Фриланс — це свобода чи пастка? Моя історія про перші кроки геймдев-художницею

Привіт, мене звати Олександра, мені 20 років і я вже встигла змінити декілька місць роботи, повчитись, перенавчитись і стати фрилансером. Здається, хотіла працювати на фрилансі ще до того, як зрозуміла, ким саме хочу бути. Хотілося самій будувати свій ритм, працювати тоді, коли я реально продуктивна, і не підлаштовувати все життя під роботу.

Але з професією я визначилася не одразу. З дитинства багато малювала, мені подобалося все, що пов’язано з візуалом, формою, деталями. Паралельно завжди тягнуло до комп’ютерів і всього цифрового. Просто довго ці дві частини ніяк не складалися в одну професію.

Після школи я пішла вчитися на архітектора. І зараз можу сказати, що це було дуже корисно. Архітектура дала мені хорошу базу — творчу, технічну й навіть математичну. Це дуже відчувається зараз у 3D: простір, логіка побудови, увага до деталей, відчуття середовища.

Як мене затягнуло в 3D

Під час навчання в коледжі я вже трохи стикалася з базовим 3D-моделюванням, але тоді ще не сприймала це як майбутню професію. Мені не вистачало саме діджитал-складової — відчуття, що це не просто навичка, а щось живе, сучасне, прикладне.

Своєрідним поштовхом і натхненням став мультсеріал Arcane. Я дивилася вже не тільки на сюжет, а на те, як там усе зроблено: середовище, атмосфера, світло, дрібні деталі. І в якийсь момент зловила себе на думці, що мені цікаво не просто дивитися, а розуміти, як це створюють.

До того як я зайшла в цю сферу, працювала помічником графічного дизайнера, брала дрібні закази по навчанню, та навіть продавцем-консультантом у магазині товарів для творчості, пробувала різне.

Навчання і перша робота

Навчання стало для мене можливим завдяки гранту для внутрішньо переміщених осіб, і це реально було важливо. Я пішла на курс 3D-моделювання в Hillel IT School і від самого початку ставилася до цього не як до експерименту, а як до професійного напрямку.

Одне з найкращих рішень, які я тоді прийняла, — не чекати моменту, коли я нарешті стану достатньо готовою. Я просто почала подаватися на вакансії ще під час навчання. Буквально всюди, де хоча б трохи підходила. Навіть якщо не всі вимоги закривала.

Свою вакансію я знайшла в шкільній Hillel LMS у розділі Працевлаштування. Хоча в описі була вказана програма, якою я зовсім не володіла, я все одно вирішила ризикнути й податися. Компанія пішла назустріч і взяла на себе моє навчання, тож мені довелося опановувати софт із нуля прямо під час роботи. Це був інтенсивний досвід у дуже стислі терміни, який став справжньою перевіркою на здатність швидко вчитися під тиском.

Над тестовим я працювала три дні. Це був мій перший досвід взаємодії з ігровим рушієм — непросто, але неймовірно цікаво. До співбесіди готувалася так само серйозно: завантажувала опис вакансії в ChatGPT і тренувала відповіді на можливі запитання. Це допомогло не стільки «звучати правильно», скільки просто почуватися впевнено й не розгубитися в реальній розмові

Робота в геймдеві

Зараз я встигла попрацювати в інді-компанії, і мені дуже сподобався цей формат. Тут реально відчувалося, що ти не просто виконуєш окрему задачу, а береш участь у створенні гри.

Я займалася створенням інтер’єру приміщення, у якому відбувається безпосередньо гра. Це гра на космічну тематику з перепроходженням рівнів, боротьбою з монстрами й поступовим розкриттям загадки. І мені дуже подобається, що це робота не просто над картинкою. Це створення середовища, яке має працювати на атмосферу, напругу й досвід гравця.

Зараз я перебуваю у фазі активного пошуку нових цікавих проєктів. Відкрито ділюся своїм портфоліо та посиланнями на соцмережі — там можна ближче познайомитися з моїм стилем роботи та професійним досвідом

Linkedin: www.linkedin.com/...​ndra-brichenko-6558343a5

Artstation: www.artstation.com/baellirr

Що фриланс дає насправді

Найбільший плюс для мене — це гнучкість. Я справді краще працюю не зранку, а ближче до вечора, тому можливість будувати день під себе для мене дуже цінна.

Але разом із цим є й мінус: дуже легко втратити межу між роботою і життям. Особливо коли працюєш з дому, задачі цікаві, а робочий день ніде формально не закінчується. Іноді ця свобода виглядає вже не так красиво, а як робота майже 24/7.

Мені, можливо, ще й трохи легше, бо я інтроверт. Для мене віддалена робота — це не проблема. Кількох онлайн-зустрічей на тиждень і щоденного спілкування в чатах мені цілком достатньо.

Що далі

Я хочу одного дня потрапити в сильну геймдев-студію і попрацювати над масштабною грою, яка реально захоплює. Не заради статусу, а тому що мені хочеться бути частиною чогось великого, складного й живого.

І якщо повертатися до головного питання, то фриланс для мене — це і свобода, і пастка одночасно. Свобода — бо я можу працювати в ритмі, який мені підходить. Пастка — бо без меж робота дуже швидко займає собою все.

Але навіть із цим я б усе одно вибрала цей шлях ще раз.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев