Вчені пов’язали відеоігри із витонченням кори мозку в підлітків. Але це не свідчить про шкоду

Привіт, спільното! Наштовхнувся вчора на цікаве дослідження, яке провела наукова група фахівців із Каліфорнійського університету та інституту SRI International. Вони дослідили вплив екранного часу та ігор на розвиток мозку підлітків.

Участь у дослідженні взяли 5686 підлітків із США (середній вік — 14,2 року). Науковці використали високоефективні МРТ-сканери (3 Тесла), анатомічний атлас Десікана-Кілліані та алгоритм вершинового аналізу FEMA. Ми зібрали кілька ключових висновків роботи.

Загалом, загальний час відеоігор пов’язаний із меншою площею поверхні та товщиною кори мозку. Що більше часу підліток проводить на день у відеоіграх, то помітніше зменшення площі поверхні та товщини кори у кількох ділянках лобних, скроневих, тім’яних та потиличних часток.

Науковці зафіксували суттєву відмінність між впливом одиночних та багатокористувацьких ігор. Одиночні ігри супроводжувалися значущим зменшенням площі поверхні кори у ділянках, відповідальних за обробку мови, внутрішнє мовлення, соціальне пізнання та регуляцію афекту. Натомість для багатокористувацьких ігор не було виявлено жодних статистично значущих асоціацій із морфологією кори після поправки на хибнопозитивні результати. У дослідженні зазначають: це можна пояснити тим, що багатокористувацькі ігри залучають зовсім інші соціальні та когнітивні процеси, включно з активною взаємодією та зчитуванням соціальних сигналів.

Частота ігор із рейтингом для дорослих пов’язана з мережами когнітивного та емоційного контролю. Частіша гра в ігри з категорії «Mature» (Call of Duty, Grand Theft Auto) асоціювалася зі зменшенням товщини кори у лобній, скроневій, тім’яній та потиличній частках. Науковці зазначають, що ділянки мозку з найбільшим витонченням кори суттєво перетинаються з нейронними мережами, що забезпечують когнітивний контроль, увагу, гальмування реакцій та соціально-емоційне сприйняття.

Попри те, що хлопці у вибірці проводили за іграми значно більше часу, ніж дівчата (у середньому 4,2 години на день проти 1,8 години відповідно), статистичний аналіз взаємодії не виявив значущих гендерних відмінностей. Зв’язок між ігровою поведінкою та показниками кори головного мозку має однаковий характер і не залежить від статі.

Фахівці наполягають, що зміни кори є нормативною рисою підліткового розвитку і не свідчать про шкоду — у підлітковому віці зменшення товщини кори та площі її поверхні є природним етапом дозрівання мозку, викликаним процесами синаптичного прунінгу та мієлінізації. Науковці підкреслюють, що виявлені відмінності є помірними за розміром ефекту і їх не слід інтерпретувати як доказ патології чи шкоди для мозку.

Також зазначається, що оскільки дослідження виконувалося на основі зрізу даних, воно встановлює лише кореляційні зв’язки і не дозволяє зробити висновки про причинно-наслідковий зв’язок. Виявлені структурні особливості можуть бути як наслідком досвід-залежної нейропластичності через гру, так і початковими біологічними відмінностями, які схиляють підлітка до певного типу ігрової поведінки. Тому, якщо останніми тижнями ви бачили заголовки на кшталт «збільшення часу, проведеного за відеоіграми, пов’язане з тоншою корою головного мозку в підлітків» — це, певною мірою, клікбейт.

На вашу думку, про що свідчать результати та висновки цього дослідження? Чи можемо ми сказати, що є кореляція між ігровим часом та дорослішанням мозку у підлітків? Діліться думками у коментарях!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев