«Я бронювала кімнату і плакала від безсилля». Екс-співробітниця Ubisoft — про проблеми з HR, керівництвом та культурою в компанії

Привіт, спільното! На Reddit набирає популярності допис начебто колишньої працівниці Ubisoft під ніком StarfishSubito. Обліковий запис з’явився тиждень тому і вчора опублікував великий пост в r/ubisoft з критикою внутрішніх політик компанії. Наводимо з нього окремі тези.

Дисклеймер. Авторка оригінального допису окремо зазначила, що це «особистий досвід у Ubisoft», і в інших він міг бути іншим. Також StarfishSubito додала, що на кожен поганий момент у неї є щасливі спогади.

«Я працювала в Ubisoft кілька років і готова про це розповісти. Попри задекларовані цінності, Ubisoft діє так, що карає тих, хто намагається їх дотримуватися, захищаючи компанію та керівництво коштом своїх співробітників і гравців. Я знаю багатьох людей, які хочуть висловитися, але не можуть через страх втратити роботу, проте мені більше нема чого боятися. У мене є безліч історій, які я могла б розповісти про досвід моїх друзів і те, що бачила сама, але це не мої історії, щоб ними ділитися.

Перша половина мого часу там була чудовою. У мене була команда, з якою ми добре працювали; саме пряме керівництво та колектив були причиною того, що я розвивалася і залишалася в компанії. За короткий проміжок часу я пройшла шлях від найнижчої посади до ліда, і все йшло добре. Це не було суцільним святом, але в менеджменті були люди, які боролися за нас», — зазначає StarfishSubito.

Усе змінилося у 2023 році після зустрічі, «від якої менеджмент був абсолютно розгублений». Сама зустріч тривала три хвилини, і на ній оголосили про скорочення. Авторка оригінального допису зазначає, що того дня втратила значну частину своєї команди.

«Наступні три роки були одними з найстресовіших у моєму житті. Я все ще відновлююся після сильного вигорання. Я вже була близька до нього перед звільненнями і за короткий час мала піти у відпустку, щоб розібратися з цим, але цього так і не сталося. Замість цього мені доручили з’ясувати, як маленька команда може виконувати роботу за двадцятьох, коли ми й так „тонули“. Якби я описувала усе, що сталося за ці три роки, ми б сиділи тут увесь день, тому я швидко перерахую найбільш обурливі речі. Також мені доведеться залишити деякі деталі розмитими через угоду про нерозголошення», — зазначила вона.

Пряме керівництво

Джерелом більшості стресу StarfishSubito називає свого прямого менеджера (МД). За словами авторки допису, він брехав HR, не розумів базових концепцій роботи команди та приймав безліч хибних рішень.

«Я отримала план покращення продуктивності (PIP) без попередньої розмови та з порушенням процедури. Пункти в PIP стосувалися речей, де я зробила усе можливе і чекала на дії інших людей. Я відмовилася його підписувати і вимагала письмового підтвердження того, що не буде жодних репресій. У тому листуванні МД визнав, що не документував наші щотижневі зустрічі „сам на сам“, а це прямо суперечить тому, що він сказав HR при створенні PIP. Сам план також змінився посеред процесу, коли він „усвідомив“, що половина пунктів від мене не залежить», — пише StarfishSubito.

Вище керівництво

У цьому пункті колишня працівниця Ubisoft говорить про двох конкретних людей і називає їх Алекс та Джордан. Алекс був безпосереднім керівником Джордана, а Джордан — керівником супервайзера авторки.

«Якщо ви хоча б натякнете на незгоду з керівництвом, за вами миттєво встановлюють «нагляд» (слова HR, не мої). Хоча я не можу вдаватися в деталі через NDA, кілька зустрічей закінчилися істериками Алекса перед усіма, бо експерти в кімнаті не погоджувалися з ідеями, які не ставили інтереси гравців на перше місце.

Зізнаюся, кілька таких зустрічей закінчувалися тим, що я бронювала приватну кімнату і плакала від безсилля. МД ніколи не був присутній на цих зустрічах, але йому завжди повідомляли, коли я була «конфліктною», — додає StarfishSubito.

В одному з випадків Алекс запропонував зміну, яка «абсолютно точно викликала б негатив у гравців». Кілька людей висловили занепокоєння. Алекс був незадоволений тим, що його «чудову ідею» не почали вихваляти. Замість конструктивної дискусії він перейшов на особисті образи і поставив під сумнів експертність працівників.

«Джордан був не кращим. Майже кожна зустріч із ним закінчувалася моїми сльозами від розпачу. Він місяцями сперечався зі мною щодо давно назрілої зміни назви посади для моєї команди — простої речі, яка б підняла моральний дух і усунула плутанину, що виникла ще до скорочень. Це досі не зроблено. Мені неодноразово казали, що це не інша посада, попри те, що раніше мене вже підвищували до цієї самої ролі в цій команді», — продовжує авторка.

HR

Вона також пише, що досвід спілкування з HR компанії (локальним та вищого рівня) був «абсолютно неприйнятним». Зокрема, під час роботи над проєктом з удосконалення процесів команди StarfishSubito направили до Джорджа як до людини, яка могла б узяти на себе частину завдань.

«Спочатку він здавався корисним, але швидко став перепоною на кожному кроці. Кілька разів він грубо заявляв, що я помиляюся в питаннях, у яких він не має жодних знань, хоча я була провідним експертом (SME). Я не звертала на це уваги, поки одного дня він не заговорив зі мною нешанобливо в присутності колег — настільки, що кілька з них потім написали мені приватно. Коли я сказала про це МД, він відповів: „У тому офісі така культура“, хоча пообіцяв поговорити з менеджером Джорджа. Під час наступної зустрічі 1×1 із Сем я розповіла їй про це, і вона закликала мене подати офіційну скаргу, що я і зробила.

Після цього мені сказали, що я все сприйняла неправильно і була „надто емоційною“ (це регулярна тема). Потім Сем запропонувала мені „налагодити контакт“ з Джорджем, щоб продовжити проєкт, і перевела розмову на те, що я не довіряю МД. Хоча Сем не помилялася і навіть визнала, що сама йому не довіряє, вона потім поговорила з ним про мою недовіру без мого відома, попри те, що знала про мій страх репресій. Оскільки вона вже поговорила з ним, у мене не було іншого виходу, окрім як погодитися на медіацію», — продовжує авторка.

При цьому її підписали на кілька проєктів поза компетенцією. Наприклад, на роботу, яка мала б належати HR або відділу виплат, як-от координація платежів постачальникам. При цьому вищий рівень HR воював зі співробітниками щодо законних запитів на особливі умови праці (ADA) стосовно роботи в офісі.

«Я сама відчула це на собі, коли мені довелося заново подавати документи, бо вони загубили мою форму ADA за 2019 рік, яка дозволяла мені працювати з дому ще до пандемії. Керівництво (включно зі мною) перевіряли суворіше, бо „як би це виглядало“, якби ми не подавали „хороший приклад“. З оголошенням політики п’ятиденного офісного тижня я можу лише припустити, що перевірки прискорюються, а в запитах відмовляють частіше, попри юридичні наслідки».

Культура

StarfishSubito наполягає: Ubisoft знає, що всередині компанії культура погана і погіршується, але відмовляється слухати. Наприклад:

  • результати щорічних опитувань стають дедалі гіршими, але попри чесні відповіді, нічого не змінюється;
  • замість того, щоб інвестувати у підвищення зарплат, компанія витратила десятки тисяч доларів на переоформлення офісу і змусила вже перевантажених співробітників виконувати цю роботу — тих, хто не брав у цьому участі, змушували почуватися винними;
  • фахівцям роками казали, що вони заробляють «забагато», щоб претендувати на підвищення.

«Я любила свою роботу і була в ній до біса хорошою. Я послідовно ставила інтереси гравців і моїх співробітників вище за бізнес-імідж, і це було помітно. Я не шкодую про це. Але через це до мене прилип ярлик „конфліктної“ або, за словами HR, „надто емоційної“, щоразу, коли я вказувала на те, що рішення прямо суперечать місії компанії», — додає StarfishSubito.

Вона закінчує описом системи щорічних оцінювань і називає її жахливою. Ця система нібито створена для того, щоб стримувати підвищення зарплат, бонуси та внутрішнє просування. Співробітників оцінюють за шкалою від 1 до 4, де 1 — найгірше, а 4 — «рівень бога». Зрештою компанія перевіряє розподіл і знаходить способи знизити бали, щоб зберегти заздалегідь визначене співвідношення «хороших» і «поганих». Ці рейтинги визначають, чи отримають працівники підвищення, наскільки воно буде великим і яким буде бонус.

«В одну з категорій майже неможливо отримати „4“, якщо ти не виконуєш безоплатну роботу в позаробочий час. Кожен, хто має зовнішні зобов’язання (сім’ю тощо), фактично карається за те, що не жертвує особистим часом», — резюмує StarfishSubito.

Багато коментаторів під оригінальним постом зазначають, що їм відгукується цей досвід і вони в Ubisoft пережили те саме. Інші додають, що це загалом звична ситуація як для геймдеву, так і для техсектору загалом. Втім, ще раз звертаємо увагу, що допис анонімний і обліковому запису StarfishSubito лише тиждень.

Як думаєте, що глобально може врятувати Ubisoft у поточній ситуації?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Коли читаєш такі історії, то знову для себе нагадуєш, що робота — це не родина, що кожен виконує свої обов’язки, даже якщо тобі здається, що все проти тебе, і що важливо завжди мати можливість піти. Коли люди/ посади не змінюються і вже є дискомфорт, то піти — це не про слабкість, а , скоріш, про спокій.
Я не знаю ,як емоційно не заліпати в те, що любиш в роботі, але емоційну складову треба зменшувати, бо важко буде і далі.
Хотілося просто по- материнські обійняти дівчину і заспокоїти.

Не знаю, що конкретно не так з їх політиками та рекрутингом, але чомусь жодного разу не було відповіді на резюме (хоча відгукувалась лише на вакансії, релевантні свому досвіду на 90%).

Я теж працював в Юбі і погоджуюсь, що часто багато залежить від команди.
При зміні проєкту і команди, співпрацюючи з іншою студією Юбі з одного субконтинента, я дуууже відчув цю різницю.
Незважаючи на всі мінуси, що там дійсно є, я все ще згадую роки роботи в Юбі з теплотою і вдячністю.

дайте вгадаю — це відділ QC тестерів?

Я любила свою роботу і була в ній до біса хорошою.
щоразу, коли я вказувала на те, що рішення прямо суперечать місії компанії

Сама собі злобна буратіна. На роботу треба в першу чергу ходити за грошима, а про всякі missions/passions паритись у вільний від роботи час. Ну може пощастити що колектив хороший, і ці штуки теж закриває. Але сподіватись на це — максимально глупо, і от до чого призводить.

підвищення зарплат, бонуси та внутрішнє просування

Невже в наш час хтось вірить в цю маячню?

Миші плакали, кололися, але продовжували їсти кактус

Знаєте, є такі люди, яким не п+п.
Не тільки на роботі. такі люди виборюю кращі умови життя не тільки для себе, а й для всього будинку, збирають кошти не для себе, виборюють рівноправність і справедливість.

Ця дівчина не просто відпрацьовувала години — вона любила свою роботу і поважала гравців.

Дуже шкода, що таких людей гноблять , а потім ще й насміхаються в коментарях.

Чому шкода. Така поведінка це дійсно глупість.
Інших людей не треба витягувати з лайна, у них є свої кінцівки щоб ними активно працювати. Дати початковий поштовх, показати приклад — звичайно. Але якщо вони не хочуть доєднуватись — хай собі продовжують сидіти де сиділи.
Та ж дівчина могла забити болт та знайти собі компанію по цінностям. Win-win стратегія. Але натомість обрала тішити его стратегією благородного мучєніка і рвати сраку заради ідіотів які її не цінують.

без таких «мучеників» компанії давно вже б пепретворилися б на болото.
якби козен «забив болт» то хто б тоді зростав?
перекласти відповідальність на керівництво але не вдарити пальцем об палець — це ваша стратегія успіху? Просто йти де ХТОСЬ вже створив краще, ане покращувати умови там, де було добре.
Вона ж писала, що перші три роки все було чудово. то навіщо ж кидати?

без таких «мучеників» компанії давно вже б пепретворилися б на болото.

Ну і чудово. Якщо люди хочуть жити в болоті — туди їм і дорога.

перекласти відповідальність на керівництво але не вдарити пальцем об палець — це ваша стратегія успіху?

Компанія належить в першу чергу власникам. Керівництво отримує $$$ та статус не просто так. Не хочуть підтримувати ініціативи покращення — хай продовжують жити як жили.

Просто йти де ХТОСЬ вже створив краще, ане покращувати умови там, де було добре

Звичайно, бо в такому місці ймовірніше будують люди, які поділяють твої цінності. Нащо старатись заради людей які їх не поділяють?

Вона ж писала, що перші три роки все було чудово. то навіщо ж кидати?

Ну коли почало скочуватись то замість мучєнічества треба було шукати нову роботу.

Ну і чудово. Якщо люди хочуть жити в болоті — туди їм і дорога.

а потім болото рухається зі сходу на захід.

PS хоча не дочитав вашу думки, поспішив з висновками

і от ви знову починаєте пасивно відноситись до роботи. Стає хуйово — просто розвернусь і піду. Ви й у повсякденному житті так вирішите проблеми — просто ігноруєте і тікаєте від них?
Дівчина хоче зберегти не тільки роботу, вона намагається піклуватись не тільки про себе, а ще й про гравців думає.

і от ви знову починаєте пасивно відноситись до роботи

А інакше не можна. Робота це в _першу чергу_ - спосіб обмінювати працю на гроші, як записано в контракті. Вона належить не мені, профіт від неї належить не мені, відповідальність не на мені.

Ви й у повсякденному житті так вирішите проблеми — просто ігноруєте і тікаєте від них?

Так, я обираю свої проблеми. Якщо мені щось нав’язують а я цим запарюватись не хочу — чому б не втекти. Проблеми шо в інших людей інші цінності та ставлення до життя — апріорі не мої.

Дівчина хоче зберегти не тільки роботу, вона намагається піклуватись не тільки про себе, а ще й про гравців думає.

У інших гравців є свої мізки щоб ними думати, не треба грати в ісусика.

Підписатись на коментарі