«Величезні сценарії — це не майбутнє ігрового наративу і навіть не його сьогодення», — екссценарист Ubisoft

Привіт, спільното! Схоже, у нас вимальовується тематичний четверг і присвячений він Ubisoft. В цьому дописі пропоную обговорити останню заяву одного з колишніх письменників компанії Льюїса Манало. Він працював над такими іграми, як Tom Clancy’s Ghost Recon: Breakpoint, Tom Clancy’s Ghost Recon: Wildlands та іншими проєктами Ubisoft. На думку Манало, заздалегідь прописаний сторітелінг в іграх уже застарів.

«Я ще не грав у Clair Obscur. Вона лежить у моєму списку „на потім“, але як ігрового сценариста мене не надто цікавлять ігри, які зазвичай називають „наративними“. Минулого року вийшло кілька визначних проєктів із багатим сюжетом, проте більшість гравців, і я зокрема, проводять значно більше часу в інших іграх.

Успіх Clair Obscur, Dispatch та Split Fiction доводить, що аудиторія для ігор із великою кількістю тексту все ще існує. Але в рік, коли в Steam вийшло близько 12 000 релізів, ці проєкти були радше винятками. Дизайн, орієнтований на величезні сценарії, не є майбутнім ігрового наративу. Він навіть не є його сьогоденням.

Я все розумію. Усі досі оплакують Аеріс із FFVII. Для PS1 це була чудова катсцена. З іншого боку, я досі сумую за своїм процедурно згенерованим гренадером на прізвисько Meathead з XCOM 2. (Наприкінці гри він отримав лазером прямо в обличчя).

Ігровий наратив — це не те, що ви пишете. Це те, у що гравець грає. На порозі 2026 року наративному дизайну не потрібно наново винаходити дерево діалогів. Йому потрібно більше систем, які дозволяють історіям виникати природним шляхом. Розробники, які продовжують визначати наратив лише як заздалегідь прописаний контент, залишають свої найпотужніші інструменти сторітелінгу в ящику для інструментів», — зазначив він.

Що думаєте про тезу пана Манало? Чи цікаві вам наративні ігри? І чи дійсно їх час вже минув? Діліться думками в коментарях!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев