Два роки тиші після релізу: як інді-гра про УНР отримала друге життя і вийшла на iOS

Кілька років тому я випустив мобільну гру De Libertate: Ukraine 1917–1922 — покрокову стратегію про боротьбу Української Народної Республіки за незалежність. Вона вийшла на Android, зібрала майже 1000 відгуків і досі тримає оцінку 4.3 у Google Play. Здавалося б, непоганий результат для інді-проєкту. Але після релізу сталося те, що часто трапляється з такими іграми: проєкт просто зупинився.

Причина була дуже проста. Я не програміст. Я історик, який робить ігри: придумую механіки, пишу GDD, малюю весь візуал. Першу версію гри я зробив разом із найманою командою розробників. Гра вийшла, працювала, її можна було пройти. Але разом із релізом з’явилося інше обмеження: будь-яка зміна почала коштувати грошей. Навіть дрібні речі на кшталт правок балансу чи додавання контенту означали нові витрати. У якийсь момент стало очевидно, що постійно підтримувати гру в такому форматі я не зможу. І вона просто «зависла». Зі сторони це виглядало як пауза довжиною майже два роки. Але насправді я не припиняв працювати.

Цікаво, що сама гра про УНР з’явилася не одразу. Спочатку я планував робити проєкт про середньовіччя. Під цей сетинг уже була продумана базова логіка гри. Але з початком повномасштабного вторгнення захотілося зробити щось про Україну. Період УНР мене давно цікавив, і при цьому він майже не представлений в іграх. Тому я взяв уже готову основу і адаптував її під інший історичний контекст.

Паралельно з основною роботою я повернувся і до початкової ідеї — знову почав працювати над грою про середньовіччя. Я повністю прописав GDD, продумав кампанії, механіки, структуру гри і відмалював усі ассети. Фактично проєкт був готовий з точки зору дизайну. Але я вперся в ту саму проблему: без кодера це залишалося просто папкою з файлами.

Я не намагався самостійно вчитись програмуванню. Було зрозуміло, що це окрема професія і на це підуть роки. Тому вирішив написав пост на DOU про пошук команди. Приблизно за місяць мені написав розробник, який якраз шукав геймдизайнера. Ми швидко знайшли спільну мову і буквально того ж дня почали працювати.

Цікаво, що ми не почали одразу з нової гри, хоча вона вже була майже готова на рівні контенту. Ми вирішили повернутися до старого проєкту. Це виглядало логічніше: гра вже мала аудиторію, вже працювала, і її можна було відносно швидко покращити. А ще це дало нам можливість спрацюватися і зрозуміти, чи готові ми разом братися за більший проєкт.

У результаті ми оновили De Libertate: Ukraine 1917–1922 і випустили її на iOS. Для мене це не просто порт на іншу платформу, а спосіб повернутися до проєкту і дати йому друге життя. Подивимося, як гра покаже себе в App Store у порівнянні з Google Play.

Головне, що я для себе зрозумів, досить просте: інді-проєкт може зупинитися не через відсутність ідей чи інтересу, а через відсутність ключової ролі в команді. У моєму випадку це був кодер. І навпаки, як тільки з’являється правильна зв’язка, навіть «заморожений» проєкт можна повернути до життя.

Зараз реліз на iOS для мене — це радше перезапуск, ніж фінал. Після довгої паузи проєкт знову рухається вперед, а нова гра, яка довго існувала лише у вигляді документів, механік і асетів, нарешті має шанс стати чимось більшим.

De Libertate: Ukraine 1917–1922 доступна на Android та iOS.

Також ми регулярно ділимося процесом розробки, новинами та майбутніми проєктами в наших соцмережах:

TikTok

YouTube

Instagram

Telegram

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев