з прототипами воно не вміє.

Звісно, якщо «продукт» про який йде мова не 1:1 клон чогось простого, дуже відомого та добре задокументованого, на кшталт match-3 чи танчиків

У контексті ШІ для геймдеву, коли ми використовуємо ШІ не просто як допоміжний інструмент, а коли дозволяємо ШІ бути всім одночасно на проєкті, від геймдизайнера і до художника, то, результат роботи — це завжди сміття.

Ви працювали хоч колись в команді з 10+ людей?
У вас буквально будуть люди які є «інструментами».

Так і з АІ, це заміна для людей-виконавців.

Виглядає як пост-реклама каналу, в обгорці декількох фраз, щоб не було дуже палевно ))
Хотілось би щоб автор підкрипив свої роздуми хоча б якимись прикладами з інших проектів та розвинув глибше цю тему, бо це якийсь вброс на вентилятор, хоч я і поділяю думку що віддавати геймдизайн на ШІ, це марна справа :)
Та й цитати ті без контексту виглядають дуже дивно, наче хтось вліз в розмову, щось накинув і пішов далі по справах)

віддавати геймдизайн на ШІ, це марна справа

Та чого, якщо хочеться надзвичайно посереднього результату — можна спробувати і віддати))

От хіба що, якщо саме така мета, чи просто по фану перебирати ідеї)

Допустимо, ви делегували генеративному ШІ всю роботу над геймдизайном. Результат роботи сприймається вами як «це завершений продукт, який просто наповнювати контентом треба» чи як «це просто чернетка»? Чи щось інше? Якими словами ви би описали результат делегованої роботи? Чи це неможливо зробити, оскільки є великий фактор випадковості?

АІ це просто інструментарій, як шаблони в Unreal Engine при створенні проекту чи плагіни. Їх мета — спростити час виконання певної роботи, виконати роботу у якій розробник може «плавати» (адже бути майстром на всі руки майже нереально) та дати відповіді на питання при плануванні архітектури проекту.
Результат роботи має бути перевірений спеціалістом, щоб побачити де ШІ міг помилитися чи відклонитися від курсу.
Саме тому я бачу що ШІ лиш додався до списку очікуваних скілів до спеціаліста, але не замість самого спеціаліста, будь то ми говоримо про художні спеціальності, дизайнерські чи розробницькі.
Це просто «електро-шуруповерт», він спрощує складання речей, але треба всеодно вміти будувати речі і бачити кінцеву картинку до якої рухаєшься.

Я ж пишу, що це просто теорія, а не твердження. А якщо це теорія, то я якраз і шукаю докази або спростування. У моїх думках постійно згадуються слова у зовсім різних сферах, які наче б то не пов’язані між собою, але пов’язані сенсом про саму суть ітеративної розробки, яка базується на тому, що людина щось зробила, оцінила, і зробила знову, але краще. ШІ не має оціночної моделі як такої, а лише слідує інструкціям оператора ШІ. Тому обговорення цього, це важливо, на мою думку. Якщо цю теорію неможливо спростувати, якщо цю теорію неможливо довести, тоді питання залишається відкритим.

людина яка це пише не розуміє як працювати з нейронками
є агентні системи які можуть тримати контекст на довгій дистанції і працювати іттераційно
а те що тут написано це просто маячня

З власного досвіду — ЛЛМки чудово розуміють, що таке ітерація, якщо їм сказати, що ми працюємо ітеративно. Типу, «ось тут ми додаємо шматочок фічі, дивимося як працює, додаємо плейсхолдерні значення, потім відбалансимо» і т.д.

ШІ-слопу багато, бо люди які не знають як робити ігри отримали потужний інструмент, який робить так як ви хочте, і якщо специфікації та тз таке собі, якщо користувач хоче «make me GTA and make no mistakes» то результат буде відповідний.

Як завжди, причина всіх багів, слопу і т.д. — у прокладці між кріслом та клавіатурою)))

Це цікава думка, але все одно не зрозуміло, коли вирішується, що зроблено, а що зроблено добре.