Хронологія українського геймдеву. Частина Перша: 1986–1993

Для чого була написана ця стаття? Все дуже просто — знайдіть статті або відео про історію українського геймдеву, і ви отримаєте переказ вікіпедії про першу студію Meridian’93, GSC Game World, «Козаки», Action Forms, «Сталкер», «Метро», «Шерлок».

Цікаві інді-проєкти, ігри створені 30 років тому ентузіастами просто так, онлайн РПГ, яка проіснувала 13 років, інформацію про це ніхто не хоче шукати по крихтах. Тому по-трохи спробую структурувати історію, знайти цікавих людей, які вплинули на геймінг в Україні (виявляється, окрім Григоровича є й інші).

Можливо, коли назбирається купа інформації, вийде серія відео з професійною озвучкою і крутими vfx. Для зручності статті розбиті по роках. Десь до 2001 року інформації мало, тому текст буде трохи сумбурний. Особливо до 1997 року, де якщо відомо ім’я автора і де він жив, то це вже велике відкриття.

1986–1987

Першою, що вдалось знайти, це гра «Коник-Горбунок», яка зроблена для ігрових автоматів, випущених у 1986 вінницьким заводом «Термінал». Завод до цього розроблював тільки ігрові автомати вже як 5 років, але не робив ігри для них. А це перша гра, що була створена командою «Термінала».

У вікі сказано, що або 1986 або 1988. Але 1988 рік це малоймовірно, оскільки з моменту випуску цієї гри головний «геймдизайнер» Олександр Гоноровський встиг керувати створенням ігрових автоматів «Більярд», «Кіт-риболов», розробкою нового 16-бітного процесора для нового покоління цифрових автоматів. А в 1988 пішов з посади зав. лабораторії ігрових автоматів та зайнявся розробками для атомних електростанцій.

Геймплей Коник-Горбунок

За сюжетом головний герой шукає жар-птицю, золото, а потім царівну. Це перша гра в СРСР, що мала складну систему рівнів. Нагадує непоганий клон Zelda II: The Adventure of Link, але Гоноровський в одному з інтерв’ю сказав, що нічого закордонного в той час не бачив.

Далі йде «Кіт-риболов» та «Більярд». Нічого цікавого за них сказати не можу, звичайні міні-ігри на 2 хвилини.

Геймплей Кіт-риболов

Першою ж грою для домашніх комп’ютерів є Space Games, розроблена для Радіо 86РК у 1987 році кимось у Львові. Вона оцифрована і в неї можна пограти через emu80 або онлайн. У грі необхідно знищувати метеорити, що летять на космічну базу.

Запис_екрана_2023-08-23_о_18.13.45 from Therminal B on Vimeo.Запис геймплею Space Games

Варто зазначити, що в цей час в Україні створюються ПК, для яких потім вийде багато ігор, як нових, так і самопальних портів із заходу.

Фахiвець-85

Його розробив Анатолій Волков, г. Дніпродзержинськ (нині Кам’янське). Для ПТУ № 4 м. Дніпродзержинська (зараз це «Кам’янський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів») потрібно було розробити комп’ютер і на його базі створити комп’ютерний клас.

У 1984 вийшов «Школьнік», він був дуже складним і дорогим (а ще мав сенсорну клавіатуру). Тому в 1985 році було створено «Фахiвець-85», який майже одразу перейменували на «Спеціаліст».

У 1987 інструкцію про те, як самому зібрати комп’ютер, було опубліковано у журналі «Моделіст-конструктор». З особливостей можна виділити: кольорову графіку на 4 або 8 кольорів за допомогою додаткової плати, висока роздільна здатність екрана 384×256 (у 2–3 рази більше проти аналогів) і вивід зображення не уповільнював роботу процесора, як було в більшості ПК того часу.

На жаль, Волкову не було цікаво далі розвивати проєкт та створювати під нього софт. Тому «Спеціаліст» не мав великої популярності. Але все ж таки є ~40 ігор, випущених для нього. Як портів, так і спроб зробити щось нове різними гіками (більшість проєктів вийшла в 1993–1996 рр.)

Про нього немає ніякої інформації. За коментарями з форумів, він у 2011 році був на пенсії і його цікавила «математика» музики. Єдине фото, що знайшов, це з відпочинку в Криму:

ПК-01 Львів

Роком народження ПК­01 «Львів» можна вважати 1985 рік, коли перший зразок на Виставці досягнень народного господарства України побачив міністр освіти України В. Пархоменко. Серійний випуск ПК­01 «Львів» почався з 1987 року.

Розроблений у Львівському політехнічному інституті доцентом В. Я. Пуйдою. Зараз він продовжує працювати у Львівській Політехніці має ступінь кандидат технічних наук.

Як і всі інші, «ПК-01 Львів» відставав від західних ПК років на десять. Він був потужніший, аніж «Спеціаліст», але гірше працював з графікою. Роздільна здатність відеоконтролера становить 256×256 точок, але краї зображення часто не вміщалися на екрані або спотворювались. Тому були виділені основна зона — 200×225 точок та кольоровий бордюр. 8 кольорів, але одночасно використовувати можна тільки 3 (четвертий на фон).

З цікавого, він був другим за популярністю в СРСР, десь 90 тисяч екземплярів. Тому він зміг створити «маленьку українську еру 8-біт» з іграми від Dvasoft, Masksoft та іншими розробниками.

Комп’ютер складався з клавіатури, процесора та монітора, а блок живлення був окремо від основного корпусу. На ньому можна було працювати з мовами BASIC та Асемблер, мав постійну пам’ять (ПЗП) — 16 Кб, оперативну (ОЗП) — 48 Кб. Як зовнішня пам’ять використовувався касетний магнітофон, передбачено зовнішній дисковод. Вивід інформації в кольоровому вигляді (4 кольори, 8 палітр) здійснювався на кольоровий телевізор. Перші ПК­01 виготовляли в металевому корпусі, а пізніше — в пластиковому. ПК­01 «Львів» використовували в навчальному процесі, науково-технічних лабораторіях, в промисловості і в домашніх умовах.

До 1990 року в лабораторії політехніки розробили ПК­01М, ПК­02 «Мукачево» з кращими характеристиками: до 256 кольорів пікселів на екрані, до 64 кольорів у палітрі, вмонтоване в постійну пам’ять програмне забезпечення (Бейсик з можливістю екранного редагування програм), монітор/налагоджувач, можливість під’єднання спеціально розробленого контролера під операційну систему СР/М тощо. Крім цього, в 1990 році розробили ПК­03. Він був сумісний з багатьма персональними ПК фірми ІВМ.

Була також версія Львова для військових. Він мав металевий корпус та більш живучу клавіатуру. На DOU є прикольна стаття про нього:

«Служба в „компьютерной роте“: ЭВМ, дедовщина и гостайна»

У 1988 році було випущено персональний комп’ютер «Пошук». Спочатку вони були виключно до шкіл України, але вже в 1990-1991 роках у Києві почали продали вроздріб перші десять примірників цього ПК за ціною 1050 руб. (для порівняння: середня зарплата в 1990 році становила близько 250 руб.).

«Пошук» приблизно відповідав архітектурі IBM PC/XT, тому на відміну від більшості інших радянських домашніх ПК того часу — міг запускати більшість застосунків та ігор для IBM PC і MS-DOS.

Процесор був аналогом Intel 8088 і працював на частоті 5 МГц; об’єм оперативної пам’яті був 128 або 512 КБ у базових варіантах із можливістю розширення до 640 КБ. Вбудована графіка — 320×200, 4 кольори або 640×200, 2 кольори.

Незабаром «Електронмаш» випустив оновлену модель — «Пошук-2»: частота процесора зросла до 8 МГц, а об’єм пам’яті — до 640-2048 КБ; крім цього, в систему можна було встановити дискретні адаптери типу Hercules або Extended CGA оригінальної київської розробки та навіть відеокарту EGA (власного виробництва, але на основі імпортних мікросхем).

Завдяки зусиллям співробітників «Електронмаш» користувачам був доступний непоганий асортимент аркадної класики початку 1980-х у перекладі російською мовою: «Paratrooper» дістав назву «Десант», «Кішки-Мишки» це «Pac-Man», «Buck Rogers: Planet of Zoom» був названий «Політ на планету Альфа». Слід згадати кілька нехитрих, але вже цілком оригінальних розробок, створених киянином А. Чигоревим для іншого домашнього ПК — МК-88, які також були перевидані «Електронмашем» на касетах для «Пошуку» («Реверсі», «ШАТР — шаховий тренажер» та ін.).

«Пошук-3» — перероблена модель «Пошуку-2», зміни в якій були направлені на спрощення та здешевлення конструкції. Випускався дрібними партіями на самому початку 1990-х років.

Важливу роль в успіху ZX Spectrum зіграла поява величезної кількості клонів. Перший радянський клон ZX Spectrum було зроблено в 1984-85 роках в ОКБ Львівського політехнічного інституту — тоді режимному об’єкті. На клонування всієї машини в інженерів пішов лише один вечір з осцилографом. Після цього ще деякий час було витрачено на підбір комплектуючих, щоб реалізувати отримані характеристики в залізі. Назвали його «Львів» (не плутати з Львів ПК-01)

Ще один клон ZX Spectrum був зроблений в Черкасах у кінці 1980 — початку 1990 і отримав назву Робік. З оригіналом він був сумісний десь на 40% і тому його часто називали «гробік».

1989

Диверсант (Харків) для Радіо 86РК Треба захищати наземну базу, яку хочуть зайняти диверсанти. Автора не зазначено. Але в коментах каталога ігор для Радіо 86РК деякий Юрій Михайлівський 7 років тому написав таке:

Про автора нічого не вдалось знайти. Ось запис геймплею:

Запис екрана 2023-08-24 о 00.51.31 from Therminal B on Vimeo.

1990

Пригоди піонерки Ксені (Чернігів)

Перша гра українською мовою. Це неповноцінна гра, а лише мод на Captain Comic (1988), зроблений за 4 тижні. Вікіпедія чомусь вирішила, що гра вийшла у 1991-му, хоча при запуску гри на весь екран видно напис 1990:

Це такий самий платформер, як і оригінал, тільки зі зміненими графікою, рівнями та звуками. Автор гри — Юрій Лесюк, подавав її, як демонстрацію реверс-інженирінгу ПЗ та опублікував про це декілька статтей.

ТУТ можна ознайомитись зі всіма змінами, а ТУТ пограти онлайн.

1991

International Karate — Мелітополь

Файтинг розроблений двома людьми для ПК-01 Львів. Варіація гри з такою самою назвою з ZX Spectrum. На відміну від оригінала, тут не змінюються локації, простіші анімації, бій йде не до першого удару, а поки не заповниться шкала. Гру не до кінця адаптували під емулятор і більшість прийомів не працює..

КоммерсантЪ — Київ

Некомерційний бізнес-симулятор в режимі реального часу для Dos, де потрібно заробляти гроші, купуючи чи продаючи нафту та землю, укладати різні угоди (часто сумнівні), реагувати на випадкові події (банкрутство компаній, пожежі), грати в міні ігри та ін.

Це перша гра, що вийшла в незалежній Україні, оскільки вона вийшла восени, після проголошення Незалежності (але все ж до Всеукраїнського референдуму).

Гра стала дуже популярною в усьому пост-СРСР, оскільки розповсюджувалась безкоштовно та не вимагала потужного ПК.

Розробник гри Володимир Харченко — фотограф, письменник, медіахудожник. Єдиний з цієї статті, хто має сторінку в вікі. Дуже різнопланова людина, яка постійно цікавиться чимось новим. Спочатку написання програм, потім фотографія, розробка гри, створення сайтів, написання музики, SEO, малювання, поезія і письменництво. В одному з інтерв’ю Володимир сказав, що таким чином вивчає світ.

«Це, можна сказати, така собі наукова дослідна робота через образ, через слово, через музику досліджувати світ.»

1992–1993

King’s Bounty 2 (Харків)

Неофіційне продовження King’s Bounty, розроблене Сергієм Прокофьєвим для MS-DOS. Це фентезійна покрокова стратегія, що розвиває ідеї першої частини, додаючи нові елементи. Найцікавішим є генератор випадкових карт для створення світу, коли гравець починає нову гру.

Гра повинна була бути розділеною на 2 частини, але продовження так і не вийшло. Пізніше Прокофьєв створив студію розробки ігор і випустив ще 2 покрокові стратегії.

Далі буде...

Лінки щоб слідкувати за продовженням:

Donatello · Medium · Telegram · Друкарня

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев