Залиште відгук про сюжет майбутньої гри, будь ласка

Читаючи цей текст уявіть, що ви професійний критик. Ви вмієте докопуватися до будь-якого сюжету, максимально чесно помічаючи моменти, які вам не сподобалися або здалися недоречними, і робити його тим самим кращим.

Не бійтеся нас образити, написавши правдивий відгук, оскільки тільки погані відгуки зможуть нам допомогти. Абстрагуйтеся від способу донесення (написання) сюжету і спробуйте сконцентруватися виключно на подіях історії, а не на тому, як вона написана.

Тепер же зробіть нам послугу і спробуйте докопатися до цього сюжету!

Залишити відгук

Передісторія


За 18 років до основної історії, чотирирічну головну героїню здали в
дитячий будинок. Там вона чудово навчилася перекладати відповідальність за свої
помилки на оточуючих.

У 15 років її забрала до себе додому прекрасна сім’я, яку вона одразу полюбила, навіть занадто. І через деякий час вона стала сприймати сина сім’ї, як конкурента за батьківську любов, а також стала погано до нього ставитися.

Після переїзду до нової сім’ї головна героїня стала займатися фігурним катанням. Через два роки їй несподівано батьки заборонили займатися спортом, без жодних на те причин. Через це вона посварилася з батьками, але все одно продовжила займатися своїм хобі. За кілька тижнів на одному з тренувань головній героїні стало
дуже погано. Як виявилося, це все через її патологічні проблеми зі
здоров’ям, які рано чи пізно повинні були дати про себе знати.

Головній героїні довелося покінчити зі спортом, щоб проблеми не стали ще гіршими.
Після цього вона сильно посварилася з батьками і з’їхала від них, оскільки батьки знали про проблему, але нічого не говорили їй. Замість цього ж просто забороняли їй займатися спортом.

Через три роки головна героїня вийшла заміж, все йшло добре. Минуло півроку і дівчина отримала довгоочікувану посаду юриста у великій фінансовій компанії. Після чого стала довше затримуватися на роботі. Стосунки з чоловіком зіпсувалися і за 6 місяців вони розлучилися через це. Це вкотре доводить дівчині, що проблеми в неї
через оточуючих.

Минуло 3 місяці і головна героїня познайомилася з хлопцем. Вони з ним часто сваряться і вона звинувачує його в усьому, але йому все одно, адже його цікавлять лише її гроші. Дівчина не хоче в це вірити, оскільки їй з ним комфортно, так як він постійно бере на себе провину.

Основна історія


Головна героїня Еліан потрапила в аварію, внаслідок якої частково втратила пам’ять. Точніше, пам’ять про місто (вона нічого про нього не пам’ятає).


Після аварії вона потрапила в лікарню, де її зустріла подруга. Трохи поговоривши, Еліан каже, що аварія була підлаштована, як їй здається. Подруга підтримала цю ідею.


Після того як головній героїні полегшало, вони, наважившись розібратися в цій
справі, вирушили з подругою по справах. Еліан дізналася від подруги, що про її
аварію написали в газеті. Вона пішла в кіоск, де продавалися ці газети, щоб дізнатися подробиці. У той час, як подруга пішла до хлопця головної героїні. Еліан побоювалася йти до нього сама, оскільки на ньому лежали підозри.


Уже там головна героїня поговорила з продавцем-редактором газети і дізналася,
що на місці аварії було чути постріли і там була жінка-свідок. Так само він запропонував їй більше інформації за невелике інтерв’ю для газети і послугу. Послуга полягала в тому, щоб допомогти йому вибрати подарунки для його дівчини, аби допомогти йому підкотити і помиритися з нею.

Еліан з легкою недовірою погодилася на інтерв’ю і на особисту допомогу, щоб
дізнатися більше інформації. Гуляючи разом і паралельно даючи інтерв’ю, вона допомагала вибирати подарунки для його дівчини. Він же купував те, що
подобалося головній героїні. Пізніше виявиться, що все це було даремно: він її
обдурив, ніякої додаткової інформації не було, а ці подарунки були їй і він до неї підкочував.

Еліан це дуже розлютило, і вона пішла від нього. Через деякий час їй зателефонувала подруга і повідомила, що за якийсь час до аварії її хлопець загримів у в’язницю, і він досі там перебуває. Це повністю знімає з нього підозри.


Наступна, до кого пішла Еліан — немолода жінка, яка була на місці аварії, як сказав їй продавець газет. Прийшовши до неї додому, вона побачила, що двері відчинені. Еліан вирішила увійти і побачила, що жінці погано. Вона надала їй першу
медичну допомогу, після чого та попросила головну героїню прогулятися парком, аби подихати свіжим повітрям. Так вони і зробили, а вже поговоривши про аварію і несподівано віддавши Еліан фотографію стрілка, зроблену на місці її аварії, жінка запропонувала зіграти в доміно.

Посеред другої партії жінці різко стало дуже погано і вона сперлася на стіл, намагаючись утримати себе. Головна героїня дзвонить у швидку і ті кажуть, щоб вона вела жінку додому. Уже вдома швидка допомога надає лікування жінці. Почекавши, поки лікарі не скажуть, що все буде добре, і вони їй допоможуть, Еліан пішла додому.

Еліан йшла додому й побачила котика на дереві та маленького хлопчика-листоношу поруч із ним. Знявши котика з дерева на прохання хлопчика, вона вирішила прогулятися з ним, адже їй було по-дорозі. До того ж, вона дуже любила котів.

Трохи поговоривши з хлопцем, вона дізнається, що той несе лист за її адресою. Вони йдуть разом до неї додому і дорогою спілкуються. За 10 хвилин прогулянки несподівано налетіли собаки і налякали кота. Той втік. Тож головна героїня і хлопчик йдуть його шукати, за хвилин 5 знаходять кота і продовжують свій шлях. Біля будинку Еліан хлопчик віддає їй листа. Вони прощаються.


Наступного ранку Еліан приходить повідомлення на телефон про те, що її машину відремонтовано після аварії. В автомайстерні вона зустрічає її керівника і просить документи про стан машини «до і після аварії». Отримавши відповідь, що документи в бухгалтерії, вони попрямували туди.


У бухгалтерії вони дізнаються, що документи забрала людина, яка представилася чоловіком головної героїні, коли керуючого не було на зміні. Ба більше, керівник сказав, що він знає цю людину, (він повідомив про це, подивившись камери відеоспостереження в автомайстерні). Цей чоловік купував у нього рушницю і в нього є його контакти.

Почувши про рушницю, Еліан показує фотографію стрільця керуючому і той підтверджує, що людина на фотці — це загадковий чоловік. А також вказує на те, що стрілець шульга, оскільки на фото видно, що він тримає гвинтівку лівою рукою.

Вони прямують додому до управителя за контактами цієї людини. Прийшовши туди і знайшовши контакти, вони також знаходять лист, у якому йдеться про те, що керуючого звільнено. Він хапається за пістолет і намагається здійснити спробу самогубства. Та головна героїня йому в цьому завадила. Вона вивела його на вулицю і, трохи прогулявшись, заспокоїла чоловіка, взяла контакти і розпрощалася з ним.


Трохи дізнавшись про ту людину з візитівки, вона приходить у бар, де він зазвичай проводить час. Там Еліан побачила людину, яка грає в дартс лівою рукою. Тої ж миті вона згадала, що на фотці з рушницею шульга.


Вона вирішила стежити за ним. Вона переслідувала його від бару деякий час, та потім він різко звернув за дім та підловив героїню. Чоловік розповідає їй, що він детектив і в день її аварії був неподалік у лісі на полюванні. Коли ж він почув звуки аварії, вийшов на схил і скористався снайперським прицілом своєї гвинтівки, аби роздивитися, що сталося.

Наступного дня, дізнавшись із газети про те, що нібито та ДТП була підставною, він вирішив взятися за справу, щоб дізнатися, чи правда це і відновити свою репутацію.

І завершальна частина розслідування — це документи, які лежать у нього вдома. Йдучи туди, він все пояснює і розповідає Еліан. Прийшовши до чоловіка додому, вони бачать, що квартира зламана, а документів немає. За хвилин 5 головній героїні телефонує подруга з новиною про те, що вона залізла до детектива у квартиру і забрала документи.

Еліан розповідає все своїй подрузі й вони втрьох зустрічаються. Проводять аналіз і
детектив каже головній героїні, що в аварії винна вона сама.


Еліан прокидається в лікарні, в колі своїх родичів, і під час усвідомлення того, що це все був сон всередині коми, вона проводить паралелі між персонажами її сну та її родичами.

Розуміє, наскільки вона була неправа і дізнається жахливу новину про те, що її подруга загинула в аварії, внаслідок якої вона й опинилася тут...

✍️ Залишити відгук

© Goug Team Studios 2023 г.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Рекомендую почитати «Врятуйте Кицьку» від Снайдера. Моя особиста думка — цьому сюжету не хватає логлайну, тобто відповіді, про що він? Я не бачу по сценарію, яку саме ідею автор хоче донести, і бачу багато дрібниць, які заважають зрозуміти ціль.

Тобто, якби був логлайн «Дететкив: дівчина потрапила у аварію і шукає зловмисника», і акцент у сюжеті саме на це, покращило б його.

Але це не є великою проблемою — так як у іграх зараз сюжет так само важливий, як у порно відео, і поточний сюжет більш ніж достатній щоб зробити приємну гру.
Найголовніше це подача, та плеєр експіріенс, який отримує гравець.
Тому моя порада — зосередьтеся на смачних скріншотах для стіма, та не переймайтеся стосовно сюжету.
Наприклад, Backbone має дуже гарні продажі, незважаючи на те що сюжет там дивна хімера, яка завершується нічим, гра дає непоганий експіріенс, і цього було достатньо більшості гравців, що можна подивитись за отзивами.

Хороший персонаж сам рухає історію вперед. Задача письменника лише помістити персонажа в сюжетну ситуацію.

Історія — це не шлях персонажа із точки А в точку Б. Історія — це способи персонажа пробратися через перепони на шляху із точки А в точку Б.

За хорошим персонажем цікаво спостерігати. Нам цікаво, як саме він вибереться з тої чи іншої ситуації. Багато хто каже, що в персонажа потрібно закохати. Це так, однак важливіше зробити персонажа зрозумілим для читача. Його не обов’язково любити.

З чого складається персонаж, щоб за ним було цікаво спостерігати та як зробити його зрозумілим?

Персонаж — це багатошарова конструкція з мотивації, талантів і чеснот.

Мотивація це відповідь на запитання: «Навіщо все це?». Перемогти зло, врятувати принцесу, заробити грошей на лікування.

Проте дуже важливо не плутати мотивацію та потребу персонажа. Мотивація — це глобальна ціль(потреба), досягнувши якої, персонаж здійснить своє призначення, дійде до мети.

Потреба — це короткострокова мотивація; ціль, інструмент, за допомогою якого, досягаться мета.

Щоб перемогти зло, потрібен артефакт. Щоб отримати артефакт, потрібен ключ. Щоб отримати ключ, потрібно обікрасти Ключника. Щоб обікрасти Ключника, потрібно знати де він. Щоб дізнатися де він, потрібно підслухати розмову. Щоб підслухати розмову, потрібні вуха. Зрозуміли логіку?

Таланти — це інструменти, якими персонаж задовольняє потреби. Це, буквально, список того, що вміє персонаж.

Чи має персонаж вуха, щоб підслухати розмову? Якщо ні, то потрібен той, хто має. Чи вміє персонаж красти? Якщо ні, то потрібно знайти того, хто вміє. Чи може персонаж користуватися артефактом, щоб перемогти зло?

Однак потрібно пам’ятати, що ми слідкуємо саме за персонажем. Ми розуміємо його потреби і нам цікаво яким способом саме персонаж задовольнить свої потреби. Потрібно зберігати баланс між тим, що вміє і не вміє персонаж.

За допомогою своїх талантів персонаж рухається сторінкою за сторінкою вперед.

Чесноти, риси характеру — це найскладніша складова персонажа. Це його світогляд та певні рамки, в яких персонаж діє. Ці рамки тягнуться з його минулого, аж до того самого моменту, коли читач зустрічає персонажа. Далі персонаж лише розкривається.

Найгірше, що ми можемо зробити, — це не знати свого персонажа, або наповнити його непотрібними рисами. Тобто тими, які не стосуються конкретної історії.

Відсутність характеру робить персонажа пласким. Нам це не потрібно, вірно? А якщо ми розповідаємо про персонажа забагато, то увага читача розсіюється і він перестає розуміти, навіщо ми раптом розповідаємо про те, що матір персонажа загинула під час нападу розбійників.

Саме тому я завжди наголошую на сюжетному плані. Сюжетний план — це тезисний перелік сюжетних ситуацій. В такому випадку ми заздалегідь знаємо, що важливо для персонажа.

Анкетування дійсно хороший спосіб наповнити персонажа заздалегідь. Проте в такому випадку отримуємо один гнилий мінус — втрачаємо гнучкість. Найкраще, в такому випадку, охарактеризувати персонажа коротко, наприклад, хоробрий, чесний, мріяв бути інквізитором, але батьки хотіли, щоб успадкував сімейний бізнес по розведенню єдинорогів.

І в ролі інквізитора переможе зло за допогою артефакта, який відкриє ключем, вкраденим у Ключника.

Але пам’ятаємо, що мрія бути інквізитором — це потреба, а не мотивація. Мотивація — перемогти зло.

Звідки персонаж бере мотивацію?

Нізвідки. Персонаж ніяк не може знайти свою мотивацію. В цьому парадокс. Автор виступає в ролі долі та дає персонажу призначення(перемогти зло). Ставить перед фактом за допомогою інтродюсера (іншого персонажа, пророцтва тощо).

На початку історії персонаж потрапляє в ситуацію, в якій отримує мотивацію та беззаперечно її приймає. Це правило. Є виключення, але потрібно опанувати базову драматургію, щоб в майбутньому віртуозно імпровізувати з сюжетами.

Де персонаж отримує таланти?

