Нейтральна рецензія на Red Dead Redemption 2. Доволі свіжа гра вже не вражає глибиною наративного дизайну

Red Dead Redemption 2 розповідає вигадану історію однієї з кримінальних банд періоду 1899-1910. А події відбуваються у вигаданій версії середнього заходу і півдня Сполучених Штатів. RDR2 отримала багато схвальних відгуків у цілому від фанатів серії. Та на мою думку, гру багато в чому перехвалили, а деінде не обійшлося й без відвертих факапів.

Відсутня або нерозвинута система самостійного прийняття рішень

Навіть попри те, що у грі маємо аж 4 фінали для головного героя, не можу сказати, що вони сильно відрізняються один від одного та несуть у собі якийсь глибокий сенс.
RDR2 — це мега лінійна гра. Більшість квестів не пропонують вибору, а у тих випадках, де такий є, він зовсім ніяк не впливає на сюжет. Рівень лінійності у грі настільки високий, що гравець інколи не має можливості просто відійти на кілька метрів від шляху проходження квесту.

«Ми намагаємося надати вам варіанти у рамках багатьох місій, щоб обрати, як ви підійдете до цього, чи будете ви першими відправляти своїх друзів, чи вирушите самі» — співголова у Rockstar North, Роб Нельсон.

На жаль, попри всі намагання Рокстар, ви цього не відчуєте. Обирати, кому першим піти на ворогів, вибачте, це вам не доленосне рішення прийняти. Саме неспроможність обирати розвиток гри (або ж відсутність грамотно побудованої симуляції з боку гри) й спонукає мене покірно проходити квест за квестом у сподіванні, що ось-ось й трапиться крутий поворот у цій історії, усе почне грати новими барвами. Але такого, на жаль, не відбулося.
Як аргумент на захист такого кроку, можна згадати інші ААА-проєкти Rockstar Games, де вибір гравця не акцентується майже взагалі.

Проблеми з сюжетом

Сюжет викликає багато запитань, навіть якщо не звертати увагу на фінальну частину епілогу. Деякі рішення членів банди час від часу не осмислені, хоча, нібито, в нас йде мова про банду професійних бандитів.

Від початку й до кінця гри, нам не розкривають, що саме трапилося в одній з головних подій життя банди Ван Дер Лінде, привид якої буде присутнім майже всю гру. Нам відомо не так багато, хоча саме з цієї події й починається трансформація відносин членів банди.

Незрозуміло й багато біографічних моментів у грі. Наприклад, історія головного героя, його родини тощо. А також більш детальні відомості про інших членів банди. Ба, навіть про новоявлених, на яких ми натрапляємо від час проходження гри. Можливо, це такий вид сторітелінгу, що обрала Рокстар. Та окрім як відчуття дисонансу, у мене це більше нічого не викликало.

Дозволю собі навести ще один приклад незадовільного наративу. До висновку, хто саме зрадив у сюжеті, гравця підштовхують майже з початку. Це не важко логічно зрозуміти опісля певних подій. Поступово нас невдало підводять до розв’язки, де маємо результат — кепсько поданий драматичний момент зради. Мої сподівання побачити неочікуване не виправдалися. Хоча так хотілося, щоб гра здивувала.

Відсутність соціальної взаємодії з іншими ключовими персонажами

У RDR2 немає соціальних відносин між персонажами, як такими. Немає вибору цих відносин. Є тільки дві-три функції взаємодії з членами банди та майже стільки ж зі звичайними NPC. Побалакати (сказати привіт/до побачення), розсердити або заспокоїти, пограбувати. Так, я розумію, що це вам не Sims 4, але будьмо відвертими, масова культура у стилі Вестерн багата крутими діалогами з фільмів/серіалів/книжок/коміксів й відтворити щось подібне у відеогрі можна, було б бажання.

На захист можна згадати про присутню систему честі, яка є пасивним інструментом вираження ставлення до головного персонажа оточенням. На мій погляд, це не допомагає персонально відчути або ж вплинути якось глибше на соціальні відносини між членами банди або іншими персонажами гри.

Малий вибір зброї

На жаль, не можу не написати про низьку різноманітність зброї у RDR2. Перед тим як писати цей текст, я попередньо ознайомився з інформацією про зброю в США між 1890s—1910s. Зразків стрілецької зброї, що змогли б себе чудово показати у грі та ще більше занурити гравця у світ Дикого Заходу, було багацько. Цього помітно не вистачало, коли відкривав каталог зброї в продавця у кожному новому містечку.

Технічні питання

Граючи у RDR2, я зрозумів, що з технічної точки зору гра сильно недопрацьована. Навіть залізо вище середнього рівня не гарантує вам спокійну гру без зависань або певних проблем з відтворенням на екрані низькополігональних об’єктів.

Я згадав скандал з CyberPunk 2077 минулого року й мені прийшла думка, що RDR2 просто пощастило. Бо ніхто й ніщо вам так не розкаже, як летючі диліжанси або коні, які зависли у текстурах. І це ще тільки початок. Те ж стосується UI інтерфейсу. Іноді він виглядає нелогічним, а мапа моніторів завелика.

Гру однозначно є за що похвалити

RDR2 має усі ознаки пригодницької гри. Чого лише варті сайд квести, які можуть сильно відірвати від основного сюжету. Вони вийшли цікавими та крутими!

За велику кількість перестрілок протягом гри. За механіку чищення зброї. Можливість створення самотужки поліпшених боєприпасів. Кастомити зброю. Сподобалося, що дизайнери намагалися заохотити проходити квести з холодною зброєю. Її у грі не так багато, але й на тому рівні є добре. А ще за протилежну грабуванню можливість допомагати/рятувати.

Також кортіло б відзначити гру за механіки полювання та риболовлі, що забезпечують їжею, доходом та матеріалами для виготовлення предметів. Рокстар вклали багато зусиль, аби зробити процес полювання приємним та не нудним. Фауна дикого заходу передана максимально добірно, за що теж хочеться окремо подякувати. RDR2 це чудовий та різноманітний відкритий світ з продуманим та дуже круто промальованим мікровсесвітом.

У грі можна багато чого знайти. Або ж просто насолоджуватися довкіллям. Закинуті хатини, розтрощена артилерія та форпости — усе це дійсно вражає та надихає, як відлуння американської громадянської війни, свідком якого ти стаєш. Справжня вестернівська залізна дорога з паровими потягами, золотошукачі біля водойм. RDR2 добре передає настрій та атмосферу Дикого Заходу.

Якщо ви є фаном цього періоду всесвітньої історії, вам має обов’язково сподобатись. Це, скоріше, гра про візуальний відпочинок посеред природи, на яку вже так давно тобі кортіло поїхати з міста. Але не більше.

P.S. Шкода, що не можна маркувати власні рецензії «нейтральними». Бо на мій розсуд, в мене вийшла саме така рецензія.

Сподобався огляд? Відзначайте його вподобайкою або додавайте до обраного! До 14 серпня триває розіграш річної підписки на PC Game Pass за публікацію ігрових оглядів на GameDev DOU!

🎮 Пишете або знімаєте огляди на ігри? Надсилайте їх нам на форум!(публікуємо лише унікальні текстові огляди, а відео-огляди — з текстовим супроводом)