Я не хочу переїжджати до мами. Дайте пораду, як потрапити в геймдев

Почну здалеку, був 2013-й, мені було 22 роки, шукав роботу, жив з мамою. Бачив тоді загадкові вакансії Game Designer і щось в грудях ворушилось, але не повірив в себе і поїхав волонтерити в притулок для тварин.

Почався майдан, походив на майдан, майдан закінчився. Весна, дівчина, пошук роботи, Порошенко. Працював в офісі, помічником юриста, потім менеджером. Втомився, звільнився.

2017-го понизив себе до будівельника і пішов на курси «Цифрового малюнку», завжди мав гарну уяву, думав зайти в геймдев через художку. Але виявилось, що малювати мені не цікаво, а цікаво вигадувати.

Про успішний бізнес в 2018-му та неуспішний в 2019-му

В 2018-му відкрив свій перший бізнес у Лазурному (наразі селище окуповано). Тайське морозиво та бабл вафлі. Це був успіх.

В 2019 відкрив вуличну кав’ярню, то був (не)успіх. Дякую орендодавцю, що повідомив про початок ремонту, перед кав’ярнею, після якого перенесли зупинки маршруток і потік людей впав зовсім, дякую. Я вигорів.

Ковід та війна

Коли прийшов ковід, я згадав свої підліткові мрії та зрозумів, що відчуваю покликання зі сторони письменства. Я почав писати, спочатку щоденники, потім все — ідеї, бізнес-ідеї, сюжети книг, серіалів, ігор, стартапи, бізнес-плани. Мене понесло.

Почалась війна та депресія, про яку я тоді не здогадувався.

У 2022 році пройшов курси на devtodev. Паралельно були спроби в Unity та C++, хотілось свої прототипи. У мене нічого не виходило і зараз я розумію, що я вже був в депресії і тільки насилував себе цими потугами. Тому влітку 22-го я пішов на курси «Письменницької майстерності».

2023 рік був такий важкий, що пам’ять його вирізала. Але я продовжував писати різні штуки. Влітку 2024-го я закінчив 10 річні стосунки, пив антидепресанти, сидів дома та писав. Думки про айтішку і геймдев знову замайоріли на орбіті моєї свідомості. Я знав що в мене вже є різні концепти та ідеї, що декілька років лежали в нотатках.

То до чого це я

По-перше, приємно познайомитись! По-друге, мені 33, борги ростуть і є великі перспективи знову переїхати до мами.

  • Що робити далі?
  • Як заявити про себе?
  • Як попасти до якогось можливо інді-колективу?
  • В мене є десь 4-5 концептів, які я можу оперативно причепурити, але що з ними робити далі? Викладати тут на форумі? Розсилати по студіях? Просити тестові?

Чому саме ігри

Я помітив, що думаючи про ігри, я розкладаю їх на молекули та збираю нове тіло, поки не втомлюсь ускладнювати й тоді я бачу, що витягнув з води частину космольоту, який можна зібрати та полетіти. Тобто про ігри я пишу, не як гравець-мрійник, а скоріше як архітектор-художник. І мені це цікаво. Не скажу, що знайшов своє покликання, але попав вже досить близько.

Мені б хотілось в перспективі бути дотичним до чогось українського і на рівні «Відьмака». Хотілось би бачити свою екранізацію на Netflix, або тираж книг, можливо створити свою студію. Все це так чи інакше пов’язується вузликом «написання-створення». Я трохи втомився писати в стіл (2500 нотаток та 500+ сторінок різного), трохи втомився думати про гроші і мені потрібні поради.

Я розумію, що з мене вийде сценарист, гейм- та наративний-дизайнер.

Дякую! і накидайте порад в коментарях))

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Скажу відверто і прямо.

Наразі у геймдеві дуже складна ситуація із купою кандидатів на одне місце. Знайти варіант із «працювати над Відьмаком», практично нереально. Навіть якщо ви втрапите у ігробуд на позицію джуна (геймдиза чи нарративщика), у ПК/Консолях/мобайлі, у кращому випадку ви будете ще пару-тройку років робити дуже мінорні, незначні речі, набуваючи практичного досвіду, який дуже відрізняється, скоріш за все, від того що ви уявляєте собі про роботу у ігробуді.

Тут я можу привести як аналогію мем про QA, який прийшов в індустрію, бо думав, що це ж така фанова робота — весь день в ігри грати.

Ось тут гарний топік на цю ж саму тему, із кількома дуже класними практичними коментарями
gamedev.dou.ua/...​1259/?from=similar_topics

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Зробить настолки з ваших концептів. Cyberpunk був настолкою.
Це точно не принесе вам грошей, але через невдачу в цьому ви можливо повернитеся до реального життя. Чим скоріше тим буде краще для вас.
Мрії це дуже дуже дуже погана і небезпечна річ. Спробуйте плани для вирішення ваших проблем. Плани від мрій відрізняються тим, що всі кроки в них реальні хоча б на половину.
Наведу приклад
Мрія — Я хочу потрапити в геймдев, заробити там грошей щоб розрахуватися з боргами і щоб дівчина побачила кого вона втратила.
План — Я буду розсилати 20 резюме на день впродовж місяця.

Дякую за пораду в кінці, ви якось прочитали і поверхнево зробили висновки, депресія вже підтверджена, в геймдев це не мрія, а скоріше застосування своїх як сильних сторін для заробляння грошей, тобто геймдев — це робота. Тобто я хочу працювати і ввечері не робити свою гру мрії, а якраз писати. Все навпаки

Хто вам сказав, що письменництво чи геймдизайн, це ваші сильні сторони? У скількох літературних конкурсах ви прийняли участь? Скільки написали закінчених GDD? Яке співвідношення схвальних і негативних відгуків?
Я це кажу не щоб зробити вам болячіше.
Просто, рішення «творити», після не дуже успішної кар’єри в реальному світі, це загальне місце. Таких історій мільйони. На мою думку, це скоріше акт саморуйнування. Всі приблизно знають, що вони не письменники, гадки не мають наскільки складно довести до кінця хоча б невеличке оповідання, і «пишуть у стіл». Хоча на курсах вам сто разів казали, що треба показувати, а не ховати. Але тоді ви можете дуже швидко з’ясувати, що ви ще і не письменник. І це лякає не стільки через те що це погано, а через те, що тоді доведеться реально щось робити. Якось заробляти гроші, нести відповідальність, дорослішати і оте все нудне і не цікаве (насправді, цікаве).
Отже. Якщо у вас діагностована лікарем (!) депресія, то це не жарти. З цим треба працювати як на рівні призначених лікарем (!) препаратів, які відсутні в списку фуфломіцінів, так і особисто. Я маю думку, що творчість не кращій помічник з таким захворюванням. Бо статистика каже, що це може бути причиною, а не ліками. Надто багато реальних творців зрештою захворіли на депресію. Існує думка, що немає нічого кращого для лікування депресії, ніж фізична праця та спілкування з іншими людьми.
І так, ви нікому не потрібні окрім себе. Це правда. Так живуть усі. Тільки це не баг, а фіча. Ніхто окрім вас не робив, і не робитиме для вас нічого. Ніхто окрім вас.

Препарати пью, вашу логіку розумію.
Але мені потрібно пройти цей шлях самому і я тільки на початку. Це процес, спочатку пост, потім концепт, потім програміст, якому він сподобався(це вже сталося і він не проти приєднатися), потім інді студія яка запитала, чи готовий я попрацювати над текстами (це теж сталося). Тобто я роблю кроки і час покаже де мої сильні та слабкі сторони, на початку достатньо віри в себе.
Через умовний місяць можливо і ГДД буде, з творами складніше, відсутність грошей і стабільності не дають їх завершити, банально я не можу розслабитись.

Загалом, думаю ви гадки не маєте про справжній геймдев. Це геть не цікава робота. Нічим не відрізняється від звичайного програмування, з такими самими процесами, з такими самими колами багів і виправлень, тільки окрім основної IDE у вас ще якась приблуда типу Unity.
Навіть якщо згадувати про AAA то ви не уявляєте наскільки нудно буває розробляти якусь фічу для Геральда чи Ві. Це так само нудно як розробляти якусь бухгалтерську фічу тільки назви методів різні. А рівнів абстракцій, лівих контейнерів, логів, асинхронного пекла, мапінгу, баз даних, кешування, танців з CI/CD, локалізацію, тестуванням для методу з красивою назвою TakeWeapon буде стільки ж скільки для методу MakeAnnualBudget
Ідіть в звичайний дев. Потім робить свою гру століття увечері. Це гарний план щоб не турбувати Маму.

Ви читали взагалі про що пост? Автор не планує ставати програмістом. Ні в геймдеві, ні деінде.

Він писав що пробував але в нього була вже самодіагностована депресія і тому в нього нічого не виходило на його думку.
Цю свою відповідь я написав через те що навколо була п’ятниця. Я не вірю що в автора є майбутнє пов’язане з розробкою будь чого. І щиро бажаю йому знайти будь яку зайнятість з постійним доходом. Постійний дохід виліковує більшість самодіагностованих станів діпресії. Хоча звісно краще впевнитися в відсутності справжньої депресії у профільного лікаря.

Йому ж всього 33, ще пів життя попереду)) Може він ще напише якийсь шедевр

Так автор не хоче матан вчити і в говнокоді движка копатися, не хоче займатися нудним тестуванням, він хоче лежати на дивані з кавою в руках, придумувати ідеї і сюжети для ігор, механіку, геймплей. Короче те, що кожен із нас в дитинстві робив, придумував в голові свої ігри, 10% з яких могли б стати бестселерами при гарній реалізації і вкладених $$$$$ в розробку. Но автор чомусь думає, що таких як він, творчих людей з уявою, одиниці, і гейм студії не роблять годних ігор тому що не можуть знайти таких унікальних як він.

Вірю, у вас все вийде! Натхнення вам!

А якщо вже дійсно важкі часи і треба їх подолати, захист батьківщини — не найгірший варіант.

Грошей — як у мідла. + запис в резюме, яка дасть пільгу при прийомі на роботу в майбутньому. +купа матеріалу і вражень, щоб продовжувати писати. ;-)

K2 набирає розумних і амбітих людей. Є купа вакансій.

Грошей — як у мідла. + запис в резюме, яка дасть пільгу при прийомі на роботу в майбутньому. +купа матеріалу і вражень, щоб продовжувати писати. ;-)

"Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой. Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила... На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа..«© Лесь Подерв’янський

ТO топік стартер: не ведися на сумнівну рекламу, якби все було так чоколадно — «бусики незламності» ТЦКунів не чатували б на необережних перехожих.. Війна — це тобі не IT галера, за власним бажанням не звільняють. А щодо «купа матеріалу і вражень, щоб продовжувати писати» — на одного Ремарка припадає сотні тисяч невідомих солдатів, що загинули в м’ясорубці першої світової. Та і він отримав свій досвід дорогою ціною — пригадаємо біографію:

Еріх Марія Ремарк. 1916 року, у віці 18 років, мобілізований на фронти Першої світової війни. 17 червня того ж року направлений на Західний фронт. Перебування на війні тривало три роки. 31 липня 1917 р. поранений осколками гранати в ліву ногу, праву руку і шию. Незважаючи на це, він зміг дістатися до медичної частини і дотягти туди пораненого товариша. До закінчення війни перебував у військовому шпиталі в Німеччині.
По війні наполегливо шукав себе в суспільстві та професії. Повернувся в католицьке училище, яке не встиг закінчити, але, пройшовши через втрати юнацьких ідеалів, смерть товаришів, поневіряння післявоєнних років, прикладом покори він уже не був. Покинув вчителювання і часто змінював професії. Працював бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі «Echo Continental» і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних..

Привіт!)
Бачу немало гарних рекомендацій...від себе тільки додам — НЕ ЗДАВАЙСЯ! Я розумію що вік, не найкращий час в українському геймдеві, війна і т.п. Але якщо втратиш цей «вогник», то будеш жалкувати вже і в 40-50.
Спробуй прописати стратегію\алгоритм як рухатись, більше показуй свої напрацювання, знайди однодумців, якусь команду на амбіціях( це також гарний експіріенс). Плюс намагайся вже не сходити з цього шляху і бити в «одну точку». Можливо перший час працювати де завгодно, щоб не сидіти в батьків на шиї, але працюй і далі над собою, і все вийде. «Буде тяжко?» — ДУЖЕ. Но тільки так, можна чогось досягти.
Тому успіхів тобі і чекаємо на круті проекти 🤝

На жаль, в IT в цілому зараз криза. Вакансій для джунів навіть з невеликим досвіом майже немає. Джуни взагалі це не дешевий ресурс, як це може здаватися, т.к вони витрачають час більш досвідчених розробників.
З іншого боку розвиток генеративного АИ значно вплинув на деякі сфери і, якщо не повністю, то значно зменьшив деманд на деякі напрямки (наприклад років 5 тому я мав би витратити купу часу та/або грошей тільки на іконки скилів, зараз це робиться в пару кліків).

Я ніклои на мав і не маю бажання працювати саме в геймдеві, тому коли я вирішив створити гру, головна мотивація була саме реалізація себе (хоббі). Тому мені важко дати пораду саме по геймдеву. Проте якщо казати про IT в цілому, цей шлях може бути догим та важким. Головне мати бажання та час. Простіше зайти у сферу якщо розумієшь декілька напрямів (наприклад геймдизайн та програмування хоча б базове). Проте це не принесе великих грошей у будь якому разі. Для цього потрібен досвід, який здобувається роками.

Найліпше що зараз можна зробити це шукати будь яку роботу щоб не поїхати до мами. І, якщо є саме бажання потрапити в геймдев, у вільний від роботи час створювати або свою гру, або працювати (скоріш за все за їжу у кращому разі, а скоріш безкоштовно) над чиєюсь.
Ідеї — це гарно, проте вони нічого не варті без розуміння чи можливо взагалі і як складно це зробити. Наприклад, придумати скіли це легко, придумати такі які взагалі можливо імплементувати вже важче, а такі щоб вписувалися у вже стврену архітектуру гри — важко. Треба розуміти архітектуру))

Підсумуючи. Шанси знайти і зайти в геймдев зараз є, проте більше шансів виграти в лотерею і створити свою студію. Якщо це бажання та сенс життя, а не просто гонитва за грошами, то знайти роботу і зробити геймдев своїм хоббі. Це займе весь вільний час та трохи більше. Я витратив 3 роки, щоб опанувати хоча б на якомусь допустимому рівні усі геймдев спеціальності, т.я. я розробляю гру самотужки, проте я з початку мав великий програмерский досвыд, хоч і не в UE

Зря Вы, со своей слабой и неровной нервной организацией, лезете в такое время в такую отрасль.

Gamedev и в лучшие времена ни блистал, а уж теперь — все очень плохо ... увольнения пачками, новые сотрудники берутся только за границей, текущих ценных сотрудников — вывозят. Зарплаты — очень не очень даже в условных топах.

Знаний у вас ноль и фундамента нет. К примеру Game Designer должен знать в том числе и экономику, математику и много другого. Часто на уровне высшего образования.
Картина будет стандартной: Вас будут посылать 100 раз

Что делать ? Перестать заниматься непонятно какими глупостями и начать методично образовываться. Стройте фундамент. Без «я получил одну неудачу и устал, ничего делать не буду»
Есть к примеру некая вакансия, берете описание и учите. много учите. Очень много учите, разбираясь, собираете материалы. может быть через месяцев 8-9 если заниматься по 2-3 часа в день будет некий фундамент.

И тогда после выполнения множества бесплатных и объемных ТЗ и оплаты ноль денег и так далее может быть выпадет шанс.

хочеться написати, що якось ху**во отрасль створили

ти взагалі не схожий на айтівця... там треба думати... трохи знати фізику, математику...

і на будівельника не схожий... там треба фізична витривалість...
..................

в тебе якесь гуманітарне мислення... так думають журналісти... або вчителі літератури в школі... або депутати 🙂
......................
які тут варіанти...

1) влаштуйся на якусь просту роботу... щоб були свої гроші...
тракториста з тебе не вийде... ну хоча б двірником...
на життя вистачить...
якщо не бухать...
у вільний час вчися... може поступово щось з тебе виросте... років за 20... 🤔

2) інший варіант...
прокачати зараз свої уявлення про гроші... щоб була внутрішня впевненість...
ну там бодо шефер... якісь курси... відео... фінансова грамотність...
багатства це не принесе... але мізки повернуться у правильніший бік... 🤔

Ховайтеся всі, тут знавець типів мислення!

Ховайтеся всі, тут знавець типів мислення!

саме так...
«Якщо можете не писати — не пишіть» (л.толстой) 😟

«Якщо можете не писати — не пишіть»

Взагалі не той випадок.

Цитати руснявих недокласиків у наш час... все ясно.

Цитати руснявих недокласиків у наш час... все ясно.

грати в ігри, коли інші воюють — все ясно... 🤔

Цитати руснявих недокласиків у наш час... все ясно.

так а шо ясно ?
мені справді цікаво — може дізнаюсь про себе щось нове 🤔

дуже дякую, та я не претендую на айтівця-технаря, я пишу, я гума. Просто у нас книжний ринок в жопі, сценарний теж. Тут або залітаю в айтішку, або закриваюсь в кімнаті і пишу собі свій шедевр, плачучи.

Просто у нас книжний ринок в жопі, сценарний теж. Тут або залітаю в айтішку, або закриваюсь в кімнаті і пишу собі свій шедевр, плачучи.

боже, який сюжет 😟

ну а шо, Торвальдс схожим способом ядро лінукс написав, але тоді і часи були зовсім інші

Художник должен быть голодным, ибо лишь через страдания рождаются шедевры мировой культуры

Якийсь дитячий міф

Станіслав Лем не був голодним, але написав неймовірно круті книжки
TOOL коли записували Pneuma були відомим на весь світ гуртом з кількома Греммі, платиновими альбомами та десятком світових турне.

я теж так думав і дійсно в скруті пишуться цікаві речі, але зараз інший світ. потреба в грошах перекрила мені творчий потік

Як щодо цього: писати оповідання в західний журнал, напр., фантастику в Clarcksworld? Непоганий гонорар, 12 центів за слово, але потрібна підтягнута англійська

новости не читаешь? gamedev сейчас переживает серьезный кризис, каждую неделю новости о сокращениях...

співчаю. То мені навіть постик не можна зробити?

Мені зараз 23, і я відчуваю, що буду з тою самою проблемою. Мрію про геймдев і геймдизайн зі школи, поки що є тільки напрацьовані концепції. Можу хіба що поділитись своєю історію, коли шукав роботу маркетологом (я думаю вона доволі схожа). Ринок маркетингу також дуже сильно перегрітий, і допомагає лише не здаватись і продовжувати пробувати. Я робив тестове за тестовим, проходив співбесіду за співбесідою, допрацьовував CV, і намагався на ходу допрацьовувати прогалини які мав з точки зору досвіду. І врешті решт — це дало свої результати, я потрапив на ту позицію, яку хотів, і зараз дійшов до розробки власного мобільного продукту з власною командою, з надією отримати інвестиції. І щось мені підказує, що тут шлях буде доволі схожий.

Це я до чого, не зупиняйтесь, показуйте реальні ідеї і знання роботодавцям, і будьте чесним на співбесідах, бо в компаніях також працюють люди, і у вас обовʼязково все вийде!

P.S: якщо ви надумаєте робити свою гру — я залюбки б долучився в ролі маркетолога/Product manager-a, можу на цілкой волонтерській основі) Бо геймдев — це місце для людей, які вірять в ідею і вірять в те, що вони створюють.

Успіхів!

дякую, ти красавчик! та у медора вісить пост з двома концептами, подивись потім)

В геймдеві заробітку нема якщо ви не крупна корпорація.

2017-го понизив себе до будівельника

Вам треба повертатися до реального життя з вашої країни єдинорогів. Жоден притомний будівельник ніколи навіть не думав про повернення до мами. А якщо будівельник товаришує не тільки з руками але і з головою, то до 40 років встигає купити квартири не тільки себе та дітям, але і мамі з татом та ще дідам та бабусям.
Увага! Таке положення будівельників не залежить від того чи дев’яності на дворі чи то криза доткомів чи то ковід чи то зеленського обрали.
Тому коли ви бачите нову вартісну автівку, то імовірність того що за кермом сидить оздоблювальниr чи плиточник чи електрик, а не python senior, це як 10:1

Ви переплутали будівельника і застройщіка. Самі знаєте через усі питання із землею і законодавством — це ох який не простий бізнес. А різноробочий на лопаті він і є різноробочий. Плиточник чи каменшік — це кваліфікація, це вміти треба. І після менеджеру юридичної фірми, якого вижили з тієї роботи і довелось йти на стройку, щоб не пішла жінка яка із запитами яка усеодно з рештою пішла — про таке слід забути.
2. Там хто по хутчіше робив бізнес іх ремонту квартир, от там дісно ІТ відпочивало. Станом на зараз — ХЗ, це усе кандидати під бусифікацію будемо відвертими.

Ви щось взагалі не про те.
Які ще в біса забудовники? Ви про що? Підсобники, є такі, але ж як по іншому. Я кажу про будівельні, робочі спеціальності. Оздоблювальник, плиточник, електрик, муляр, мебельник, паркетник, столяр, бетонник. Так, потрібен досвід, але це не роки, а місяці. Якщо руки не дуже рівні а голова працює то виконробом взагалі пушка.
Про депресію і про писання в шухляду автор точно забуде на деякий час. І ніякий AI найближчим часом його не замінить. І не треба терпіти тімлідів з вавкою в голові, не треба думати про суїцид на дейліках, ніяких кранчей, ніякого вигоряння. Свіже повітря і біле полотно стіни перед тобою на якому можна намалювати все що завгодно.

Ну як так усе добре — чому там тоді тривалість життя така яка вона є, і чому там так бухають ?
Таке саме питання — чому нерухомість така дорога і пролетарії як в совку не кажуть «Та пішла уся ця ітелігенція, от ми пролетарії — от де справжня романтика і гроші». Тоді як інженер чи бухгалтер було синонімом — ніщеброд ?
Коротше я розумію тонку чергову розкрутку тем про сири по 500, та мали вчити в дитинстві — що не треба.
Бо бусіфікують — а там раптом будівельник — це стаф сержант, а ви «рекрут» при чому вічний. І стаф сержант повністю віддує усю соціальну карму ІТ-шнику, це я вам гарантую. Там починається класична порада : «Землячок, будь проще и люди к тебе потянутся» після чого починається прояснення норм життя, із зубаренням статуту і т.д.

Це на чому написано? Це Haskell чи Erlang?

І після менеджеру юридичної фірми, якого вижили з тієї роботи і довелось йти на стройку, щоб не пішла жінка яка із запитами яка усеодно з рештою пішла — про таке слід забути.

я вже жалкую що написав про дівчину і ніхто мене не виживав, не всі кайфують від офіса і 5днівки, а так дякую що розібрались в моєму житті

Це насправді дуже не унікально, от прямо зовсім. Жіночо-орієнтовний маркетинг в стилі Космо і GQ зробив так — що обидві статі подуріли. Тому народ одразу став підначувать. Абсолютно усі в курсі в чому справа, особливо в ІТ і ще більше в Game Dev. В ІТ у половини дівчат — з’являються іноземці раптово або бігом, і так само пилять — що ти ще не мільярдер і взагалі не віповідаєш стандартам, і там звільнення — жовті мустанги і т.д.. Це коли по Українським міркам, та навіть західним все не погано. Просто можна дотягнутися до іноземців і є з чим порівняти, а там ресурсу і можливостей більше. Це усе до певного віку звісно.
Щодо не вижили — це ви так думаєте, скористались психологічною можливістю відправити на «чудові можливості» тобто на стройку. Юристи, особливо які з розлученнями мають справу так і взагалі чудово розуміються на темі, там статистика дика з розлучень. А світ — конкурентний. В ІТ такого ну просто д...я, перечитайте форум. Так само усі по офісах.

коли ви бачите нову вартісну автівку, то імовірність того що за кермом сидить оздоблювальниr чи плиточник чи електрик, а не python senior,
це як 10:1

Ну це вже перебільшення, але згоден що пряморукі майстри заробляють норм)

так заробляють, але рідко у них гарна родина, щасливий тато, здоровячко, така собі реалізація, навіть якщо о боже, зі своєю бригадою бути. Стройка є стройка
я собі підробив після офісів, мені вистачило

Ото ви будете здивовані якщо все ж приб’єтеся до якоїсь шлюпки.

Ага, тільки він тепер працює на митниці в прокуратури, помічник депутата — або успішний бізнесмен. Забудовник, чи прораб по ремонту — вірю там усе може бути. З тими з ким я стовкувався — «Жінка залетіла, прийшлось йти заробляти гроші на землі».

До цього року я був безробітним айтішником 3 роки, після цього я став геймдизайнером.

Спочатку невеличка історія:
— Протягом 5 років (з 16 років) я вивчав програмування. То були такі мови програмування як C++, Python, C# і трохи SQL, html, php.
— З 16 до 18 років я намагався потрапити в якісь інтернатури та академії від Andersen, EPAM та Softserve. Так як мої скіли в бекенді всеодно були дуже слабкими (+ був низький рівень англійської) на ці інтернатури я не потрапив і продовжував вчити те що вчив.
— З 18 років я почав шукати варіанти як потрапити на роботу в айті як Python Beckend або Python WebScraping розробник і... нічого не виходило. Тут основною проблемою було те що я намагався вивчити все і одразу і якнайшвидше, через що було багато плутанини.
— В один момент, років в 19 у мене вийшло влаштуватися в стартап команду за мінімалку та ентузіазм. Так я пропрацював рік.
— Після цього я зміг потрапити в стартап в геймдеві, але пропрацював там близько двох місяців і пішов звідти, так як мені тоді сказали що гру треба заливати на яндекс ігри (команда фулл українська була, через що я взагалі в ступорі був). Гра була жахлива, так як я тоді працював, по суті, сам. Без досвіду й хороших навичок я був і 3д-артістом, і девом, і геймдизайнером.
— Потім потрапив в айті компанію де був пайтон-розробником, але не отримував буквально нічого. Зарплатня була іноді до 2000, а так до 1400.

Там я познайомився зі своїм ментором по геймдизайну.
Та компанія в якій я працював, була дочірньою компанією від геймдев компанії, а тому познайомитись з хорошим ГДшніком було не складно.
Там мій майбутній ментор часто говорив і розповідав за свою роботу, а я намагався потрапити в основну компанію саме Unity девом.
Після не вдалої співбесіди я розчарувався і захотів зробити свою гру і почав розпитувати свого майбутнього ментора про те як це робиться. Зібрав команду яка могла б робити ту гру і почав писати концепт та ГДД.
Через 3 місяці я написав повну ГДД для тієї гри, але команда обламалася нею займатися, так як буквально через пів місяця наш відділ закрили і всі почали шукати роботу. Ну а тому нікому не було до того щоб займатися на старті провальною грою командою де ні у кого не було досвіду в розробці ігор.

Я два місяці шукав купу всіляких ресурсів(безкоштовних) де можна здобути якісь, хоча б невеликі, знання і паралельно написав ще 5 концептів.
Паралельно з цим я моніторив djinni та почав вести linkedIn де писав якісь пости про ті ресурси що я знаходив.
В середині травня (майже рівно через 5 місяців як я почав вчити саме геймдизайн) я знайшов свою першу роботу в Octo Games.
Через деякі причини (не знаю то підпадає під НДА чи ні, тому озвучувати їх не буду) я звідти пішов і зараз працюю в іншій компанії у нас в Дніпрі геймдизайнером де я наймолодший спеціаліст з піврічним(вже) комерційним досвідом.

В принципі я про що: робіть концепти, пішіть ГДДшки, вчіть Unity або Unreal Engine (або навіть обидва рушії, це буде тільки плюсом в подальшому) і не здавайтеся. Як я іноді люблю казати людям які не можуть довго знайти роботу в айті — «Якщо навіть я знайшов хорошу роботу, то і у тебе обов’язково вийде».
Якщо будете мати близько 5-10 концептів та хоча б одну повноцінну ГДДшку, то можна вже шукати роботу на різних ресурсах.
Ще бажано мати якісь маліпусінькі прототипчики ігор або механік зроблених на вашому обраному рушії і кидати їх в портфоліо. Так ліди будуть розуміти що ви знайомі з цим рушієм і вмієте прототипізувати.

Можливо це не дуже валідна порада, так як я сам геймдизайнер з піврічним досвідом, але кажу все з власного досвіду без розмитих «старайтесь і нормас».

Радий що влаштувались, дякую за пораду. Таке питання, а де взяти повну ГДД? щоб хоча б подивитись як і що

Взагалі, є такий цікавий момент: готових гдд не існує)
Сам спочатку в це не вірив і не розумів як це, але за ці пів року я не бачив жодної повної ГДДшки. Вони повні, поки по ним нічого не робиться, хахах

Просто спробуйте як я робив: берете концепт гри який ви вигадали і пишете просто ВСЕ що в цій грі повинно бути.

Є ось такий темплейт який я колись знайшов. Не те щоб він був якийсь не такий, але на ділі він дійсно «не такий»:
— docs.google.com/...​.0#heading=h.wswitvrtlk2f

Ось моя ГДДшка для портфоліо. Це буквально моя перша ГДДшка в житті, але в принципі, намагався розписати якомога детальніше:
— docs.google.com/...​kdp2Keuk/edit?usp=sharing

Концепт є? Чудово. Тепер намагайтесь зробити ГДДшку. Пишіть якомога детально кожен нюанс. Описуйте кожну механіку так, ніби ви пояснюєте як це працює дитині 4-5 років, бо потім у вас буде така дитина у вигляді програміста, який не зможе читати ваші думки і візуалізовуватиме собі деякі деталі по своєму (хоча питання ЗАВЖДИ будуть і до цього треба бути готовим).
Робите ГДДшку, ще 2-5 концептів і вчите основи роботи з якимось рушієм. Краще з Unity, бо джуни, зазвичай, потрібні на проєкти зроблені в Unity. Ну і після всіх цих штучок шукаєте роботу. Можете в принципі після зробленої ГДДшки намагатися кудись подаватися. Головне не опускайте руки.

Пробуйте, старайтесь. За пів року стати ГДшником більш ніж реально. Це не такий вже й великий час, на справді.
Можете взагалі податися в наративні дизайнери. Це може підійти вам більше ніж generalist, умовний, або технічний дизайнер, хоча хто знає? Не спробуєте — не дізнаєтесь.

дякую за приклад, мені в цілому зрозумів, як це працює. Це й логічно, що потрібно так розписувати і мабуть ще детальніші, в процесі розробки. Так, в ідеалі я б закрив позиції сценарист, наративщик і вже потім геймдизайн, але ідеала не буває

Є супер перегрітий геймдев із безмежною пропозицією остогидлих бігалок-вбивалок. І є абсолютний нуль пропозицій по перетворенню процеса навчання на захоплюючу гру. Можливо є сенс у цьому напрямку думати-дивитись?

так, зрозумів, але тоді потрібно здати квартиру і жити з мамою, можливо це й варіант

Працював геймдизайнером деякий час на розвиваючих іграх для самих маленьких (2-5 років). Було цікаво :)

Дякую хлопці, за поради!)) Про гру рівня Відьмака — це на перспективу, так сказати до пенсії встигнути дорости до чогось такого. А те що видумщики нікому не цікаві, це я знаю, тільки щось не згадуються «круті українські ігри», за ці роки і роки. Самі судіть, чи працюють ці правила та вимоги і який від них вихлоп.
Про збирати команду — дякую, та я готовий квартиру в студію перетворити, якщо знайдуться люди.
Те що геймдев мертвий, мені шкода.

Те що геймдев мертвий, мені шкода.

Не слухайте нікого. Втілюйте свої ідеї. Оберіть рушій і вивчайте його, вивчайте геймдизайн, програмування, арт. Якось Іван Ковальов, автор G30 — A Memory Maze, сказав: якщо ви вирішили робити гру — змиріться з тим, що найближчий рік ви будете дуже багато читати про це. Коротше, робіть гру, а ми про неї напишемо.

тільки щось не згадуються «круті українські ігри»

Спробуйте поцілити у щось типу СТОНКС-9800. Це оригінально, сміливо та успішно.

Це не так що геймдезайнери не потрiбнi, просто немає початкових позицiй, треба заходити через iншi, наприклад QA, вони не такi цiкавi але якщо є мрiя то це можливiсть ii реалiзувати. Тут радив би шукати людей якi можуть тебе рекомендувати, це краще нiж просто подаватися на вiдкритi вакансii.

Геймдев не мертвий, дiйсно зараз корекцiя, але це не буде вiчно i iндустрiя була i буде величезною з великою кiлькiстю можливостей.

Робити свiй проект це цiкавий варiант i це варто робити, але тодi коли ситуацiя в життi бiльш стабiльна, iнакше це напрямок на повернення до депрессii.

Бажаю успiхiв i сподiваюсь що в тебе все вийде!

Працюю в цій сфері, а саме як Game Designer/Narrative Designer, то одразу скажу що за ААА ігри на рівні Відьмака забудь одразу, компаній які можуть випускати такі ігри в Україні аж цілих 3, і шанси туди попасти без досвіду і англійської нижче advanced = нижче нуля. По іншим жанрам ситуація не дуже краща, джунів геймдизів зараз майже не шукають, багато скам-вакансій де одразу вимагають зробити тестове щоб отримати контент на халяву і таке інше. Геймдев для новачків зараз мертвий, якщо ти не програміст або художник.

Компаній що можуть зробити на рівні відьмака 1 в самій україні зараз 0. Без релокейта в европу бюджети рівня БББ не дадуть.

Так а GCS або A4 Games. Київська філія WarGaming ніби була. Ubisoft був присутній, щоправда мобільні козуалки писали.
Я не сильно здивуюсь, що той же Відьмак робило багато українців, точно знаю були білоруси.
Коротше то таке — було би бажання і фінансові можливості, а зробити можна усе що завгодно. Ті хто роблять зазвичай не знають — що це неможливо.
Між іншим у A4 Games відкрита вакансія гейм-левел дизайнера, щоправда вони хочуть мідла з двома + роками досвіду. Хоча по суті там нижче вони і стронг джуна згодні, якщо був пройдений якись навчальний курс. Хочуть знань з Exodus SDK. Посилання не буду залишати, вакансії це типу бізнес DOU.

Мобільні ігри — це AB Games та Gameloft. А Ubisoft допомагають в розробці і тестуванні більшості ігор компанії, зокрема Assassin’s Creed, Фар Край тощо. Щодо 4A Games, я так розумію, мова про цю вакансію gamedev.dou.ua/...​limited/vacancies/286141

Gsc в празі. 4А перевели більшість на мальту ще в 2014му. В першому відьмаку українські аутсорсери робили текстури, наразі всі українські працівники сд проєкту в польщі. Ця вакансія скоріше за все щб підловити скорочених геймдизайнерів, а не продавців.

Та ну там посада в яку на якись хрін записали 2+ року досвіду. Але так нитиків точно не візьмуть, з гарючими очима напевно візьмуть. Людина який подобається щось , навіть як заробляє іншим — як той же Ромеро працюючи в Бургер Кінг, не припиняє. А скажімо Ферма, був юристом — але його страсть була Математика.
О.П. Це таке — треба гроші і щоб був добрий настрій, реалізувати юнацьку мрію на яку забив щоб зустрічатись із жінкою яка з рештою пішла, через інфантильну поведінку. Помітьє знову підти на будівництво — нема жодного бажання, так само як перекредитуватись там, знайти інвестора і т.п. і продовжити з кав’ярнею, можливо переконуватись в мами доки не прийде окупність.
BTW Дуже багато народу які приходять в геймдев з нього потім тікають, зазвичай в корпоративне ІТ. Один менеджер якось сказав — «Бо я з’ясував що мені подобається грати в ігри, а не їх робити». І фінансова складова тут буде першопричиною.

А коли це ромеро працював в бургер кінгу, перед випуском commander keen? Він в підлітковому віці робив ігри для apple 2 і вийшов з ід мільйонером, після цього працював над купою проектів і займався консультуванням.

У 1987, в цей час він робив ігри і приймав участь в конкурсах розробників, однин з котрих виграв.

Ну, він жив біля інститутів де були перші компи, тусив зі студентами і буквально писав ігри на перфокартах вдома, пробиваючи дірки в папері і носячи стопки з собою.

Я дам совет на основе своего опыта.
Почти 20 лет я потратил на разработки своей программы Дом-3D.
Успеха не добился потому что работал один. Хотя, приглашал к сотрудничеству других программистов. Кроме того, я еще плохой продавец.
Успех пришел, когда я 7 лет назад познакомился с Андреем Шпагиным.
Теперь я работаю в команде и мы создаем программу для 3D дизайна 3DCoat.

Ищите в свою команду единомышленников.
Желаю успеха.

Перечитав що Джон Ромеро, до знайомства із Джоном Кармарком і створення id Software — був співзасновником вже трех студій, а крім того працював як простий робітник. Щоправда чи були в нього борги і т.п. це невідомо. Підозрюю що як у серійно провального бізнесмена, ще як були. Після його виходу з id Software наступна його студія збанкрутувала, а потім ще низка невдач. При цьому це легендарний гейм дизайнер на одному рівні з Сігеру Миямото та Олексійом Пажитновим.
Першим місцем роботи Ромеро, взагалі був Бургер Кінг. В цей час він в якості хоббі займався програмуванням та геймдизайном і виграв в конкурсі, тому його запросили в компанію.

дякую за пораду, розумію що без партнерів нікуда

20 лет я потратил

20 років х 365 днів х 8 годин...
Ого! оце ти попрацював 🤔

Щось вас носить то туди то сюди. Воно звісно прояви кризи середнього віку, по діставали з голови юнацькі мрії — на які не хотілось працювати. Тобто невдача в бізнесі — це реальний світ, ми гадки не маємо скільки невдач терпіли і терплять так звані «успішні люди», нам їх часто не показують. Лише деякі типу Арнольда Шварцнегера і інших спортсменів — діляться шляхом, як вони серйозно травмувалися, втрачали свідомість в спортзалі, не спали бо треба було працювати та вчитись, втримували над сувору дієту да режим коли готувались до найважчих змагань тощо.
А ми тут впадаємо в «реалізуйте мою юнацьку мрію», а то якось важко стало. При чому коли за плечима — та же робота на будівництві та юриспруденція.
Каюсь мав таке саме в 2022-му. Але реальний світ повернув в реальний вік, дуже швидко, помогло волонтерство. Розвантажував вантажівки тут дізнались, що можу перекладати з англійської — то робив і те і інше. 33 роки це насправді доволі молодий вік ще, хоч і не юнацький.
Сідайте за книжки та відеотуторіали, приєднуйтесь до Open Source проектів і т.д. от і усі поради. З нуля так з нуля.
BTW Мене особисто з Game Dev знесло в звичайне IT аж бігом. І назад я піду лише на C level як за засновник. Більший пісець лише в гемблінгу. В перший місяць керівника нашого відділку власник публічно принизив, по суті звільнив і на його місце поставив свою наречену. Той відділок розпався аж бігом. Ну і бізнес такий — що хтось звісно робить AAA, але от є проект для промоушена однієї відомої коли на Flesh де ви якись п’ятий субпідрядник EA. І ваша задача — це не 3D движки пиcати як той Карлмарк і ще на OpenGL щоб і на Linux та Mac працювало, якусь таску закривати де на сервері мультиплеера є FTP на який флеш присилає CSV файли, і їх треба архівувати, щоб потім якись інший сервер який пилять австралійці — це забрав і зібрав статистику — кому приз видати і т.п. Тобто звичайнісінька робота з програмування, за зарплату значно менше ніж за Enterprise.
Гейб же — робив Half life, на гроші зароблені під час роботи в Microsoft над Direct X. Безліч народу попало на гемдеві як ви на каві.

При чому коли за плечима — та же робота на будівництві

На якій можна заробляти більше вже зараз ніж через 3 роки в геймдеві :D

Не думаю що чужі ідеї багато кого цікавлять. Наприклад у нас в студії (~30 осіб) немає чистого дизайнера чи сценариста. Всі мають якусь основну технічну спеціальність (програміст, звуковик, аніматор, моделер, 2д художник, програміст шейдерів та спецефектів, QA) та на додачу до неї не-технічну. Наприклад за сюжет відповідає проджект менеджер, він же відповідає за роботу всього що пов’язано з квестами і квестовою системою, QA квестів і діалогів, роботу сервера для білдів, репозиторія і трохи програмування щоб не штурхати програмістів по кожній ігровій правці.
Як на мене шлях сценарист/дизайнер — мертвий. За ті роки що я працюю ми не найняли жодної людини на ці посади. З технічною спеціальністю шлях виглядає більш реалістичним.

Цікавий досвід. І багато ви випустили власних успішних ігор?

Всього 4 гри плюс одна в розробці. Одна успішна (більше 1000 відгуків в стімі), одна середня, дві не дуже.

закінчив 10 річні стосунки

От кого ти хочеш обмануть, це стосунки завершили тебе гг. Пощастило то насолоджуйся життям поки можеш.

Айті ж вигрібна яма. Нашо воно тобі всралось, як зразу видно руки не з ж. Ну до мами то до мами. Нічо в тому тож нема, часи складні

Ось тобі для натхнення, обіцяю доки доїси це печиво, тобі стане краще

youtube.com/watch?v=...​T5b90?si=AqyXOQZDiEukSH0v

Удачі 🤞

Скажу відверто і прямо.

Наразі у геймдеві дуже складна ситуація із купою кандидатів на одне місце. Знайти варіант із «працювати над Відьмаком», практично нереально. Навіть якщо ви втрапите у ігробуд на позицію джуна (геймдиза чи нарративщика), у ПК/Консолях/мобайлі, у кращому випадку ви будете ще пару-тройку років робити дуже мінорні, незначні речі, набуваючи практичного досвіду, який дуже відрізняється, скоріш за все, від того що ви уявляєте собі про роботу у ігробуді.

Тут я можу привести як аналогію мем про QA, який прийшов в індустрію, бо думав, що це ж така фанова робота — весь день в ігри грати.

Ось тут гарний топік на цю ж саму тему, із кількома дуже класними практичними коментарями
gamedev.dou.ua/...​1259/?from=similar_topics

Дякую, та я не мрії йду здійснювати, мені потрібно закрити рубрику особистості — професія, що приносить гроші. Яка б, вибачаюсь, дрочь не була в геймдизі, це все рівно слова та букви

Ну давайте реалістично. Відкриваєте вакансії ’junior game designer’, вивчаєте що там потребується і починаєте проходити співбесіди. Коли отримуєте відмову, робите висновки, вивчаєте це і знову подаєтесь. Потім на реальній роботі будете розуміти куди рухатись далі, що вам подобається/не подобається і т.д.

Навчись робити щось корисне.
Якщо тобі лінь малювати чи робтти ігри, то яка від тебе користь тій інді команді?

«лише генераторів ідей» нікому не треба.

По-друге, мені 33, борги ростуть і є великі перспективи знову переїхати до мами.

Зараз легко влаштуватись на 500-1000$, людей не вистачає всюди.
Особливо в армії

Порад не буду давати, але як я поступив би. Спочатку влаштувався на простеньку роботу, аби мінімальні кошти на життя були. І в вільний час вчити, робити портфоліо + подаватися в студії на фах, що хочеш. І повинно вистрілити.

через ліжко)
як і всі ми

Загалом є схожі на мій досвід речі, і я теж багато чого з цього передумав, але дійшов до того, що треба робити свою гру (чи це правильне рішення, покаже час). Виглядає так, що є інтерес і бажання, але навичок бракує. Ще таке спостереження особисте, що в інді/невеликі команди дизайнери/наративщики не дуже потрібні, бо часто ті хто таки почав працювати над власним проєктом, якраз самі і є дизайнерами, наративщиками і концептуалістами. В мене був схожий досвід, коли я спробував писати/дизайнити для іншого проєкту, але дійшов висновку, що якраз це проєкту і не потрібно. Ось більш технічні скіли — робота з артом, 3д, рушіями, знання пайплайну хоча б загалом, це може бути цікаво команді. Друга частина — в інді або малих командах де буде цікаво працювати, скоріше за усе не буде грошей (в найкращому разі перший час, а здебільшого — ніколи). Тобто може і пощастить знайти своїх, але від переїзду до мами це не врятує. Практично я б порадив упорядкувати свої концепти у формат deliverables (якщо ще ні) — якісно і по формі оформлені дизайн-документи, сценарії, твайни, пітчі. Далі, спробував би зробити прототипи, хоч текстових ігор (в тому ж Twine або Arcweave). Спробував би зробити щось в одні руки — текстове, візуальну новелу. Далі потицяв би рушії з низькими порогом входу (game maker, UE на блупрінтах). І чисто з морально-психологічної точки зору сильно понизити очікування і насолоджуватись процесом, розуміти що заходить, а що ні (мені наприклад дуже зайшло малювання концепт-артів, наратив, левел дизайн і навіть енвір, просте 3д, але вкурвила анімація). На те шоб більш менш комфортно почуватись в UE на базовому рівні мені знадобився рік. Бажаю наснаги і терпіння!

Ви обрали собі дуже і дуже перегрітий сегмент ринку.
Потрапити в пк/консольний геймдев, на зазначені посади, не маючи відповідного бекграунду і знання англійської на рівні носія — просто неможливо зараз.
Прийняти участь у створенні сюжетної гри із сценарієм і іншими атрибутами ААА можна хіба на повністю добровільних засадах у інді. І то 98/100 таких проектів до релізу не доживають.
Не хочу вас засмучувати, та ви собі абсолютно нереальну планку поставили і ризикуєте жорстоко розчаруватись.
Якщо хочете у геймдев то раджу спробувати зайти на мобільний ринок з позиції гейм дизайнера чи QA після проходження відповідних курсів як мінімум.
І те і інше буде дуже далеко від письма і сценарної роботи і значно ближче до математики, менеджменту і документоведення.

Як заявити про себе?

• Просто щедро ділися тим, що ти створюєш.
• Можеш завести свій блог на ютубі, де розповідати про свою творчість.

Як попасти до якогось можливо інді-колективу?

1) Заснуй світ колектив. Але тобі окрім гейм-дизайнера треба бути ще рекрутером, менеджером і маркетологом.
2) Шукай такі колективи. Звертайся до таких колективів, показуючи своє резюме і портфоліо. Наприклад, подивися список ігор на Indie Cup Ukraine або на Фестиваль Українських Ігор в Steam. Знайди контакти і напиши їм. Стукай до колективів.

Згадай, як написано у Біблії: «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.»

дядя, ти там часом не ініціативну таблетку ковтнув? Я розумію що плани мають бути амбітними та великими, але то все робота, наполеглива і поступова. Зі всього посту на реальність тіки проходження тестових схоже, але краще почати з проходження курсу, бо хто завгодно може розробляти ракету, але краще спочатку навчитись це робити

Я можу запропонувати лише подумати над створенням своєї гри прямо зараз. Також пошукати однодумців які мають схожі історії (як я наприклад) і бажання долучитися до геймдеву. Я готовий долучитися до якоїсь ідеї хоч зараз. Можу навіть на волонтерських засадах.

Підписатись на коментарі