Що ви думаєте про дієвидло?

Вчора українська студія Frogwares випустила гру Sherlock Holmes: The Awakened (ось тут можна почитати її огляд). Ця гра має українську текстову локалізацію — і деякі перекладені слова вже викликали дискусію в твітер-спільноті. Цього разу йдеться не лише про звичні суперечки навколо ігроладу/геймплею, а про новий термін «дієвидло». Він у Sherlock Holmes: The Awakened позначає інтерфейс.


У геймерській спільноті цей термін викликав з одного боку іронію, а з іншого — обурення (через те, що такі слова буцімто можуть дискредитувати українські локалізації загалом).





Коментар локалізаційної спілки, в якій вигадали новотвір:


А що ви думаєте про дієвидло? Коли в таких адаптаціях є сенс, а коли краще залишити оригінальний варіант? Чи є у вас улюблені адаптовані терміни?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Поки не відкрив статтю, думав що це чергова ініціатива федорова і ко.. (без жартів)

По темі, я звісно все розумію, але таку дурню я вже не розумію.

Надо запомнить это слово.
Потому что действительно у некоторых программ «інтерфейс», а у некоторых -

дієвидло

я не розумію критеріїв, за яким визначається, що запозичене слово, у якого відсутній відповідник, має обов’язково його набути. для мене інтерфейс це таке ж стале і зручне для вимови слово, як комп’ютер і телефон, що не потребують адаптації.

я допускаю, що є випадки, коли це доречно, коли неадаптоване слово виходить складне для вимови, але це не схоже не той випадок. це схоже на слово заради слова, і на мою думку, так лише гірше

У цієї медалі є як мінімум дві сторони, імхо. Словотворення як таке, «сферичне в вакуумі», — це круто, необхідно для розвитку мови і таке інше (більшість людей навіть не здогадуються, скільки звичних слів із щоденної лексіки насправді є авторським словотворенням). Але ж локалізація — це не вільна художня творчість, чи не так? Чи виконали локалізатори завдання зробити текст зрозумілим для носіїв мови? Якщо більшість без підказки «творців» не розуміє що це слово означає, то я б сказав що це поганий приклад словотворення...

Это что-то из чешского? Диевидло, летадло, возидло, клепадло, сидадло и т.д.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дієповидло!

Навіщо замінювати англіцизми взагалі, особливо такі сталі

Деякі мови через пройшли і продовжують проходити, а у нас цим окрім кількох приватних осіб ніхто не займається. А замінювати треба, щоб зберегти унікальність мови.

Будь яка мова розвивається, з часом з’являються нові слова, які на початку здаються дивними, але потім до них звикаєш. Тому мені в принципі байдуже, сьогодні я цього слова не знаю, завтра буду використовувати сам.

Дизайнери дієвидлів просто офігевають)))

Дієвідлуни, точніший і коротший термін)))

UPD: можна розходитись, дієвидла в грі більше немає:
gamedev.dou.ua/...​lock-holmes-the-awakened

З заголовку подумалось, що щось про ДіяСіті

Думаю б було б всеодно, якби локалізації було багато, і час трохи інший, але зараз все виглядає як виглядає, тому мною сприйнялося як спеціальний Аліни для створення рашиських мемів

Окремий приклад інтерфейсу — дієвідлина чи дієвідлига?

Може дієвид або дієпідвид.

Коли я українізував наш дебагер, в мене MOV було РУХ.

Тут найдивніше те, чому команду _копіювання_ значення перекладають як переміщення (зі знищенням оригіналу). Треба таки КОП, наприклад.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Спочатку роблять мову невимовно складною, а потім плачуться, що на західних картах навіть зараз друкують Kiev/Kiew, а не Kyiv. Проблема в тому, що Kyiv більшість європейців не зможуть вимовити, як і дієвидло.

А «Szczecin» зможуть?

Ні, саме тому вони пишуть так, як можуть вимовити
de.wikipedia.org/wiki/Stettin
То ж якого видумувати слова, які навіть для носіїв мови виглядають дебілізмом?

Ви маніпулюєте, змішуючи неповʼязані між собою речі:

— виправлення дій окупаційної влади: транслітерація з нашої (а не російської) абетки на латинську;
— історичні назви міст: Щецин входив до складу Німеччини свого часу — тому місто має кілька назв, одне з них — очевидно — німецьке. Проте, в інших мовах (наприклад, англійський) це всеодно Szczecin.
— та дійсно дуже спірний словотвір.

До речі історичне написання Київ в англійскій мові це Kiou або Kiow. І це з мап багатосотрічної давнини. Чисто по логіці Kiev/Kiew ближче до історичних варіантів і це не має жодного відношення до СРСР. Але якщо всі коллективно вирішили писати Kyiv то це також прийнятно, хоча іноземці ніколи не вимовлять цей Куайайів правильно.

ближче

нуууу як сказать
бо як воно читалось справді як кийов чи хай навіть кійов то це явно явно не кіев

нмсд ближче до київ чи кіїв таки

ніколи не вимовлять

вимовляють, стараються, щелепа в них така

Взагалі у міста має бути назва хоча б аеропортах. Хоча б для того щоб to make a point що це ніякий не рускій kiev, треба пропихувати наш варіант

Бо років 10 тому ще чув oh you speak russian? I was in russia, in kiew/odessa/lvov x/y/z years ago

Звикнуть

бо як воно читалось справді як кийов чи хай навіть кійов то це явно явно не кіев

Читалось:

Приблизно до 700: щось схоже на [ku̅jewu].
Приблизно 800-1200: [kɨ̅jewŭ] (кирилицею: Кыѥвъ), можливо, через проміжні варіанти типу [kʊ̅jewŭ].
Фінально після падіння редукованих, десь з 1300: [kɨ̅jew] (майбутня російська), [kɨ̅je̅w] (майбутня українська — компенсаційне затягування голосної перед редукованим, що зник — якщо вона не була вже довга).
Довготи голосних зникли за 2-3 століття після цього.
В російській (разом з білоруською і польською) далі маємо загальний зсув [kɨ] -> [kʲi]; [w] стало [v] і в стандарті отверділо до [f] -> [kʲijef].
В українській зсуву [kɨ] не було, але [ɨ] в середньому перейшло в [ɪ]; [e̅] обʼєдналось з [ie] (графічно «ѣ») і перейшло в [i]; фінальне [w] залишилось з можливим варіантом [ʋ] -> усього [kɪjiʋ].
Це все про називний відмінок.

