Норми моралі, аудит та 15% роялті: творці Among Us опублікували умови роботи з інді-розробниками

Привіт, спільното! Фонд Outersloth — видавничий підрозділ компанії Innersloth (може бути відома вам завдяки Among Us), який запустили в 2022 році для підтримки інді-розробників. Компанія поділилася контрактом, який пропонує підписати командам.

«Привіт! Як ми вже казали раніше, після успіху Among Us ми створили наш фонд підтримки інді-ігор Outersloth. Нам пощастило бути успішними — станом на березень 2026 року ми профінансували вже 24 гри! Але ще однією нашою метою було заохотити інші фонди та видавців впроваджувати умови, які були б більш приязними до розробників.

Ми зробимо це найкращим відомим нам способом — опублікуємо наш повний контракт Outersloth. Якщо ви — студія, що зацікавлена спробувати себе у фінансуванні ігор, ми сподіваємося, що це допоможе вам зрозуміти, як можуть виглядати і ваші умови», — йдеться у повідомленні.

Серед цікавого в контракті:

  • Аванс, який треба повернути. Компанія надає розробнику суму для покриття витрат на розробку, яку вона планує повністю повернути з майбутніх доходів від гри.
  • Графік розподілу доходів. До моменту повної окупності розробник має сплачувати Innersloth 50% чистого доходу, а після окупності частка інвестора становить 15%.
  • Цільове використання коштів. Отриманий аванс дозволено витрачати виключно на прямі витрати, пов’язані з розробкою та релізом конкретної гри — кошти не можна використовувати для інших проектів чи особистих цілей.
  • Інтелектуальна власність. Розробник лишається повним власником усіх прав на гру та інтелектуальну власність, пов’язану з нею. Разом з тим він повинен гарантувати, що всі його співробітники та підрядники підписали угоди про передачу майнових прав на гру.
  • Платформи та реліз. Розробник зобов’язаний випустити гру на узгодженому списку початкових платформ (PC, Xbox, PlayStation, Nintendo, Android, iOS) у визначені терміни.
  • Творчий контроль та відповідальність. Розробник зберігає повний творчий контроль над грою та несе одноосібну відповідальність за всі аспекти розробки: від кодування та графіки до виправлення багів і підтримки користувачів.
  • Термін дії угоди. Угода діє до моменту, поки гра не пробуде у комерційному продажі на всіх початкових платформах протягом 7 років поспіль.
  • Аудит та прозорість. Innersloth має право доступу до кабінетів платформ для перевірки доходів, а також може проводити перевірку фінансових записів розробника протягом терміну дії угоди та 3 років після нього.
  • Звітування та платежі. Розробник повинен щоквартально (протягом 30 днів після завершення кварталу) виплачувати частку доходу, супроводжуючи це деталізованим фінансовим звітом.
  • Згадування в титрах. Innersloth під брендом «Outersloth» має отримати помітне місце в титрах гри, на заставках та промо-матеріалах як інвестор/партнер.
  • Попередній перегляд гри. Перед комерційним релізом розробник має надати Innersloth доступ до гри для перевірки відповідності проекту умовам угоди.
  • Захист репутації. Розробник та його команда зобов’язані дотримуватися суспільних норм моралі; поведінка, що може зашкодити репутації Innersloth, вважається суттєвим порушенням угоди.
  • Права на торговельні марки. Розробник надає Innersloth право безкоштовно використовувати назву та логотипи гри/студії виключно для промоції проекту.
  • Відшкодування збитків. Розробник зобов’язаний захистити Innersloth від будь-яких претензій третіх сторін, пов’язаних із порушенням авторських прав, травмами користувачів або недбалістю розробника.

Більше деталей можна знайти за цим посиланням.

«Статус-кво часто базується на тому, яка інформація є загальнодоступною, тому ми сподіваємося, що вихід нашого контракту на публічну арену допоможе сформувати майбутні дискусії. Прозорість — це ключ до всього, тож сподіваємося, вам буде цікаво почитати. Цей контракт постійно зберігатиметься в офіційному прескіті Outersloth, а головна сторінка буде оновлюватися, тож не хвилюйтеся, що він десь загубиться», — резюмують в Innersloth.

Нагадаємо, що минулого літа ми вже писали про видавничий напрям Innersloth. Тоді стало відомо, що завдяки своєму підходу без втручання у розробку компанія підписує контракти з інді-творцями у вісім разів частіше, ніж інші видавництва. Середній чек тоді не перевищував $1 мільйон.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Загальні умови про розподіл доходів та аванс прийнятні, але декілька пунктів виглядають дуже нахабно.

Цільове використання коштів. Отриманий аванс дозволено витрачати виключно на прямі витрати, пов’язані з розробкою та релізом конкретної гри — кошти не можна використовувати для інших проектів чи особистих цілей.

Уявімо, інді розробник купив собі поїсти на ці кошти — вони вже можуть це класифікувати як нецільове використання коштів.

Аудит та прозорість. Innersloth має право доступу до кабінетів платформ для перевірки доходів,

Скоро і до банківських рахунків доступ будуть мати. Це не про прозорість, а про контроль.

а також може проводити перевірку фінансових записів розробника протягом терміну дії угоди та 3 років після нього.

Це контроль, щоб проводити фінансові перевірки не лише під час терміну дії угоди, а і після того, як термін дії угоди закінчився. У такому контракті закладається неоднозначне формулювання, яким можуть зловживати. А якщо розробнику виставлять додатковий рахунок через декілька років за щось там ще що ви маєте сплатити їм?

Захист репутації. Розробник та його команда зобов’язані дотримуватися суспільних норм моралі; поведінка, що може зашкодити репутації Innersloth, вважається суттєвим порушенням угоди.

Про яку мораль йде мова? Ви просто захищаєте своє ім’я і репутацію. А якщо ваші робітники розробники скажуть на вас нехороше слово у ваш бік чи матимуть претензії, то будь-які такі претензії будуть вважати суттєвим порушенням угоди! Це називається пункт про затикання ротів.

Права на торговельні марки. Розробник надає Innersloth право безкоштовно використовувати назву та логотипи гри/студії виключно для промоції проекту.

Можете не дякувати.

Відшкодування збитків. Розробник зобов’язаний захистити Innersloth від будь-яких претензій третіх сторін, пов’язаних із порушенням авторських прав, травмами користувачів або недбалістю розробника.

Зобов’язань вони на себе не хочуть брати. А на розробника зобов’язання накладають.

До речі, на їх сайті написано, що:
Note we’re not a full service publisher.

Тож це не повноцінне видавництво.

подписаться можно только когда у вас практически готовая игра. под кота в мешке никто не подписывается.
так вот, если вам предложили контракт, значит игра у вас хорошая и можно смело ее выпускать самостоятельно )

Похвально, що написали це відкрито.

Виглядає це все якось не дуже весело. Рахуємо: 30% забирає Steam, ще 20% — дядько Сем (якщо немає ФОПа). З тих 50%, що залишилися, вони забирають половину, щоб відбити свої інвестиції. А потім — ще 15% роялті на постійній основі. Тобто вони вклали гроші, повністю їх повернули, а далі просто з повітря доять 15% ні за що. Оце я розумію «бізнесХмени».

Інші беруть 35% мінімум, а не 15

Давайте перарахуємо ці 35%. Від 100% віднімаємо 30% Steam, 20% податків і 35% видавця. Розробникам залишається аж 15% «чистими». Тепер беремо дефолтну інді-команду з 3 людей — виходить по 5% з продажу на людину. Тобто ти роками робиш гру 24/7, щоб у підсумку заробляти з неї найменше з усіх у цьому ланцюжку аж 5%. Щось у цій стратегії заробітку явно не так -)

Підрахунок по каскаду відбувається: Steam забирає 30% від 100, Видавець забирає 35% від 70, податки 6% від 45.5 — Залишок 42% розробникам, по 14% на людину

P.S. ще подвійний податок з обороту іншим людям може бути на ФОП (коли отримувач сплачує за оборотний дохід, і потім підрядники-партнери теж сплачують з інвойсу, за себе)

Каскадний підрахунок виглядає дуже красиво на папері, але він розбивається об сувору реальність і виглядає як утопія.
Ви дуже зручно проігнорували той факт, що до моменту окупності видавець забирає не 35%, а 50% від нетто-доходу оскільки мовай де про видавця (Фонд Outersloth ), а не взагальному.
Ваша математика не враховує купу базових втрат до того, як гроші дійдуть до ФОПа. Refunds (повернення ігор у Steam, які в середньому становлять 8-10%). Регіональні ціни (через які гра продається не за $20, а за еквівалент $8-10 у багатьох країнах). Відрахування за рушій (Unreal Engine бере 5% після $1 млн).
Витрати на підтримку: Ті «42% розробникам» це не чистий прибуток у кишеню. З цих грошей команда має оплачувати сервери, підтримку користувачів та операційні витрати студії.
Ви самі визнаєте наявність подвійного оподаткування при роботі з підрядниками через ФОП. Додайте сюди банківські комісії за Swift-перекази та втрати на курсових різницях.
У сухому залишку, після всіх реальних (а не теоретичних) зрізів, омріяні «14% на людину» перетворюються на статистичну похибку, за яку команда з трьох людей повинна не просто виживати кілька років розробки, а ще й акумулювати бюджет на наступну гру.

Тоді треба уточнити: сума окупності вже була виплачена розробникам, вона самоокупається. Refunds та інші впливають тільки на етап Gross, тож з Unreal Engine та іншим — виходить фінальний залишок студії 35.6% (що дійсно менше).

Витрати на сервери можуть з’їсти 5-10% від доходу, якщо це мультиплеєр, тому дійсно десь до 30% занижується прибуток студії-розробника.

Якщо перерахувати, Видавець ділить зі студією «очищений» залишок (Net Receipts): з 100$ refunds −10$, Steam −27$, і виходить 63$. З яких 22$ йдуть видавцю (20$ з податком, але він теж свій штат утримує: PR-менеджери, юристи, бухгалтери), а студії 40$ (але з операційними витратами отримують 32$).

Дійсно доволі тупо виходить, якщо правильно порахував — розробник отримує всього на 50% більше грошей, ніж інвестор

Пане, те що ви пропонуєте називаєтся банк.

Але ж вони, теоретично, і ризик несуть.

15% за ризики, гру, яку він для розробників спонсорував. Дивна претензія.

Дивна претензія це не розуміти базової різниці між інвестиційним ризиком і довічною рентою. Інвестор (видавець) покриває свій «ризик» на етапі окупності, коли забирає левову частку 50% доходу.

Як тільки розробник повертає йому вкладені кошти до останнього цента, ризик видавця дорівнює абсолютному нулю. Гроші відбиті. Те, що відбувається далі (ті самі 15% на постійній основі) це не «плата за ризик», якого вже не існує. Це пожиттєвий податок на чужу інтелектуальну власність просто за те, що колись вам позичили гроші, які ви вже повністю повернули. Звичайний банк за такий «ризик» бере фіксований відсоток за кредитом і йде у своїх справах після його погашення, а не стає вашим довічним нахлібником.

Так а хто сказав, що гра взагалі відіб’ється? Видавець взагалі може не окупити свої вкладення, а розробник так чи інакше свій шмат хлібу забере, навіть якщо гра провалиться.

Якщо гра провалиться, то банк все одно проситиме у вас позичений умовний мільйон, а видавець не буде. От і різниця.

Ми трохи втрачаємо нитку сюжету і переходимо від конкретного прикладу до філософії індустрії в цілому. Мій першочерговий меседж був взагалі не про ці очевидні речі.
Так, я абсолютно погоджуюсь із тим, що якщо гра провалюється в продажах, розробнику не доводиться закладати квартиру, щоб повернути борг. Це правда, початковий фінансовий удар бере на себе видавець, і саме цим він відрізняється від банку. З цим ніхто не сперечається.
Але мова йшла про інше про фінальну математику і відсотки. Проблема в тому, що 15% пожиттєвого роялті це об’єктивно забагато, враховуючи, які крихти в результаті залишаються розробникам.

На фоні того, що інді-команді після всіх цих відрахувань залишається умовні 15-20% прибутку на всіх (з яких треба ще роками оплачувати сервери, робити патчі та якось жити), апетит видавця виглядає надмірним і грабіжницьким.

Я б ще міг зрозуміти 15% на перші два роки після релізу, або, скажімо, 5% пожиттєво це ще виглядає як допустимий компроміс. Але віддавати 15% на постійній основі погані умови як на мене.

Можливо, такі умови є нормальною практикою для великих ігрових студій. Вони мають юристів та бугалтерів які знають, як неплатити великий відсоток з податків оформивши компанію на Кіпрі, або мають домовленості про якісь фіксовані виплати чи кращі умови. Але для звичайної інді-команди, яка платить усі податки в білу, підписуватися на таку довічну ренту це відверто погана стратегія збагачення.

Ніхто не бере 15%, у кращому випадку 30% (щоб відбивати хітами інші провальні релізи?). Хоча я не чув, що у великих паблішерів є провальні релізи в мінус

по-моему, это очень хорошие условия

Залежно від того, під яким кутом на це дивитися.
Якщо працює принцип «на безриб’ї і рак риба» і в інді-команди немає взагалі ніяких альтернатив чи власних заощаджень, то так хоч якийсь мізерний прибуток краще, ніж нічого взагалі. У режимі голого виживання це справді може здатися «дуже хорошими умовами».
Але якщо подивитися на це як на реальні бізнес-відносини, то схема яку пропонують Outersloth та і інші видавці, як на мене " не є з дуже хорошими умовами".

ключевое тут — возможность получить финансирование.
если деньги не нужны, то ценность издателя сильно падает.

Підписатись на коментарі