«Грайте у відеоігри або будьте тупими». Ілон Маск відреагував на дослідження про користь ігор для мозку
Ілон Маск знову підкинув дров у вічну дискусію про користь та шкоду геймінгу. У на своїй сторінці в X він залишив доволі категоричний допис:
«Грайте у відеоігри або будьте тупими! Це ваші єдині два варіанти».
Так мільярдер відреагував на результати масштабного проєкту Brain and Body, проведеного нейробіологами канадського Western University. Хоча саме дослідження було опубліковане ще у жовтні минулого року, воно знову опинилося в центрі уваги завдяки несподіваним висновкам щодо впливу ігор на мозок.
Вчені вирішили на практиці перевірити, як різні звички впливають на довгострокове здоров’я людини. У фінальному етапі тестування взяли участь близько тисячі добровольців з усього світу. Спочатку вони детально розповіли про свій спосіб життя, а потім виконали серію спеціалізованих онлайн-тестів Creyos, які вимірюють пам’ять, увагу, логіку та вербальні навички.
Керував проєктом професор когнітивної нейробіології Едріан Оуен. Отримані його командою дані фактично ламають стереотип про те, що здоровий спосіб життя автоматично робить людину розумнішою, а сидіння перед монітором шкодить. Виявилося, що для мозку відеоігри є набагато ефективнішим тренажером.
Ось головні висновки, яких дійшли дослідники:
- Люди, які витрачають на ігри одного жанру понад п’ять годин на тиждень, проходять когнітивні тести на рівні тих, хто в середньому на 13,7 року молодший за їхній фактичний вік.
- Навіть нерегулярні гравці (менш як 5 годин на тиждень у різних жанрах) зберігають відчутну перевагу — їхній мозок працює так, ніби вони молодші на 5,2 року.
- Попри такий потужний буст для пам’яті та логіки, відеоігри взагалі не впливають на ментальне здоров’я. Вони не зменшують тривожність і не знімають симптоми депресії.
- З фізичною активністю ситуація кардинально інша. Учасники, які тренувалися за стандартами ВООЗ (понад 150 хвилин на тиждень), мали на 12% менше шансів зіткнутися з депресією і на 9% — з тривожністю. Проте спорт не дав жодного помітного ефекту на когнітивні здібності.
«Ми побачили чітке розділення — відеоігри пов’язані з покращенням когнітивних функцій, але не з ментальним здоров’ям. Водночас фізична активність покращує психологічний стан, проте ніяк не впливає на когнітивне здоров’я», — пояснює Едріан Оуен.
Простіше кажучи, вчені радять свідомо комбінувати активності: грати у відеоігри для підтримки «гостроти» розуму та регулярно займатися спортом, щоб мати стабільну психіку і не вигорати.
35 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівпослухай маска і зроби навпаки))
і що тут «кардинально іншого», якщо «на 12% менше шансів зіткнутися з депресією і на 9% — з тривожністю» це не є покращенням когнітивних здібностей?
Є величезна прірва між різними іграми. Якщо грати в Civ5, Starcraft то дійсно можна прокачати якісь здібності, а якщо в умовні танки чи мобільні клікери — то можна і отупіти.
Ну, мобільні клікери ладно. А танки вам чим не вгодили?)
«Умовні танки». Не знаю як зараз, років 10 назад на рівні рандомних битв це була вкрай примітивна гра. Постійні збиття гусениц без урона, попадання без пробиття, боти, магічні рентгени, голда, відсутність командної гри. Наче є ігрові механіки, але вони всі нівелюються тотальним рандомом.
У людини є первісне бажання: контролювати середовище. Будь — яка гра формує перед людиною деяке середовище, а тоді продає людині контроль потроху поступово у цім середовищі.
Ось вам правило, якого не можна порушувати:
Не грайте у ігри, якщо вони не моделюють найкращим чином такі проблемні ситуації, які обов’язково трапляться у вашому житті.
Тому зараз для нас пейнтбол кращий за Counter Strike (якщо ви не кібер спортсмен)
Що ж до lines чи tetris чи пасьянс краще облиште це марне витрачання часу. Знайдіть більш корисне й продуктивне заняття.
Це трошки обмежене сприйняття ігор, як культурного медіумуму.
Наприклад, почитати художню книжку чи глянути фільм?)
Конструктори надають максимальний контроль, але тут хотілося б ще побачити умови для найкращого випробовування побудованого уявою гравця.
Таким чином, конструктор + гра, як зручне поле для тестування + генератор мультиків з моделі — і безліч часу буде потрачено даремно.
Фільми — ні. Книжки — ні. Краще руками дерева саджати.
Цивілізація створює перешкоди, продає засоби чекання перед перешкодами.
Тікайте від цивілізації у лісові хатки. Станьте бобрами, робіть плотини.
Прям все по унобомберу, респект.
А що ж робити, якшо є потяг до аудіовізуального мистецтва?!
Можливо ти не знаєш, але театр, у прадавню давнину, це був такий спосіб відволікти глядача, щоб зрізати у нього гаманець у той самий момент катарсиса — коли людина нічого не бачить і не помічає.
Але потяги бувають — не сперечаюся. Проте тут є таємний секрет, звідкіля виникає такий потяг чи будь який. По перше, хтось колись тебе навчив. По друге — ти просто бачиш дуже ймовірне майбутньє. Тобто, якщо у майбутньому ти, з деякою вірогідністю, будеш займатися дією — наприклад, аудіо візуальне мистецтво створювати чи випробувувати чиєсь — то отримаєш потяг деякої потужності вже у теперішньому. Це через те, що думаю що людський мозок лоцірує майбутньє і отримує у теперішнім часі інформацію про найвірогідніші івенти що відбудуться.
Але ж живемо ми не у прадавнину)
Ну, і це якась дуже спрощена роль мистецтва. По-перше — навчив чого? По-друге — про яке ймовірне мабйтнє йдеться? Якшо ми говоримо про книжки, то окрім фантазії, це чи не єдина можливість поглянути на світ очами іншої людини (ми зараз говоримо про якісну літературу). Якщо про кіно та ігри (скажімо, однокористувацькі) — то це можливість пережити досвід, який вигадали і сформували інші люди. Тобто, знову ж таки, подивитися на світ очами цього самого «other», хоча і за допомогою геть інших інструментів.
А про що ми розмовляємо? Навчив тебе створювати аудіо візуальне мистецтво. Чи ще спитаєш: хто саме навчив? Цього я не знаю.
Про яке майбутньє? У даному випадку, те, у якому ти щось створюватимеш. Те, у якому хтось робитиме щось, до чого відчує потяг раніше.
P.S.
Якщо ти чатиком відповідаєш, або з чатиком — краще не треба зовсім. Чатики втрачають контекст, галюцінують, брешуть.
Та ні, мені не потрібен чат, щоб спілкуватися з людьми)
Просто абсолютно незрозуміло, що і кого хтось навчив. Щодо цього:
Але ж це трошки не так працює, якщо ми говоримо про якісний процес. Так, щоб поставити виставу можна піти і навчитися цього у відповідному внз. Але якщо спиратися тільки на це навчання — вийде посередня (якщо не відверто погана) вистава.
Якщо ти хоч щось хоч колись запитував у чатика ти спілкувався з іншими людьми.
До того ж, щоб спілкуватися зі мною, рекомендую таки використовувати чатик, хоча інколи він мене теж не розуміє. Така от біда.
Я теж інколи використовую чатики, особливо щоб резюмувати лонгріди. Проте дедалі більше бачу що ллмки зовсім далекі від життя і є типу такого мистецтва що створило живих мерців чи інший відволікаючий розрекламований шлак. Тобто — шахрайством.
Оце, до речі, гарне порівняння! Візьму на озброєння)
Якщо ти не зарабатуєш гроші своїм мистецтвом, то ти сам себе що ?
P.S. Вибач, іноді помиляюся, бо іноді тотально важко себе змусити перечитати написане перш чим відправити.
Нічого. Творчість не обов’язково монетизовувати (хоча і приємно)
Та взагалі не проблема)
загугли Demo Scene, просто 2d скетчинг, створюй mod-tracker music
Доповню: не якимось бобрами-квадроберами, а спеціалістами, як наш шановний форумчанин Beaver Green!
і не робіть плотини, а скірдуйте грошики, бо домінація ШІ вже близько..
краще на Tenerife ;-)
домовились, я і за вас і за себе буду їх дивитися і читати)
а ви за мене будете:
ефективний розподіл праці — так переможемо!
Якщо не плутаю, то ви раніше писали про те як граєте у Diablo II: Resurrected.
Тобто у реальному житті ви теж полюєте на монстрів і лутаєте руни? ;-)
Ні, я вивчав розподіл ймовірностей та інше. Тепер всьо. Більше не граю. Іншим я став. Мрію про правильні ШІ
бажання гарне але насправді такого немає)
скоріш середовище контролює нас) бо ми постійно пристосовуємось до постійних змін цього середовища це і є життя(виживання)
Странно, что все игры обобщают. Игры бывают разные, и они по-разному влияют. Где-то нужна реакция, где-то память, где-то ещё что-то. Не думаю, что слоты, например, сильно развивают когнитивные способности.
В принципі не дивно, гра — це одна з характерних ознак поведінки тварин з розвиненим інтелектом і соціальною структурою. Чим розумніша тварина, тим цікавіші та складніші їх ігри.
Але я все ж би розділяв ігри по користі, якийсь гача-слоп, дотка/кс мабуть не так розвивають інтелект як складні рпг, симулятори та стратегії.
Граю десь 15 годин на тиждень, раніше більше. У мене як раз той випадок, коли ігри зменшують тривожність, але виявляється, це не підтверджується дослідженням, ех
Думаю в даних умовах, які нас оточують, всім було б дуже цікаво дізнатися, які саме ігри зменшують тривожність) Діліться, може іншим це також допоможе.
Марвел Райвелс та Овервотч) Для мене сенс у тому, щоб максимально змістити фокус уваги на гру, а саме ігри типу хіро-шутерів забирають 100% активної уваги майже 100% ігрового часу, бо інакше ефективно та успішно грати в них неможливо. Теоретично такими можуть бути ще файтинги, гонки, ритм-ігри тощо, але я не прихильник, бо люблю змагатися командами, а не соло
це той самий Ілон Макс, який платив азіатам щоб прокачували йому акк в ПоЕ, і потім обісрався на стрімі?
на прикладі маска можна підтвердити ці тези, оскільки маск не грає в ігри
Маск один з найрозумніших та найвпливовіших людей за всю історію людства yet.
А Трамп закінчив вже восьму війну, так.
Трамп зовсім інше питання. Трамп хитрий, впливовий та досвідчений маніпулятор-бізнесмен з поправкою на вік. Звідси сайдефекти.
І не почав жодної)
це сарказм або ви забули поставити лапки «найрозумніших та найвпливовіших»