Варіанта «кійов» не могло бути (рідкі окреми говори не вразовуємо), а про «кийов» сумнівно — загальне ʲo було, але не всюди і швидко відкотилось крім морфологічно стабільних випадків (льон, сльоза...) В непрямих відмінках «Києва» і т.п. Не памʼятаю, щоб казали про -о- в таких закінченнях, але проблема в том, що не було засобів позначити його графічно, тому якщо це і сталось на якийсь строк, то слідів не залишило.

В передачі у євромови проміжного J або Y не робили тому, що J взагалі це винахід 16-го століття (до того не відрізняли від I), а писати «Kiiev» не хотіли. Різницю [i]/[ɪ]/[ɨ] не вважали важливою.

Шик, дякую ) Цікаво читати,

Ну тобто оригінально воно щось типу як киииіеву чи якось так?

І в тебе явно дох часу )) Це звідкілясь? Я б почитав оригінал чи ту книжку яку ти читав

Ну тобто оригінально воно щось типу як киииіеву чи якось так?

Термін «оригінально» тут неприпустимий без указання дати хоча б до століття :))
Але в якийсь момент звучало саме так.

Це звідкілясь? Я б почитав оригінал чи ту книжку яку ти читав

Ну почати можна з такого
irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000853
eclass.uoa.gr/...​atika_russkogo_yazyka.pdf
Далі по схожих книгах.

І в тебе явно дох часу )) Це звідкілясь?

Ось Іванова я купив випадково одного разу щоб щось читати влітку, ще перед 1м курсом університету :))
Це як раз прості основи. А ось коли починається детальна морфологія — сушіть весла:)

Ох, ну ось не було не було і знов

... произошло в XIV в., когда в Ростово-Суздальской Руси сложилась великорусская народность а на югозападе и западе несколько позже — украинская и белорусская народности

Я постараюсь, цікаво таки, але вже нічого не гарантую )))

Ну саме ці [псевдо]історичні пасажі безумовно можна пропустити — хоча по факту там все вірно: до ~16го століття не було суттєвої різниці між тим, що зараз білоруси і українці — були західні руси у складі ВКЛ. Автор замовчує ВКЛ, бо взагалі тоді не було прийнято згадувати її у загальних джерелах.

Але суто технічні дані розвитку мов там описані досить точно.

Після цих двох можна взяти аналогічні твори Шевельова (для української) і Колєсова (для російської — якщо цікаво, які бувають реінтерпретації тої ж картини на інших засадах).

до ~16го століття не було суттєвої різниці

Наперсточники с дерибасовской

В 16ому столітті царскіє бояре ще двома пальцями хрестились, єретики

Дякс буде шо почитати

В 16ому столітті царскіє бояре ще двома пальцями хрестились, єретики

:))))

Да. Але мова склалась взагалі не вкруг Суздаля, а на торговельних шляхах — а якраз торговці були дуже прогресивними. Про це і зараз вони не люблять писати.

Кыйов — это город в Южной Моравии en.wikipedia.org/wiki/Kyjov Хотя скорее это просто чешское произношение этого названия.

Вау, ну от і ніхто не вмер від вимови )

Это таки другой город:)

Хотя скорее это просто чешское произношение этого названия.

> Czech pronunciation: [ˈkɪjof]

И снова не тот стиль транскрипции (более правильный, если честно).

Всё равно, что наш Киев, что чешский происходят от имени Кий, а уже как произносить — это определяется местной традицией.

Всё равно, что наш Киев, что чешский происходят от имени Кий

Утверждение про некоего Кия, от которого происходит Киев, существует в ПВЛ и нигде больше. При том, что доказано ещё лет 100 назад, что ПВЛ построена по аналогии с библейскими хрониками, верить этому можно только если нет другого подозрения. Подробнее можно прочитать у Шахматова, его разбор пока никто в целом не превзошёл.

Из альтернативных вариантов, что я слышал, например, это предположение по аналогии с родственными языками о наличии слова «кыева» в значении «холм, гора». Как минимум днепровский и моравский Киев находятся во вполне холмистой местности.

А ще Kyiw. :)

The Ukrainian version of the name, Kyiw, appears in the Volume 4 of the Geographical Dictionary of the Kingdom of Poland, published in 1883.

Дійсно цікава історія виходить з назвою міста. Дякую за поштовх до вивчення історії назви міста. :)

— виправлення дій окупаційної влади: транслітерація з нашої (а не російської) абетки на латинську;

1. Kiev не з російської абетки, бо було б Kijev або Kiyev, а з давньоруської в прийнятому тоді стилі. Не повторюйте, будь ласка, міфи невігласів.
2. Проблема в тому, що самі правила транслітерації відверто дурні. Не можна одночасно брати орієнтиром англійську і намагатись точно передавати звуки. Якщо було б Kyjiv, вже було б краще. І це ще не кажучи про інші зміни. Саме для англійської було б корисніше транслювати И->I, І->Y, а не як зараз бездумно повторювано за польською.

Або польське ім’я Grzegorz Brzęczyszczykiewicz :)

В росії чекісти записали би Григорий Бобров, национальность русский

І всє дєла, слєдующий

мрія теж колись вигадали. А також передмова, післямова, обставина, переможець, отвір, припис, свідоцтво, байдужість, світогляд тощо.

Не помруть європейці якщо доведеться запамʼятати як воно вимовляється, ніхто ж у нас не каже на французькі автомобілі ренаулт і пеугеот

з жабоїдів треба приклад брати во

взагалі цікаво тепер як ж з’явилась в у парижі.

паризії якісь, а ж мабуть від слова жаба :D

Не помруть європейці

Їм взагалі немає діла, це ж не у них пукани рвуться, коли їх улюблені назви не так вимовляють

Ну а що. Зараз село Гірне українською транслітерацією стало селом Хирним Hirne 😂 дуже добре мова розвивається. А Запоріжжя так то взагалі Zaporizhzhia. Як це можна вимовити іноземцям

Ще років 5 тому було, на проект прийшов чувак з Рогані, яка транслітерується Rohan і орали що якраз на сході від нього знаходиться Мордор:)

яка транслітерується Rohan і орали що

Орали Українці?
Ну так я коли у школі вчився то були хлопці , які з цифри три англійською орали.
Тоді правда ніхто їм не казав: «Ти що дов...об?» :)

Найс зрівняти відсилку до Володаря кілець з сортирним юмором

Ну відсилка та ор, то ж різні речі?
Чи орати то не іржати?
Якби написав «викликало усмішку...», то все ок 😊

Є ж краєвид. Аналогічно — можна «дієвид».

Коли в англійській мові регулярно зʼявляються новотвори, місцеві мовні експерти з радістю їх переймають. Коли це робиться в українській мові, то всі одразу стають експертами з мови, психічного здоров’я, «нерагулізму», «немістечковості» і тд. Мої ж ви лавандові латешечки )))

Тут скорее в другом причина.
Хорошую кальку сделать не просто. Например, skyscraper — хмарочос. Отлично же.
А «дієвидло» не удачная попытка. Тем более, что уже есть устоявшееся транслитерация. Та и, наверное, не всегда надо искать замену англицизмам это пахнет скрепами и фарионщиной.

як на мене то погугліть чи отксєріть нічим не кращі слова ніж вотета ваша пахнущая скрєпамі фаріонщіна

Погуглить хороший пример неологизма.
Или титушка слово, которое вошло в мировой лексикон.
Но с другой стороны украинский это живой язык.
Можно по желанию не использовать неологизмы вообще. А говорите, «пошукаю інформацію в інтернеті за допомогою пошукової системи».
Хотя интернет и информация это тоже не тру украинские слова?)
Сложно.

Дик інтерфейс такий самий неологізм, тільки менш нео всі звикли )

уродське слово, буе, казав хтось в 70-80х

Те ж і дієповідло чи подібні слова. Через років 30 ужитку всім буде дивно як можна по іншому називати те дієзадло

В усякому разі дієсрадло краще в рази ніж кшталт, в словнику уже є досить калічних слів, одна якась словникова стаття ситуацію не погіршить )

Так погуглити це якраз приклад новотворів в англійській мові, який всі сприйняли. Якби Мета була б успішною і виникло слово метнути, місцеві експерти б одразу розказали про «скрєпи» ))) А насправді це звичайні подвійні стандарти заварені на комплексі меншовартості.

Щодо Фаріон, то я розумію, що вона найвідоміша філологиня і її специфічна подача викликає у вас біль в дупі, ой вибачте, батхьорт, але це ваша персональна травма. Нічого спільного це не має з правом української мови на розвиток і пошук нових назв для нових явищ, речей і процесів.

Сравнение с английским это не коректно.
Приведенные тут неологизмы в английском, это когда этого явления не было вообще и надо было придумать слово, которые это обозначает.
А все другие языки уже заимствуют это слово.
Это нормальный процесс. Но вот дальше начинается развился. Заимстовать можно по разному. В том числе калькой.
Так вот:
— Принципиально создавать неологизмы в языке ТОЛЬКО калькой и поиском аналогов это скрепы и фарионщина. Т.е. не использовать кальку ВООБЩЕ, а использовать ТОЛЬКО.
Попробуйте осмыслить мой тезис. И возможно у нас даже нет противоречий.

та то я з нього іронізував, видно не дуже вдало )

До Фаріон питань теж нема в мене

Коли в англійській мові регулярно зʼявляються новотвори, місцеві мовні експерти з радістю їх переймають.

З чого б це?

Мої ж ви лавандові латешечки )))

Ви явно помилились форумом :))

З того, що їм за якісний переклад грошей не заплатили, тому легше просто транслітерувати ніж розбиратись.

100%, я теж про це думаю, коли російськомовні оцінюють вірність розвитку української.

Человек, просто не в теме.
Русскоязычные украинцы это тоже нейтив спикеры украинского и конечно учавствуют в развитии языка.
Кстати, неологизм для нейтив спикера — «рідномовець», еще одна не удачная калька, только тут еще и искажает смысл.

Так так, а англомовні канадці нейтів спікери французької))) До речі, часто якраз на тому ж рівні ))) з криками: я вчив в школі і розмовляю краще вас, а насправді, ситуація трохи інша. Але в 21ст ви можете себе ідентифікувати ким хочете, навіть експертом з розвитку української)))

англомовні канадці нейтів спікери французької

Есть и такие да. Даже более того дети, которые родились или эмигрировали совсем маленькими в французскую провинцую скорее всего будут нейтив спикерами французского.
Украинские дошкольники в Канаде очень быстро начинают говорить на английском, на уровне нейтив спикеров.
С украинским ровно тоже самое, это даже не выбор человека.

Русскоязычные украинцы это тоже нейтив спикеры

Российского язика? А то були б вони україноязичними мабуть нє?

Я вот тоже российский знаю и еще пять языков та я тогда англоязычный российськоязычный пятиязычный украинец

А розмовляю чомусь українською а не німецькою, мабуть тому що її знаю на рівні вільного спілкування. Можете теж спробувати говорити українською, потім похвалитесь про участь в розвитку ) поки що участь в розвитку виражається в вираженні цінної думки байдужого зєвакі

Я вот тоже российский знаю

Вообще так и есть. Много украиноязычных нейтивы русского языка. Если потом ты учил сознательно другие языки в взрослом возрасте, то нейтивом ты уже не станешь.
Это не выбор человека, а языковая среда в которой человек находился в детстве. И это с тобой потом на всю жизнь.

Ну я був нейтівом рускоязичним, а в 30 років перейшов на українську і все прекрасно ) так що не все так прозаїчно, щелепа міняється легко. Англійською теж, хоч звісно я не нейтів реднек, але спілкуюсь вільно сім днів на тиждень

вибір в людини завжди є, було би бажання

То что перешёл на украинский это я уважаю. Но нейтивом русского языка ты не перестал быть после этого.
И переход был относительно лёгким потому что ты уже был нейтивом украинского.
А вот с английским поезд ушёл. Знать его на уровне носителя языка ты уже не будешь.
Просто ты не понимаешь значение слова. Носитель языка != уметь говорить.

Но нейтивом русского языка ты не перестал быть после этого.

Вам обовʼязково потрібно спробувати рік розмовляти виключно українською мовою. Відкриється новий погляд: коли не використовуєш довгий час мову, а потім хочеш «повернутись» — мозку стає складно і потрібно докладати зусиль, щоби знову почати спілкуватись «попередньою» мовою. І це буде відчуватись при переході в обидві сторони.

Тож щодо «нейтівність нікуди не дівається» є великі сумніви. Номінально — так, це правда, в дійсності — ні.

ну рускощелепні так про це говорять наче від укрмови вони російську забудуть

Інгліш вчити камільфо, а українську та нахєра старацца, краще видумать про рускоязичних українців і який в них воздухозаборнік натівнорускій

вже за 30 років можна було і десять мов вивчити, скільки можне це жувати й пережовувати, скільки мов знаєш стільки разів ти людина

Ты говоришь о том о чем не понимаешь.
Украинский не надо «учить» 30-ти летним донбасянам, которые родились тут. Польский надо, английский надо, а украинский не надо. Все его знают как второй родной.
Для большинства надо пассивный словарный запас перевести в активный. Вот как бы и все.
Ну и письмо, тут сложнее потому что редко используется.

Тик правильно кажеш, і в мене купа таких знайомих що перейшли за кілька тижнів як ти кажеш )

Але певний прошарок залишається всеодно які активно активно проти. Шо їм не так непонятно мені. Пасіонарії русскоязичние, не будем тикать пальцями щоб не призвати в топік )

Мені наприклад взагалі діла нема, але це йде пакетом зі скрепною історією і купою інших скрєпних речей. Ото мене вибішує. Язик попадає просто під раздачу

Сложно любить русский язик из головы которая называет Украину «зто государство» чи ще якусь мутоту гнать хоч би він там тричі достоєвського прочитав напам’ять

Ну что тут скрывать, ваты полно среди русскоязычных (сейчас правда сильно меньше). И вата должна страдать.
Но тут как бы такое, что когда агрятся на язык, а не смысл то это играет в минус для украинизации.
Понимаю, что не всегда можно сдержаться. Но надо хотя бы понимать)

мозку стає складно і потрібно докладати зусиль, щоби знову почати спілкуватись «попередньою» мовою

Конечно, язык это же навык. Но люди могут десятками лет не говорить, но потом с практикой быстро включаются.
Это физиология.
Согласен, что возможно маленький ребёнок может перестать быть носителем, если в детстве переехал в другую страну, потом на первом языке будет говорить плохо. Но это зависит.
Для взрослых же исключено.

ТБ, новини, школа, музика і тд українською.
Яке ще середовище потрібно?
За 20+ років на Донбасі не зустрічав місцевих, які мали хоч найменші проблеми з розумінням української

Тут всі білінгви. Тож не стримуєте себе, розказуйте про неправильність розвитку всіх мов, де ви вивчили хоча б два-три слова )))

Чим відрізняється дієвидло від абстрактного класу?

Інколи використання слів яких раніше не було виглядає як прогрес.
Інколи як знущання над мовою.
Останні, сподіваюсь, зникнуть природнім шляхом.
Цьому можна допомогти, якщо не повторювати те сміття.
Хайп Шерлока на цій темі ну так собі ідея.

Я вважаю це круто, що наші локалізатори шукають нові слова і шляхи для збагачення мови. Нехай не всі слова сподобаються авдиторії, але це не означає, що не варто пробувати. Я за те, щоб пробувати та експерементувати. «Вподобайка», «равлик» чудово прижилися.

Якщо і давати якісь оцінки, то я би поставила незадовільну оцінку саме українській авдиторії, яка почала обурюватися і надсміхатися над цим словом. Це говорить про те, що немає бажання творити щось своє і розуміння, що це процес. І не прилетить «вдруг волшебник в голубом вертолете» і не подарує скопом всі готові рішення. Ми маємо пройти цей шлях разом, з повагою та розумінням.

Якщо ми щоразу будемо цькувати тих, хто спробував ввести нове слово, то чи наважиться у майбутньому хтось інший вводити нові слова? Особисто мені подобається світ, у якому є «вподобайка» та «равлик» і я залюбки прийму до свого словника нові українськи словотвори.

«равлик» чудово прижилися

А що це, серйозно? Перша думка про стрьомні кофейні-равлики :D

а як ви називаєте @, коли диктуєте свій імейл?

Зрозумів, дякую

а як ви називаєте @, коли диктуєте свій імейл?

Не памʼятаю щоб колись його диктував, але з давніх давен це для мене собачка або at:)

at — зрозуміють не всі
собачка — прийшло з російської. У мене мабуть бідна уява, але ніколи не розуміла взаємозвʼязку між @ та собачкою)
А равлик — це український винахід і це любов. Дуже влучно. Я відразу підхопила, щойно почула. Але так, за все життя довелося вжити 2-3 рази. Зазвичай достатньо сказати «тест-юзер-джимейл-ком».

Я підтримую тему про равлика, по першу схоже, по друге, це найгірший варіант, коли щось перевели з міжнародної мови, а потім це намагаються перевести ще раз, такий приклад це: окатиши на нашій нав’язують нам окатки — це не тільки не передає суть, але й вимовляти не приємно, або шукайте щось нове, або звертайтеся до першоджерела, бо там це процес гранулювання, а продукт називається гранула, або гранули! А ці подвійні конвенції, ніколи завжди дорого коштують.

«at»
«вухо»

вушко, равлик, собака, ватрушка — перелік яким я рандомно користуюсь

непорозумінь ще не було )

В контексті диктування імейлу як його не назви, буде зрозуміло:)

А мене тепер турбують ці стрьомні кофейні равлики, це взагалі що таке і де? :D

Та по Києву кофейні-причепи всюди були, у вигляді равлика і зазвичай яскраво-рожевого кольору, ось таке:
readonline.com.ua/...​s/2015/04/Magic-Snail.jpg

йосибосий, яке ж психічнохворе це придумало

Ти не розумієш.
Виходиш ти з роботи весь пригнічений проблемами, а тут — яскраве. І кава в ньому. Чи чай.
(Хоча мені помаранчеві більш подобались)

Якщо і давати якісь оцінки, то я би поставила незадовільну оцінку саме українській авдиторії, яка почала обурюватися і надсміхатися над цим словом.

О, це ми вже чули. Як виявилось більшість українців не вміє правильно вимовляти Г і Х, але філологи нас наставили на шлях істинний. Ох не той нарід дістався поважним панам філологам, зовсім не той. Зневажає авторитетів і особисто Тараса Григоровича. Навіть будку самі не побудували, а вже виступають.

ПС: до речі «філолог» це ж запозичення? Треба негайно замінити його на «словолюб», щоб зупинити зРоСіЙщЕнНя!!!

Якщо ми щоразу будемо цькувати тих, хто спробував ввести нове слово, то чи наважиться у майбутньому хтось інший вводити нові слова?

Треба або прийняти що мова жива і в ній є словотвір і все таке. Або мова це скам’янілий конструкт з еталоном десь в 19ст, і все що в мові змінилось за 19-20-21 сторіччя треба негайно викинути і повернути як було у предків.

Або летовище і ігролад це нормально, так само як і ефір і аудиторія і Хельсінкі бо ці слова наразі пишуться і вимовляються саме так в сучасній мові (мова ж жива, не забули?). Або ви намагаєтесь повернути якийсь архаїчний правопис сторічної давнини аргументуючи це традиціями, і тоді вибачте, але ніяких словотворів і нових форм.

Або труси надіти, або хрестик зняти, коротше кажучи.

іноді, в комп’ютерних іграх використовують вигадані слова за для — мемності. Це воно і є, а інтерфейс залишиться інтерфейсом. «Привіт Боб» ©

Думаю те ж саме, що і про використання «надоказійна» замість «гіперказуальна», «Стрілянка на засобах пересування» — як переклад «Vehicle shooter» і по-масковському тверде Ґ в словах «ґеймер» і «ґеймплей» — це саботаж української мови, який відкладає чи взагалі знищує прийняття українською авдиторією єдиного стандарту перекладу ігрових термінів.

я б слово Дієвидло трохи скоротив на Ділдо

Що ви думаєте про дієвидло?

Надто клікбейтний заголовок тицоловний оглав

За що ви так «заголовок»? Він же і так рідний )

Коли набридне ІТ і вийду на пенсію, буду дієвидло у банки закручувати і онукам дарувати на свята.

Frogwares, терміново звільняйте Фаріоншу, вона вам ще не такого наперекладає!

Коли я в 2006 впроваджував у локалізацію вінди слово «застосунок», аргументував це правильним варіантом перекладу application від apply — застосовувати, на відміну від калькованого через російську «додатку». За нормами літературної мови («-ння» — процес, «-ок» — предмет, хоча цього не завжди послідовно дотримуються), з активно вживаними суфіксами. Водночас потрібно було відрізняти прикладну програму від аплікації — наявного усталеного терміну. Ще була альтернатива «застосОвання». А тут яка аргументація? Inter + face = між + лице, обличчя, чи від дієслова face «дивитися в обличчя, прямо на...». Наприклад, румунською interfață — з тих самих компонентів. Якби українська мова схилялася до «слов’янського» пуризму як чеська чи хорватська, або слово «інтерфейс» було зайняте якимось іншим значенням, то утворилося б «межиличчя». А так до чого взагалі вигадувати якусь заміну тому, що давно прижилося, не плутається ні з чим іншим, та ще й на основі якоїсь чудернацької етимо- та морфології? От як розібрати це їхнє «дієвидло» — це від слова «дієв(ий)» + західнослов’янське «-дло», чи «дія» + «вид» + ніби вже й наше «-ло», яке в ІТ не приживається, хоч що роби, хіба що як сленг — гугло, двигло... Останнє, до речі, вдало диференціювалося в літературній мові як рушій.
Якщо ж словотворці шукають застосування своїй буйній фантазії, то нехай візьмуться, скажімо, за iterable та інші -able, або за слова на -ee (trainee, mentee...), які в англійській утворюються легко, а в нас коли як.

Цікаво тоді як би зробили, яке б слово було б.

видло там без толку, Дія от не певен чи там заява.

мені процес подобається більше ніж результат, то я підтримую ці експерименти в принципі, хоч би що вийшло. Щоб не страшно було творити нові слова, не треба з чого тут сардонічно й зневажливо сміятися, хіба трошечки )

між + лице, обличчя

interface (n.) 1874, «a plane surface regarded as the common boundary of two bodies,» from inter- + face (n.). Modern use is perhaps a c. 1960 re-coinage; McLuhan used it in the sense «place of interaction between two systems» (1962) and the computer sense «apparatus to connect two devices» is from 1964.

З цього мені думається приходимо легко не до межиличчя, скоріше або до вже готового «взаємодія» або до якогось «межидійло» як мінімум. Дієвидло не зовсім беззмістовне

Взаємодія якраз мені здається і є найближче до слова інтерфейс. Просто взаємодія це дія, процес, а от інтерфейс це скоріше спосіб дії. Тут би підійшло краще лад, як в сенсі «на такий лад, таким чином»

Ерго, мій вердикт (дріб каструль і черпаків)

Взаємолад, межилад, міжлад (гравця й гри), або й просто тупо лад без нічого

API-лад
Користувацький лад гри або лад користувача
лад гри, ігровий лад або ігролад
Зовнішній лад сервісу

Що скажете?

Для мене лад асоціюється з порядком чи організацією чогось, а тут, мені здається, це слово погано підходить, занадто загальне значення, а значить потім буде перетинатися з іншими словами

йес, в точку, загальне занадто

має бути якийсь сервілад ))

Схоже перекладачі в компанії дунули бульбік та зіграли в «адаптивний переклад»))
Але, вони художники, вони так бачать.

Абстрагуючись від доцільності такої адаптації це слово саме схоже на запозичення з польської чи чеської. В східнослов’янських мовах взагалі буквосполучення «дл» «тл» в такій позиції не характерне і еволюціонувало в «л».

мені тут знайомі серби розказували що в них частка «бре» є, і в болгарії є, і використовується як у мене на поділлі

Де поділля а де болгарія чи сербія

Можливо навіть і варто позапозичувати слова з тих мов, як ми їх позабували, а вони класні

Але не всі звісно, мене дратують всі ці смаколики, не розумію чим ласощі чи лакітки стали раптом несмачні

Смаколик це просто мода на все західноукраїнське. Як і «файне» або тертюхи з бараболі. Хоча остання — це не галицький, а саме подільський феномен з 18 ст., ще до кордону по Збручу. Туди картопля прийшла з Бранденбурга, який деякими слов’янськими мовами називають Branibor, і так ця назва трансформувалася. А деінде з Магдебурга — і стала «мандибурка».
А ще в одному районі Поділля (західного) кажуть «рукоу, головоу», а в сусідньому «руком, головом» як серби, але це не привід тягнути таке в літературну мову.
Хоча полонізмів ми точно тепер нахапаємося, як колись русизмів, але швидше з побутової та юридичної лексики, не ІТ. І щоб цілими граматичними конструкціями, як суфікси, — це має бути тривалий і потужний вплив, як англійської (тестити, тестинг і т. д.).

Опа, нов-гав чергове підвезли.

Нічого не маю проти утворення нових слів, які влучно передають значення, але на мою думку якщо для переважної більшості носіїв мови значення нового слова незрозуміле без спеціальних пояснень, то нове слово як мінімум не дуже вдале.

Ще непогано взагалі подумати над доцільністю утворення нових слів коли вже є сталі запозичені слова та словосполучення, а то я сьогодні бачив тред де жартома люди вигадували варіанти локалізації ігрового контролера і народилися такі перлини як «пальцеграй», «щастєпатик», «керувадло», «кнопкостік» і таке інше.

А хтось скаже вже чим відрізнається діевидло від одволікої верстви

Павутинне дієвидло і рухке дієвидло.

Асоціяція одразу із Дія та Дидло. Перекладач або ідіот або геній

Асоціації залежать від історії запитів користувача.

Надо запомнить это слово.
Потому что действительно у некоторых программ «інтерфейс», а у некоторых -

дієвидло

А у деяких російська імперсько-нацистська зверхність в крові.

інтерфейс має бути зрозумілим максимальній кількості користувачів, а введення в інтерфейс слова «дієвидло» заважає інтерфейсу виконувати своє призначення...

Колись й парові двигуни на фабриках заважали, звичніше руками все робити, бо всі звикли вже так.

Я нещодавно наткнувся на слово «великодка», виявилось що це так адаптували «пасхалка»

Пасхалка — теж адаптація англійського Easter egg. Обидва варіанти криві, а великодку взагалі мабуть користувачі інтернету вигадали. Найбільш підходящий український варіант зАкладка.

Чим писанка не ок? Крім того що вона не схожа на російський сленг

Теж закінчується на -ка :)

Писанка не ок тому, що в слов’янських пасхальних традиціях немає нічого про пошук прихованих яєць (а оригінальний вираз Easter eggs — саме про приховані сюрпризи).

«Пасхалка» у цьому сенсі, звісно, нічим не краще, але до цього терміну хоча б вже звикли, бо він використовується принаймні з початку 2000х.

А так тоді просто кіндер-сюрприз треба вживати
про традицію має сенс

Великодка це в якихось новинах бачив, але згоден що обидва варіанти не дуже.
І «знайти закладку» теж звучить надто неоднозначно:)

І тут я зрозумів, що ми зі своїми перекладами на WebDoky не такі вже й скажені :-D Але й переклад гри — геть не та ситуація, що переклад документації.

Оце так койнули нове слово (coined a term). Взагалі-то цікаво, що такі слова, як «інтерфейс» вирішили адаптувати під українську.
Як на мене, «дієвидло» погано звучить, та й термін доволі вузьконапрямлений виходить.

Інтерфейс в контексті гри — це менюшки з опціями, грубо кажучі. Але часто розробники об’єднують в цей термін як меню, так і HUD, що являє собою інформацію на екрані: статус (шкала здоров’я), дії (Press X to Jump) та інформацією (наприклад, стрічка діалогу).

Хай вже «дієвид» буде.

гейзерз

Оператори воріт збираються оперувати воротами?:)

Людям, котрі замість поширенних назв вигадують свої, добре булоб хочаб тиждень прожити без їжі, назва котрої є запозичена (Сіль, цибуля, картопля, цукор та інше). Доречі, цей напис зроблино кирилицею, котра походить з грецького алфавіту.

Ну так, кирилицю теж треба замінити. Тільки спочатку треба, щоб достатньо мовознавців було, щоб не замінити шило на швайку.

Я навіть не буду питати навіщо. Я не буду питати чому. А ле заради «хоть поржем» запитаю — «а на що замінювати?».

Я вважаю що іншомовних слів у мові треба позбуватися! Ніякого «інтерфейсу», «монітору» та і «локалізації» не має бути!
А мають бути мовні інспектори, які за цим слідкують. Якщо для чогось ще немає українського слово — збираються троє мовних інспекторів та його вигадують!
Саме унікальні слова у мові, наприклад «паляниця», «вуйко», «тремпель», «шлимазл», «рагуль» — найкраще дозволяють відрізняти своїх від чужих!
Більше того: навіть якщо ворог прослуховує розмови — він може не зрозуміти про що взагалі мова. Наприклад якщо замість іншомовного «танк» вигадати якийсь «бронелаз».

А якщо свої користуватимуться запозичиними термінами, вони стануть чужими?

А хто не з нами — той мешігіне шлімазл поц, тремпелем такого рагуля по кумполу і зі всіми бейбехами до найближчого бейткнессету до вуйка.
Хоча погодьте...

Бейткнесет — це русізм. Автентичне українське слово — Шул

Вуйко, вуй — не унікальне українське слово, схоже слово є в багатьох слов’янскьих (і не тільки) мовах.

Круто, я от думав, що вуко, вутчина, стрико..., це локальні діалекти 🤔

Кликбейт так кликбейт :) зашел читать про дию, а тут... :D

перепрошую, та не все ж в цьому житті стосується Мінцифри

А що ви думаєте про дієвидло?

я думаю, що комусь варто звернути увагу на жанр гри — це quest з головоломками
і інтерфейс — просто одна з них

Оце словодрист так словодрист. Зібралися хлопи молоді та їбодовблять словник в самісіньке жопосрадло.

Это что-то из чешского? Диевидло, летадло, возидло, клепадло, сидадло и т.д.

И еще «одпочивадло», Словакия :)

Як мінімум цікавий термін. Можна дискутувати, але загалом гарно.
Мені подобається підхід чехів, поляків, коли вживаються свої слова, а не все тупо запозичується.

А чому не видлодій? Або бачеглаз? Чи скажімо проміжвид? Або глядосітка? Текстопол?

Зрозуміло одне — років за п’ять інші перекладачі, з таким самим комплексом меншовартості, будуть посилатись на цей переклад і казати щось типу — «ну це ж усталений варіант перекладу, вже багато років як прийнятий в індустрії, а значить так правильно».

Діаманти ж не лежать на дорозі, їх знаходять діамантошукачкою риючись в тоннах проміжвидів за допомоги глядосітки )

бачеглаз

Га?

Рос. глаз = das Glas
Але рос. окуляр, очки

Шиза

А чому «Загальна», а не «Загальний»? Чи тут мова не про звук?

Нормальне слово.

Приживеться чи ні — питання часу. Але ми кажемо і «фотографія» і «світлина» і нікому то вухо не ріже.

А ще згадується шлях словацької мови. Нагадаю — в якйись момент нею майже ніхто не говорив (всі говорили німецькою), тому для багатьох «нових» понять доводилось вигадувати слова. Ну і зараз всі ті слова вживають, все нормально.

«Дієвидло» занадто нагадує «падло», тому це звучить тупо

У тебя удивительные ассоциации

У цієї медалі є як мінімум дві сторони, імхо. Словотворення як таке, «сферичне в вакуумі», — це круто, необхідно для розвитку мови і таке інше (більшість людей навіть не здогадуються, скільки звичних слів із щоденної лексіки насправді є авторським словотворенням). Але ж локалізація — це не вільна художня творчість, чи не так? Чи виконали локалізатори завдання зробити текст зрозумілим для носіїв мови? Якщо більшість без підказки «творців» не розуміє що це слово означає, то я б сказав що це поганий приклад словотворення...

Поки не відкрив статтю, думав що це чергова ініціатива федорова і ко.. (без жартів)

По темі, я звісно все розумію, але таку дурню я вже не розумію.

Мне нравится, только я бы без подсказки не понял что это такое. Теперь нужны вакансии розробника програмних дієвидл

Як там пращури казали: «У суперечці народжується істина»? Дієвидло мало з’явитися хоча б для того, щоб тут з’явилася ця тема і українці почали досліджувати власну мову, а не «нащо тобі будинок будувати?! Нам і у печері норм живеться. Йди краще мамонта на вечерю забий, доки вони геть не вимерли всі!».

Бентежно непозбувна ситуація.

Ойой

На раз два, без шпаргалок, як називались Горішні Плавні?

Я пам’ятаю. В нас колись в Кременчуку офіс був.

сучасні правила української дозволяють використовувати англіцизми, якшо тому, хто викороистовує, відомо значення слова. мене, якшо чесно, нудить чути від ігро блогерів «рушій анріал». вже лиш ти «unreal-red-etc engine», і все буде норм. ні, треба зробити гавно-промптоблог. фе.

нам якось запропонували використовувати «двигло»))

гра зроблена/розроблена/працює на «name» engine. всьо.

Двúгло чи двиглó? :)

Чорт і чому оце б@#€ь, на кириличній клаві і раптом нема діакритики в 2023ьому році

от не певна, але я завжди читала як двиглó (можна було б писати заголовки штибу «Моцне двигло: Epic Games анонсувала UE42»)

ДвиглО таки звучить, буде круте слово )

Дореформували українську до кальок з російського сленгу...

А чого калька? це ж праслов’янське слово наскільки мені відомо, якщо про двигати

Я не раз його чув теж від бабці

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Потрібно було спочатку організувати опитування,що може означати це слово,а потім давши відповідь запускати повітрядмухач👦👦👦

Йойнайбуде )

Словотвір є словотвір

У грі звучить весело, чому б і ні

Чекатиму книг про мікросервісну архітектуру тепер просто з нетерпінням )

Дієвидло) як на мене — «інтерфейс» цілком норм. І цілком норм щоб в мові були запозичені слова, і не обов’язково всім запозиченим словам придумувати по «дієвидлу», бо починає крінджою попахувати.

Мені що «дієвидло» , що «в етері» звучать досить крінджово. Але пофіг. нехай буде

Що не так з «в етері»? О_о

Слово «етер» вживається в українській мові 100+ років. Суперечка ефір-етер це не те ж саме що висєр «дієвидло»

Так я трохи не розумію — нам треба відновити в українській мові всі слова що були раніше, бо нові слова чи нові форми слів то єрєсь Сороса? Тоді всі сучасні новоділи потрібно викинути з мови. Або нові слова чи нові форми слів це нормально і «мова жива і змінюється», тоді чому ми примусово міняємо сучасну форму слова на те що було сто років тому, апелюючи до того що якесь слово використовувалось в давніх текстах? Сьогодні кажуть слово ефір, значить треба так і записати в правописі.

Як на мене треба або хрестик зняти, або труси надіти. Або мова жива і змінюється, тому не можна йти назад в часі, а потрібно прийняти всі сучасні популярні форми слів як корректні і основні, разом із запозиченнями і сленгом. Або мова то архаїчна закам’яніла конструкція і треба взяти снепшот мови за 19 рік (чомусь саме за 19, бо певно філологи не чули що історія людства трохи довша за сто років, для них вона існує лише у діапазоні до найстарших живих свідків яких вони самі застали, тобто сьогодні десь до середини 19ст.) і більше ніколи не змінювати всі слова що були тоді наявні. А отже ніяких там летовищ чи дієвидл, ніяких запозичень, тільки абсолютно чистота мови.

Та не треба нічого відновлювати, вживайте «ефір» якщо хочете, мені самому це слово ближче. Але я розумію етимологію слова «етер» і неправильно це ставити в один ряд с фантазіями сучасних Шекспірів аля «дієвидло»

Те ж саме, що й «в маратоні».

О, це обговорення вже тут! Панове-журналісти, додайте, будь ласка, що локалізацію робили Шлякбитраф :)

Додала скриншот з коментарями спілки

Я взагалі за українізацію певних термінів, і розумію, що зараз, в часи глобалізації, важко сприймати подібні терміни, коли є загальновживані варіанти. На мою думку вони мають бути, але підхід до них має більш ретельним, щоб не було ситуації коли носії мови не розуміють що це... те що зараз відбувається, дуже схоже на «Глокалізацію», термін який я підслухав у Владлєна Мараєва. Чим більший вплив глобалізації, ти більше виникає локальних сил супротиву. Українська мова просто намагається найти себе, на світовій глобалізованій арені.
Я сам не сильно фанат продібних занадто «українізованих» перекладів. Як і з рештою — усе має бути в міру. Наприклад я грав попередній проект від Frogwares — The Sinking City, там «BAR», переклали як «ШИНОК». Усі розуміють що таке бар, який шинок в американській глушині?

Слова геймплей, інтерфейс і так далі вже достатньо старі і звичні для вимови, не бачу сенсу їх заміняти. Нові слова, використання яких ще не поширене, є більше сенсу адаптувати

можна ж не заміняти, а вживати паралельно кілька слів, якщо подобається

Спочатку на колінах лазять всі в соплях благають додати хоча б домашню сторінку для гри українською всяких сонькі/бесезди і тд.

а коли додали мову АЖ В ГРУ:

ОЙ А ЩО ЦЕ ЗА СЛОВО ХАХАХА ОТО ТУПІ ХАХАХАХ

Потім не дивуйтесь, що не роблять переклади.

Це не змінює суті того, що багато «критиків» українську мову знають лише поверхнево, а тому коли бачать незнайоме слово, починається оце «Ахаха, що це за слова ви повигадували, я такого не знаю, тому переклад поганий».
І це навіть не про словотвори (у випадку «дієвидла» суперечка справедлива), а про якісь старі слова, які були в українській мові давно, але їх витіснили кальки з російської. Тому коли людина їх бачить, у неї включається синдром каченяти «я так не звик, тому так не правильно».

а про якісь старі слова, які були в українській мові давно, але їх витіснили кальки з російської

можна приклад? Мені дійсно цікаво.

у неї включається синдром каченяти «я так не звик, тому так не правильно».

ви так кажете, ніби це щось погане.

я не розумію критеріїв, за яким визначається, що запозичене слово, у якого відсутній відповідник, має обов’язково його набути. для мене інтерфейс це таке ж стале і зручне для вимови слово, як комп’ютер і телефон, що не потребують адаптації.

я допускаю, що є випадки, коли це доречно, коли неадаптоване слово виходить складне для вимови, але це не схоже не той випадок. це схоже на слово заради слова, і на мою думку, так лише гірше

О боже, не думав що зустріну людей, які все ще називають вирахувальник та далекозвучник комп’ютером і телефоном. 2023 рік на дворі, отямтесь! Ще й замість православного українського «пристосування» оце забугорське «адаптація». Тьху!

Українська мова жива й розвивається, чи хтось забороняє вигадувати нові слова? Є ж поняття словотвір.

З нових слів, які подобаються то «виднограй», замість старого «кліп».

угу, виднограй класне (але я й слова кліп не чула вже років 10)

100%

взагалі дієвидло кльово підходить. коли взнав переклад :)

«Виднограй» — це звучить не просто як кліп, а кліп з Порнхабу!

Норм слово. Не знаю до чого прикопалися.

Людям начхати на мову. Робили не для людей переклад

Та чого, загалом переклад в грі вдалий, дотепний і зрозумілий, як на мене

Цей комент із всесвіту «не грав, але осуджую», я так розумію. Переклад в грі дуже класний і професійний. Локалізатор використав нове слово, з живої Української мови. Але ж ви експерт.

Щось не бачу Української локалізації в більшості ігор які ви робите.

Якщо пройтись по коментам — більщість хто відписав по значенню слова, вони не зрозуміли його, та потрібна була підказка.
Локалізація у випадку з перекладом цього слова — провалилась.
Ваші маніпуляції «використав нове слово», «жива мова», «ви не експерт» не змінять сам факт, що з завданням локалізації в конкретно цьому випадку не впорались.

нове слово, з живої Української мови.

Жива мова означає що слово активно використовується та відоме широкому загалу. Але ж це точно не про «дієвидло» — я коли побачив вперше скріншот, то подумав що то якийсь баг локалізації і цей термін якось «проліз» з чеської, хіба що написаний чомусь кириліцею.

мене більше напрягає *Загальна*, ніж *Дієвидло* =)

А далі «Голоси гучність» і «Музика гучність»?

Підписатись на коментарі