Коджіма грає в «одну гру на рік», тому що це займає багато часу. Він радить творцям захоплюватися іншими мистецтвами

Директор і засновник Kojima Productions Хідео Коджіма грає «можливо, в одну гру на рік». Це окрім тестування власних проєктів. Відомий геймдизайнер вивчає інші мистецтва, щоб знайти там натхнення. Він радить іншим розробниками теж виходити за межі ігор. При цьому керівник радий, що молодь проводить багато часу в інтерактивних розвагах.

Як передає видання Rolling Stone, такими думками Коджіма поділився під час панельної дискусії на заході New Global Sport Conference. Геймдизайнер розповів, яким медіа надає перевагу.

«Я не граю багато в ігри. Я дивлюся фільми, читаю книги, зустрічаюся з людьми, ходжу в музеї, і я не копіюю нічого з ігор. А є багато творців ігор, які просто дивляться на інші ігри», — заявив Коджіма.

Керівник радить розробникам, особливо молодим, виходити за межі інтерактивних розваг. Тобто шукати натхнення в інших медіа та опиратися на власний життєвий досвід при створенні нових проєктів.

Як приклад Коджіма навів Мамору Ошію та Кацухіро Отомо — візіонерів, які створили «Привида в броні» та «Акіру» відповідно. За словами геймдизайнера, вони досягли успіху, тому що дивилися західні фільми й хотіли відтворити щось схоже в аніме.

«Я думаю, що молодь багато грає в ігри, і це добре. Але, крім того, я хочу, щоб люди відчували мистецтво або бачили мистецтво, а потім самостійно його осмислювали та створювали нові ігри. Ми повинні мислити нестандартно і черпати натхнення з усього, що нас оточує, адже саме такими є творці.

Ігри забирають багато часу, і я, мабуть, граю лише в одну гру на рік. Я граю в [свої] ігри, щоб протестувати їх, але я повинен мислити нестандартно, і для мене важливіше включити у свою гру те, що відбувається поза ігровим світом», — підсумував Коджіма.

Нагадаємо, раніше схожими думками ділився артдиректор Epic Games Нейт Веллс. Він пояснив, чому геймдев-художникам не варто надихатися лише іграми та аніме.

Спільното, а скільки ігор за рік вдається спробувати вам? Пишіть хоча б приблизне число в коментарях.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Очевидно що людина, якій самій нецікаво те що вона робить, ніколи не зможе зробити по-справжньому класний продукт. За його ж логікою виникає питання а навіщо взагалі грати в ігри? Краще ж ходити в музеї, дивитися фільми, читати книжки, зустрічатися з людьми замість того щоб грати в ігри Кодзіми

Теж дивно це чути трохи. Але у нього все ж вистачає культових ігор в карʼєрі, тож його підхід може мати місце.

Мені здається це зовсім про інше. Робити щось, а також любити робити щось дуже добре це на означає що ти мусиш цим користуватися. Його просто пре і він не може не робити ігор.
Це як кондитер, я знаю багатьох, який майже не їсть, свої торти.

+. Тут питання не стільки в тому, чи грає і скільки, а в тому, що він дивиться ширше на культуру. В його іграх відчувається, що він любить кіно. І як на мене добре, коли люди приносять в свою творчість щось, що їх надихає

До того ж, Кодзіма десятки років в цій сфері, бачив ігри ще піксельними. Підозрюю, що він встиг награти за життя більше ніж ми 😄. Я і близько не стільки, але мене в іграх уже важко чимось здивувати. Тож заглиблюєшся в інші сфери, щоб отримати новий досвід

пробую какое-то совершенно неприличное количество. и, что удивительно, это не мешает все-таки проходить до конца пару десятков игр в год.

Впринципі, схоже на підхід Міядзакі, який казав, що люди які люблять і дивляться лише аніме — роблять погане аніме. Тут підтримую, що для творчих професій не варто концентруватись на чомусь одному

Тарантіно сказав би навпаки)

Видимо, це у японців такий підхід 😄

Ну це видно по його іграм в пост-конамі період. ДС це по суті сюжетна грінділка і геймплейно відносно бідна, через що в неї часто нудно грати. В ДС я буквально засинав поки їздив по дорогам і зіплайнам. Це також відчувалося в MGS:PW та MGS5 де був дуже нудний грінд баз і репетативних місій. Але він це перебиває класною історією і сінематографією, через яку хочеться пробиватись через нудний грінд, про що він і пише, і це також важлива частина. Проте мені б всеж хотілося побільше геймплейного досвіду від ігр.

Проте мені б всеж хотілося побільше геймплейного досвіду від ігр.

это индивидуально, кому-то реально нравится много часов проводить представляя, что ты курьер глово...

Підписатись на коментарі