Після занурення в AI розробку — на день повернувся у власний код. Просльозився. Це нормально?)

Всім привіт. Останні місяці три занурився з головою у вивчення розробки за допомогою AI. Насправді — дуже цікаво, багато нового, багато питань лишається відкритими та не до кінця зрозумілими (як в принципі із будь якою новою технологією — особливо таких масштабів). І хоча я в останньому проєкті навчив таки писати машину код так, як писав я сам: щоб і мені було зрозуміло, і сам AI міг продовжувати розробку довгий час (а не «вмирав» на купі помилок та забагованих версій через пару днів) — все рівно коли справа доходить до ревʼю «його» коду — ну так собі заняття.

Charon: Rogue of Hades

І ось прийшла в голову думка — що можна додати до однієї з моїх власних ігор. Відкрив проєкт і вирішив сам розібратись і додати. І не помітив як за цим ще декілька невеликих фіч зробив — так і день минув. Найголовніше — я по справжньому кайфанув! Тобто проєкту вже роки 2, а я все рівно розумію — до чого кожен рядок коду. І так приємно писати щось нове: структура — максимально логічна і зрозуміла, просто береш — і доповнюєш функціонал. Всі ефекти та інші файли що їх треба додавати поза межами коду — максимально зрозуміло структуровані.

Для цього вже є якась назва в народі — коли просто приємно свій код дописувати? Чи буває у вас зараз так — коли просто відпочиваєш доробляючи вручну власний проєкт?

P.S. До речі сам проєкт — вже є на App Store та Google Play — Charon: Rogue of Hades. Не реклама)

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

це називається — задоволення від творчості. почуття, яке ШІ хайп намагається змусити нас забути

Гадаю, що проблема в тому, що граф власного проекту вже є в голові. А «графу» того, що зробила LLM — нема, і мало того, його ще й складно побудувати, бо не ця голова його генерувала, і ні підхід до генерації, ні вершини, ні ребра — не співпадають.

так, є певна втрата приємного відчуття занурення.
поки займаєшся плануванням воно є, а потім віддаєш це все ШІ і все, далі якесь відчуття порожнечі.

Є подібні відчуття, коли сам працюю із аналітикою чи пишу ГДД без АІшки)

Підписатись на коментарі