«Можливо, трохи менше фекалій?». Чому розробники Mewgenics відмовилися від видавця

Привіт, спільното! Творці тактичної рольової гри Mewgenics Едмунд Макміллен та Тайлер Глаєл розповіли, чому ніколи навіть не розглядали можливість залучення видавця для своєї гри. Своєю думкою вони поділилися в інтерв’ю виданню The Game Business.

«Уявіть, як ми пітчимо це видавцю. Уявіть, скільки всього нам довелося б видалити? Традиційний видавець взагалі не дозволив би нам робити таку гру. А інді-видавець сказав би: „Ми дозволимо вам ваші дивні ідеї, але, можливо, трохи менше фекалій? Можливо, не обов’язково показувати, як коти паруються?“», — зазначив Глаєл.

«Я не для того працював 20 років, щоб хтось інший вказував мені, що я можу, а чого не можу говорити чи робити у грі. Для мене це найважливіший аспект незалежності. Було лише кілька разів, коли я питав: „Тайлере, я не заходжу занадто далеко?“, а Тайлер відповідав: „Ні“», — додав Макміллен.

За словами Едмунда, йому потрібна ця свобода, і він з тих людей, які починають займатися самосаботажем, якщо їх заганяють у рамки.

«Якщо у мене немає свободи робити все, що заманеться, і хтось каже: „Можливо, варто зробити ось так?“, я розвернуся і зроблю навпаки, ще радикальніше. Це просто в мені закладено. Крім того, якщо нам не потрібен видавець, то навіщо його залучати? Вони просто забиратимуть гроші», — додає він.

«Багато видавців хочуть, щоб ви були достатньо успішними, аби залишатися задоволеними співпрацею з ними, але не настільки успішними, щоб ви перестали потребувати їх у наступному проєкті. Я бачу багато інді-компаній, які потрапляють у такий собі „лімб“: їхні ігри успішні, але через те, що видавці забирають половину прибутку, розробникам знову потрібна допомога з наступною грою. І так вони опиняються у вічному циклі пітчингів, який нерозривно пов’язаний з економікою. Бо коли гроші закінчуються, вони кажуть: „Ми більше не можемо робити ігри, бо нам потрібні гроші видавця“», — уточнив Глаєл.

Звісно, треба зважати на той факт, що Макміллен і Глейл — самі собі PR-машина. Обидва мають аудиторію, сформовану роками розробки ігор, а також список контактів у медіа.

«Уся наша маркетингова стратегія побудована на особистому спілкуванні. Це ми даємо тисячі інтерв’ю. Нам довелося б це робити, навіть якби у нас був видавець», — каже Глаєл.

«Питання в тому, хто продає гру. Хтось інший з компанії збирався її продавати? Ми з Тайлером знаємо гру і захоплені нею більше, ніж будь-хто на світі. Я думаю, що більшість людей мають вроджене відчуття, коли їм брешуть, навіть якщо вони цього не усвідомлюють. Я можу відрізнити, коли людина щиро захоплена чимось і отримує від цього задоволення, а коли ні. І я бачив величезну кількість коментарів майже до кожного свого інтерв’ю, де люди писали: „Едмунд здається дуже захопленим цією грою, і це захоплює мене“. Коли ти щиро щось любиш, ти не можеш не говорити про це в позитивному ключі, і це змусить інших людей також цим зацікавитися», — резюмує Макміллен.

Нагадаємо, що Mewgenics вийшла 10 лютого і лише за тиждень після релізу зібрала понад 115 тисяч гравців у Steam. Як зазначили розробники гри — вони відбили виробничий бюджет лише за три години після релізу. На момент написання цього топіку в грі було понад 34 тисячі гравців.

Як вважаєте, чи є серед українських інді-розробників автори з потенціалом Макміллена та Глаєла? Чи отримаємо ми з часом власний інді-феномен? Діліться думками в коментарях!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев