Причини успіху Зельди та непопулярність в Україні

Нещодавно, 12 травня нова частина легендарної серії — The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom побачила світ та вже отримала 96 зі 100 у 87 відгуках критиків на Metacritic. Але в Україні про неї майже не говорять та особисто я мало чого знав про серію, тому давайте сьогодні розберемося в чому секрет успіху та поглибимо наші знання.

Історія серії The Legend of Zelda починається з 1986 року, коли Nintendo вперше видали гру з аналогічною назвою. Одразу після випуску проєкт дуже добре сприйняла преса, залишаючи схвальні відгуки, зокрема за гігантський всесвіт, інноваційний геймплей і чудову музику.

У майбутньому вона стане однією з найбільш продаваних ігор Nintendo з 6,5 мільйонами проданих копій. Через 12 років частина з підзаголовком Ocarina of Time буде найуспішнішою грою за весь час, майже всі видання поставили 10 балів, а середній бал на Metacritic був 99. В оглядах хвалили багато аспектів, зокрема дизайн рівнів, ігрову механіку загалом, звук та кінематографічність. Ігровий процес відзначили як украй деталізований, з безліччю побічних квестів, на які гравці справді заохочуть відволіктися. Як приклад, оглядач написав: «Ocarina of Time неможливо оцінити іншим словом, окрім „бездоганної“».

Аналогічної думки дотримувався і співробітник IGN, який написав, що грі судилося стати новим еталоном для відеоігор та зазначив, що вона сформувала принципи жанру на роки вперед. Сподіваюсь, що загальне поняття про серію у нас сформувалось, тому перейдемо до наступного розділу.

Для початку давайте зазначимо, що хлопця у зеленому ковпаку звуть не Зельда, а Лінк і він є головним героєм серії. Зельда — це одна з головних персонажів, вона зображується, як принцеса королівства Хайрул, яка потребує допомоги головного героя у вирішенні проблеми, пов’язаних зі злом, що загрожує королівству. У різних іграх серії, Зельда може мати іншу зовнішність та характер, але її основна роль залишається незмінною. Події відбуваються в королівстві Хайрул, яке зазвичай має середньовічний або фентезійний стиль.

Лінк — головний герой серії

Королівство Хайрул

Зважаючи на те, що нова частина Tears of the Kingdom вийшла нещодавно, візьмемо за приклад The Legend of Zelda: Breath of the Wild, яка вийшла у 2017 році та отримала високі оцінки, зокрема 97 балів на Metacritic.

Для початку дослідимо огляди від різних видань, відгуки гравців та виділимо основні моменти. Першою хочу розглянути ось цю статтю з цікавою назвою «Чому Breath of the Wild є найважливішою грою покоління». ЇЇ написала звичайна людина і це саме те, що я хотів почитати — відгук простого гравця, а не сухий текст від видання, яке боїться впасти в немилість студії.

Перше, що найбільше мене здивувало, це порівняння з Red Dead Redemption і The Witcher, де їхня форма ігрового процесу названа нудною. Автор аргументував це тим, що «Legend of Zelda показує, які дивовижні речі можна зробити, якщо ви надаєте гравцеві інструменти для дослідження справді динамічної гри з відкритим світом із силою справжньої свободи та рішучості».

Як пояснюється далі, гра «має один із найкращих дизайнів відкритого світу за всю історію», де гравці не просто виконують завдання, а шукають творчі рішення та власний шлях в «захопливій пісочниці». Для цього персонажу надається влада маніпулювати стихіями й сама звичайна фізика, коли кожен окремий об’єкт у грі відповідає тим самим правилам. На погляд автора це ідеальний проєкт, тому недоліків він не виділив та під кінець висловився, що гра «надихне нове покоління художників і розробників, які створюватимуть власні дивовижні витвори мистецтва, молодих людей, яким доведеться боротися за власні пошуки, щоб прагнути до свободи та самореалізації, щоб створити кращий світ для всіх».

Тепер як протилежну думку візьмемо до уваги негативні відгуки гравців з Reddit. Спершу розглянемо цей допис, опублікований рік тому. Перше, на що користувач поскаржився — відкритий світ. З його слів, він зводиться до пустої біганини відкритими полями, на яких нічого немає. Обґрунтовується це тим, що в перші 5-10 годин справді цікаво досліджувати, але потім ти починаєш розуміти що єдине, що чекає на гравця в тому «цікавому місці вдалині», — це ще одна святиня чи ще одна насінина корока.

Інший автор також підтверджує це написавши:

«Світ величезний, але водночас якийсь порожній. З точки зору рольової гри з відкритим світом там не так багато взаємодії».

Другою проблемою стала бойова система, яка для когось весела, а для когось занадто проста, а для третіх — просто чудова. Також зазначають, що «зброя ламається дуже швидко, ви не можете знайти справді чудовий варіант. Або якщо ви це зробите, це не так сильно вплине, тому що ви знаєте, воно все одно зламається за кілька хвилин». Як на мене, теоретично це цікава концепція, яка змушує вас часто змінювати варіанти та спробувати щось нове.

На останок, розглянемо ще короткий розділ про прогресію.

«Її практично немає. Ви отримаєте сильнішу зброю, більше сердець і вороги змінять колір. Це все. Ви не отримуєте (за винятком 4 божественних звірів) жодних здібностей, жодних нових гаджетів, нічого».

Тому, почитавши різні думки, спробуймо виділити головні переваги та недоліки гри.

На кінець стало цікаво як ШІ (штучний інтелект) зможе все підсумувати та виділити головні аспекти.


Плюси

— Відкритий світ: проєкт пропонує величезний і прекрасний світ, де гравці можуть досліджувати різні місця та виконувати завдання.

— Відчуття свободи: гравці можуть вирішувати, як вони хочуть пройти гру та як виконувати завдання, надаючи відчуття повної свободи в діях та прийнятті рішень.

—  Графіка та музика: Breath of the Wild має прекрасну графіку та звукове оформлення, яке створює неповторну атмосферу гри.

— Креативність: гра поєднує в собі різні елементи геймплею та механіки, що дозволяє гравцям використовувати свою креативність у вирішенні завдань та проходженні гри.

Мінуси

— Незручний інвентар: система є незручною та потребує багато переключень між інструментами та інвентарем.

— Стійкість кадрів: Breath of the Wild може страждати від низької стійкості кадрів у більш вимогливих місцях з багатою деталізацією та густою рослинністю.

— Сюжет: він є досить слабким в порівнянні з попередніми іграми серії The Legend of Zelda.

— Керування: для деяких гравців керування у BotW може бути складним і вимагати певного часу, щоб звикнути до нього.

На цьому наша коротка подорож по The Legend of Zelda добігає кінця. Сподіваюся, ви дізналися щось нове та, можливо, в майбутньому особисто спробуєте гру і потім залишите свій відгук. Цікаво буде почитати про ваш власний ігровий досвід з цією серією та почути з чим ви згодні, а з чим — ні.

У майбутньому планується зробити порівняння з WindBound, бо, як на мене, вона має схожі елементи та стиль, але це все в майбутньому. Дякую за увагу та чекаю відгуків.

R.Maes

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Пустий світ? Та вийди десь в Україні за межі мегаполісу і що ти побачиш? Такі самі ліси-поля, де нічого цікавого, просто травичка і річечки і вся оця гарна природа. Тому воно і виглядає цікаво насправді, а не напхано ніштяків всюди.
Те ж саме з прокачкою: за години гри гравець прокачує себе більше ніж персонажа. Звикаєш до дикого спочатку керування, інвентаря, починаєш діяти автоматично. Ну і плюс ще сердечок додають персонажу. Але світ все ще залишається помірно небезпечним, нема такого щоб всім роздавав. Ідеальний баланс

дійсно відкритий світ :)

(ютуб випадково порадив відео)

🤣

ну і як таке може бути популярно, зашакалені текстури, лоуполі моделі, аліасінг, майже відсутні тіні від лайтів

Зважаючи яке залізо у свіча, то Зельда дуже непогано виглядає. Не фотореалістична графіка, звісно, але не така вже і погана

Та ну блін, це ж гра не про графіку чи сюжет. Це гра про механіки та творчість гравця.
Це я як тотальний нефанат Зельди кажу)

Я грав у такі частини Зельди: Wind Waker, Twilight Princess, BOTW, TOTK і пробував Skyward Sword. Можу сказати що абсолютно всі ці частини мені сподобались, але BOTW i TOTK, це кращі ігри які я грав взагалі. BOTW була неперевершена, саме із-за неї я купив Світч. Якщо говорити про TOTK то це всі кращі аспекти із BOTW помножені на 2.

«ботва» — одна из лучших игр, в которые я играл в своей жизни
до «терки» пока руки не дошли

Підписатись на коментарі