😈 Що є основним у справді класному ворогові в грі, на вашу думку?
Які вдалі приклади з ігор ви можете навести на свій смак? І як досягти створення ідеального поганця з розробницької точки зору?
Нещодавно ми публікували текст, для якого розпитали геймдизайнерів про поради для створення цікавого ворога.
Але цікава ваша думка, спільното! Діліться міркуваннями у коментарях!
Ну є класика 2d: Rimworld. Там глибоке занурення в особистості завдяки анатомічним і поведінчастим параметрам. Причому вони є і статичні і динамічні. А твої вороги з ворожих племен це ті самі особистості. Просто вони в тебе стріляють поки ти їх не підстрелив і не взяв в полон. Тож ти до своїх і чужих ставишся як до реальних людей. + налутити їхню зброю та броню це теж інтерес .
Є класика rpg: Wasteland 2. Там теж глибоке занурення в особистості. Ну правда завдяки збройним і технічним параметрам. Там теж і свої і чужі відчуваються людьми. + лор і локації .
Ще бачив в ютубі Disco Elysium. Там крутезний наратив і діалоги. Тож там всі теж відчуваються реальними людьми.
Ну це все як розумієте із розряду — мій ворог людина. А школота може любити ельфів та орків. Це для таких як я — хто любить життєві історії.
Із тих, що запамʼяталися:
Вогняний велетень із єлдача — здається єдиний бос у грі, призив компаньойна на бій із яким лише заважає;
Ряд мобів у тому ж єлдачі, які завжди тримають в напрузі, незалежно від рівня — ворони, песики із великими головами, лицарі горнила та умовно-антропоморфна хрінь без очей, яка вилізає з під землі у золотих сполохах;
Дуже швидкий демон із щитом та сокирою, який цуцика ще викликає, Doom eternal;
Більшість босів у Nioh 2, але це дещо збочене задоволення, бо кілька вечорів треба ходити траїти одного боса, як на роботу;
Найгірше, що роблять — коли цікавого боса трохи згодом перетворюють в рядового моба.
Ох я любив різаться в Старкрафті теранами проти жуків. А коли жуки піднадоїдали то ще протосів підключав. Хоча їх все одно не розумів. Пізніше купив на диску Старкрафті 2. А він відповідно був піратський на чийсь акаунт. І мені зараза була доступна тільки сюжетна кампанія. Спочатку плакав а потім сміявся — забив. Ох і давно це було.
В'ячеслав Горічок
Alex Zodov
Adam
4 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів