80% російських відеоігор містять пропаганду. Результати дослідження 30 років російського геймдеву
Українська команда Games Gathering оприлюднила дослідження про російську пропаганду у відеоіграх, проведене за підтримки Українського культурного фонду. Фахівці проаналізували 50 ігор за останні три десятиліття й виявили пропагандистські наративи або інші інструменти впливу в 40 з них — тобто у 80% вибірки.
Про це йдеться в дослідженні.
Ключові висновки
Дослідження фокусується на іграх, щодо яких уже були обґрунтовані підозри — від використання імперської символіки та «альтернативної історії» до героїзації армії РФ і дегуманізації українців. Кожен проєкт аналізували комплексно — сюжет, діалоги, візуальний та аудіоряд, маркетингові матеріали, контекст створення й зв’язки з державними структурами. Зібраний перелік не є вичерпним, проте автори вважають результати репрезентативними, оскільки вони показують масштаби явища і логіку, за якою росія працює з ігровою індустрією.
Окрема частина звіту присвячена динаміці. Ігри умовно поділили на три періоди:
Після 2014 року, на фоні окупації Криму й війни на Донбасі, меседжі стають агресивнішими та краще узгодженими з офіційною риторикою РФ. Після повномасштабного вторгнення, за висновками дослідження, росія фактично переводить ігрову індустрію в режим державного інструменту: через грантові програми й Інститут розвитку інтернету формується сегмент «ідеологічних» ігор з чітко заданими наративами — героїзація армії, виправдання війни проти України, демонізація Заходу.
Автори фіксують різке зростання агресивності контенту. Якщо в
Пропаганда в російських іграх не прив’язана до конкретного жанру або бюджету. Її знаходять у шутерах, стратегіях, симуляторах, історичних іграх, мобільних тайтлах і навіть у «треш-проєктах». Те саме стосується сеттингів: від «реалістичних» реконструкцій до умовних аркад і альтернативних історій.
Організуючою ланкою між політичним запитом і розробниками виступає Інститут розвитку інтернету, кажуть у Games Gathering. Він формує конкурси з чітко прописаними ідеологічними завданнями, розподіляє фінансування, допомагає з промо та розміщенням ігор на платформах на кшталт VK Play чи RuStore.
Разом з тим дослідники кажуть, що зараз ситуацію частково стримує якість більшості відверто пропагандистських ігор. Значна частина проєктів технічно слабкі, з мізерною аудиторією, попри гучні заяви й великі бюджети. Але є кейси на кшталт Atomic Heart, який зміг влитися в масову культуру.
Що робити
Дослідники радять гравцям уважно стежити за роспропагандою в іграх, щоб з нею боротися. Команда закликає не підтримувати такі проєкти — ані грошима, ані увагою. Навіть перегляди трейлерів чи активність у соцмережах піднімають їх у рекомендаціях і грають на користь авторам.
Якщо гра містить відверті пропагандистські наративи, дослідники радять робити це публічним: залишати аргументовані відгуки, звертатися в підтримку Steam та інших платформ, піднімати тему в ком’юніті й вимагати видалення таких релізів.
Підтримка альтернатив також важлива. Якщо гравці приділяють увагу тайтлам без токсичних наративів, алгоритми магазинів робитимуть їх більш видимими для інших. А в родинах із дітьми та підлітками важливо проговорювати, що саме вони бачать у грі й чому певні сюжети можуть бути маніпулятивними.
Нагадаємо, на DOU виходило інтерв’ю з СЕО GG Олександром Хруцьким про мету проєкту, його перебіг і значення, а також із аналітиком Сергієм Сирбу та регіональним координатором GGJ Олексієм Ізваловим — про необхідність спільної стратегії опору в геймдеві.


33 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів