Створюємо оригінальний горор TraumaCore. Потрібен фідбек спільноти
Вітаю! Мене звати Сергій Микович, я сценарист, композитор та геймдизайнер команди FlyGrayPix. Наша команда — троє ентузіастів, які обожнюють жанр горору, але відчувають, що йому чогось не вистачає, тож ми вирішили додати власні ідеї. Розробка TraumaCore триває з весни 2024 року, і за цей час ми реалізували ключові механіки.
Наразі працюємо над демоверсією і дуже хочемо почути ваші відгуки, адже проєкт включає нові для жанру дизайнерські рішення.
Як виникла ідея TraumaCore
Ідея народилася спонтанно. Ми обговорювали сучасні інді-ігри, особливо їх графічний стиль. Наш 3D-художник Мирослав Калинич зазначив, що застаріла графіка у стилі PS1 вже набридла і виглядає моветоном. Я частково погодився, але мені подобається ця стилістика затишком і ностальгією. До того ж, цей стиль дає змогу гравцеві самостійно уявляти лякаючі деталі у низькополігональній графіці. Так з’явилася ідея зробити гру, де графічний стиль змінюватиметься зі застарілої графіки на сучасну в залежності від подій у сюжеті, хронології та стану головного героя.
Наш програміст Мухаммед Ель-Факіг відповів, що реалізувати це саме у моєму баченні майже неможливо для такої маленької команди, але за кілька тижнів у нас вже була готова механіка. Відтак ми вирішили, що якщо TraumaCore базується на унікальній стилістиці, то й елементи горору та історія також повинні вразити гравців. Ви зможете побачити реалізацію цієї ідеї у демоверсії.
Про що TraumaCore
Історія занурює в життя молодого хлопця, який з дитинства мав амбіції та мрії, але суворі життєві обставини змусили його рости у закритому, консервативному середовищі, де не вітаються інші погляди. Він оточений знайомими, які не підтримують його прагнень, і відчуває, що тут йому не місце.
Попри всі зусилля, йому не вдається покращити своє життя — він застряг у старій панельній будівлі, яка ніби не хоче випустити його за межі своїх стін. Оточений сусідами, які змирилися зі своїм становищем і навіть ідеалізують його. Хлопець почувається чужинцем. Здається, що ця будівля перетворилася на організм, де мешканці — наче лейкоцити, покликані підтримувати його існування, а героєві доведеться стати у ньому раковою пухлиною.
Щоденні сумніви, невдачі у пошуках роботи та розлука з коханою підводять його до межі. Дні проходять непомітно, без жодних змін. Остання надія для героя — голос колишньої, який іноді звучить у його свідомості, ніби направляючи його правильним шляхом. Її голос лунатиме у головному меню гри, порушуючи четверту стіну. Чи слухати її — це вже вибір гравця.
Героя підтримують фантазії про успіх, що чекає на нього, якщо він «звільниться» від оточення і «скине баласт» уособлений його знайомими. Ці фантазії втілюються через телефонні дзвінки, де незнайомий роботодавець ніби підказує йому подальші дії.
Горор-складова
Історія, атмосфера та світ TraumaCore побудовані на гіперболізації буденних проблем. TraumaCore можна вважати побутовим горором з акцентом на психологізмі. Очевидно, що оточення негативно впливає на героя, спричиняючи в нього психічні розлади, які будуть втілені як горор-механіки. Наш пріоритет — налякати гравця та створити гідного представника жанру. Тому ми прагнемо зібрати спільноту та почути ваші враження й зворотний зв’язок.
..- / - . -... . / --- -... --- .— .----. .-.- —.. -.- --- .-- --- / .— ... . / .— .. .--- -.. .
Сподіваємося, що вам буде цікаво стати частиною нашого проєкту!
8 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів