Нові ігри потрібні лише 9% користувачів Steam? Статистика та роздуми

Нові ігри не потрібні? До цього питання я прийшов після того, як в підсумках року від Steam побачив дивну цифру. Мова про, те що там вказано, що 9% гравців грали в ігри випущені саме цього року. Попросивши переглянути ту ж саме вибірку користувачів, я зрозумів це не баг. Далі я вирішив звести декілька даних до купи, щоб дати зрозуміти, чому я був шокований цим.

Нещодавно всі бачили новини, що магазин Valve встановив декілька нових рекордів відповідно до даних сервісу SteamDB, а саме: понад 33 мільйони користувачів, з яких понад 10 у цей момент щось грали. Також перед цим вони ж поділились ще одним рекордом 2023, кількість виданих ігор — 14 531.

Здавалось би що тут не так? Ігор все більше, гравців теж більшає. Проте повертаюсь до початку. З цих 33 мільйонів лише 9% грають у щось з 14 531 виданого з цього року.


Допитливий читач думає: і що це всі докази, авторе, мало і не слабо! Проте вже майже рік я регулярно отримую розсилку на електрону пошту від доволі потужної команди ICO, що є експертами у виданні ігор. Тож кожного понеділка, вони люб’язно надавали мені інформацію щодо: кількості нових ігор та кількості отриманих відгук у Steam*.

Частинка з листа від ІСО, що релізів від 8 січня 2024 року

*ця метрика не рахує відгуки від цифрових ключів, тож промо відгуки та отримані від тих хто купив не напряму в магазині, вона теж включає.

Так, от я обрав минулий місяць, як доволі показовий для середньої кількості релізів і відповідно відгуків до них. Звідки ми бачимо, що більшість ігор в перший тиждень не отримують відгуків.

Звісно, виходить багато сміття. Звісно, багато хто не пише відгук в перший тиждень, бо не грає одразу. Проте це знову може бути доказом, жахливої цифри 9 від Steam в їх підсумках року.

А скільки ви придбали нових ігор в Steam торік та чи залишили до них відгуки?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Тут дуже сильно залежить від того що підпадає під визначення «ігри, які вийшли в 2023 році». Наприклад, в мене топ-3 по награному за цей рік часу — Counter-Strike 2, Baldurs Gate 3 і Phantom Liberty. Все вийшло в цьому році, але CS2 вийшло в Стімі на сторінці CS:GO і, швидше всього, рахується як гра 2012 року; статистика по Phantom Liberty пішла в 2020й рік, коли вийшов власне Cyberpunk 2077; тільки BG 3 ніби як числиться 2023-ім роком.

Що цікаво, в загальній статистиці за рік мені пише що я грав у «новинки» 33% від загального ігрового часу, але в блоці про BG3 пише що я грав у нього 34% від загального ігрового часу і ще десь 1-2% припадає на цьогорічне Hogwarts Legacy (грав небагато і вона не потрапила в топ-5 по яких Steam дає повнішу статистику). Тому тут спочатку б зрозуміти як взагалі рахували цей показник, а тоді вже пробувати щось судити на його основі. Бо це дуже дивно, коли в топ-10 найпопулярніших ігор на Steam за кількістю одночасних гравців у 2023му році половину складають ігри, які вийшли в 2023 році (Starfield, Hogwarts Legacy, Baldur’s Gate 3, Sons of the Forest, Counter-Strike 2), але «в новинки грають лише 9% від загального часу».
Хіба що, як варіант, гравці в free-to-play ігри типу Dota 2, PUBG, Apex, Counter-Strike GO/2, накручують таку гігантську кількість годин, що решта ігор і так займають досить маленький відсоток, який потім ще й ділиться по роках між ними всіма.

дивлюся на ці ваші кілометрові коменти ))) просто зізнайтесь в тому, що — постаріли )
аудиторія стіма — постаріла, в ігри людли ходять за емоціями, і в старе граєш для того, щоб пригадати «ті самі емоції що були колись»

Играю в игры уже больше 20 лет и могу с уверенностью сказать, что последнюю «год в год» игру я прошёл в 2012 году. Причин тому несколько:
— цена видеокарт и других комплектующих очень выросла в последние 10 лет, сделав неоправданно дорогим апгрейд десктопного компа раз в 3 года хотя бы, чтобы играть на high или ultra;
— десктопный комп стал ненужным ни для чего, кроме игр (работа — на ноуте компании, фильмы — на телевизоре с google tv);
— возросла цена новых игр и снизилась их коллекционная (физическая) составляющая с уходом всего и вся в электронные маркетплейсы.

Проще говоря, если раньше за $30 я получал лицензионный диск с руководством и всякими приколюхами, играл на ультрахаях на своём компе баксов за 800, который использовал тупо для всего, то сейчас надо отвалить $50-60 за иконку в профиле стима, отвалить 2-3к за комп исключительно для игр и всё равно не будешь уверен пойдёт ли всё на ультрахае или завтра выйдет очередной неоптимизированный киберпук за кучу денег и тебе придется снижать графоний до уровня мыльного кинца.

По изложенным выше причинам в 18 году, когда мой комп из начала десятых окончательно превратился в тыкву, я решил купить себе PS4, а не новый комп. Графоний там недотягивал до ультрахаёв мягко говоря, но как за 400 баксов и форм-фактор маленькой коробочки, которую можно с собой везде таскать, вроде круто.

А на пске уже другая атмосфера — там гонки за качеством графония нет в силу унифицированного и довольно устаревшего железа и игра нынешнего года и игра трехлетней давности выглядит уже ± одинаково. В этом году я переехал на PS5 и там конечно заметна разница между поколениями, но всё равно не то, что между нищенским и ёба комплюктером.

Ещё на консолях есть подписки, по которым тебе за 10 баксов/мес, а в военное время для украинцев бесплатно, навалят десятки ААА тайтлов 3+ летней давности. Играть не переиграть. И кому надо покупать и играть «год в год» игры после этого?

насчёт деняг с одной стороны странно слышать от зажравшихся-айтишников недовольство ценами на железо, а с другой нгридия пару лет назад решив сорвать куш на очередном криптохайпе нормально так выжгла после себя поляну. большинство пк геймеров всё же школотроны и студентота. да и для многих зарабатывающих людей выкинуть 2к на игрушку таки может быть слишком. даже если взять математику, что покупаешь комп/ноут за косарь для работы и если хочешь поиграться в ааа доплачиваешь ещё косарь — ну такое. и вдобавок, в отличие от кризиса многих жанров в полновесных играх, технологии.. фритуплейной монетизации с каждым годом становятся всё более, так сказать, софистикейтед, и вытягивают на себя всё большую часть спроса, внимания, аудитории.

Купляю новинки лише на PlayStation) і то лише на дисках, щоб якщо не зайде то можна було продати та отримати якийсь % грошей назад) у Steam на пк та Steam Deck дійсно граю лише у старі ігри)) Хоча протягом року ігри купляв, але нуль новинок) лише те що давно хотів на розпродажах

9% часу в нових іграх

ну правильно, потому что народ просаживает время в сетевых играх-сервисах многие из которых имеют актуальность на долгие годы

Ні, я не грав і нове, бо мене нічого не зачепило.

У самого цьогоріч з’явилось кілька випущених тайтлів, які буду запускати... не знаю коли. Плюс по розпродажах скуповую торішні. Хочеться пограти у 4К із хорошою графікою. А для цього треба гарний ПК. А гарний ПК коштує багато та вимагає статичного перебування (друге мені критичніше). Іншими словами, не на часі :(

Дивно що люди взагалі грають у нові ігри. Щоб купити залізо на них, треба 3 квартири в Києві продати.

из 14к игр выпущенных только в 23м году, полагаю, что 99% это копеечные пиксельные инди, которые будут работать на любом офисном ПК

А до чого такий максималізм? Багато хто ніколи не купував «ігрового» компʼютера, просто грають на чому є, інколи трохи апгрейдять якщо вже припече.

В 2020 році купив «ігровий ПК» середнього класу, зараз він в нові ігри не може взагалі. Тоді можна було рдр2 пограти на середньо-високих в 40-70 фпс (дивлячись яка локація, місто 40-50 фпс), метро ексодус на високих в 60-100 фпс. І це все було за 16 тисяч гривень. А зараз навіть за 30 тисяч в ігри яким менше 2 років на середніх не зіграєш. Звісно більша частина вини на нашій економіці, ПДВ в майже 20% і т.п.

