Власне радіо в грі: створення атмосфери та підтримка геймплею

Музичний супровід — це один із найважливіших елементів для створення атмосфери в будь-якій грі, і I Want To Believe не є винятком. У процесі розробки стало очевидним, що додавання власного радіо — ідеальне рішення для підтримки гравця під час подорожей, забезпечуючи необхідний настрій і занурюючи його в світ гри. Спочатку ця функція не планувалася, але після перших тестів та завдяки розвитку генеративного ШІ, ідея створити повноцінне радіо прийшла як природний крок у розвитку гри.

Як розробник-ентузіаст і композитор-любитель, я не міг оминути можливості створити власний мікстейп із близько 30 треків у стилі кантрі. Так народилося Roswood Radio — вигадане місцеве радіо міста Roswood, яке супроводжує гравця на кожному кроці, будь то керування пікапом або відпочинок у барі. Воно стало важливим елементом для занурення в атмосферу гри.

Виклики та критика

Поділившись цією ідеєю з колегами, я отримав чимало критики. Особливо це стосувалося використання генеративного ШІ, яке часто знецінюють через його нібито «простоту» і мінімальні творчі зусилля з боку автора. Так, є частка правди в тому, що ШІ дозволяє швидше створювати контент, але ця думка інколи доходить до абсурду: якщо ти не створив інструменти власноруч або не винайшов нову музичну нотацію, то твої зусилля начебто не мають цінності.

Я бачу це по-іншому. Радіо в моїй грі виконує важливу функцію заповнення «порожнечі» під час перевезення вантажу. Цей рутинний процес є невід’ємною частиною геймплею, і хоча водіння пікапа само по собі забезпечує челендж і розвантаження, музика додає грі динаміки й глибини, не спрощуючи ігрових механік.

Атмосфера та наратив

Більшість треків на Roswood Radio поділяються на дві категорії:

1. Кумедні пісні, що експлуатують стереотипи кантрі.
2. Пісні, які прямо або завуальовано описують механіки гри.

Я вважаю, що індустрія вперше прийшла до таких експериментів. Великі компанії рідко ризикують подібними ідеями, тоді як інді-розробники прокладають шлях новим можливостям. Однак, я розумію, що тільки англомовні гравці зможуть повноцінно оцінити гумор і багатошарові підтексти моїх треків. Інші гравці сприйматимуть їх більше як атмосферний фон, що все одно прекрасно виконує свої функції.

Штучний інтелект у творчості: погляд інді-розробника

Використання ШІ для створення музики не означає, що процес був поверхневим або позбавленим творчості. Я намагався зробити кожен трек особливим і функціональним для гри. Однак я розумію, що смаки у всіх різні, і не прагну нав’язувати своє бачення.

Для тих, хто критикує використання ШІ в творчих процесах, хочу нагадати: I Want To Believe — це занадто амбітний проєкт, створений однією людиною. Я не можу і не хочу зосереджуватися виключно на музиці, коли геймплей залишається основою гри. Хоча я займаюся музикою понад 15 років як хобі, досвіду в написанні кантрі у мене небагато. І це нормально — адже моя гра не про музику.

Технології як інструмент, а не загроза

Критика технологій — це часто страх перед змінами або снобізм. Ніхто не забирає у поціновувачів хендмейду можливості насолоджуватися складними творчими процесами. Водночас бездумно згенерована музика не робить когось музикантом. Я не займаю жодної з крайніх позицій у цьому питанні, але схиляюся до ентузіазму щодо нових технологій. Якщо у вас інша думка або ви хочете підтримати цей маніфест, пишіть у коментарях.

Слідкувати за проєктом проєктом в Steam

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев