Вхід і реєстрація
20 листопада 2024, 15:10 3623
Редакція GameDev

(Розіграш завершено) Хочете пограти в S.T.A.L.K.E.R. 2 — беріть участь у розіграші трьох річних підписок на PC Game Pass

Сьогодні важливий день для українського геймдеву — після багатьох років очікування виходить S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. На честь цього ми спільно з Microsoft розігруємо три річні підписки на PC Game Pass. Гра GSC Game World зʼявиться в сервісі на релізі.

UPD: розіграш завершено, вітаємо переможців!

  • Один ключ виграв Юрій Мазур, як автор коментаря, який зібрав найбільше вподобайок;
  • Другий ключ виграв Борис Яценко, як автор найцікавішого коментаря за версією редакції;
  • Третій ключ ми розіграли за допомогою сервісу Random.org і його отримала Oksana K.

Умови конкурсу

В коментарях до цього топіку потрібно розповісти, де ви були та чим займалися у 2007 році, коли вийшла перша частина S.T.A.L.K.E.R. Також вказати, коли саме спробували гру і чи проходили її взагалі.

  • Серед всіх учасників ми випадково оберемо одного переможця через сервіс Random.org.
  • Другу підписку виграє коментатор, який набере найбільше вподобайок на форумі.
  • Третій код буде надіслано тому, хто напише найцікавішу історію, на думку редакції GameDev DOU. Розіграш пройде в п’ятницю, 22 листопада.

Чекаємо на ваші спогади, сталкери!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

Теми: game pass, S.T.A.L.K.E.R. 2, ігри, розіграш
👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Leviza Nikulina 20.11.2024 16:00

У 2007 році мені було 10 років. Тоді я грала у фєрми з коровами, барбі з пегасами, сайлент хілл 2 з Марією, серйозного сема з «єєха», коли він стрибає, та сталкер «тіні Чернобиля» з «да-да» Сахарова, та йди своєю дорогою, сталкер. Барбі та корови були виключно моєю ініціативою. Інші ж ігри мені відкрив тато.
Тато все життя, як в 2007, так і зараз, працював на заводі десь на Донбасі позмінно. Одну з його змін я любила найбільше. Це була «в ніч», бо після неї він приходив до дому о 8 ранку, лоскотав мене за ногу, щоб я прокидалась та дивилась, як він сідає грати в Сталкера. Він дуже любив, коли я сиділа поруч, багато коментувала та лякалась. Я дивилась, як він знов і знов перепроходить цю гру, шукає нові обхідні шляхи, пробує різні способи проходження, різну зброю та різну складність.
Коли я стала трохи доросліше (років 13) та перестала так боятися, я сіла грати сама у всі ігри, які проходив тато. На сьогоднішній день в мене за плечями 9 (!) проходжень «тіней». І кожен раз я проходжу її так, як проходив тато. Це була і є його найулюбленіша частина.
Зараз тато вже дуже багато років знаходиться в окупації, а я на іншій стороні країни від нього. Ми не бачились більше трьох років. Я знаю, що йому нема на чому пограти у другу частину, у той час, коли я купила гру і на Стімє (в мене Мак), і на Хбоксє (в мене гейм пас). Мені просто важливо зберегти через цю гру наш маленький звʼязок, який триває так довго. Та підтримати тих, через кого цей звʼязок існував та продовжує існувати. Я обовʼязково подзвоню сьогодні татові і розкажу, як виглядає гра і які емоції я від неї отримала. І знаю, що коли-небудь я зможу відправити йому свій бокс з цією грою, щоб і він пограв в неї, як я сьогодні. А в найкращому випадку я не тільки відправлю, а ще і буду поруч. Це буде прекрасно, я вірю.
До речі, зараз я працюю в гейм девє і моє головне захоплення — грати та створювати ігри. І я впевнена, що це заслуга тата та Сталкера. От так! Дякую

Перейти до дискусії
Юрій Мазур 21.11.2024 13:50

У 2007 році мені було 23 роки, і я щойно закінчив університет. Тоді я робив перші кроки в геймдеві, працюючи в невеликій інді-команді, яка займалася розробкою мобільних ігор. Це був період, коли світ активно переходив від кнопкових телефонів до перших смартфонів, і нам здавалося, що майбутнє — саме за цим напрямком.

Коли в березні вийшов S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля, я вже чув багато розмов про цю гру. Вона була довгоочікуваною, і в геймерській тусовці всі жваво обговорювали унікальну атмосферу Чорнобильської Зони, складний геймплей і амбітний підхід української студії GSC Game World.

Мені пощастило спробувати гру влітку 2007 року. Один із друзів запросив мене до себе — у нього був досить потужний на той час комп’ютер, який міг «витягнути» всі налаштування на високих параметрах. Я пам’ятаю, як вперше побачив Зону: похмуре небо, розвалені будівлі і відчуття тривоги, яке накочувало від кожного шереху. Ми почали грати разом, по черзі передаючи клавіатуру і мишу, обговорюючи рішення, які треба було приймати.

Проте повністю пройти гру мені вдалося лише через кілька років, коли я купив свій перший геймерський ПК. Саме тоді я поринув у Зону з головою: досліджував кожен закуток, перечитував знайдені записки й повністю пройшов сюжет. Гра залишила глибокий слід у моїй душі. Вона вплинула на мій підхід до створення ігор — я зрозумів, наскільки важливо передати гравцеві атмосферу і створити живий, інтерактивний світ.

S.T.A.L.K.E.R. стала для мене прикладом того, як локальні команди можуть створювати глобальні шедеври. І я досі час від часу повертаюся в Зону, щоб згадати ті емоції, які пережив 16 років тому.

Перейти до дискусії
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Serhii Korshunov Lead Editor в GameDev DOU 22.11.2024 16:25

Розіграш завершено. В тексті топіка дали апдейт про переможців. Вже звʼязуємося з ними для вручення подарунків. Всім дякую за неймовірні історії та спогади!

Відповісти
Підтримати
Evan Demenkoff заброньований розробник програмної архітектури в ТОВ АБРИС ПТ 22.11.2024 16:09

У 2007 році я фрілансив — робив говносайти на пхп, продавав та ремонтував комп’ютери та ноути, викладав комп’ютерні науки в відомій окодеміі ШАГ )))
Рік був фінансово вдалий, бо майже всі нові ноути продавалися з предвстановленою Віндовс Віста, а населення з нього плювалося й бігало по самоделкіним типу мене перебити вісту на старий добрий ВінХР.
Ця процедура коштувала від 250 грн (50 баксів, на хвилинку) й бажаючих було багато.
Це дозволило мені створити перший внесок до кредиту на авто лакшері марки ЗАЗ-1103-0740 «Славута»
Щодо Сталкера, то я його спробував лише наступного року, й це точно була піратка. Закохався в гру моментально, до цього фаворітом був ХалфЛайф 2. Але коли вийшла наступна частина — Клір Скай, то студенти скинулися та подарували мені офіційне видання на ДВД. Був дуже радий.
Зараз в стимі в мене вся обойма з трьох ігор, все куплено чесно.

Відповісти
Підтримати
Nick Melnyk 22.11.2024 13:10

у 2007, як вийшов сталкер, я був вперше одружений і тодішня дружина не схвалювала моє захоплення компʼютерними іграми. тож я «їздив у відрядження» і грав у своє задоволення у компʼютерному клубі
реліз наступного сталкера я зустрів щасливо розлученним, взяв на роботі кілька «mental health days» і шикарно провів їх за екраном
останній сталкер — повна шляпа (інакше не напишеш), мене вчора вистачило хвилин на 15 гри, вийшов і видалив. сподіваюся, за рік це зможуть пофіксити, гляну ще раз

Відповісти
Підтримати
Oleksii Mykhniak Software Developer, C# 22.11.2024 12:30

в 2007 сидів вдома, колупався в носі, грав в ігри та копав город :)

Відповісти
Підтримати
Igor Bakalyna 22.11.2024 12:04

Всім привіт! В 2007 році я як раз закінчив школу і про перший S.T.A.L.K.E.R. чув від друга. І от я з захопленням граю в гру, приходить мій любий друг і каже що я той самий загадковий Стрілець )) То був мій перший критичний спойлер, тоді я не до пройшов гру. Пізніше я грав в Чисте Небо та Поклик Прип’яті а з часом і пройшов Тінь Чорнобиля! Я з захопленням перегравав не одноразово в ці серії ігор, бо все це рідне хоч і місцями фантастичне, а інколи й моторошне минуле, теперішнє й майбутнє. Я не скажу що я яскравий приклад фанатизму, але S.T.A.L.K.E.R. манить своїми аномаліями, артефактами, зоною. Гри настільки було мало що навіть переглядав короткометражки від фанатів, та подорожі в саму зону. Це дуже велике щастя що серія відновила своє існування, та ще й як. Дякую всім розробникам за великі зусилля та бажання, нашим воїнам за можливість завершити гру та показати її всьому світу. Хай це буде початком чогось нового для продовження чогось ще більш величнішого. Сил, мужності та натхнення всім хто працював над новою частиною гри. Хай все буде добре у вас та у ваших рідних. Хай новий рік принесе нам нового сусіда )) Перемоги всім і спокою.

Відповісти
Підтримати
Денис 22.11.2024 12:03

У 2007 році, коли вийшов S.T.A.L.K.E.R. , я ще вчився у школі. Більшість часу, звісно, займало навчання, але у вільні хвилини любив пограти в ігри. Знайомство з цим шедевром сталося трохи пізніше після релізу. Коли вперше запустив гру, мене одразу затягнула її атмосфера — ці моторошні звуки Зони, покинуті будівлі й небезпечні мутанти. Грав не постійно, але коли мав час, намагався просуватися далі. S.T.A.L.K.E.R. я таки пройшов і досі вважаю однією з найкращих ігор, які подарували справжні пригоди й незабутні емоції. Другу частину буду обов’язково проходити!

Відповісти
Підтримати
Andrey S 22.11.2024 11:58

У 2007р. навчався у коледжі. Про гру чув від друзів, та на той час в мене комп’ютер був слабкий тому у гру не грав. У 2023 році купив всю серію на підтримку розробників. Другу частину обов’язково буду проходити!

Відповісти
Підтримати
Svitlana Beleshko Technical Writer в SoftServe 22.11.2024 11:58

У 2007 році мені було 13 років і я вчилася у 7 класі гімназії. Я пам’ятаю, що обожнювала грати різні комп’ютерні ігри, а дідусь мене за це сильно сварив.

Я першого Сталкера пограла лише у 2012 році, що і добре, бо тоді я пішла вже на перший курс університету і була значно розумніша і доросліша, а гра явно не для дітей :)

Дуже сильно хочу пограти нового Сталкера, але, на жаль, я зараз без роботи після 6 років досвіду Технічним Письменником. Активно шукаю роботу, щоб заробити собі на гру і потужний комп. Коли вийде Сталкер 2 на ПС5 (і якщо це станеться, бо поки нема) — то надіюсь пограти на консолі, бо дуже полюбила тепер свою ПС5 і так зручно мені на ній грати.

Відповісти
Підтримати
Stanislav Prokopiv 22.11.2024 11:17

У 2007 році мені було лише 9 років. Інтернету тоді в мене ще не було, але комп’ютером я користувався вже з п’яти років і захоплювався всіма іграми, які траплялися під руку. S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля я вперше побачив і пограв у сина друзів моїх батьків, коли ми гостювали на дачі в селі. Враження від гри були неймовірними — атмосфера, автентичність, бетонні паркани, металеві грати на вікнах і навіть анімований курсор із символом радіації запам’яталися на все життя.

На жаль, моя власна відеокарта не дозволяла запустити цю гру, а доступу до інтернету, щоб дістати її, в мене не було. Тому я все частіше просив батьків поїхати в село і в гості до їхніх друзів. Однак син їхніх друзів рідко давав мені пограти — він був старший і сам захоплено проходив гру. Його молодший брат теж відволікав, тому я часто просто спостерігав.

Повернутися до S.T.A.L.K.E.R. я зміг лише через кілька років, улітку 2015 року, коли поїхав із батьками на відпочинок до родичів у Кароліно-Бугаз під Одесою. Тоді в мене був слабенький MacBook Air 2013 року, на якому я вирішив запустити гру через Wine. Усе почалося з невдалого дня на пляжі, коли я заснув під сонцем і отримав сильний тепловий удар. Два тижні після цього провів удома, лежачи в ліжку. Це й спонукало мене завантажити S.T.A.L.K.E.R. Хоч ноутбук грівся, як пічка, мені вдалося пройти близько 30% гри. Однак, як тільки я одужав, повернувся до літніх пригод, і на цьому мій досвід зі сталкером завершився.

Цього року весною я знову повернувся до цієї атмосфери, але вже в грі DayZ на українському РП-сервері зі світом S.T.A.L.K.E.R. Це пробудило старі спогади, і тепер я з нетерпінням чекаю можливості поринути в нову частину — S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl.

Відповісти
Підтримати
Maksim Kuchma Senior Unity Developer в Vireye Game Dev Studio 22.11.2024 11:14

У 2007 році, коли вийшов S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, мені було 20 років. Я тоді активно цікавився іграми, і вихід цього шедевра одразу привернув мою увагу. Вперше спробував гру майже одразу після її виходу. Атмосфера, сюжет і ці жахливі мутанти справили неймовірне враження. Пам’ятаю, як годинами досліджував Зону, намагаючись вижити і зрозуміти всі її секрети. Гру повністю пройшов і навіть повертався до неї пізніше, бо вона дійсно залишила незабутні емоції.

Відповісти
Підтримати
Павло Марчук 22.11.2024 03:39

У 2007 році я навчався на другому курсі в університеті на інженера-механіка.
На той момент гра Сталкер мене зацікавила так, як мені подобаються шутери. Проходив її із задоволенням.

Відповісти
Підтримати
Владислав Олійник 22.11.2024 00:36

У 2007 році я вже не так часто грав, як у молодості, але вихід S.T.A.L.K.E.R. не зміг пропустити. Це була гра, про яку говорили всі. Замість того, щоб грати самому, я спершу дивився, як грає мій молодший брат.

Коли прийшла моя черга, я вже знав трохи про світ, але це не зменшило напруги. Відчуття постійної небезпеки, нестача ресурсів і несподівані вороги тримали мене в напрузі. Найбільше мене вразив момент, коли довелося вибирати між допомогою союзникам і виживанням самому. Ця моральна дилема глибоко зачепила мене.

S.T.A.L.K.E.R. залишила глибокий слід у моєму серці, і я повертаюся до неї навіть зараз, щоб відчути цю унікальну атмосферу.

Відповісти
Підтримати
volodymy rvovk 22.11.2024 00:28

Коли вийшов S.T.A.L.K.E.R., я саме переїхав у нове місто і не мав багато знайомих. Гра стала моїм «виходом» у паралельний світ. Я запускав її щовечора після роботи, вимикав світло і повністю занурювався в атмосферу Зони.

Особливо мені сподобалася свобода дій: можна було досліджувати світ у своєму темпі, блукати по Зоні, збирати артефакти і уникати небезпек. Найстрашніший момент був, коли натрапив на псевдопса в темному коридорі. Це був мій перший «жах у грі», і я запам’ятав його надовго.

Відповісти
Підтримати
Pavlo Chornyi 22.11.2024 00:12

У 2007 році я рідко грав у нові ігри, більше часу приділяв роботі. Але S.T.A.L.K.E.R. зацікавив мене своїм сетингом, адже я пам’ятав новини про аварію на Чорнобильській АЕС. Ця тема мене зачіпала, тому я вирішив спробувати.

Грав повільно, насолоджуючись кожним кроком. Світ Зони видавався живим і небезпечним, а сюжет інтригував. Пам’ятаю, як довго блукав по Прип’яті, досліджуючи будівлі і уявляючи, яким було це місто до катастрофи. Проходження гри стало своєрідним «паломництвом» у місце, яке залишило слід в історії.

Відповісти
Підтримати
Тарас Сидоренко 22.11.2024 00:10

У 2007 році мій син запропонував пограти у S.T.A.L.K.E.R. разом. Я погодився більше з цікавості, але потім не міг відірватися: сюжет і геймплей затягнули, як і ті ночі у темній Зоні.

Відповісти
Підтримати
Andriy Horbunov 22.11.2024 00:09

У 2007 році я вже мав чималий досвід у відеоіграх, але S.T.A.L.K.E.R. мене вразив своєю унікальністю. Я не дуже поспішав із покупкою, спочатку слухав відгуки друзів. Один із них сказав: «Це як Half-Life, але похмуріше й серйозніше».

Я вирішив спробувати і не пожалкував. Перший вечір за грою перетворився на ніч, бо було неможливо відірватися. Найцікавішим для мене було дослідження світу: покинуті будівлі, заховані артефакти і записки — усе це додавало глибини. Я пройшов гру двічі, намагаючись знайти всі можливі кінцівки.

Відповісти
Підтримати
Артем Довженко 22.11.2024 00:09

У той час я багато грав з друзями. S.T.A.L.K.E.R. спробували разом: один грав, інші підказували, куди йти. Було страшно, але цікавість перемогла. Атмосфера гри зачарувала.

Відповісти
Підтримати
Mykola Lysenko 22.11.2024 00:07

У 2007 році я був молодим і захопленим гравцем. Коли почули про вихід S.T.A.L.K.E.R., ми з друзями одразу вирішили, що це буде головна гра року. Я тоді жив у маленькій квартирі, і мій комп’ютер був далеко не найпотужнішим. Але це не завадило мені встановити гру і почати досліджувати Зону.

Перші кілька годин я грав із широко розкритими очима: похмура атмосфера, постійна небезпека і несподівані напади мутантів тримали мене у напрузі. Найяскравіший момент — коли я вперше натрапив на аномалію. Це був шок і захват водночас. Хоча проходження гри займало багато часу, я насолоджувався кожною хвилиною.

Відповісти
Підтримати
Богдан Кравчук 22.11.2024 00:01

У 2007-му я якраз збирався оновлювати свій старенький ПК. Коли почув про S.T.A.L.K.E.R., це стало додатковим стимулом. Перший вечір у Зоні — це щось, що не забуду: темрява, мутанти й відчуття постійної небезпеки.

Відповісти
Підтримати
Nadiia Kokhaniuk 21.11.2024 23:57

Не знаю чи ще встигаю взяти участь, але в 2007 в мене тільки з’явився комп і в той час я навіть не здогадувалась що існує ще й інтернет😁 Страшний брат приносив від друзів диски на яких були якісь ігри і «нова музика», завжди дуже була схвильована коли брат обіцяв принести якусь нову гру☺️

Відповісти
Підтримати
Борис Яценко 21.11.2024 23:01

Верните мне мой 2007-й...
(вибачте за ці флешбеки олдфага)

На дворі літо. У дворі компанія гопників у спортивках «Adidas» і з телефонами з поліфонією у руках заливається літрами рево під тіматі. Десь з вікон першого поверху долітають баси Потапа і Насті. Емо — одразу подумав я, — такі з чорними чубчиками, розмазаною мордою та рюкзаками з логотипом My Chemical Romance.

Долар по 5, і, здається, життя — це нескінченний рейв. В «аудіозаписи» на сторінці ВК додаю ремікс Basshunter і улюблені треки Скрябіна. На аві — фотка в дзеркалі, зроблена на камеру телефона з 0.3 мегапікселя і надписом «L@vE Is Pa!N».

Закриваю браузер — комп став легше дихати. Подвійний клік на іконку з радіацією на робочому столі, заставка GSC Game World, — і ось я вже знову на Зоні. Вогке повітря, покручені дерева, розбиті «Жигулі» на узбіччі, радіація... І десь попереду — рик кабана.
Памятаю, напочатку довго тупив у перестрілках: мов справжній нуб, цілився в бандита з п’яти метрів і гатив з пістолета, поки той не почав кричати: «Ай, свої, свої!»))) А потім обшукав його кишені і забрав хліб з консервами)

Відповісти
Підтримати
Kachko Alexander 21.11.2024 20:40

Будем чесними більшість грали піратки і я також :(

Відповісти
Підтримати
Dmytro Senior Software Engineer 21.11.2024 19:20

В сталкера почав грати в році 2008му десь, мав компа з 512мб оперативки, то гра не запускалась взагалі.
Через кілька тижнів мені хтось сказав про «файл підкачки» в віндовс хп.
Я поставив шось 1гб і ооо тааак, гра запустилась!! Завантажувався сейв десь пів години (якась там синхронізація чи що)
Пройшов її разів з 10 вздовж і впоперек, з усіма кінцівками.
Найяскравіший спогад як npc вискочив на мене в підземеллі агропрому шо я чуть зі стільця не впав))

Відповісти
Підтримати
Bohdan Galt 21.11.2024 18:11

Dou, oh, stop it, u, повертаєш 2007й) Мені тоді було 13, навчався в школці провінційного містечка. Свого пк я звісно не мав, але постійно зависав у свого найкращого друга (Ігоре, привіт:), у якого був досить пристойний на той час комп.
Він грав у «Тінь Чорнобиля», а я сидів поруч, заліпав як у кіношку. Грати я тоді не грав, але лор одразу полюбився.
Він же і купував журнал «Шпіль» (RIP), навіть не знаю скільки разів я перечитував спецвипуск про першу частину)

А пройшов я всі ігри серії вже десь аж у році 2009-му. Одна за одною. Кайфу не було меж, хоча «Тінь Чорнобиля» для мене досі на першому місці, не знаю скільки разів проходив. А ще ж був «осознаніє» мод і сотні маленьких, з якими ти годинами возишься, щоб асфальт здавався мокрішим на 1%)))

Грати в ігри я особливо ніколи не любив, тому, якщо не рахувати Відьмака, трилогія S.T.A.L.K.E.R. — це ледь не єдині ігри у які взагалі грав. І от, із величезним задоволенням, зіграю знову, вже через 15 років)

GSC Game World — ви молодці! Особливий респект що гра зʼявилася у GeforceNow!

Відповісти
Підтримати
Stanislav Rodych Business Analyst в NDA 21.11.2024 17:41

у 2007 році я лише пішов в перший клас) І на той час ще немав власного ПК. Після школи разом з старшими друзями відвідували комп’ютерний клуб щоб зіграти в першого Сталкера. Але мені на той час гра не сподобалася, бо було багато «страшних» моментів))) А старшаки любили саме на таких моментах кликали нас молодших щоб посміятися)) Інколи ті кровосісі прям снилися в кошмарах.

І вже будучи сам в старших класах повернувся до гри, але сталося це після 10 років від релізу. Ось така от історія))

Відповісти
Підтримати
Vlad Dolia 21.11.2024 17:01

хех, 2007 рік... Я тільки-но закінчив перший клас школи і ще навіть не мріяв про власний ПК.
Пам’ятаю як старший брат брав мене(без бажання звичайно, бо малого ні з ким було лишити) в комп’ютерний клуб, де старшаки вже рубалися в Counter-Strike.
Тоді це для мене було щось нереальне круте, можна сказати, що в той час в мене і почала зароджуватися цікавість до технологій.
Якщо пощастить виграти, то подарую гру брату, як колись він подарував мені мою першу гру в житті — Crash Bandicoot ))

Відповісти
Підтримати
etensoft 21.11.2024 16:32

Тільки подумати 2007... Часи коли ПК були або на роботі, або в клубі... Але щоб вдома — це рідкість. Я тоді працював в банку в невеличкому районному містечку... Інтернет був dial-up і заходили туди лише, щоб скачати реферат. В клубах тоді були популярні Counter-Strike та GTA.
Досі не розумію, чому стільки років пройшло і Counter-Strike популярний?
Всі обмінювались фільмами та іграми ходячи в гості зі своїм HDD. Ми мали спеціально виділений HDD для поїздки в обласний центр де могли дістати щось новеньке. При чому, щоб під’єднати диск, потрібно було це робити на помацки, через пластикові перегородки на корпусі ПК, бо корпус не можна було розкрутити через гарантію.
Взагалі було диво, коли в грі були локації з України. Про S.T.A.L.K.E.R звісно, тоді певно ніхто не чув в нашому містечку.
Вже аж через 2 роки мій друг купив собі ПК і з встановленим S.T.A.L.K.E.R. Ніяк не забуду, коли захожу до нього, а на моніторі меню з гри S.T.A.L.K.E.R і він каже: «Заціни, яка графіка». Він показував мені, як детально промальований ЗІЛ з бочкою. Ми були просто шоковані, що це Україна, що це все наше і ще й з крутою графікою.
Коли я мав вже свій ПК і цю гру — вже й не згадаю, бо це були часи буденності і перевтоми. Насправді тоді вже були всі 3 серії гри. Пам’ятаю, що був цікавий сюжет і страх від певних місць в грі... Пізніше я навіть встановив чіт на безсмертя, бо був захоплений більше світом гри і її сценарієм. Просто було важко знайти час на ігри. Дивно, як все запам’ятовується...
Коли я дізнався, що буде S.T.A.L.K.E.R 2, я очікував тих самих вражень. З першими роликами з гри я зрозумів, що так. Таки так. Наші не підвели. Це буде крута гра.
І знову так! Коли я прочитав, що це вже перша гра на steam, це мене ще по новому шокувало.
Я відчуваю захоплення. Хлопці з GSC Game World круті. Дякую їм.
Для мене сталкер це не тільки гра, а й шедевр. Коли отримуєш задоволення навіть просто спостерігаючи за всім і розглядаючи, як все зроблено. Напевно працювати тестером в GSC Game World — це сама крута професія. Було б круто, якби вийшло якесь відео про розробку гри. Хочеться послухати, як розроблялись різні елементи, локації та персонажі від тих хто їх вигадував та створював. Але з іншого боку, поки ще не зіграв, спойлери не потрібні.

Відповісти
Підтримати
Sergii Kulyk tech lead в Luxoft 21.11.2024 16:55

1. Досі не розумію, чому стільки років пройшло і Counter-Strike популярний?
Тому що це мультиплеер гра, і не дуже залежить від оформлення (CS 1.5 був таким же цікавим як CS source). Вдобавок розробник підтримує ком’юніті регулярними чемпіонатами, видовищами, тощо. Якщо нічого не зміниться, це як шахи — може існувати вічно

2. Ми були просто шоковані, що це Україна, що це все наше і ще й з крутою графікою.
Це все почалось с Doom2, коли наші почали розробляти свій двіжок та гру CHASM, яка була краще ніж DOOM технічно, але звісно поки вони його розробили, ID soft вже зробили квейк.
CHASM не був прибутковим, бо на той час взагалы прибутковий геймдев в exUSSR був досить незвичною штукою. Але з’явилась ідея, були ентузіасти та почався потроху STALKER. Основні проблеми якого були великі амбіціі, круті технічні знання, але відсутній досвід бізнесу та маркетингу. Тому все затягнулось та результат відрізнявся від задумки. Але все-таки вийшло дуже круто.

Відповісти
Підтримати
etensoft
Tim Cock 21.11.2024 16:07

Вчився в універі, грав в олдові RPG. В шутани не грав, не люблю їх ще з часів Quake та Unreal

Відповісти
Підтримати
Dmytro Korol Software Engineer 21.11.2024 15:40

почав грати на досить слабкому компі з fps до 20. дуже захопився. а потім треба було іхати в табір в Крим.. і не міг викунити гру з голови більшу частину часу.
все чекав щоб повернутись та дограти, не дивлячись на дуже насиченні події навколо.
p.s. через якийсь час приїхав до друзів під Донецьк, ми пійшли гуляти по промисловій зоні, і в мене було 100% що я тут вже був, прорирався до саркофагу з "вінторезом :)

Відповісти
Підтримати
Nicklaus Brain Senior Fullstack Engineer в Bolt 21.11.2024 14:46

В 2007 мені було 13 років, я чув про S.T.A.L.K.E.R, але пройшов його значно пізніше, можливо 2008-2009. Причому це була піратка, і проходив я його на Celeron з інегрованою відеокартою Intel на самих мінімальних налаштуваннях графіки. Це був challenge. Завантаження локацій займало щонайменше хвилин 5-7. Не зважаючи на це, я знав гру значно краще за більшість знайомих.

Відповісти
Підтримати
Ruzhenka Vinnichenka 21.11.2024 14:45

Я була в декретній відпустці, чекала на пологи.

Відповісти
Підтримати
Сергій Вдоварейзе Software Engineer в Clario 21.11.2024 14:14

Був 3 курс ХНУРЕ. Купив диск з грою магазині Бонус (здаєтья), який був по Проспекту Науки (тоді ще проспект сифілітика). Всі харківськи гравці чудово знали цей магазин зі шкільних років. Трохи згодом я навіть вліпив модельку диска в свою кастомну мапу для CS Source 🙈 - images.gamebanana.com/img/ss/mods/75373.jpg
Пригадую ще, що десь за рік до того на предметі Української Мови треба було підготувати доповідь перед групою на довільну тему. Я розповідав про Сталкер і про їх просунутий a-life

Відповісти
Підтримати
Андрій Соколюк 21.11.2024 14:07

У 2007 році я вже мав 5 років досвіду в індустрії і працював на керівній позиції в студії, яка займалася розробкою стратегій. Я знав про S.T.A.L.K.E.R., але в мене було мало часу, щоб грати. Перший контакт з грою відбувся, коли мій син попросив встановити її на домашній комп’ютер.

Ми разом сиділи за монітором, і я спостерігав, як він блукає Зоною, намагаючись вижити серед мутантів і аномалій. Як досвідчений розробник, я одразу оцінив увагу до деталей і складність побудови такого світу. Мені сподобалося, що гра не тримала гравця за руку, змушуючи приймати складні рішення.

Зрештою я теж занурився в гру і провів кілька тижнів, досліджуючи кожен куточок Зони. Це нагадало мені, як важливо у відеоіграх створювати новий досвід, який запам’ятається назавжди.
4. Володимир, 27 років

У 2007 році я працював у невеликій команді, яка займалася розробкою квестів. Ми часто обговорювали вихід S.T.A.L.K.E.R., бо це була подія для всіх, хто працював у геймдеві. Гру я вперше спробував у день релізу — купив коробкову версію з красивою обкладинкою.

Тоді у мене був старенький ПК, і гра йшла лише на мінімальних налаштуваннях. Але навіть це не завадило насолодитися атмосферою Зони. Я залипав годинами, проходячи сюжет і виконуючи побічні завдання. Усе виглядало настільки реалістично, що часом навіть забував, що це гра.

Мене вразило, як добре розробники впоралися з передачею постапокаліптичного світу. Це вплинуло і на мою роботу — я почав більше експериментувати з атмосферою і подачею історій у наших проектах.

Відповісти
Підтримати
Mykola Bondarenko 21.11.2024 14:03

У 2007 році я вже два роки працював у студії, яка розробляла ігри для ПК. Ми створювали прості, але стильні платформери. У вільний час я часто заходив на форуми геймерів, і там просто вибухнуло від обговорень S.T.A.L.K.E.R..

Купив гру буквально в перший тиждень після релізу. Вдома у мене був непоганий комп’ютер, тому я налаштувався на повне занурення. Спочатку це було складно: виживання, постійний брак патронів, мутанти... Але саме це і затягувало. Я проводив цілі вечори, досліджуючи Зону, слухаючи легенди про «Моноліт» і намагаючись розгадати таємниці Чорнобиля.

Ця гра навчила мене важливості створення атмосферного світу. Після цього я почав приділяти більше уваги деталям у наших проектах, намагаючись передати відчуття життя навіть у дрібницях.

Відповісти
Підтримати
Volodymyr Tkachuk 21.11.2024 14:01

На той час я вже мав серйозний досвід у геймдеві та працював у великій студії, де ми розробляли шутери. У 2007-му я був у розпалі розробки чергового проекту, тому про S.T.A.L.K.E.R. спочатку чув лише краєм вуха. Колеги захоплено обговорювали, як українська студія змогла створити такий масштабний і амбітний проект.

Вперше пограв у гру через кілька місяців після релізу, коли команда зробила невеличку перерву у виробництві. Це було щось абсолютно нове для мене. Замість традиційних шутерів з динамічними перестрілками я потрапив у похмурий, повільний і реалістичний світ виживання.

Мене вразило те, як гра поєднала елементи шутера, RPG та симулятора виживання. Цей досвід став натхненням для багатьох рішень у моїй кар’єрі — наприклад, коли ми працювали над відкритими світами, я завжди намагався зробити їх «живими».

Відповісти
Підтримати
Віктор Ковальчук 21.11.2024 13:55

У 2007 році я працював у невеликій команді, яка займалася розробкою квестів. Ми часто обговорювали вихід S.T.A.L.K.E.R., бо це була подія для всіх, хто працював у геймдеві. Гру я вперше спробував у день релізу — купив коробкову версію з красивою обкладинкою.

Тоді у мене був старенький ПК, і гра йшла лише на мінімальних налаштуваннях. Але навіть це не завадило насолодитися атмосферою Зони. Я залипав годинами, проходячи сюжет і виконуючи побічні завдання. Усе виглядало настільки реалістично, що часом навіть забував, що це гра.

Мене вразило, як добре розробники впоралися з передачею постапокаліптичного світу. Це вплинуло і на мою роботу — я почав більше експериментувати з атмосферою і подачею історій у наших проектах.

Відповісти
Підтримати
Олександр Мельничук 21.11.2024 13:53

У 2007 році я був досить досвідченим розробником і працював над грою, яка мала елементи постапокаліпсису. S.T.A.L.K.E.R. я чекав задовго до релізу, адже ще з анонсів гра виглядала як щось унікальне.

Коли гра вийшла, я одразу придбав її. Перший вечір за грою перетворився на безсонну ніч: я досліджував покинуті будівлі, стикався з мутантами і боявся кожного шереху в темряві. Це було неймовірно захопливо!

Після проходження я кілька разів перегравав гру, пробуючи різні підходи. Відтоді я часто згадую S.T.A.L.K.E.R. як один із прикладів того, як правильно поєднувати атмосферу, геймплей і сюжет. Ця гра вплинула на мій підхід до створення нових проектів, надихаючи шукати унікальні ідеї.

Відповісти
Підтримати
Юрій Мазур 21.11.2024 13:50

У 2007 році мені було 23 роки, і я щойно закінчив університет. Тоді я робив перші кроки в геймдеві, працюючи в невеликій інді-команді, яка займалася розробкою мобільних ігор. Це був період, коли світ активно переходив від кнопкових телефонів до перших смартфонів, і нам здавалося, що майбутнє — саме за цим напрямком.

Коли в березні вийшов S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля, я вже чув багато розмов про цю гру. Вона була довгоочікуваною, і в геймерській тусовці всі жваво обговорювали унікальну атмосферу Чорнобильської Зони, складний геймплей і амбітний підхід української студії GSC Game World.

Мені пощастило спробувати гру влітку 2007 року. Один із друзів запросив мене до себе — у нього був досить потужний на той час комп’ютер, який міг «витягнути» всі налаштування на високих параметрах. Я пам’ятаю, як вперше побачив Зону: похмуре небо, розвалені будівлі і відчуття тривоги, яке накочувало від кожного шереху. Ми почали грати разом, по черзі передаючи клавіатуру і мишу, обговорюючи рішення, які треба було приймати.

Проте повністю пройти гру мені вдалося лише через кілька років, коли я купив свій перший геймерський ПК. Саме тоді я поринув у Зону з головою: досліджував кожен закуток, перечитував знайдені записки й повністю пройшов сюжет. Гра залишила глибокий слід у моїй душі. Вона вплинула на мій підхід до створення ігор — я зрозумів, наскільки важливо передати гравцеві атмосферу і створити живий, інтерактивний світ.

S.T.A.L.K.E.R. стала для мене прикладом того, як локальні команди можуть створювати глобальні шедеври. І я досі час від часу повертаюся в Зону, щоб згадати ті емоції, які пережив 16 років тому.

Відповісти
Підтримати
Olesya Tsybulko BI Developer/Data Analyst/Process Design Manager в DXC Luxoft 21.11.2024 13:25

На той час мені було 25 років, я жила в Донецьку і працювала в ПриватБанку. Вже займала керівну посаду, займаючись розвитком еквайрингу в Донецькій області (прийом до оплати карток). За результатами року тоді Донецька область показала найбільшу динамику та темпи розвитку мережі для прийому карток в Україні. Що звичайно було результатом роботи нашої команди, всі були молоді, активні і хотіли змінити світ на краще.
Тим не менш я тоді встигла спробувати цю гру. Вона мені сподобалась, хоча здалася важкою.

Відповісти
Підтримати
Glib Zaycev Frontend Developer в Brightgrove 21.11.2024 13:15

Домовились з кентом, що він піде купити диски мені і собі під час фізри, від якої його звільнили, в день релізу. Тому поки я бігав на уроці, він бігав за дисками, що б ми потім могли бігати по зоні. Класичний фьорст адоптінг у 2007.

Відповісти
Підтримати
Sashko Peremot Senior Editor in GameDev DOU 21.11.2024 17:07

Цікаво, які тепер у вас взагалі стосунки з бігом)

Відповісти
Підтримати
Glib Zaycev
Glib Zaycev Frontend Developer в Brightgrove 26.11.2024 22:13

Ніяк не можу зупинитись

Відповісти
Підтримати
Sashko Peremot
Оksana K 21.11.2024 12:55

У 2007 році мені було 9 і зазвичай я проводила час граючись в пісочниці. Проте вже у 2009 моє життя круто змінилося завдяки моєму дядькові і появі компуктєра в родині. Йому було 19, і він був моїм персональним «гуру прогресу», адже саме він показав мені S.T.A.L.K.E.R. на своєму ПК. Десь тоді я прийняла дуже серйозне рішення в житті: «Все, я буду сталкером, а школа почекає». Але моя дитяча реальність швидко нагадала, що найстрашніша зона — це не Чорнобиль, а вчителька математики, тому довелось на певний час відкласти дитячі мрії і вчити алгебру.

Проте за 10 років я нарешті змогла побувати в Чорнобилі, але там не було жодного контролера чи снорка, лише туристи з гоупрошками і гід, який розказував, де найкраще ловить вай-фай. Все виглядало настільки реально, що я майже чекала, як хтось крикне «Мечений, нам потрібна твоя допомога!» Але нічого не сталося. Мабуть, я забула "антирад"😁

І тепер, коли виходить S.T.A.L.K.E.R. 2, це шанс нарешті зануритися в українізовану Зону, яка виглядає і звучить саме так, як і має бути. Уже уявляю себе: сиджу за компом, кава димиться, дядько поруч закидає свої коментарі з ностальгією, а я в образі найкрутішої сталкерки повертаюся туди, де все почалось🥹
Тому давайте мені уже той річний Game Pass, і я обіцяю: мутанти розбігатимуться, як туристи від гідів у Прип’яті, а Зона офіційно стане моїм особистим районом на найближчий рік🫶

Відповісти
Підтримати
Костянтин Помогаєв 21.11.2024 12:01

2007 рік і ходив я тоді у перший-другий клас і у мене був дуже старенький комп з товстим монітором, який тянув небагато ігор. У той мені було 7 років і я багато часу проводив на вулиці. Тоді був особливий час, коли люди більше проводили часу у реальному житті і все відчувалось по інакшому. Окрім компьютера, грав в тетріс, мобільний телефон кнопочний. Багато було класних ігор: Принц Персії, Людина Павук, Варкрафт 3. За Сталкер чув дуже багато від друзів, але вже пізніше. Взагалі ми з ними дуже часто збиралися грати. Мені подобалося розповіді друга про цю гру і пару разів ми змогли пограти. Відчувається у цій грі особлива атмосфера. Зараз виник особливий інтерес до цієї гри, бо вона зроблена українцями і в тих умовах, в яких ми живем — це дуже круто. А ще вона до біса красива.

Відповісти
Підтримати
Bohdan Skrypychaiko 21.11.2024 11:05

Як то добре, що тоді вже були телефони. Хоч і препаскудна якість фотографій, але все ж допомогла пригадати період 2007 року.
Отже в цей рік я був студентом по бідевільно-ремонтних роботах на 2 курсі, але вже рік як не ходив до бурси (хіба здати стипендію) а вже працював повним ходом на будові. Евро ремонти тоді дуже набирали популярності, ну і гарно цінилися. Далекий я тоді був від комп’ютерного світу, за винятком ігор. Проте ігри тоді були зовсім не того рівня і далеко не втих кількостях як зараз.
Все що тоді гралось це Андеграунди, флеш шлак, та Арена онлайн рпг(і десь в той етап вона переходила з 2д у 3д, це був прорив). Щодо самого сталкера не грав взагалі, але від можливості спробувати не відмовлюсь XD.

Відповісти
Підтримати
Boris Pylypenko 21.11.2024 10:04

2007 рік. Дев’ятий клас. Шкільні будні проходили у звичайному ритмі, але тоді з’явилася подія, яка залишила незабутній слід у пам’яті. Це була гра Сталкер: Тінь Чорнобиля. Одного дня я вперше побачив цю гру у свого однокласника вдома. У той час ігри ще продавалися на дисках, і я одразу зрозумів: Сталкер мені потрібен. Візуальна атмосфера, похмурий світ Зони і таємнича музика буквально захопили мене.
Мій стаціонарний комп’ютер на той момент був далекий від сучасних стандартів: відеокарта на 64 Мб і всього 512 Мб оперативної пам’яті. Я знав, що він просто не «потягне» таку гру. Але ситуація змінилася, коли у мене з’явився ноутбук. Він мав достатньо потужності, щоб запустити Сталкер. Це була ціла епоха для мене.
Перше проходження гри запам’яталося надовго. Я досліджував Зону, боровся з мутантами і розвивав свого персонажа. Коли дійшов до фіналу, перша кінцівка вразила мене своєю іронією. У мене було багато грошей, і я загадував бажання у «Випалювача мізків» про багатство. Але замість щастя головний герой залишився сам, потонувши у своїй жадібності. Це стало для мене несподіванкою і водночас уроком.

Відповісти
Підтримати
Kostiantyn Kobushka 21.11.2024 09:56

У 2007 році мені було 29, працював, як і всі, від зарплати до зарплати, комп’ютер у мене був дуже слабенький. Коли почув про S.T.A.L.K.E.R., здавалося, що це щось нереальне, але грати на моєму залізі було майже неможливо. Поставив гру, запустив на мінімалках, і навіть так вона мене затягнула. Атмосфера, Бар, ця музика — це все було щось! Але вже тоді зрозумів, що для таких ігор потрібен нормальний комп’ютер. Це бажання стало мотивацією працювати більше й краще.

Відповісти
Підтримати
Yevhen Piven 21.11.2024 08:53

У 2007 році я, школяр з української глибинки, проводив час у двох станах: на уроках і в пошуках пригод=). Це був рік, коли моя основна мета купити перший мобільний телефон дивним чином розчинилася у квесті витримати фізру. Коли вийшов S.T.A.L.K.E.R., я про це не знав. Бо мій компютер у той час був не стільки ПК, пісеньки на Winamp ледь грали, а замість відеокарти, здавалося, працював домовий. Гру я вперше спроббував у 2009 році в інтернет-клубі,храмі дітей 2000х. У моєму арсеналі була пачка чіпсів, літрова кола і одне бажання: зрозуміти, чому всі в захваті від цієї труби під назвою гвинторіз. Дес на другій годині я помилково закинув гранату собі під ноги, втратив усе спорядження й намагався пройти рівень з одним ножем і надією. Група бандитів швидко пояснила, що надія не кусаїться. До кінця гру я так і не пройшов, але зрозумів головне: зона — це не місце, це стан душі, коли ти впевнений, що виживеш, але тут тобі хтось кричить: Слыш, ты где, мужик?, і ти панічно alt+f4

Відповісти
Підтримати
Oleksii Ternovyi 3d Artist(mid), UnityDev(jun) 21.11.2024 08:51

У 2007 році я ще вчився у школі і про сталкер два я чув тільки з журналів. Той для мене був якийсь хорор, що не дуже полюбляю. Але на перших курсах інституту, випросивши у батьків ноутбук «для навчання», сидів на задніх рядах з хлопцями в проходив цю легендарну українську гру!😁
Мабуть саме тому я не став архітектором, а працюю 3д художником і веду ігровий ютуб канал 😅
І ні про що не жалкую!😸💪

Відповісти
Підтримати
Volodymyr Yanyshyn Lead Developer в Mount Olympus 21.11.2024 08:49

У 2007 році в момент релізу гри біг з диском гри до друга встановлювати гру, на той момент ми вже років 4-5 як чекали виходу гри, емоції просто зашкалювали! І уявіть наше розчарування коли гра не запустилася... Вибивала якась помилка... Лише через деякий час після скачування патчів з інтернету все таки вдалося запустити гру на мінімально-середніх налаштуваннях, у 15-20 кадрів і ох.. це було щось неймовірне!!! Емоції незабутні!

Відповісти
Підтримати
Ляшенко Олександр 21.11.2024 08:34

А мене в 2007 ще не було😑, тож познайомився з трилогією в 2022, чи 2023, довго відкладав гру, бо думав що це буде горор, коли вперше скачав не зайшло взагалі, щоправда то було ЧН, проте кілька разів по тому і ТЧ не заходило, але одного разу вирішив скачати ще раз тоді вже полюбив серію, перші 2 гри пройшов повністю 2 рази і майже дійшов до фіналу ще по 1 разу(ставалися баги, з якими неможливо було грати), а ось Поклик Прип’яті проходив рази 4, з різними модами і грав в багато модів на неї

Відповісти
Підтримати
deoppi 21.11.2024 06:38

2009 рік,я маю не самий кращий ноутбук з парою ігор які встановив з дисків які позичав у друзів. Приходить до мене дядько і видаляє всі ігри на моєму ноутбуці, інтернету не було скачати нові і я дуже образився, але в замін він пообіцяв принести якусь круту гру яку грає його син.
Через декілька місяців він прийшов і приніс S.T.A.L.K.E.R спочатку я не дуже розумів що робити в цій грі і як в неї грати, я любив досліджувати зону і по сюжету гри я майже не рухався. В якійсь момент я почав проходити сюжет, пройшов більшу частину гри і до нас в гості знову прийшов дядько... і знову видалив всі ігри. Так я зміг пройти сталкера через 10 років, в 2019
Змога була і раніше але руки дійшли так пізно, цей шедевр прийшов до мене неочікувано, неочікувано і уйшов.

Відповісти
Підтримати
deoppi 21.11.2024 09:51

До речі, в 2007 я більш за все палкою г@вно колупав тому, шо я робив коли сталкер вийшов не цікаво

Відповісти
Підтримати
deoppi
Андрій Плотніков Java Software Engineer 21.11.2024 05:09

В 2007 мені було 13 і грошей купувати ігри ніхто не давав. Але давали гроші на чіпси які я звісно відкладав. Навряд чи то було в перший день, але на відкладені гроші купив диск з першим сталкером. До речі, перша куплена мною гра, тому що в 11 мені показали що таке торренти, але не розповіли що таке ліцензія. Упс. Тоді ще довго думав що на куплена, здається, за 49 грн не може бути ліцензією, адже, в моїй уяві ліцензійні ігри на фестивальній в Києві не купити, і менше ніж 300 грн за них не викладали. Здивування того що код всередині коробки запрацює — це половина того що було. Друга половина — це потратити дорогоцінний лімітований інтернет на скачування патчу і гра на онлайн серверах з тими, хто теж купив гру офіційно. В одиночній застряг на першому рівні з кровососом, а в онлайн був режим, де можна обрати будь-яку зброю для битви між сталкерами. Тому, незважаючи на 300 пінг, малий я грав онлайн стрілялку щоб побачити всю зброю. Здається, там навіть був рейлган, але можливо мені просто зраджує пам’ять. Рівень з кровососом я таки пізніше пройшов але для 13річного він був занадто страшний. Поки не зустрів контролера.

Відповісти
Підтримати
Igor Karpov Mobile QA Engineer в Synergetica 21.11.2024 04:10

Вчився на 4му курсі КПІ, оновив домашній ПК, але не задля сталкера, а Neverwinter Nights 2...як зараз памятаю здивування кур’єра що люди можуть переслідувати іншу мету окрім явного тренду😅...першу частину, нажаль, так і не спробував...але сподіваюся скоро настане і його час, бо гра встигла добряче витриматись, щоб нею можна було посмакувати😏

Відповісти
Підтримати
Ivan Kosenko Project manager 21.11.2024 01:42

У 2007 році я навчався в універі, паралельно збірав гроші на новий ПК, який зміг би «потягнути» першого сталкера

Відповісти
Підтримати
Igor Osarchuk 21.11.2024 01:22

Якраз закінчив школу і пішов в універ.. 2007 рік.
Файна була епоха, коли інтернет був не у всіх, слово вай-фай викликало подив, а тим паче не було інтернету у бідних студентів, щоб щось скачати. Ігри в той час продавались на дисках... по 20 грн піратки і здається від 150 «ліцензійні»... в точках на базарі або в певних бариг..

Епоха, коли ходили в комп’ютерні клуби грати в КС, СтарКрафт, ВарКрафт або сиділи за одним комп’ютером і по черзі грали GTA VC.. і мабуть найкраще в ті часи — ігрові журнали (шпіль, геймплей), де слюньки пускали на огляди ігор зі скріншотами та мінялись дисками з іграми...
Тоді моя спроба пограти в Сталкер обернулась фіаско — гра вперто хотіла ДіректХ 9.0, а моя відеокарта вперто казала, що вміє тільки 8... Старий давній корчо-комп, зібраний з мотлоху власними руками)
Досі є пачка мабуть з 30-40 дисків, які продати чи викинути жалко, а толку з них уже нуль..))
Артефакти минулого))

Повноцінно вперше зіграв Сталкер мабуть в 2012 році, коли пішов на роботу після універу і з перших зібраних зарплат купив !!!нарешті!!! свій перший потужний ігровий ПК — 2х ядерний Атлон 260 на АМ3, 8 гб ОЗУ і відеокарту б/у на цілий гігабайт GTX 9800!
Тоді й почалось проходження всіх трьох частин сталкер... уже відполірованих, зі всіма плюшками... Емоції?? Шок. Навіть після ГТА все рівно відкритий світ, з говорящими НПС, квести, монстри, можливість зміни броні і спорядження... Торговаля лутом. Оооо... це був кайф і недоспані ночі...)) Але воно вартувало кожної затраченої години. Жодна гра чи момент в грі нині не викликає стільки емоцій, як проходження кровосісів в підвалі, коли боїшся зайвий раз щось тицьнути...))))

Відповісти
Підтримати
Vadym Kovalenko Software Engineer 21.11.2024 01:17

Не для конкурсу (маю і підписку і саму гру), але згадалося.
Про сам Сталкер я за кілька років до того дізнався з превью у журналі «Мой Компьютер Игровой», потім десь бачив перші трейлери, з трактором і вінторєзом, так що на гру чекав)

В той день 2007 року я був у 9 класі, ходив на другу зміну, і перед школою поїхав на базар по диск. Ще й перепитував продавця, чи точно ліцензія, і ні надрукована на дешевому принтері обгортка двд бокса, ні наявність на диску фільму Стелкер мені тоді ні про що не сказали) Перед школою встиг тільки поговорити з Сидоровичем і вийти на дорогу за поселенням новачків, але ці перші звуки: музики у сидоровича, скрежіт його дверей, гучномовець військових на кордоні, та навіть шум вітру на дорозі, залишаються зі мною і досі.

Відповісти
Підтримати
aznricee 21.11.2024 01:00

На той момент мені було лише 2 роки, але тоді в Сталкер грав мій батько, а я любив сидіти з ним та спостерігати. Навіть старі фотографії зберіглись.
Коли ж мені виповнилось 11, то я вперше спробував пограти в нього сам. Це було моментами лячно, але доволі цікаво. На жаль, пройти всю гру я тоді не встиг, бо комп’ютер вже віддавав свою душу комп’ютерному богу, тому приходилось тільки мріяти про самостійне проходження.
Пам’ятаю, ще в Ігронавтах розповідали про Сталкер, що теж не давало забути про таку бажану гру.

Відповісти
Підтримати
Владислав Мальцев 21.11.2024 00:22

Мені було 8 років. Я йшов до другого класу.
Тоді навіть не уявляв що таке комп і якщо чесно — це був до дідька крутий час! День здавався безкінечним і ти встигав мільйон справ. Єдиною забакою «левелАП» був скутер на якому я відчув свій перший «нід фор спід» намагаючись відірватись від собак з теплим молоком в багажнику. І там же були перші провали місій!))
За життя я не грав у Сталкер але дуже слідкував за історією спочатку від Ігронавтів а потім від XGTV.

Відповісти
Підтримати
George Melnichuk 21.11.2024 00:17

У 2007 році, я мабуть страждав дурньою вдома та у бабусі влітку. Ходив у дитсадок та підкатував до дівчат)) Вперше пограв, у 2010, дуже боявся кровососів)

Відповісти
Підтримати
Victor Pendyga Developer в MIF Projects 21.11.2024 00:10

У 2007 році, мені було всього лиш 7 )))
Я був звичайним школололо, який разом із друзями бігав після навчання до комп’ютерних клубів. В мене ще не було компа, тож ці клуби були місцем, де відкривався цілий новий світ для мене. Ми годинами зазвичай рубилися в CS 1.6 та Warcraft (в варкрафт зазвичай з більш дорослим поколінням грав). Саме тоді в моєму житті і з’явилася любов до відеоігор і досі маю її.

Сталкера чомусь на компах не було хех, то спробував пограти в нього вже пізніше

Відповісти
Підтримати
Artem N 20.11.2024 23:27

був на 1 курсі інституту і, можна сказати, сам відчував себе сталкером)
Але замість Зони — різні корпуси Alma Mater, замість аномалій — сесія, а їжею були явно не «консерви туриста»..
Зате коли вперше зайшов у гру, зрозумів, що комп тягне її так само, як я тягнув першу пару о 8 ранку — із жахливими фрізами)))

Відповісти
Підтримати
Natali Galushko 20.11.2024 22:57

В далекому 2007-му я була школяркою, яка бігала купувати додаткові мегабайти Інтернету через дорогу від дому, щоб додивитись відео з танцями або котиками, але ніколи не для того, щоб пограти в відеогру. Тепер я заміжня жінка і пишу цей коментар, щоб мій коханий чУлувік виграв підписку і хвалився яка в нього турботлива дружина 🫶🏼

Відповісти
Підтримати
Rostyslav Mykhailyk Copywriter 20.11.2024 22:47

У 2007 бцло всього 3) Більше пам’ятаю Ігронавтів, які розповідали про сиквел

Відповісти
Підтримати
Serhii Korshunov Lead Editor в GameDev DOU 20.11.2024 23:01

Лайк за Ігронавтів)

Відповісти
Підтримати
Rostyslav Mykhailyk
Володимир Ігнатьєв Freelancer в PokerStrastegy.com 20.11.2024 22:26

В 2007 працював 24/7 тож не було часу гратись

Відповісти
Підтримати
Ruslan Victorovich 20.11.2024 20:44

В 2007 був школяром ,який чекав коли йому куплять компьютер ,а поки його не було розважав себе переглядом тв)

Відповісти
Підтримати
Philip Just 20.11.2024 19:06

Я вчився на першому курсі Запорізького Авіаційного Коледжу. Жив своє краще життя. Піратку першого Сталкера мені приніс пограти малознайомий мені чувак. Другий сталкер буду грати. Не купив бо поки тимчасово не працюю.

Відповісти
Підтримати
Андрей Литвинов C Señor 20.11.2024 18:42
Чекаємо на ваші спогади, сталкери!

Ждалкери. Як і в далекомму 2007-му

Відповісти
Підтримати
Андрей Литвинов C Señor 20.11.2024 18:45

Труъ ждалкери повинні памʼятати Venom. Codename: Outbreak

Відповісти
Підтримати
Андрей Литвинов
Denys Berezniuk Junior Developer 20.11.2024 18:07

Було всього лиш 5 років, майже нічого не пам’ятаю з того часу, крім того що я вперше познайомився з комп’ютерними іграми як GTA Vice City i NFS Underground 2 i NFS Carbone як з своїми першими іграми (Хоча б з тих, які я пам’ятаю).

Мої однокласники в середніх класах часто не переставали про неї говорити, але так як моє залізо не могло витримати, з вигляду, напруги нормальних ігор, тому я навіть не наважувався. Пам’ятаю лише один раз як я з своїм другом на той час прийшли до нього і він показав мені це творево — хоч це й було 10 хвилин, але я точно закарбував в своїй голові досить цікавий вигляд гри, хоча графіка на той час здавалася старомодною.

І лише коли я нарешті отримав власний ноутбук який зміг би витягнути будь-які ігри аж до 2018 року, лише тоді я зміг завантажити дану гру під хайп і постійні нагадування мого друга.

Якщо чесно, я не був ні скептичний, ані видумував собі нічого наперед. Я вирішив сприйняти гру такою якою вона була. І мушу сказати, для гри яка була створена майже 20 років тому, вона справила дуже сильно гарне враження.

Почав я її грати з початку 2020 року в «S.T.A.L.K.E.R. Тінь чорнобиля». Хоча мій друг радив мені почати грати з «Зову Прип’яті», я хотів хронологічно відчути всю суть всіх цих ігор.

Щоб мені її пройти повністю (І знаючи себе, як я люблю розтягувати насолоду від геймплею), знадобилося 0.5-1 роки, так як паралельно робота і навчання не дуже давали час. Але кожен раз як я заходив в неї, на відміну від інших онлайн ігор які заставляли мене напружуватися — в СТАЛКЕР-і я почувався як вдома. Розтягуючи час ігри на вислуховування анекдотів (на українському перекладі, до речі — мені цим дуже сильно запам’яталася і сподобалася Воля). Елементи хоррору на той час взагалі в мене викликали електричні розряди в хребті (особливо контроллери). Частково зламав гру, коли натрапив на патруль Найманців в Барі, через що вся локація вважала мене ворожим, і через що кожен раз як я туди заходив мені доводилося ритися в файлах аби цього не було (Крім звісно тих моментів, коли я хотів віддубасити Долг по повній за їхню нахабність). Але попри всі недоліки, ця гра веде себе як українець — з вигляду проста, але дуже цікава і прикольна.

Зараз проходжу «Чисте Небо», І збираюся пройти його до декількох кінцівок (А не як з Тінню Чорнобиля де мені було лінь через мої помилки).

Відповісти
Підтримати
Микита 20.11.2024 18:04

Було 9 років, не пам’ятаю де був і що робив)) Було давно.Але про Сталкер згодом дізнався, коли в школі у деяких однокласників диски з грою були.

Відповісти
Підтримати
Sashok Nesterenko Front End Developer 20.11.2024 17:58

В далекому 2007-му, вже був студентом 2 курсу ( 17 років).
Чітко памятаю, як сусід по кімнаті в гуртожитку приніс диск «Тінь Чорнобиля», який він купив на «Петрівці».
Я поставився до гри скептично, але вирішив спробувати...І тут понеслось...Гру пройшов на одному подиху і був в захваті від сеттингу та геймплею. Далі був перегляд фільму Тарковського «Сталкер», книга Стругацьких «Пікнік на узбіччі» та безліч книг-фанфіків від ноу нейм авторів (не буду їх рекламувати).
Всім гарної гри в довгоочікуване продовження і пам’ятайте: головне зберегти хабар і не спіймати маслину 😏

Відповісти
Підтримати
Artem Perebyinis Manual QA в NDA 20.11.2024 17:58

В далекому 2007 я був бідним студентом, дуже чекав первого Сталкера, збирав гроші і навіть купив ліцензійну копію гри. Коли нерешті грав у цю гру це було щось, дійсно класика. Хочу пограти в Сталкер 2, думаю це має бути топ

Відповісти
Підтримати
Богдан Баран 20.11.2024 17:56

У 2007 році, коли вийшла перша частина S.T.A.L.K.E.R., я жив у Греції. Мені було лише 6 років, і основним моїм «зайняттям» тоді були дитячі ігри та прогулянки в садочку. Про існування гри, звісно, навіть не знав, адже був надто малий для таких речей.
Перше знайомство зі S.T.A.L.K.E.R. відбулося значно пізніше, десь у 7-му класі, коли я вирішив спробувати її разом зі своїм братом. Ми включили гру ввечері, і, чесно кажучи, було страшно! Темна атмосфера, звуки мутантів і напруження постійно тримали нас у напрузі. Незважаючи на страх, ця гра залишила неймовірні враження. Відтоді S.T.A.L.K.E.R. став для мене однією з тих ігор, що завжди викликає теплі спогади.

Відповісти
Підтримати
Viktor Yakuba 20.11.2024 17:51

Весна 2007 року залишилася у моїй пам’яті як час мрій, сподівань і пригод. Я тоді був восьмикласником сільської школи — безтурботним хлопцем, який мріяв про велике майбутнє, але найбільше — про власний комп’ютер. У нашій родині, де було троє братів, це була недосяжна розкіш, але все змінилося, коли до нас приїхав дядько. Одного вечора він дістав із сумки компакт-диск і простягнув його мені зі словами: «Ось тобі, Вітько. Це гра про нашу землю, про Чорнобиль, називається S.T.A.L.K.E.R. Тінь Чорнобиля». Я взяв диск і затамував подих. На обкладинці був чоловік у протигазі, зі зброєю в руках, на фоні — зловісна зона відчуження. Мені здавалося, що це була не просто гра, а цілий світ, у який я хотів потрапити. Але проблема була одна: комп’ютера в нас не було. Диск залишився стояти на поличці, як нагадування про мрію. Але сидіти, склавши руки, я не міг. Увечері ми з братами сіли радитися. План був амбітний і трохи божевільний: за літо назбирати грошей на комп’ютер. Ми взялися до роботи, як справжні сталкери, що шукають артефакти в Зоні. Збирали бляшанки, ходили городами допомагати людям: то бур’яни виполювали, то воду носили. Наші друзі з села теж долучилися — для них це була гра, але для нас — серйозна справа. Пам’ятаю, як ми знайшли старий велосипедний каркас у яру. П’ятеро тягли його до пункту прийому металу, як якусь цінну знахідку. Гроші складали у велику банку, ховали її в сараї, під старою дошкою. Кожного вечора рахували. Наприкінці літа зрозуміли: не вистачає. Здавалося, що мрія ось-ось розвіється, як пил на дорозі. І тут втрутився тато. Побачивши наші старання, він зібрав старий металобрухт, що валявся у дворі, додав трохи своїх заощаджень і сказав: «Їдьмо купувати вашого комп’ютера». Я досі пам’ятаю той день, коли ми вперше дістали з коробки і розпакували, не надто потужний, але такий бажаний комп’ютер. Це була ціла подія. Першим, що я зробив, це встановив того самого S.T.A.L.K.E.R.а. А коли на екрані з’явився темний похмурий світ Зони, я зрозумів: наша праця не була марною. Ті дні назавжди залишаться в моєму серці, як доказ того, що мрії здійснюються, якщо боротися за них до кінця. Ось так я став справжнім «Сталкером». Далі були наступні частини, чисельні модифікації, але вони вже не були такими емоційними і довгоочікуваними.

Відповісти
Підтримати
Денис Жижка 20.11.2024 17:50

З того що міг згадати про цей період, це тільки що коли вийшла гра, я не міг грати за компом десь тиждень. Старший брат, сидів чутками. І все що мені в грі було дозволено, це зробити пару пострілів, і як ще пам’ятаю, стрибнути з вишки.)

Відповісти
Підтримати
Руслан Бокач Project Manager в Jooble 20.11.2024 17:45

Було 15 років, в Сталкер не грав, а зараз просто хочеться підтримати українського розробника.

Відповісти
Підтримати
Helen Viaznikova 20.11.2024 17:42

Мені було 4 рочки, але вже тоді знала, що з часом буду закохана в атмосферу Чорнобиля та сталкерингу тими місцевосцями. Так і сталось як в чотири рочки гадалось! Планувала улітку 2022 з’їздити у Чорнобиль, але.. Передивилась всі відео різноманітних сталкерів починаючи з 2015 закінчуючи 2022 роком)

Відповісти
Підтримати
Stas Stepulonok 20.11.2024 17:40

2007 рік, мені було 13 років. Як зараз пам’ятаю, як у сусіда по під’їзду з’явився диск із першим Сталкером. Звісно, я та декілька інших дворових хлопців дуже хотіли прийти в гості і поганяти в гру. І звісно, гра не взлетіла.

На цьому мій експірієнс із сталкером ТЧ закінчився аж до моменту прочитання «Пікнік на узбіччі». Це було під вихід Чистого неба, який придбав мій друг. Я компа не мав і пограти не зміг, але отримав збірку фанатських розповідей, яка йшла в виданні від друга (запам’ятав оповідь про сталкера із ножем із кістки). Посумував і забув про сталкера.

Вихід ЗП я пропустив, бо компа все також не мав, і згадав за сталкера аж коли на місцевому книжковому ринку (Дніпряни шарять) почали з’являтися серії книг. От тоді я вже мав комп і зкатав першу частину. І понеслося.

ЧН вчергове перепройшов три місяці тому, після Аномалії 🥹

Відповісти
Підтримати
Michael Chernykh 20.11.2024 17:39

Мені було п’ять рочків.. Звісно я не зіграв в день виходу, але з часом чув багато гарних відгуків про Сталкер, особливо від сестри мого близького друга, тому вирішив і сам пограти, без крашів не обійшлось навіть тоді)) Ще й мутанти, які вискакували з кушів, лякали до жуті!

Відповісти
Підтримати
MIIЗ 20.11.2024 17:31

У березні 2007 довчався останній рік у школі. Нормального інернету не було. Багато років підігрівались враження від цієї гри, завдяки журналу GamePlay, під редакцією Гальонкіна. Коли нарешті гра вийшла, вирішив купити одну з перших для себе ліцензій, ціну не пам’ятаю, але пам’ятаю, як сильно хотілося поринути у цей іноді знайомий, по своїм околицям, опенворлд. Також пам’ятаю своє розчарування від оптимізації і того, як моя GeForce 6600 GT не вивозила хоч як-небудь приємного геймплею. Десь тиждень я намагався звикнути до цієї нісенітниці і потім просто пішов на ринок, аби швидше здихатись неприємних вражень. Не пам’ятаю, на яку гру обміняв Сталкера, але більше до цієї серії не повертався. А в цілому, це був крутий рік для геймдеву)

Відповісти
Підтримати
Filippov Hennadii 20.11.2024 17:29

Мені було 14 років коли вийшов оригінал, я навчався в школі, і нажаль, не мав пк який потягне сталкер, трохи грав у сусідки, у якої був, і вона проходила в компанії із своїм батьком (бо страшно було ). Значно пізніше, в 2013 році пройшов оригінал, доповнення, і з тих пір повертаюсь туди вас від часу. 🥰

Відповісти
Підтримати
Bohdan B 20.11.2024 17:31

Клауд геймінг існує уже багато років, пройшов таким чином RDR2 і Gta 5 у свій час, мінусів не бачу.

Відповісти
Підтримати
Filippov Hennadii
Павел К 20.11.2024 17:28

Сталкер вийшоа коли я навчався на другому курсі в коледжі, як раз на системного адміністратора і вчився. Мені було 16 років, комп’ютер тільки но з’явився «для навчання» і звісно ігри, тоді це був облівіон, генерали, герої меча та магії, дарк месія, халф лайф і довгоочікуваний Сталкер. Які ж то були часи, коли до релізу новини з розробки гри, інтерв’ю, чиїсь роздуми, дізнавались тільки через глянцеві журнали, Gameplay, Шпиль, Ігроманія, їх ще знайти треба було в невеликому місті. А скільки ми вигадували про сталкер, який от от має вийти, придумували собі всяке, вірили. Сталкер на фоні тодішних ігор виділявся одразу, атмосфера гри передавалась із артів, скріншотів, розповідей. Як тільки но гра вийшла, то було щось, про нього говорили всюди, навіть дорослі на той час люди які ніколи не грали в ігри його обговорювали між собою, купляли ради нього комп або шукали диск щоб на роботі пограти. До мене диск попав випадково, піратська версія гри нажаль. Чому нажаль, бо вона не запустилась по перше через кривий nocd, по друге версія гри вже на той час була новішою ніж на піратці, здається 1.0004 і вона вилітала одразу на робочий стіл. Потім я побачив диск сталкер в магазині, без роздумів придбав його, але і то також виявилась піратка, але принаймні була робоча. От тоді то я і награвся, безсонні ночі, оці лякаючі звуки, пошуки тайн та загадок зони. Це було неймовірно. Всі мої друзі грали в сталкер, тоді не було інтернету ні в кого, ми обмінювались першими модами, збереженнями, знаннями про зону, розповідали один одному як куди пройти, ми жили в зоні, фанатіли від цього. Це були справжні часи, справжніх друзів, часи, які подарував нам Сталкер. І от вже майже 17 років з часів виходу першого Сталкеру, знову є можливість згадити про те як ми мріяли, згадати старих друзів, і немов через стільки часу повернутися додому, туди де зворушливо, водночас страшно але спокійно якось на душі... згадати, всіх хто не дожив до цієї миті, всіх сталкерів та героїв, друзів. Гратиму не в піратку, бо це не припустимо навіть у думках. Дякую команді GSC за гру та за те, що вони роблять як підтримують ЗСУ, дякую Героям, дякую Сергію Григоровичу, дякую Володимиру Єжову який загинув під Бахмутом. Якщо я виграю в конкурсі, то подарую гру тому хто про неї мріє як ми, але не має можливості купити

Відповісти
Підтримати
PashaPrila 20.11.2024 17:26

Ну дай боже казати «Слава Україні» навчився, важко сказати де була і що робила дитина, якій тільки рік був)

Відповісти
Підтримати
Leviza Nikulina Concept artist в - 20.11.2024 16:00

У 2007 році мені було 10 років. Тоді я грала у фєрми з коровами, барбі з пегасами, сайлент хілл 2 з Марією, серйозного сема з «єєха», коли він стрибає, та сталкер «тіні Чернобиля» з «да-да» Сахарова, та йди своєю дорогою, сталкер. Барбі та корови були виключно моєю ініціативою. Інші ж ігри мені відкрив тато.
Тато все життя, як в 2007, так і зараз, працював на заводі десь на Донбасі позмінно. Одну з його змін я любила найбільше. Це була «в ніч», бо після неї він приходив до дому о 8 ранку, лоскотав мене за ногу, щоб я прокидалась та дивилась, як він сідає грати в Сталкера. Він дуже любив, коли я сиділа поруч, багато коментувала та лякалась. Я дивилась, як він знов і знов перепроходить цю гру, шукає нові обхідні шляхи, пробує різні способи проходження, різну зброю та різну складність.
Коли я стала трохи доросліше (років 13) та перестала так боятися, я сіла грати сама у всі ігри, які проходив тато. На сьогоднішній день в мене за плечями 9 (!) проходжень «тіней». І кожен раз я проходжу її так, як проходив тато. Це була і є його найулюбленіша частина.
Зараз тато вже дуже багато років знаходиться в окупації, а я на іншій стороні країни від нього. Ми не бачились більше трьох років. Я знаю, що йому нема на чому пограти у другу частину, у той час, коли я купила гру і на Стімє (в мене Мак), і на Хбоксє (в мене гейм пас). Мені просто важливо зберегти через цю гру наш маленький звʼязок, який триває так довго. Та підтримати тих, через кого цей звʼязок існував та продовжує існувати. Я обовʼязково подзвоню сьогодні татові і розкажу, як виглядає гра і які емоції я від неї отримала. І знаю, що коли-небудь я зможу відправити йому свій бокс з цією грою, щоб і він пограв в неї, як я сьогодні. А в найкращому випадку я не тільки відправлю, а ще і буду поруч. Це буде прекрасно, я вірю.
До речі, зараз я працюю в гейм девє і моє головне захоплення — грати та створювати ігри. І я впевнена, що це заслуга тата та Сталкера. От так! Дякую

Відповісти
Підтримати
Slavik Savko 20.11.2024 15:46

Був на останньому курсі. Вікі підказала що вихід був у Березні. Тоді готував дипломний проект, мабуть у день виходу передруковував по фіг якому разу бо мені завернули через те, що не витримав якийсь там розмір у рамці. Нічого коротше цікавого і мені було не до того.
А зараз у день виходу закриваються посольства. Ось цей вихід сталкеру 100% запам’ятаю

Відповісти
Підтримати
Serhii Korshunov Lead Editor в GameDev DOU 20.11.2024 16:00

Був на другому курсі. Свій перший в житті ноутбук купляв, запитавши у консультанта: чи потягне він Сталкер? А потім у донецькому гуртожитку ночами грав і лякався мутантів, які вискакували зненацька десь на локаціях. Було дуже атмосферно. А потім сварився з сусідом по кімнаті — він був обурений, що у мене була піратська версія, погрожував, що здасть мене розробникам гри! І трохи згодом пояснював, чим відрізняються піратки від ліцензійних копій. Бо на той час і диски теж багато де були піратські, навіть якщо на них були якісь голограми захисту і тд. Тож треба було вміти розрізняти такі речі)

Відповісти
Підтримати
Slavik Savko
Slavik Savko 20.11.2024 16:08

О так. Памʼятаю лотки на книжному ринку у Дніпрі. Ігри зʼявлялись раніше ніж в магазинах і коштували значно дешевше.
Та були із наклейками, голограмами і т/д.
Потім тільки випадково дізнався що все це піратки.
Коли купив оригінальний ліцензійний диск (першою здається gta 4 була) тоді побачив різницю.
В принципі треба було один раз потримати ліцензійний диск щоб навчитись розпізнавати. Якість коробки, друку, та навіть плівки у яку диск загорнутий все видавало підробки низької якості тих часів

Відповісти
Підтримати
Serhii Korshunov
Serhii Korshunov Lead Editor в GameDev DOU 20.11.2024 16:23

Так. Тому той самий друг потім подарував мені ліцензійний диск «Чистого неба», коли воно вийшло. Різниця дійсно була помітна

Відповісти
Підтримати
Slavik Savko

Підписатись на коментарі

Не підписуватись
Скористайтесь акаунтом
×
з умовами використання сайту і політикою конфіденційності.