S.T.A.L.K.E.R. 2: мій досвід і враження (увага! трішки спойлерів)
Сьогодні нарешті довантажив, зіграв всього три години, встиг пройти інтро та пару місій. Це тільки пре-фідбек, оскільки повної картини ще не бачив, але уже маю ± певне уявлення.
Читайте також
Почну з поганого:
- Інтро, порівняно з першим де ти дізнаєшся про «містичні автобуси» з мерцями і ти бачиш цю картину саспінсу, у новому «Сталкері» це більше похоже на конфлікт між двома 14 річними хлопчиками.
- Атмосфера в діалогах, знову ті самі
14-річні хлопчики вирішують хто із них пі*ар, відігруючи відповідно (багато експресії, мінімум адеквату). - Деколи управління відпадає (Скіф просто перестає рухатись, тільки стріляти та оглядуватись).
- Перестрілки з ворогами, на мою думку АІ в цій грі не враховують маскування. Мені потрібно як мінімум 15 секунд, щоб зрозуміти де саме ворог, натомість ворог закидує мене гранатами ще тільки на підході, навіть якщо я оббіг та сховався у місцевій рослинності, де вони мене в теорії не могли бачити. (але це думаю персонально, є великий шанс, що я просто нуб).
- Не дуже критично, але лицеві анімації явно відстають від того самого кіберпанку, що можуть деколи псувати атмосферу.
Тепер про хороше:
- Зона боляче бє по яйцях за пройоби, що включає голову на тим що відбулось, що більше тебе занурює у гру.
- Локації, якщо коротко то ці 3 години грав з ментальним стояком).
- Геймплей, на висоті, постійні репозиції та врахування твоїх ресурсів та місцевості, що теж заставляє включати голову.
- Зона міняється.
+ атмосфера краща в анг озвучці, чомусь в українській перші два погані пункти тільки підсилюються.
43 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів