Білі плями зони, або як логічно має виглядати канон всесвіту S.T.A.L.K.E.R

Привіт, спільното! Напередодні я завершив перше і, ймовірно останнє, проходження най-най-най***** творіння вітчизняного геймдеву, а саме ідеальний симулятор ходьби рідними теренами в умовах максимальної непрохідності зумовленої флорою, фауною, антропогенним впливом та постійною боротьбою з зайвими кілограмами — S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля і я маю, що написати з цього приводу.

Не буду впадати в єресь критиканства і обговорювати досконалу недосконалість гри, а перейду відразу до її фіналу, в моєму випадку — це «фінал Скіфа», якому передували незворотньо літальні фінали Фауста (з ним не все так однозначно), Коршунова, Стрілка та Шрама, та поширення «Зони» на всю планету, що мене трішки збентежило та засмутило.

Такий сюжетний фортель зовсім не відповідав думкам Скіфа, який суттєво прорідив стада ветеранів Зони, відкидав увесь зайвий радикалізм, піддався мікроскопічному впливу гуманіста Дока та отримав максимально негативний для людства результат, хоча сподівався що все стане «як було». Що ж пішло не так?

А пішло все не так тому що, трохи більше ніж весь сюжет серії S.T.A.L.K.E.R. складається з «білих плям» та причинно-наслідкових рекурсій. Перші годин 5 я думав «який же Скіф приземлений — поперся в Зону щоб повернути собі квартиру», а після фіналу зрозумів, що декому дім і капсула С-Свідомості, і що логіка в сюжеті все ж таки є, якщо його, сюжет, причесати, що я й спробував зробити.

Почалося все у 1986 році, коли, цілком собі техногенний без усілякої містики, «перший вибух» на ЧАЕС, ймовірно ядерний, ймовірно спровокувавши надпотужний ЕМІ, який здійснив пробій у часі та просторі, надавши Ноосфері можливість обмежено впливати на матеріальний світ в межах обмеженої території — Зони. З 1986 по 2006 у зоні як гриби створюються науково-дослідні лабораторії під керівництвом талановитих вчених. Одним з таких талантів є Кайманов, який вивчав пси-поля та їх роль у контролі над свідомостями мас. І потихеньку сидіння підземних склепіннях храмів науки та вторинне опромінення Ноосферою вплинули на стан Кайманова таким чином, що в 2006 він влаштував на об’єкті диверсію в інтересах Ноосфери, спровокувавши «другий вибух» який супроводжувався ще більш надпотужним ЕМІ, який відкрив для Ноосфери двері в реальність настіж, але в межах обмеженої території, яка і стала тією Зоною в якій ми всі симулювали ходьбу.

Доречі, Кайманов від власної диверсії, ймовірно постраждав, і зовнішньо, і внутрішньо, лікування не приносило результатів тому старші товариші передали його у розпорядження проєкту «Контролер», де професор Двупалов не впізнав свого колишнього колегу через його травми та втрату можливості говорити, а можливо у них була й особиста історія, яка дозволила Двупалову використати Кайманова на благо науки без зайвих вагань.

Так між 2006 та 2011 роками у підвалах проєкту «Контролер» народився Фауст — гібрид тіла невідомого сталкера, контролера та пси-матриці Кайманова, змішаних в невідомих пропорціях, але генеруючих, принаймі поки, дві особистості — Фауста провідника «Моноліту», та — Болотяного Доктора, залишки Кайманова здатного чудесним чином лікувати сталкерів і мутантів.

Фауст отримав через свій контролерський модем доступ до прямого підключення з Ноосферою і це явило йому божественну необхідність знищення конкурентів та посилення власних спроможностей.

Першими попали під роздачу Лебєдєв і «Чисте небо», які намагалися технічними засобами стабілізувати Зону. Фауст під час першого надвикиду знаходить Шрама і рятує його, за допомогою Ноосфери надаючи йому імунітет до викидів та здійснює його перекодування в свого агента. Аномальна ненормальність робить Шрама цікавим для «Чистого неба», а результатом співпраці Шрама, обробленого Фаустом, з «Чистим небом» стає знищення угруповання та перетворення його особового складу на монолітівців.

Після другого надвикиду до рук С-Свідомості та Фауста потрапляють Шрам та Стрілок, обидва йдуть на перекодування в монолітівців, але Стрілок потрапляє у «вибраковку» та відправляється у «вантажівці смерті» на утилізацію. Цією ситуацією користується Фауст в личині Болотяного Доктора, викрадає тушку Стрілка, за допомогою Ноосфери лагодить його та перекодує у Міченого. Тим часом С-Свідомість недораховує тушки Стрільця ні серед мертвих ні серед живих та розсилає своїй агентурі легендарну смс. Далі було багато пригод, але закінчилося все знищенням С-Свідомості, вимкненням «Випалювача» та втратою контроля над монолітівцями — у Ноосфери та Фауста конкурентів не залишилося, але проблеми нікуди не ділися.

Загроза встановлення технічного контролю науковцями над Зоною успішно відвернута Фаустом під чітким керівництвом Ноосфери, теорії та технології поховані у руїнах підземних лабораторій, але завжди є але. Ноосфера хоче масштабуватися за межі Зони, а Фаусту банально не вистачає рук тому вони вирішують перезапустити проект наукового контролю над Зоною, але вже під контролем своєї агентури, в потрібному місці та у вигідний для себе час. Але спершу необхідно нагадати людству про себе.

Добрий день, ми з Зони. В результаті невтішних результатів операції «Фарватер», ймовірно спричинених діяльністю Фауста і його посіпак, у всесвіт S.T.A.L.K.E.R. вперше прибуває цілком здорова та нормальна людина з відповідним висновком ВЛК та званням майора державної безпеки — Дегтярьов, який ймовірно має імунітет, до впливу Ноосфери. Дегтярьов здійснює ряд епічних подвигів в результаті яких усі наукові матеріали Зони опиняються на великій землі, що реінкарнує зацікавленість сильних світу до сюрпризів Зони та призводить до створення НДІЧАЗ. НДІЧАЗ відновлює роботи у напрямку проєкту Х, про що досить розгорнуто розповідають пригоди Скіфа, та працюють над якимось генетично-зоологічним проєктом, нащадком проєкту «Контролер» на що відверто натякають оптові закупівлі біоматеріалів з мутантів. Доречі, звідси ростуть ноги надприродних здібностей Стрілка та Шрама, які, ймовірно отримали їх опосередковано від Фауста, а він від старої агентури С-Свідомості, яка успішно інтегрувалася до НДІЧАЗ.

І коли НДІЧАЗ під керівництвом розумного Даліна-молодшого та незламно потужного полковника Коршунова підходить до остаточного перезапуску проєкту Х в Зоні з’являється черговий травмований герой — Скіф. Хто зна, що з його психікою зробила втрата батьківської квартири, аномалія на кухні, тривале носіння альфа-артефакту, постійні контакти з капсулами та пси-матрицями, неодноразові зв’язки з чортякою Фаустом. Водночас, саме в результаті звитяг Скіфа були ліквідовані такі вовки як Стрілок, Шрам та Фауст, замість високотехнологічного пси-підсилювача в високотехнологічних нетрях лабораторії проєкту Х під ЧАЕС залевітував артефакт «Серце Чорнобиля», сам Скіф знайшов притулок у капсулі С-Свідомості, а Зона, дитя матері своєї Ноосфери, відкрила свої філіали по всій планеті. Головне, що ручки та ніжки Ноосфери на цій грішній Землі, невинно убієнний Скіфом Фауст, виявився Доком цілком живим та здоровим і, можливо, трішки Ноєм... Добре що Мічений та Шрам це різні персонажі, але це неточно.

Живіть тепер з цим)

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев