Мінкульт планує розширити «Тисячовесну» на онлайн-ігри вже у 2027 році

У квітні стартувала «Тисячовесна» — державна програма зі створення українського контенту, на яку уряд планує витратити 4 мільярди гривень. Гроші виділять на фінансування фільмів, серіалів, перформативного та візуального мистецтва. На публічному інтерв’ю в межах «Книжкового Арсеналу» віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що проєкт підтримки «Тисячовесни» планують поширити на книги та онлайн-ігри в 2027 році.

«Це вже закладено в нашій бюджетній декларації, і моя задача — зробити так, щоб там було не 4 млрд грн, а 6–8 млрд. Але це буде забезпечуватися тільки тоді, коли не лише держава скаже: „Ось умови для створення українського культурного продукту“, — а представники української культурної спільноти скажуть, що ми готові взяти на себе цю відповідальність, ми готові створювати. Бо якщо тільки держава створить рамку, а не буде з того боку енергії, запиту і запалу реалізовувати ці кошти у вигляді якісного культурного продукту, то програма не взлетить», — зазначила Бережна.

Міністерка анонсувала, що наступного року до програми можуть додати виробництво онлайн-ігор і видавництво книг. Також Бережна розповіла, що у 2026-му подано багато заявок на програму, і серед них є «дуже амбітні і класні».

Нагадаємо, ми раніше розбирали державну ініціативу підтримки культури в контексті розробки ігор. І хоча в дослідженні, яке спеціально для «Тисячовесни» провела компанія Gradus, є згадки комп’ютерних ігор, поки що програма не враховувала геймдев.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

До коментарів нижче про одиночні сюжетні ігри, я б ще додав що підтримувати українську локалізацію всесвітньо відомих ігор, буде також краще, ніж підтримувати виробництво якихось онлайн дрочилень.
Бо зараз локалізація залежить виключно від розробників/видавців і, на жаль, багатьом із них глибоко по барабану на українську, а ще багато (в основному інді) просто не можуть собі це дозволити.
А підтримки зі сторони України (маю на увазі саме зі сторони держави) немає взагалі

Це погана ідея фінансувати локалізацію українською мовою іноземних продуктів за гроші платників податків України.

Колись навіть хтось пропонував робити локалізацію українську за гроші народу України — організовувати збір благодійний і, за зібрані гроші, наймати українських акторів дубляжу і перекладачів.

Я хочу заявити, що робити переклад повного продукту нашою українською мовою і дарувати цю локалізацію іноземному видавцю ігор — це ненормально!

Це говорить про нас, як про безплатних робітників. З таким підходом бізнес не побудуєш. Якщо налаштоватий будувати бізнес-зв’язки, то переклади безкоштовно один розділ, або одну новину, або сторінку гри в Steam — щось, що займе до 3 днів роботи — і надай це видавцю іноземному з дозволом використовувати це. Зроби їм подарунок, але маленький. Покажи свою зацікавленість, але не роби багато. Заодно запропонуй переглянути портфоліо перекладів і натякни на те, що у нас можна замовити повний переклад, повну локалізацію українською мовою за певну плату. Не працюйте за дарма місяцями! Один або три дні — це ліміт для одного клієнта, скільки працювати без оплати. Все інше — за гроші.

І аналогію хочу провести про відносини, коли, не народ фінансує, а, коли держава фінансує локалізацію українську для іноземних продуктів. Отже, моя думка, що це дуже погана ідея пропонувати безкоштовну локацізацію українською мовою іноземним видавцям ігор.

ЦЕ ІНОЗЕМНІ ВИДАВЦІ ІГОР МАЮТЬ ПЛАТИТИ УКРАЇНСЬКИМ СТУДІЯМ ПЕРЕКЛАДУ І ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЗА РОБОТУ, а, не навпаки.

звісно ви праві, але чомусь ситуація складається так, що іноземні видавці, майже всі, просто клали на українську локалізацію. Вони просто не бачать в цьому сенсу, бо можна зробити кацапську і половина українців гратиме з нею, а інша половина з англійською. Такі от реалії. Проста ринкова економіка, де попит породжує пропозицію. І щоб ця пропозиція появилася, треба показати, що попит існує.
І особисто я не бачу звідки він візьметься в нинійній ситуації без підтримки держави.

Приклад із життя. Коли The Long Dark почали активно купувати в Україні в Steam, то, Канадська Hinterland це помітила і додала повну українську локалізацію (текст) до вже готової гри. Офіційний український переклад розробники додали у жовтні 2019 року, спираючись на велику популярність гри серед українських гравців. Вони про це заявляли у соціальних мережах, що, у певний час, Україна стала лідером продаж їх гри. Я не знаю точних цифр, чи це топ 1 чи це топ 10. Але саме через попит на гру у нашій країні, вони обрали додати українську мову.

Вони використовують спеціальний інструмент для аналітики під назвою IndieBI — цей інструмент дозволяє відслідковувати тенденції глобального і локального попиту. Частині студій цікаві такі деталі і це дозволяє приймати рішення щодо пріоритету локалізацій.

Ну так, це ж зовсім інший приклад. Звісно, коли якась гра стає популярною, то розробнику/видавцю буде вигідно або хоча б рентабельно зробити локалізацію.
Я можу навести інші приклади, ось з недавніх: Pragmata і RE Requiem від Капком — української немає зовсім. І, щось мені здається, що від Капком ми її не діждемося.
Slay the Spire 2 — української немає, хоча була в першій частині. Розробники шукають волонтерів для локалізації на додаткові мови, бо самі не можуть охопити такий об’єм.
З трохи ранішого, Hollow Knight Silksong, Stellar Blade, God of War Ragnarök.

Підсумовуючи, повторю свою думку. Спочатку треба показати попит. Тобто, те, що українська локалізація дійсно потрібна. Потрібна глобально, а не десятку-двом людей.
Цей процес рухається, але, на жаль, дуже повільно. Я навіть не знаю, чи з позитивною тенденцією. І непогано було б, щоб цей процес мав якусь підтримку на державному рівні.

І я як платник податків був би не проти якби кошти виділялися на локалізацію якогось, наприклад, відьмака 3, а не на

виробництво онлайн-ігор

про що написано в пості

Моя перша думка при слові онлайн-ігри, це що всі гроші підуть на інфраструктуру ігрових серверів. Або, у гіршому випадку, навпаки, підуть гроші на створення ігор, а на інфраструктуру ігрових серверів не залишиться грошей і ваші культурні онлайн-ігри стануть недоступними для гри. Я це цілком серйозно. Їм у міністерстві бракує експертів в іграх. Вони не розуміють бюджетів і залежності від жанру. Буде смішно, якщо хтось виграє грант на створення ММО. Чому саме ММО? ММО — це найдорожчий жанр по обслуговуванню. Для прикладу, World of Warcraft витрачає мільйони доларів щороку лише на інфраструктуру.

Бо якщо тільки держава створить рамку, а не буде з того боку енергії, запиту і запалу реалізовувати ці кошти у вигляді якісного культурного продукту, то програма не взлетить

Мені ці слова здаються, неначе слова із казки: «Ми дамо гроші на найамбітнішу онлайн-гру! Пропонуйте всього побільше! Локації — величезні! Гравців — сотні тисяч! Це ж онлайн-ігри! Гравців має бути багато! Якщо гравців буде мало, то грошей не дамо!»

Краще підготувати публічного листа про жанри, їх ціну на виробництво і ціну на обслуговування. Це не жарти. Бюджет можуть спустити спочатку на якусь дурню, а потім сказати наступного року: «Та щось ми їм грошей на ігри дали, а вони ті їх ігри вже перестали працювати, може краще не давати грошей на ігри, все одно поламаються...» або інші неадекватні слова можна буде почути.

Доповню свої слова про онлайн-ігри власним розчаруванням. Колись я грав у онлайн-гру The Elder Scrolls: Legends — це карткова гра за мотивами Скайріму і всієї серії The Elder Scrolls. Ця карткова гра мені подобалася не лише по механікам, а і по фантазії та зв’язку із серією ігор. Хто поціновувач світу Сироділу і Скайріму та інших провінцій цього фентезійного світу, той може знайти у цій грі цікаві для себе речі.

Але, в один день, я, з подивом дізнаюся, що я більше не можу грати у цю гру! Це було розчарування. Гра більше недоступна у Steam.

Вгадаєте причину? Звісно що, монетизація. У грі The Elder Scrolls: Legends гравці робили мало внутрішньоігрових покупкок, а, це була Free To Play Game. Гра закрилася і це дуже сумно.

Тож ще раз подумайте про те, коли з підтримкою мультиплеєру закриваються навіть примітивні ігри (чому примітивні, бо це симуляція настольної гри зі спецефектами і без відкритого світу, без 3D рівнів, без переміщення персонажів у просторі, а лишень стіл, де може бути 16 карток одночасно).

Потрібні сервери для обслуговування гравців і підтримки онлайн-гри. Це все коштує грошей. Якщо грошей на це не виділити або витратити занадто рано, то, онлайн-ігри закриються.

Потрібні сервери для обслуговування гравців і підтримки онлайн-гри. Це все коштує грошей. Якщо грошей на це не виділити або витратити занадто рано, то, онлайн-ігри закриються.

судя по году выхода у них было ожидание $1-5м в месяц, а по косвенным признакам вышло только около 0,5м — это сильно мало

Звучить наче пані міністерці сказали про ігорки, і у неї в голові заворушились колеска про кришування слотсіті.

Думаю, при таком подходе, как описан в статье, неудивительно, что игры не выбрали.

«За словами Красноступ, держава зацікавлена в монетизації створеного продукту, а права мінімум на два роки передаватимуться тим, з ким будуть укладені ліцензійні угоди. Прибуток розподілятиметься пропорційно до частки державного фінансування».

Как реализация такого подхода может выглядеть в случае игр?

Складывается впечатление, что, получая такой грант, разработчик будет заинтересован прежде всего в производстве контента и получении денег за само производство. Аудитория при этом становится менее важной, потому что значительная часть дохода всё равно будет уходить государству, а не разработчику.

Не получим ли мы в итоге игры, на которые потратили миллионы, но которые потом никто не скачал?

ChatGPT тоже удивлен:
«Но „государство забирает права“ — это не общепринятый подход для грантов.
В классической грантовой модели, особенно для игр, IP обычно остается у студии/продюсера, а государство требует культурные, территориальные, отчетные или экономические обязательства: локальные расходы, рабочие места, релиз, демонстрацию, аудит, возврат части средств при коммерческом успехе. Например, UK Games Fund описывает свою цель как развитие новых IP в Великобритании, а не передачу IP государству. Французский FAJV также описан как субсидия для авторов и creative companies, а не как покупка государством прав. »

Якісь проблеми, я гадаю, у пані міністерки. Що це за популістський закид? "

а представники української культурної спільноти скажуть, що ми готові взяти на себе цю відповідальність, ми готові створювати.

" - а хоч одного розробника чи компанію з розробки вона питала? Чи створювали анкетування чи хоча б ходили на ігрові конференції? Що це за міністерка, яка наглухо не чує крики розробників ігр, про те що про них забули? Достатньо лише на DOU один раз за час карьери зайти, щоб побачити проблематику.

Всі найвідосміші компанії україни розробляють сюжетні одиночні ігри, абсолютна більшість геймерів любит сюжетні одиночні ігри. Аналіз міністерки — «ми будемо вкладатися в онлайн-ігри»..... Конкорд мейд ін Юкрейн за фінансування міністерства? Те що всім потрібно. :)

Все так, от тільки на онлайні можна потенційно в рази більше розпилити. Міністерку ж наврядче розвиток культури через ігровий досвід цікавить;)

Останнє, на що треба розширювати — це онлайн-ігри. Не зрозуміло взагалі, до чого тут це, і чому подумали, що це важливіше, ніж сінглплеєр контент. Велика доля онлайн ігор це дрочильні, і культурного коду там значно менше. Якісь онлайн-казино дали хабар, чи шо? Україна відома Метро та Сталкером перш за все, як такого можна не знати. Якщо хочете розширити, то те, що люди хочуть бачити, це українська синглплеєр інді-сцена, люди втомились від live service вже багато років як.

Є підозра, що під «онлайн-іграми» тут мається на увазі загалом комп’ютерні ігри)
Завтра спробую з’ясувати

дяка

«онлайн ігри» це інтернет казино очевидно. Там і з монетизацією повний порядок

Підписатись на коментарі