Час освоїти Марс. Рецензія на гру «Farlanders»

Про подорожі та життя людей на Марсі мріяло багато наукових фантастів: від Едгара Берроуза до Кена Стенлі Робінсона з Енді Вейром. Але одна справа читати й уявляти колонізацію четвертої планети від Сонця, а інша — будувати та розвивати колонію самому.

Про українську гру «Farlanders» я почув на GameDev DOU, коли восени її розробник Андрій Бичковський шукав плей-тестерів. Тоді ми з дружиною подали заявки на гру та отримали до неї доступ.

На жаль, до самого геймплею я дійшов уже на початку січня під час різдвяної відпустки. Оскільки реліз у Steam планувався на 17 січня, моє тестування за менш ніж два тижні до нього навряд чи дуже допомогло команді. Але все ж приємно думати, що частково долучився до проєкту.

Офіційний трейлер гри Farlanders

Що таке «Farlanders»?

Гру, про яку розповідатиму, — це містобудівна стратегія. Головний герой — Марко — отримує роботу у компанії «Форсайт». Його обов’язки — тераформування Марсу, тобто перетворення його непридатного рельєфу на зручний для проживання колонії.

Марко проходить онбординг у «Форсайт»

Спочатку гравця чекає навчання, в рамках якого стають доволі зрозумілими основні принципи гри. Колоністи, які прилітають на Марс, повинні мати будинки, електроенергію, водопостачання та тунелі для зручного переміщення між будівлями. Будь-які споруди та комунікації коштують ресурсів. А їх завжди обмежена кількість.

Забезпечення колонії водопостачанням

У такій марсіанській економіці й доводиться проживати гравцю. Марко отримує перелік задач для виконання і намагається зробити все успішно. Наприклад, збільшити колонію, побудувати теплиці, налагодити роботу склозаводу. Та щоб втілити все це в життя, потрібно ощадливо витрачати ресурси та шукати якомога кращий спосіб це зробити.

Якщо чесно, я вперше грав у стратегію. Для мене «Farlanders» виглядає, як судоку на стероїдах: логічні задачі зі своїми правилами, які мають розв’язок, але для цього потрібно добряче подумати.

Маленька самобутня колонія

Але крім кампанії від імені Марка можна грати у «Просту гру» з тією ж самою метою: максимально розвинути людську колонію на Марсі: як кількісно, так і технологічно.

Зануритися в Марс повністю

Цікаво, що тема життя на Марсі з початку року нагадувала про себе не лише завдяки «Farlanders». Адже у січні так само вийшла 900-сторінкова перша частина трилогії «Нові Темні Віки» українського письменника Макса Кідрука «Колонія». І якщо у книзі багато уваги приділяється інфраструктурі, яка допомагає виживати колоністам у дуже складних умовах чужої планети, то гра дає змогу відчувати себе творцем цього оточення.

Автори «Farlanders» та «Колонії» не знайомі одне з одним (спеціально уточнив у Андрія), але радив би спробувати ці креативні продукти разом: грати після читання або навпаки. Ефект занурення — подвійний.

Чемпіони тераформінгу

Наприкінці січня під час розповіді про розробку ігор після геймджему Андрій Бичковський розповідав, що за перші півтора тижня продалося понад 6 тисяч копій гри. Тому доволі цікаво було побачити колонії, створені гравцями. Для цього можна знайти Discord-канал Farlanders, де користувачі вихваляються рівнями своїх колоній та скриншотами марсіанської інфраструктури.

Колонія користувача justice

Я провів у грі понад 9 годин, але все ж мої досягнення і близько не такі потужні, як у деяких учасників спільноти. Плюс було цікаво спостерігати на YouTube за роздумами, відкриттями та процесом будівництва гравців-влогерів.

Геймплей гри від Youtube-влогера Marbozir

Складнощі при колонізації

Для мене одним з найскладніших моментів гри був саме онбординг. Бракувало розуміння, як саме варто змінювати поверхні, щоб вони задовольняли умови для будівництва певних споруд (наприклад, де саме потрібно розміщувати теплиці).

Якось від початку я не зрозумів, де саме мало бути навчання, тому і розпочав без нього навмання. Але це моя помилка, а не розробки.

Марко, крім будівництва колонії, ще й влог веде

У грі цікава атмосферна музика. Але якщо будівництво колонії затягується, то через певний час вона починає трішки набридати. Хоча з іншого боку саме через її зацикленість і простоту мені вдавалося потрапляти у потік, коли я не помітив, як провів кілька годин за роздумами й накидуванням варіантів.

Вивчення земної економіки через марсіанську

У Польщі є програма «Ігри в освіті», в рамках якої Міністерство освіти отримує від розробників їхні ігри та впроваджує в шкільний чи університетський курс. Принаймні так було з «Грою шифрів», про яку розповідав раніше, та з «The War Is Mine», яку, сподіваюся, якось опишу.

Зрозуміло, що «Farlanders» — комерційний проєкт. Але з часом його можна було б використати для вивчення економіки школярами в ігровому процесі. Адже багато того, що варто врахувати при побудові колоній, важливо пам’ятати й у будь-якій спільноті: обмеженість ресурсів, необхідність забезпечення їжею, водою, житлом, розвагами, грошима. По суті, марсіанська колонія — це суспільство в мініатюрі. І якщо хтось хоче відчути себе її мером, то це доволі нелегка ноша.

Чим більшою стає колонія — тим складніше її утримувати у стабільності

Мені складно уявити, яку впевненість треба мати, щоб три роки працювати над проєктом. Але Андрій Бичковський вклав саме скільки часу у свій проєкт, як розповідав у інтерв’ю. Як на мене, вийшла дуже крута гра, над якою не шкода провести багато годин роздумів.

Коли не вистачає електрики на теплиці

Це цікавий пазл, який дозволяє задуматися про обмеженість ресурсів та крихкість екосистеми.

8/10

Сподобався огляд? Відзначайте його вподобайкою або додавайте до обраного! До 14 серпня триває розіграш річної підписки на PC Game Pass за публікацію ігрових оглядів на GameDev DOU!

🎮 Пишете або знімаєте огляди на ігри? Надсилайте їх нам на форум!(публікуємо лише унікальні текстові огляди, а відео-огляди — з текстовим супроводом)