Wargaming увійшла до спілки кіпрських розробників ігор. Серед членів організації Gaijin, Owlcat та інші релоковані росіяни
Нещодавно на Кіпрі офіційно оголосили про створення CYGMA — асоціації розробників ігор Кіпру (Cyprus Game Makers Association). Організація має стати «єдиним голосом» ігрової індустрії острова, сприяти обміну досвідом та представляти інтереси розробників на міжнародній арені.
Проте склад засновників спілки викликає запитання, адже до неї увійшли переважно компанії з російським та білоруським корінням. При цьому, ці релоковані російські компанії мають далеко не найкращу репутацію. Так, наприклад, Gaijin Entertainment прямо сприяє російській пропаганді, фінансуючи мілітарні фільми-міфи (наприклад, «28 панфілівців») та поширюючи героїзований контент про армію СРСР у пікові моменти агресії проти України. Компанія має прихований російський бекграунд: зберігає офіси в РФ, наймає персонал через російські сервіси та цензурує чати в іграх, щоб блокувати підтримку України.
Список компаній, що увійшли до асоціації розробників ігор Кіпру:
- Gaijin Entertainment — релоковані росіяни;
- Owlcat Games — релоковані росіяни;
- MY.GAMES — релоковані росіяни;
- Helio Games — релоковані росіяни;
- Wargaming — компанія з білоруським корінням.
І хоч головний офіс Wargaming вже багато років в Нікосії, компанія також має великий осередок у Києві — понад 430 спеціалістів.
Редакція GameDev DOU звернулася за коментарем до київського офісу Wargaming, щоб прояснити позицію студії щодо партнерства з компаніями країни-агресора в межах нової асоціації. На момент публікації відповіді від представників компанії ми не отримали.
Ситуація виглядає неоднозначною ще й тому, що раніше Wargaming офіційно заявляла про вихід з російського та білоруського ринків і передачу місцевого бізнесу у власність Lesta Games. Крім того, компанія активно займається благодійністю: пожертвувала мільйони на відновлення лікарні «Охматдит», а також профінансувала придбання 13 реанімобілів для потреб українських медиків через платформу UNITED24.
Нагадаємо, восени 2025 року київський офіс Wargaming постраждав внаслідок чергової російської атаки на столицю.
18 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівМені shokerix при тому, що я запитав його думку щодо цього всього, написав, шо я пізно прокинувся і треба подивитись Habwot де він ніби все пояснює, але відео я не знайшов.Отака реакція одного з провідних україномовних блогерів танків. Я наразі мало граю в танки (і в кораблі) і про новину дізнався спочатку від брата, потім від біста. Мене вразило, що біст вирішив покинути танки. Думаю дуже вартує перестати грати взагалі, до офіційного звернення, але пройшло чимало часу. Великі блогери особливо не підіймали цю тему, тому і для вг це просто пил.
ага ютуб блогери почали нити що це не катастрофа,не хочете закривати канали? Беріть приклад с BEAST
Нічого страшного. Wargaming наші слони. Як же у росів спалахнуло коли варгеї запустили танчик з українським пікселем та гербом + випустили благодійну акцію «Допоможи Україні». Глесту потім у россосії судили за якісь хмарні зв’язки з цією акцією, а потім відібрали капелюха у власників.
Тож варгеї у всьому слони окрім, ***ть, патенту Кіті Віслого у своїй конській грі.
Редакция открыла, что Кипр это филиал Раши в ЕС? Мої конратуляції.
Не буває релокованих кацапів. Крапка.
Чому? Якщо кацапа релокувати, то він очевидно буде релокованим кацапом.
Бо в ту ж мить він починає будувати кацапстан навколо себе, і відповідно стає не релокованим.
так, а если кацап выехал из рф, зачислился в РДК и сейчас сидит в окопе, а не пишет комменты на доу?
У цій ситуації, можливо, варто не піднімати хвилю обурення, а поставити собі запитання: чому аналогічних сильних об’єднань досі немає в українському геймдеві?
Фактично вони створили конгломерат, який буде системно просувати власні студії, генерувати для них дохід і представляти їхні інтереси перед видавцями. Це стратегічно сильний крок.
Натомість українська спільнота поки що виглядає розрізненою: замість формування впливових об’єднань і спільної позиції — переважно лише точкові дискусії в медіа, і то лише ДОУ чи якісь телеграм канали. Питання не в тому, як так сталося, а у тому, що ми самі робимо для зміни ситуації.
Поки ми обмежуємося коментами та обговореннями, вони вибудовують інституції, формують альянси та закладають фундамент для довгострокового зростання своєї гейм індустрії.
Сильний ринок не виникає сам по собі — його створюють через кооперацію, спільні платформи та стратегічні дії. І якщо ми хочемо бачити конкурентоспроможний український геймдев, ініціатива має йти від нас, а не обурення від того що кілька російських компаній в еміграції покращили свої позиції.
Тому що половина конгломерату буде називати іншу духовними малоросами, поки їх всіх повільно мобілізують.
Це два паралельні треки.
Нам своє робити, так це один трек. І ми активно робимо враховуючи що ресурсів обмаль і у нас конкретно і у нашого «новосформованого» ринку теж. Ось:
https://ukrainian.games
Але нагадувати індустріальним колегам, що Кіпр є філіалом росії з токсичними грошима — це теж потрібно.
Ще додам, що не варто обмежуватись лише представленням інтересів на заході/сході. Краще виробляти додану вартість вдома. Ми і так більш знані як країна-аутсорс і треба ставати продуктовою/видавничою і тп.
філіалосом (соромно тікає)
Тут трохи різні речі порівнюються. ГДС це, по суті, форум/платформа. Він корисний для спеціалістів: нетворкінг, обмін досвідом, видимість, розвиток окремих професіоналів. Але це не інструмент колективного економічного впливу на ринок. А в статті представлений саме економічний альянс великих компаній. Фестиваль — ну фестиваль, раз в рік бувають показують ігри. Все. А де альянс? Де спілка?
Це особливо помітно, якщо подивитися на українську індустрію: у нас є понад десяток студій із багатомільйонними ревеню (понад $100 млн), але при цьому немає жодного подібного бізнес-альянсу чи конгломерату, який би системно координував спільні економічні інтереси.
Чи то ми не можемо домовитися між собою, чи то просто не бачимо в цьому сенсу складно сказати. Але факт залишається фактом: масштаб бізнесу є, а інституційного масштабу — немає. Я буду тільки радий, якщо з’явиться хоч якийсь реальний зсув у цьому напрямку. Проте самі по собі емоційні дискусії в інтернеті ситуацію не змінять. Критика може бути частиною процесу, але без паралельних системних дій вона ні до чого не веде і немає жодного сенсу, бо від неї ми нічого не здобуваємо. А так могли б Варгеймінг в нашу спілку запросити.
П.С. Половина Українських гейм дев контор на кіпрі юридично)
Ну по-перше не все шо робиться є публічним, очевидно.
По-друге, вони теж починали з івентів і GDCy і на Кіпрі це було вже вдруге для них.
По-третє, як ти влучно зазначив половина уже на Кіпрі і такий економічний альянс технічно не дуже можливий поки вдома нема цікавих програм підтримки IP. Імхо.
По-четверте, не пам’ятаю скільки ти можеш налічити, але я знаю до 5 спроб зробити асоціацію і це майже неможливо без наявного пулу великих і середніх гравців, де знайдеться 20% з них (хоча б ось 5 компаній) які зможуть узгодити адженду. Ну і просто це схоже на прокляте місце, саме тому я принципово відмовився від ідеї робити асоціацію/альянс.
І зараз не той час, як на мене, зараз час всім вижити треба. А трошки пізніше робити системну економічну роботу коли не буде стояти питання виживання. Бо великі ревеню це ок, а от великих (чи вшиких) прибутків у нас у кількох мобільних продуктових компанії лише. Знову тут імхо.
Так, не все публічне.
Так, будь-які альянси починаються з івентів і нетворкінгу.
Так, частина компаній уже структурно працює через Кіпр, і без державних програм підтримки IP в Україні складно говорити про економічний чи бізнес союз.
І так спроби створювати асоціації були, і це дійсно непросто.
Але є одна річ, яка мене не відпускає. Ми постійно знаходимо об’єктивні причини, чому це складно або не на часі. І всі вони раціональні. Проте якщо завжди чекати моменту, коли стане стабільно, безпечно й прибутково — цього моменту може не настати. Точніше цей момент ніколи не настане, бо системна економічна робота якраз і створює довгострокову стабільність.3-5 гравців на ринку середньої руки то ми так і залишимось набором сильних, але ізольованих компаній.
Зараз справді період виживання, проте на мою думку і як показує історія саме в такі періоди зазвичай і формуються нові правила гри. І якщо не починати навіть з малого — не з асоціації, а з координації хоча б
І я навіть не про формальну асоціацію як структуру, а як синхронізацію інтересів. Про спільний вектор, якого тупо не існувало, не існує, і не зрозуміло чи буде існувати.
П.С. До речі як приклад, компанії які там представлені, теж не дуже підтримувалися своїми країнами, але ці компанії змогли знайти точку опори в колі однодумців. Той же гайджин вкладається в боже збав російську культуру.
Ну, аби кілька бізнесів об’єдналися в шось, або навіть просто публічно заявили про схожі інтереси, це не просто тому що вони хочуть розвивати ринок чи мають якусь велику мету.
Це зазвичай тому що вони хочуть шось пролобіювати, і для цього потрібно колективне плече.
Більшості українських компаній, які зареєстровані не в Україні і ще довго не будуть, це просто не потрібно.
А давати великі кошти нам на взрощення інді пласту їм зараз не на часі, бо багато з них самі виживають, як і казав, ревеню і слава не є прибуток.
Тому і пишу те що пишу. У наших компаній тупо нема запиту на таке. Коли він з’явиться, він все одно на 90% буде враховувати бізнес інтереси 1-2-3 компаній, а не те що намагаємось робити ми з інфраструктурою для вирощування нових компаній.
Тому я б сказав, що ти все правильно кажеш, просто не хочеш розчаровуватись в нашому ринку і намагаєшся зрозуміти чому ж не зараз і ніяк не виходить. Ну бо воно нікому не треба :)
Все що і треба зрозуміти...нажаль(
Дякую Ihor Pospishnyi і Yuriy Moroz за ваш інформативний, врівноважений і що найголовніше, шанобливий один до одного діалог) Було цікаво почути ці думки.
Буду тільки надіятись, що знайдеться колись людина\люди які сможуть кардинально змінити і вивести геймдев України на новий рівень)
Ну я тут звісно трошки песимістичний через власний досвід фандрейзу на наші ініціативи культурні. Але зі смайликом :)
Проте певен скоро це зміниться, бо показуючи приклад і маючи результати, далі набагато простіше залучати кошти на культурні проекти. Коли спонсори уявляють скоуп, бачать публікації в медіа куди важко потрапити іншим чином і тп. Тоді компанії, і відповідальні люди вже мають уявлення що буде в результаті. Нажаль це так працює і з бізнесом і з державними грантами і тп.
Якби не чітка візія і 10 років нетворкінгу, мрій про великий фестиваль з літаком американських і європейських журналістів, 4 роки проведення онлайн фестивалю і інших ініціатив, ми б не могли опинитися в тій позиції, з якої зараз маємо можливість проводити подію під час GDC з тим рівнем висвітлення, який хочеться.
Досвід мене навчив, що все відбувається своєчасно, тож думаю надалі все буде ставати лише краще для індустрії 🤞