1300 вішлістів та 200 продажів. Досвід релізу українського шутера The Hollow

Всіх вітаю, я Віталій Чиж. Викладач, історик, соціолог, і трошечки розробник.

І сьогодні хотілось би написати топік про ті проблеми, з якими стикнулась The Hollow по виходу. Проблема доволі комплексна, і пунктів її багато. Розпишу категорії, де проводилась робота, і що з цим робилось. Це звісно, промокампанія гри, технічний стан, а також загалом продажі.

Почнемо з промокампанії

Перший етап промокампанії від нас був доволі незвичним для нас самих. Ми зробили сторінку в Steam, та збирали вішлісти. Вперше за весь час наших розробок. Тут було два страхи

• Мале охоплення вішлістами.
• Перегрітий вішліст.

І справдився тільки перший страх. Гра на релізі мала 1300 вішлістів. З мого розрахунку гру мав би купити кожен 10, і це так і відбулось. Продано всього нами приблизно 200 копій, що трошки перевершило мої очікування. Повернень було не дуже багато — 18.

З одного боку — непоганий результат. Проте для нас особисто — він не є повністю задовільним. Для нас, які робили не дуже довгу гру 2 роки — результат не провальний, але і не ахті, як то кажуть.

Що ми робили з тою промкою до виходу гри

Є в нас група в телеграм. Там публікували новини. Неочікувано для нас, ми виявились популярними в місті, де я проживаю — в Полтаві. Зіграв великий плюс те, що ми потрапили до локальних новин. Зокрема, на «Суспільне. Полтава» та в місцеві обласні телеграм — пабліки. Це дало буст вішлістам. І ми перешагнули за 1000 вішлістів завдяки нашому місту. І плюс до цього, доволі швидко, методом «сарафанного радіо» було поширено інформацію серед молоді міста, здебільшого студентів. Я викладач, і для них це було, як мінімум, неочікувано.

Окрім того, нами надавались такі собі «Щоденники розробника» і робилась інформаційна шумиха за допомогою статей на цьому ж сайті (ДОУ).

Ну і інтерв’ю «Суспільного» — в тему, як ніколи. Брали прямо в нас дома.

Що робилось по виходу гри?

Тут вже і почались основні проблеми. Гра вийшла складнішою, чим задумувалось, проте то ще і на краще виявилось. Технічні проблеми були усунені доволі швидко.

Почали розсилати ключі блогерам. І тут у мене виник момент складності. До багатьох ми не достукались. Чи то втрачались десь в недрах таких самих розсилок, чи то ще що — не відомо достеменно. Але то і не важливо. З рекламою в ігрових спільнотах склалась ситуація дещо краще.

Неочікуваним став інший поворот, адже гра поширювалась знову ж таки полтавським сарафанним радіо та «Суспільним» з місцевими телеграм пабліками. З Харковом не вдалось, там ми не вистрілювали, хоча здебільшого наші ігри раніше були пов’язані саме з ним, та і програміст звідти. Я ж повернувся на історичну батьківщину, звідки пішов мій рід, тому і гра тепер — Полтавська.

Звісно, розіслали ключі кураторам. І отримали аж 1(!) рецензію кураторів. Та і з рецензіями в Steam тугувато йде: 9 відображається, а 11 є в наявності. Звісно, росіяни вже обгадили, коли купили через турецький чи казахський аккаунт. Бо в Ру регіоні і в регіоні РБ не продається.

Неочікуваний поворот

Не можна сказати, що погано в нас ідуть справи. Вони ідуть, проте не в геймдевному руслі, а скоріше — в публічному. Наприклад, нашу гру хтось додав на Вікіпедію, а також декілька солідних відомств про неї написало. Зокрема, Національна спілка письменників України, а також СумДУ. Гра скоріше реально цікава не стільки як гра(бо це класичний такий шутер з поступовим отриманням зброї), а як феномен культурний.

Всі знають, що я за освітою історик. І гра задумувалась скоріше, як один з методів зацікавити суспільство нашою історією і як пугалка можливим майбутнім, якщо ми будемо сіяти зраду серед самих себе. Нам і так її вистачає в реальності, самі знаєте.

Висновок

Ми робили гру, але вийшло щось більше, ніж гра. Хоча ми хотіли робити саме цікаву гру. Чи вийшло в нас зробити цікавий феномен? На це відповідь дає власне сам гравець, і певно, відповідь його для самого себе, не для нас. Сенсів в «Лощину» ми вкладали дійсно багато. Але всі бачать в ньому щось своє. А дехто просто за графіку хейтить, чи ще за що. Але без цього ніяк!

Феномен заключається в тому, що гра зараз веде себе, як дрожжове тісто — вішлісти тільки збільшуються, і вже підходять до 2,5 тисяч. Будемо готуватись до літнього розпродажу, де будемо демонструвати своє лице. Тож боротьба триває!

А якщо є бажання купити гру зараз, і написати рецензію(бо ну дуже треба та рецензія, повірте), то можна зробити це тут:

store.steampowered.com/...​0/The_Hollow/?l=ukrainian

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев