Створення ігрового дизайну Marvel Snap. Цікаві роздуми Бена Броуда, геймдизайнера Hearthstone

Одним зі способів вирішення проблеми є додавання до гри ботів, бо якщо гравець виграє, то нікому буде засмутитися:

МАЛЕНЬКІ ПЕРЕМОГИ

Маленькі перемоги — це моменти, в яких гравець почувається кмітливим, спритним чи сильним у ході гри.

Якщо ігровий дизайн дає можливості гравцю проявити себе кмітливим чи спритним, це викликає приємні відчуття навіть тоді, коли гравець програє.

В онлайновій стрілянці маленькими перемогами можуть бути моменти, коли гравець убиває супротивника в ході матчу.

В Marvel Snap партія складається з шести ходів. На кожному з них гравець приймає якесь рішення. Тому в гравця є шість можливостей проявити свою кмітливість та потішитися з цього:

МЕХАНІКА ВІДСТУПАННЯ З ГРИ

На початку гри на кону стоїть 1 Куб. Та гравці можуть збільшувати ставку до 8 Кубів. Гравець, який виграв партію, отримує ці Куби, а гравець, який програв — втрачає.

Одним зі способів відчути себе кмітливим (і здобути маленьку перемогу) в Marvel Snap є механіка вчасного відступу з гри. Наприклад, якщо на наступному ходу ставка мала б збільшитися з 2-х до 4-х Кубів, то, вчасно вийшовши з гри, гравець втратить лише 2 Куби.

Бен вважає, що ця можливість дозволяє гравцю відчути себе кмітливим і отримати помітну порцію задоволення:

Замість повідомлення «Ви програли!» показується «Ви втекли!». І це відчувається гравцем значно позитивніше, ніж якби він програв.

Перед тим, як написати цю замітку, я доволі багато пограв у Marvel Snap, щоб розуміти, про що тут пишу. Не можу сказати, що прям дуже радію, що врятував Куб, але дещицю задоволення все ж відчуваю.

Згідно з цим графіком може здаватися, що можна додавати у гру нові правила, які разом зі складністю розуміння принесуть з собою і задоволення від ігрового процесу.

Та насправді в грі можуть бути правила, які не додають жодної глибини. Наприклад, може бути таке правило: під час викладання карти на стіл потрібно кричати в мікрофон назву цієї карти, інакше програєш. Така механіка не додає грі жодної глибини. Ігри з такими механіками виглядають наступним чином:

Але є й механіки, які додають багато глибини, при цьому не дуже ускладнюючи гру. Такі механіки зазвичай називають елегантними:

Щоб краще зрозуміти, в яких іграх складність дійсно додає глибини, Бен розклав декілька відомих ігор на графіку Глибина / Складність:

• Хрестики-нулики мало розраховані на вдачу та не потребують від гравця особливих вмінь.
• Chutes and Ladders — велика залежність від удачі й мінімальна залежність від уміння грати (просто кидаєш кубик і сподіваєшся на краще).
• Шахи — величезна залежність від умінь гравця та маленька залежність від удачі.
• Покер містить у собі як величезну залежність від удачі, так і величезну залежність від уміння грати.

Ігри, які одночасно потребують від гравця навичок грати й мають велику залежність від удачі, є дуже цікавими. Бо разом з тим, що у гравця є можливість приймати велику кількість цікавих рішень, гра може дивувати його несподіваними поворотами, до яких потрібно підлаштовуватися, проявляючи свої навички.

Спершу карткова гра Hearthstone мала середню залежність від удачі. Тому розробники вирішили додати більше карт з випадковими ефектами. Наприклад, карта наносила не 1 шкоду кожному ворогу, а 3 шкоди, випадковим чином розділені серед ворогів. Або, наприклад, розробники додали карту, що викликає випадкового компаньйона.

Щоб краще зрозуміти їхню реакцію, можемо розглянути два різних типи ігрових ймовірностей: вхідна та вихідна ймовірності.

ВХІДНА ЙМОВІРНІСТЬ

Трапляється випадкова ситуація, в результаті якої гравець повинен приймати рішення у тій реальності, яка склалася. Наприклад, на початку свого ходу гравець отримав на руку 5 карт. Тепер йому потрібно приймати рішення на основі тих карт, які знаходяться на руках.

Вхідна ймовірність має потенціал у створенні нових цікавих ситуацій. А випадкові ситуації, своєю чергою, дають можливість для прийняття цікавих рішень.

Вхідна ймовірність створює відчуття контролю над ситуацією. Щось сталося, і тепер гравець контролює свої дії, щоб упоратися з поточним станом справ.

ВИХІДНА ЙМОВІРНІСТЬ

Гравець спочатку приймає рішення, а потім дізнається, чи воно було вдалим, чи ні. Наприклад, коли граєш карту, яка наносить 1-5 одиниць шкоди супротивнику і має 10% промаху. Лише зігравши цю карту, гравець дізнається, чи прийняв вірне рішення грати її.

Вихідна ймовірність — захоплююча. Вона може створювати цікаві історії. Якщо стример грає в гру з великою кількістю вихідної ймовірності, глядачі люблять дивитися, як він чи вона реагує на ці випадкові ситуації. Я думаю, що промах при 90% ймовірності попадання в XCOM — це якраз такий випадок.

Вихідна ймовірність створює ситуації, де гравець задає собі питання, чи варто ризикувати. Тобто гравець стоїть перед цікавим вибором. Його рішення — важливе.

Якщо ж гравець програє через подібну ситуацію, то він скаже: «Я програв через випадковість.» Це є і плюсом, і мінусом вихідної ймовірності.

Додатковим мінусом є те, що гравець може відчувати, що його навички не грають ролі, а гра — випадкова. Люди не можуть впоратися з оцінкою ймовірності, вважаючи, що вони заслуговували на кращі значення ймовірності, ніж насправді випали. Бо ж якщо гра показує ймовірність успіху 80%, гравець у кожній ситуації, де бачить цю ймовірність, очікує, що точно буде успішним. Для гравця 80% успіху підсвідомо очікується як 100% успіху.

Отже, вихідна ймовірність може дуже дратувати гравців.

Коли за певний час вдалося спростити цей цикл, Бен був дуже задоволений:

Але фінальний цикл (і на думку розробників — найбільш вдалий) має такий вигляд: