Що таке МетроїдБрейнія? Огляд Outer Wilds

Дісклеймер

Це моя перша спроба написати статтю, тому заздалегідь перепрошую, якщо текст вийшов трохи хаотичним чи непрофесійним. Якщо ви помітите якісь логічні, стилістичні чи навіть пунктуаційні та орфографічні помилки, прошу написати про це в коментарях. Я буду радий вашим порадам і критиці.

Також я майже нічого не знаю про цей форум, мені давно хотілося знайти місце, де я міг би публікувати свої думки про різні ігри. Цей сайт здався мені найкращим місцем для цього.

Можливо, ви, як і я, помічали, що в коментарях під саундтреками чи трейлерами ігор різного рівня культовості можна натрапити на заголовки на кшталт «ця гра врятувала моє життя».

І хоча ця тенденція мені завжди здавалася досить кумедною, хоч і дуже милою, я нарешті можу поділитися історією, яка хоч трохи нагадує щось подібне.

Одразу скажу, що вона й близько не така фатальна й зворушлива, як випадки, про які я згадав раніше. Адже такі історії дуже часто починаються з фрази: «Коли помер мій *вставте ім’я родича*...». У мене ж це просто питання, яке заощадило мені нервів, трохи грошей і вберегло від повного розчарування в собі.

Я готуюся до вступу до вишу англійською мовою, і для того, щоб мене прийняли, мені потрібно було отримати сертифікат рівня В2.

І як це зазвичай буває, під час підготовки я показував рівень С1, але саме під час самого тесту я почав сумніватися у своїх силах: дуже багато обставин заважали мені зосередитися й показати найкращий можливий результат.

Але ближче до кінця мені задали тему, на яку я мав говорити протягом півтори хвилини. І звучала вона так:

«Розкажи про гру, в яку ти нещодавно грав».

І я без вагань почав розповідати про гру, де ти досліджуєш космос. Гру, яку не можна спойлерити. Гру, яку точно не вдасться пройти вдруге. Гру, про існування якої знають уже всі мої друзі, мій кіт і моя бабуся, при цьому майже ніхто з них і не зрозумів про що вона.

Такий довгий вступ мав би дати вам зрозуміти, що це не стандартний огляд, та ще й не зовсім стандартної гри.

Існує думка, що перед тим, як грати, слід повністю уникати будь-якої інформації про неї ззовні. І я не можу якось заперечити цю позицію, адже заперечувати її просто неможливо. Але в цьому тексті я спробую без спойлерів переконати вас придбати цю гру та розповісти про жанр метроїдбрейнія. А ближче до кінця, для вас із майбутнього, які повернулися сюди після проходження, спробую розвинути цю тему глибше, проаналізувати все, що у мене пов’язано з цією грою, а також чекатиму на ваші історії та поради, що робити далі.

Що таке Метроїдбрейнія

Це досить молодий термін. І загалом цей жанр поки що не сформувався й не має чітких меж. Ситуація чимось схожа на якісь Соулс-Лайки, у випадку яких часто виникають суперечки, чи можемо ми зарахувати ту чи іншу гру до цієї категорії. У таких ситуаціях легше сказати, які елементи не можна віднести до жанру, а не які можна.

Якщо головною рисою метроїдвані є розвиток можливостей гравця та бектрекінг. Гравець разом з отриманим павер-апом також отримує доступ до раніше закритої локації. Наприклад, за допомогою дабл-джампу перестрибнути яму, яка раніше здавалася занадто великою. Саме ця внутрішньоігрова навичка стає ключем до просування в грі.

У метроїдбрейнії, як можна здогадатися з назви, такими ключами є знання, які гравець отримував під час проходження.

Тепер, щоб просунутись далі, потрібно не відкрити доступ до дії, а з’ясувати, що саме треба зробити, щоб умовні двері відчинилися. Який камінь куди пересунути, на яку платформу стати, де пролягає невидима стежка.

Тут виникають три основні проблеми цього підходу: гравець може дійти до рішення випадково або самостійно, тим самим зробивши більшу частину контенту, який мав би якось підвести його до цього, безглуздою. Гравець може застрягнути на одному місці, або через неуважність пропустивши підказку, або не зрозумівши її. Таке часто траплялося зі мною, оскільки я грав в OW у не найспокійніший період свого життя і не завжди міг повністю зосередитися на грі.

А третя, найголовніша перешкода, яка багато в чому характерна саме для Outer Wilds:

Якщо у вас немає деменції, то дізнатися про щось вдруге неможливо, саме тому, якщо ви щось і чули про «Аутер Вайлдс», то це те, що цю гру неможливо пройти вдруге. А також те, що її ні в якому разі не можна собі спойлерити, оскільки знання в цьому випадку є критично важливою складовою.

Людина, яка володіє цими знаннями, може пройти гру за 20 хвилин, при тому що за попередні 15 годин, проведених у грі, у самому ігровому світі нічого не зміниться .

Але все ж, на мою думку, як приклад можна було б використовувати серію ігор Zelda, оскільки і Алекс Бічум, творець Outer Wilds, і Кодзі Ігарасі, «людина, яка сформувала жанр метроїдваній», брали за референс саме Зельду.

Як приклад я візьму Ocarina of Time та Breath of the Wild, оскільки це найвище оцінені ігри не лише в рамках цієї франшизи, а й у всій індустрії загалом.

Ocarina of Time значною мірою складається з загадок і також базується на знаннях.

У грі немає звичних для сучасного гравця маркерів на карті та журналу квестів, який підкаже, що робити.

Лінку доводиться вивчати навколишній світ і розуміти його логіку, щоб просуватися в грі.

Особливо сильно це проявляється в підземеллях. Майже кожна кімната — це загадка, яку, для розв’язання якої доведеться зайти в іншу. Таким чином, головною фішкою гри стає дослідження та вивчення локацій.

Як і в багатьох метроїдваніях, кімната з фінальним босом тут розташована мало не навпроти входу в підземелля. Але вона завжди закрита, і увійти до неї можна буде лише після дослідження решти кімнат.

Таким чином, хоч у проходженні Зельди знання відіграють ключову роль, але не вирішальну. Щоб пройти гру, розвиватися доведеться не тільки гравцеві, а й Лінку. Він повинен отримати нову броню, зброю та ті самі Ключі, але цього разу не метафоричні, а цілком віртуальні.

Але оскільки особисто для мене Окаріна була насамперед про вивчення, а відповідно — здобуття тих самих знань, я думаю, що не скоро візьмуся за її повторне проходження, якщо взагалі візьмуся, бо я вже знаю, куди йти й що робити. Тож гра, хоч і не є чистої метроїдбрейнієй, але елементи цього жанру роблять перший досвід незабутнім, хоча особисто для мене це майже позбавляє сенсу подальше повторення цього досвіду.

Але при цьому в Ocarina of Time є механіка, яку цілком можна було б розвинути в МетроїдБрейнію. Сама Окарина, вибачте за тавтологію. Пісні на ній завжди мають якесь застосування.

Так, наприклад, у локації «Храм лісу» перед одними з дверей стоїть великий куб, який не дає Лінку пройти далі. Коли я дослідив усі інші кімнати, я вирішив повернутися туди й побачив, що на цьому кубі намальовано логотип однієї з пісень, яку я вивчив безпосередньо перед тим, як вирушити до цієї локації.

Якби ці композиції тобі не видавали в процесі гри, а ти сам би якось дізнавався, як їх грати, або десь по крихтах їх вивчав, то цей момент легко можна було б назвати елементом метроїдбрейнії

Водночас у Breath of the Wild можна грати сотні годин, так і не побачивши фінальних титрів. Але знаючи, куди йти, гру суто теоретично можна пройти менше ніж за одну годину.

Однак цього разу бар’єром стає складність. Щоб пройти гру так швидко, потрібно володіти певним ігровим скілом або ж екіпіровкою, якої просто не може мати людина, що щойно запустила гру.

З одного боку, ці речі теж можна назвати знаннями. Але скоріше це можна віднести до категорії навичок та ігрового досвіду. Адже пройти цей шлях у таких умовах зможе далеко не кожен, навіть якщо цій людині надати повний маршрут до фінального боса. Тут ключем є досвід гравця або ж його підготовка.

Тим часом Outer Wilds завдяки самій своїй концепції має антидот від потреби в цих ключах.

І так, у статті про Outer Wilds ми нарешті почали говорити про Outer Wilds. Ще раз повторю — коли справа дійде до спойлерів, я вас попереджу.

Outer Wilds без спойлерів

Outer Wilds — це гра про космос, про дослідження однієї сонячної системи. Якщо висловлюватися точніше — про детективне розслідування у відкритому космосі.

Тут ми досліджуємо руїни дуже розвиненої космічної цивілізації Номаї. Щоб зрозуміти їхню писемність, ми користуємося спеціальним перекладачем.

Саме з цим перекладачем у мене трапився казус. На початку я пропустив повз вуха кілька діалогів щодо нього, і тому, лише інтуїтивно, побачивши незнайомий мені текст, думав, що треба буде щось знайти у відкритому світі, щоб перекладач запрацював: якісь коди для нього тощо. У підсумку я просто випадково натиснув на одну кнопку, і воно переклало само. Перші кілька годин гри я досліджував локації, спираючись лише на візуальну розповідь (я знаю, що я нестерпно тупий На диво, я зрозумів не так вже й мало, незважаючи на такі обставини)

І якби дизайн загадок цієї гри був таким, як у Окаріни, то такий підхід із розблокуванням функцій перекладача спрацював би, але OW — це МетроїдБрейнія, і єдина причина, завдяки якій прогрес у грі залежить виключно від знань гравця — це факт, який я до цього моменту упускав: Outer Wilds — це гра про часову петлю.

Тож у гравця апріорі не може бути жодного іншого ресурсу, крім знань. Усе, що він робив до цього, які б двері не відчиняв, які б предмети не підбирав, — усе повертається до статусу-кво. Кожна сторона кубика Рубіка знову перемішується.

Саме тому ця гра і є детективом, хоч матеріальних доказів своїх досягнень ви тут не знайдете, гра все одно обновить Ship-Log — внутрішньоігрову дошку з усією інформацією, яку ви раніше зібрали. Однак я б не хотів називати це повноцінним прогресом, оскільки там описуються місця або тексти, які ви вже бачили. Ця функція потрібна лише для того, щоб гравець міг пригадати собі те, що він уже зробив; крім того, гра цілком прохідна й без використання «Шіп-Логу»; я, наприклад, у певні моменти гри почав записувати свої знахідки та припущення у звичайний паперовий блокнот, а потім виявилося, що я або помилявся, або ж був близький до розгадки, але при цьому в Шіп-Лозі про речі, щодо яких я розмірковував, практично не згадувалося.

Десь я чув, як хтось порівнював гру з літературою і казав, що з цією формою медіа у OW набагато більше спільного, ніж з деякими інтерактивними розвагами. Я не те щоб радий підтримувати настільки радикальні висловлювання, але й не побачити корінь такої думки теж важко. В Аутер Вайлдс багато літер, людям із дислексією хоч і можливо пройти цю гру, але це вже буде досвід, який сильно відрізняється від задуманого розробниками та пережитого більшістю гравців (ой, повірте, я знаю, про що кажу).

Але Аутер Вайлдс серед усіх книг — це «Будинок Листя» Марка Данилевського, з гіперпосиланнями та постійними виносками. Різниця лише в тому, що ці виноски та гіперпосилання доведеться створювати самому гравцеві.

Загалом успіх Outer Wilds у втіленні жанрових особливостей полягає в тому, що оточує гравця. Локації, в яких відбуваються події гри, тісно пов’язані між собою. Сонячна система Outer Wilds — це екосистема, і тут, як і в наведених вище прикладах, трапляються випадки, коли для розгадки загадки однієї локації потрібно відвідати ще дві. Якби я вам розповів, то це був би спойлер, а ті, хто грав, напевно, вже знають, про що йдеться. Про всяк випадок скажу, що мається на увазі одна з ключових для проходження гри загадок. Якби гра була лінійною, то ніякої загадки й розслідування бути не могло. І саме ця взаємопов’язана локація визначає жанр Outer Wilds як Метроїдбрейнії, а не як простий квест, бо, аналогічно до Метроїдваній, тут є одна єдина локація, по якій доведеться пересуватися нелінійно.

Я трохи збрехав, коли сказав, що «шиплог» — це єдина фішка, що покращує якість життя, яку ми в грі вивчаємо раз і назавжди. Один із героїв навчає, але це вже зовсім інша історія, і тут, мабуть, ми вже переходимо до частини зі спойлерами — якщо ви не грали в Outer Wilds, на цьому стаття для вас закінчилася; сподіваюся, мені вдалося зацікавити вас у проходженні цієї гри.

Outer Wilds зі спойлерами

Ось такий огляд, мій перший огляд на цьому сайті. Хотілося б почути ваші коментарі та рекомендації щодо інших МетроїдБрейній. Усі після Outer Wilds рекомендують Tunic. Ну ось я й купив її на літньому розпродажі в Steam, можливо, напишу огляд.

До Побачення :)

🎮 Пишете або знімаєте огляди на ігри? Надсилайте їх нам на форум!(публікуємо лише унікальні текстові огляди, а відео-огляди — з текстовим супроводом)