Я продовжую бавитись в те що є і що потягне. А так як зараз перейшов на Mac, то за критерієм «що є» взагалі не багато залишається.

Прочитав і статтю і коменти.

9% часу в нових іграх насправді немало, треба визнати що в ігри грають просто люди, а не «геймери». В нашій країні чомусь прийнято вважати, що всі хто грає в ігри являють собою це страшне уособлення «геймера-задрота», який цілими днями грає в ігри, слідкує за новинами ігрової індустрії і взагалі живе іграми, хоча цільова авдиторія давно охоплює всі верстви населення, яке здебільшого не слідкує за ігровою індустрією.

І ось тут найцікавіше, при такій широкій виборці, і кількості нових продуктів і технологій можно просто поглянути на життєвий цикл адаптації до цієї нової технології відносно часу на ринку. Там будуть інноватори і early birds десь в рамках 15%, що в принципі вписується в дані від стіма.

Насправді, більшість людей не оновлює кожен рік свої гаджети, не навчається користуванню новими технологіями чи девайсами, не розбирається з чимось свіжим, бо в неї нема часу охопити абсолютно всі сфери сучасного життя.

Тож, не бачу якоїсь кореляції із поганими іграми, чи тезою «раніше було краще». Просто ігри це частина сучасного життя для усіх, а «геймери» в ній всього лише окрема частина

Найчастіше сучасні ігри роблять щоб заробити гроші , тому всі інструменти спрямовані на те щоб зробити гру економічно здатною існувати , все налаштовано так, що ти власноруч прагнеш віддати свої кошти отримуючи при цьому задоволення. Раніше ігри робили не для заробітку , а лише тому що могли і хотіли створити щось, що зможе існувати самостійно як живий організм. Розробники тих часів випускали штучно створене життя а не ігри , вони були як боги яким були відомі таємниці буття та кодування. Вони це робили бо могли , томущо були здатні. Їх мотивація була спрямована на отримання задоволення від самої майбутньої гри, а не від коштів, що прийдуть на віртуальний гаманець. Вся різниця в мотивації розробників. Нажаль або нащастя ігри це вид мистецтва, який не залишився на рівні написання картин чи створення скульптур. Ігри не ховають в музеях під броньованим склом, їх просувають в маси. В кожного своя мета, гроші, самовдоволення, визнання чи особлива мрія. Хоча останнє та люди яким це знайоме так і залишаються мрійниками в той час, як хитрі та розумні мисливці за грошима досягають заповітних цілей перших, проте — лише грошей гравців і аж ніяк не їх сердець.

П.С. Пишу як автор ігор. Сподіваюсь моя гіпотиза вірна , і гравці запам’ятають нову хітову гру, а не коментар безіменного мрійника))

Найчастіше сучасні ігри роблять щоб заробити гроші , тому всі інструменти спрямовані на те щоб зробити гру економічно здатною існувати , все налаштовано так, що ти власноруч прагнеш віддати свої кошти отримуючи при цьому задоволення. Раніше ігри робили не для заробітку , а лише тому що могли і хотіли створити щось, що зможе існувати самостійно як живий організм. Розробники тих часів випускали штучно створене життя а не ігри , вони були як боги яким були відомі таємниці буття та кодування. Вони це робили бо могли , томущо були здатні. Їх мотивація була спрямована на отримання задоволення від самої майбутньої гри, а не від коштів, що прийдуть на віртуальний гаманець. Вся різниця в мотивації розробників. Нажаль або нащастя ігри це вид мистецтва, який не залишився на рівні написання картин чи створення скульптур. Ігри не ховають в музеях під броньованим склом, їх просувають в маси. В кожного своя мета, гроші, самовдоволення, визнання чи особлива мрія. Хоча останнє та люди яким це знайоме так і залишаються мрійниками в той час, як хитрі та розумні мисливці за грошима досягають заповітних цілей перших, проте — лише грошей гравців і аж ніяк не їх сердець.

П.С. Пишу як автор ігор. Сподіваюсь моя гіпотиза вірна , і гравці запам’ятають нову хітову гру, а не коментар безіменного мрійника))

а нічо шо нічого нового майже немає
плюс стара бібліотека накупленого має «технічний борг» й звісно грають в старі, особливо після «апгрейду» коли можна «повзунки вправо» нарешті
й я вже мовчу про ціну нових, коли раніше на 30 баксів брав пачку якісного інді в HiB, а зараз купити можна хіба шо 3 early-access які повенеш через 15 хвилин — бо «це ж вже було?!»
я вже мовчу про задріані ціни сучасного ААА, яке по факту в стані «платний бета тест» й ти такий — а почекаю ка я GotY через рік по знижці, купу роздач в халявних й появу десятків інших «сервісів», й навіть коли ти купляєш те шо хочеш на розпроажі зі знижкою в 75% й то кривися — а не переплатив чи я, може наступного місяця буде в Xbox/PS/EGS?

Головна причина в якості і оригінальності. Куди не зайди в більшості чи переробляють старе чи роблять якусь гру за пів дня, в яку просто вставляють реклами побільше. А раніше ж як не згадаєш — всюди нові концепти, люди думали як виділитись і що потрібно більшості аудиторії

Я гравець ще з 3-х років, і досить тонко відчуваю що мені підійде, що має потенціал, а що є відвертим марночасом. Як я вже сказав, я давно граю, і раніше в іграх відчувалась якась магія, а саме в старі ігри хотілось грати, там було більше душі. Іншими словами було що досліджувати, було чим насолоджуватись крім графіки(зараз залишилась тільки вона і менш частіше зустрічається непоганий ігролад). Зараз в основному все прісне в гарній обгортці з проштовхуванням цих цукерок шаленою рекламою. За останні 6 років в мене напрацювався рвотний рефлекс на слово «Передзамовлення». Я купую ігри лише ті які подобаються по жанру, і ті які вийшли в хорошому стані. Досі не купив ні одного провалу по типу кіберпанку 2077 релізної версії, TLoU на ПК що був на старті, Forspoken без якого, по суті, цей світ би обійшовся, Quantum Error, чи Redfall. Плюс до всього я ненавиджу мікротрансакції в іграх, будь-які. Єдине де я можу зрозуміть їх, це CS:GO 2, бо не дивлячись на цю глибоко мєрзку систему лутбоксів, це шанс для простого гравця просто за декілька тижнів назбирати кейсів, продати їх на ринку, і купити нормальних ігор. Думаю якщо гравці будуть наслідувати мій приклад, тобто прискіпливо обирати ігри які купуєш, принципово не купувати ААА-проекти в яких є мікротрансакції, не робити передзамовлень, ігнорувати фінансово провали(такі ігри достойні лише торента і то не завжди, увагу гравця також треба заслужити, а його гроші тим більше), тільки тоді ми почнемо отримувати найкращі пропозиції ігрової індустрії, цікаві сюжети, цікаві механіки, якісну оптимізацію і відсутність багів як у HL2, відсутність навіженої монетизації.

У мене навіть те, що колись визивало якусь магію визиває зараз скукоту. Наприклад гта са і вай сіті. Колись я закохався в ці ігри, а зараз відразу. В дитинстві воно завжди так. Зараз те, що я бачу єдині схожі емоції дитинства визиває сталкер другий. Хочеться досліджувати, взавати щось нове, знайти всі секрети, запам’ятати весь сюжет...

Перепрошую, сталася катастрофічна помилка: 9% ігрового часу, а не користувачів, припадає на ігри, які вийшли у 2023 році. Ігровий час це не те саме що кількість гравців.

Мені написали про це, але на жаль вже постфактум після виходу топіку :)) Проте ви праві

У мене був подібний прокол і це піпец. Одного разу через те що недобачив посварився. XD

Тоді з гравцями може бути ще гірнше, бо 80% часу витрачать 20% гравців. Ті, хто багато грає, ті скоріше будуть грати в нові ігри, як на мене. Я граю мало, в нові ігри не грав.

Швидше навпаки. Десяток задротів, які сидять у Dota, Eve, CS та інших «вбивцях часу», витратять більше ігрових годин, ніж півсотні гравців у свіжі ігри. Отже, ці 9% часу — це можуть бути 30% аудиторії Steam.

Ігри потребують все більше часу, якщо умовний Ассасін раніше я міг пройти за тиждень, то зараз це уже ±100 годин. ±100 годин це робочий місяць. Це треба гру кожного робочого дня по 8-10 годин грати аби дійти до кінця. І поки я до того кінця дійду, то в бібліотеці з’явиться ще 5 таких же умовних ассасінів. А якщо ви людина робоча, то відповідно це місяця 3-4 для кожної гри, фізично часу не вистачає аби приділити усім цим іграм час. Хогвартс у мене досі лежить з моменту пре замовлення награно 1 хвилина, для тесту фпс. До прикладу ситуація у моєї дівчини у відпустці, 150 годин в кіберпанку за місяць. Але вона тільки-но дійшла до Фантом ліберті, де ще тих же ±100 годин геймплею. Коли вона сяде грати в Відьмак 3 чи Елден рінг пройде ще місяць — два, і так по кругу. Грати у всі новиники в геймдеві стало тупо не реально для гравців.
Якщо правильно пам’ятаю ще в 2020 були гучні заголовки з тим що більше 50% ігор які купляють гравці собі до бібліотеки вони ніколи не відкривають.

Комусь ігри які мають менше 10 годин ігрового часу це вже провал. Хоча якщо згадати COD MW3, то я з ними згідний.

Згідний, мене хіба що інді спасає, коли хочеться щось за вечір пройти, але навіть інді нині розтягує гру на годин 20, а то і більше.

Та багато причин цьому.
Є і ігри з довгою підтримкою, в які грає багато людей і не грає більше в ніщо.
Багато хто чекає знижки і до того часу ігри встарівають.
Ну і кількість релізів. Не все старе куплене встиг пройти, а не те що ще й нове проходити
Ну і якість релізів. Останім часом виходить забагато ігор, які тре почекати перед доведенням до хорошого стану

Як на мене, то для цього є пара пояснень. По-перше, нові ігри (якщо це не відомі тайтли та ігри на рекламу яких витратили добіса грошей) не мають відгуків. І багато людей побоюються купувати кота у мішку. По друге, краще почекати пів-року після релізу, коли ігру допилють, накинуть патчей та балансу. Тож і виходить, що новому контенту потрібен час на розкачку

Багато людей проходять ту ж доту з 2013 і ніяк не пройдуть))

Цікава статистика — і на мій погляд цілком справедлива. Я геймер можна сказати від початку комп’ютерної ери (ZX Spectrum). Зрозуміло що я не «професійний» геймер: кіберспортсмен чи просто задрот який проводить за іграми по 12 годин кожен день. Але я грав у більшість популярних ігор а також читав чи дивився огляди і «відкладав» для себе ігри у які має сенс пограти «потім» (хоча це «потім» іноді настало тільки через 10-20 років).
Отже що я можу сказати:
1) Відбувається перехід якості у кількість. Такі ігри як DOOM, Civilization, Heroes, Fallout, Diablo, Quake, C&C, Starcraft, Elite, Half-Life пам’ятають і пере-видають десятки років. Тому що у них по-перше була якась особлива «фішка»: чи то 3Д, чи нова фізика, чи продумані правила, чи цікаві пригоди. По-друге був сюжет — і у деяких ігор сюжет був такий, що можна було писати книги (або ігри вже були по книгам). По-третє був контент чи «відтворюваність» (replayability). Пройти увесь Fallout треба було сотні годин — і усе одно було цікаво проходити іншим персонажем. У кожної ігри обов’язково було одиночне проходження («компанія») на десятки чи сотні годин. Навіть зараз можу пригадати деякі «роліки» з першого Старкрафта! А відео з Red Alert і зараз були б актуальні.
2) Поріг входу зараз став як ніколи низьким. «Камера є — знімати вже можна!». Якщо раніше кожна велика гра — ще продукт, над яким працювали роками тисячі людей, то зараз узяв «двіжок», узяв готові моделі — і зліпив собі гру за кілька місяців. І проблема навіть не у якості фізики, графіки чи моделей — вони можуть бути на рівні. Але, як зрозуміло з першого пункту, у видатній грі головне — не візуальна частина і не фізика. Наприклад хтось може пригадати Crysis — гру з революційним на свій час реалізмом (і відповідними вимогами до заліза). Але тільки тим вона і запам’яталася — і вже давно не актуальна, бо прийшли це реалістичніші «двіжки». А проблема залишилася: важко вигадати щось нове і цікаве!
3) Якість та кількість контенту меншають, ігрові механіки деградують! Перше — це данина капіталістичному «тяп-ляп і в продакшин». Гру починають продавати ще до того, як писати. На момент релізу виявляється що 50% обіцяних фічь не встигли, ще 20% працюють криво і взагалі усе цікаве у грі можна пройти і побачити за два вечора. Я у такому разі краще подивлюся «ігро-фільм», як хтось пройшов. І друге — деградація, це вже данина гравцям. Раніше у ігри грали студенти або комп’ютерні-задроти. Бо гру треба було спочатку поставити, налаштувати — а людина з інтелектом нижче середнього це не могла. Тому у моді були ігри, де треба думати. Деякі стратегії взагалі не кожен інтелігент міг підкорити. А що бачимо зараз: RTS виродилося в DOTA, в Civilization прибрали половину механік (і замість історії вставили «клоунів»), навіть шутери перетворили на якісь «платформери» що треба проходити на джойстику від приставки. Більше «екшина» — меньше думати!
4) Справді величні ігри не перевидають — але люди все одно в них грають! Як бачите багато хто буде грати у якийсь Skyrim замість сучасного Atomic Heart чи Metro. Я з подивом побачив скільки модів люди досі роблять для деяких ігор, які вийшли 10 років тому! Я не розумію у чому тут справа — мабуть у заморочках з авторськими правами. Але якщо люди самі готові «дописувати» і оновлювати старі ігри — то чому не пере-робити їх з новою графікою? Деякі ігри там можна було б пере-видивати кожні 5 років — і люди б купували! Нащо ризикувати вигадувати якесь фуфло — якщо є перевірені роками сюжети і механіки?
Може ця статистика примусить замислитися і хтось (наприклад MS, які скупили ігрові компанії) пригадають прислів’я що «нове — це добре забуте старе». Тим більше що вже змінилося покоління і сучасні діти навіть не бачили тих справді видатних ігор, у які грали їх батьки.

Можу лише доповнити ось це твердження:

Я з подивом побачив скільки модів люди досі роблять для деяких ігор, які вийшли 10 років тому!

В Україні в людей досі дуже малі розуміння модингу, тобто є купи авторів українців, але для більшості слово модинг викликає лише думки про Сталкер чи Скайрім, тоді, як наприклад Герої 3 чи DOOM живіше за деякі ААА, що вийшли цього року, саме завдяки спільноті

Хоча це частково і через, те що більшість людей проходить гарну гру і й не йде шукати собі ще привід в неї грати, бо фанати вигадали для неї ще щось

Друже! Дякую тобі за цей комент, твої слова як волога серед пустелі 🏜️

По-третє був контент чи «відтворюваність» (replayability). Пройти увесь Fallout треба було сотні годин — і усе одно було цікаво проходити іншим персонажем

Сьогодні також повно ігор з високим replayability. Із свіжих — нехай той самий балдурс гейт.

Якщо раніше кожна велика гра — ще продукт, над яким працювали роками тисячі людей, то зараз узяв «двіжок», узяв готові моделі — і зліпив собі гру за кілька місяців.

Бобрику, ти плутаєш напівінді проекти склепані маленькими студіями на Unreal Engine з магазинних ассетів зі справжнім ААА. Майже ніякі ігри «раніше» (я кажу про нульові) не розроблялися тисячами людей. Порівняй хоча б бюджети серій GTA, для прикладу. Сьогоднішні ігри потребують куди більше людиногодин, якщо ми кажемо про якісний продукт, а не про васянство на анріалі.

RTS виродилося в DOTA

Пан не чув про парадоксів?

Справді величні ігри не перевидають — але люди все одно в них грають! Як бачите багато хто буде грати у якийсь Skyrim замість сучасного Atomic Heart чи Metro

Я достатньо старий щоб пам’ятати як у 2011-му скайрім був «казуальна йоба для бидла» зі слів фанатів морровінду і облівіону, порівняно з якими в скайрімі також сильно порізані механіки.

які вийшли 10 років тому!

Та що там 10, люди пиляють моди на Daggerfall.

Якщо раніше кожна велика гра — ще продукт, над яким працювали роками тисячі людей

Ну як раз тисячі це вже коли почалось штампування чергових Кал оф Дьюті.
А легендарні ігри робили команди поменше: над Morrowind працювало 40 людей; Duke Nukem 3D — десь дюжина.

шутери перетворили на якісь «платформери»

Нікуди шутери не ділись, повернення платформерів це як раз одне з втілень ностальгії по іграм з дитинства.

Підписатись на коментарі