Неважливо, що вмів персонаж до того, як вперше з’явитися перед читачем. Важливо, щоб читач розумів, що персонаж вміє зараз. Поясню на прикладі. Сцена із Гаррі Поттера та філософського каменя. Рон Візлі вчить заклинання «Вінґардум левіоса», а через декілька епізодів застосовує це заклинання, вирубивши троля.

Розумієте, що трапилося? Ми буквально бачили, як персонаж опановує талант, щоб вирішити сюжетну ситуацію.

Це лише один зі способів, проте логіка у всіх загальна. Якщо по сюжету наш інквізитор має залізти у вікно Ключника, то ми маємо продемонструвати цей талант раніше, ніж він знадобиться за сюжетом. Або знайти того, хто залізе, якщо персонаж не може мати такого таланту з якихось причин.

Як гартується харктер персонажа?

На відміну від талантів характер з’являється у минулому, а в теперішньому лише проявляється в сюжетних ситуаціях. Якщо наш інквізитор хоробрий, то потрібно розповісти як і чому він став хоробрий.

Хоробрість — це не відсутність страху, а вміння діяти попри страх.

В деяких випадках персонаж може стати хоробрим заради досягнення сюжетної цілі в моменті(гнучкість). Це означатиме, що він був боягузом. Наприклад, наш інквізитор боявся сказати батькам, що хотів стати інквізитором(я заздалегідь знав, що буду писати про це). І саме тому, що поборов страх, став інквізитором. Відчуваєте, як персонаж стає об’ємнішим, лише тому, що один біографічний факт підкреслює рису характеру і навпаки? Складається враження, що це дійсно його призначення, а його діями керує доля, а не автор, якому вигідно, щоб персонаж опинився у потрібному місці у потрібний час.

Для того, щоб задовольнити потребу бути інквізитором, персонаж мав признатися батькам, а ставши інквізитором, має перемогти зло. Саме це він і розповість Ключнику, коли той спіймає за викраденням ключа.

Відчули? Сподіваюсь ви відчули, як раптово з’явився діалог інквізитора та Ключника. І не зрозуміло навіщо. Пояснюю. Щоб це спрацювало, ми маємо заздалегідь охарактеризувати Ключника як небезпечного, а викрадення ключа потребує хоробрості.

Я це знав, а ви ні. І я не розповів цього, а мав. Який урок? Правильно. Потрібно заздалегідь (тобто в минулому) створити характер персонажа.

На моєму Buy me a coffee, є декілька постів на тему профайлинг персонажа, який допоможе переформатувати історію в потрібну форму з потрібним змістом.

Історія має право на існування, проте не в такому вигляді. В ній все не клеїться. Дитячий будинок, стосунки з братом та сім’єю взагалі ніяк не стосуються аварії, яка є рушієм сюжету. А в кінці кліше про сон, яке просто обманює читача. А в майбутньому гравця, у якого є запит на несподіванки, а не на обман. Для того, щоб написати хороший детектив, потрібно вміти жонглювати фактами, працювати з подвійними сенсами на вербальному та невербальному рівнях. Найкращий детектив, коли читачу дають всі відомі дані рівняння в якому потрібно знайти ікс. А в грі ще складніше це все конвертувати в геймплейні елементи.

треба підтягнути знання драматургії, тому що ніяка критика не виправить помилок.
Бажаю удачі;) Історія варта того, щоб її розвити, але пораду я виклав вище. Лише це допоможе)

Самому робити ліньки але можу порадити спробувати чатджипіті, може щось цікаве порадить)
Але вважаю що бажано перевести англійською та згодувати йому основні тези без деталей.

Привіт
Без образ, Ви хотіли думку.)
Все по черзі.
Суть в початку перекладання відповідальності на інших — не ясно. Як, чому, причини і тд. Як на мене не розкрито.
До чого ставлення до брата — не ясно.
До чого фігурне катання — не ясно. Та вся історія про нову сім’ю — сухо. Я не знаю, як Ви будете це подавати у грі, тому кажу щодо того, що прочитала.
До чого там юриспруденція — не ясно. Тут було фігурне катання, тепер юрист, ще й якийсь крутий. Назагал історія нагадує жіночий роман з не ок сюжетом.
Як те, що вона розлучилась з чоловіком через її роботу, пов’язане з проблемами в оточуючих — не ясно. Можливо, просто не розкрито. Я можу собі уявити ті чи інші причини, але в тексті про них ні слова.
Що за подруга? До того про неї ні слова.
Як продавець в кіоску може допомогти — не ясно. Я б скоріш йшла у видавництво або у поліцію. Чи це маленьке містечко? Треба деталізації.
Далі з’являється продавець-редактор газети. А? Як то так? Знову ж таки — що за місто таке?
Послуга про подарунок дівчині — взагалі якась дивина.
Чого хлопець у в’язниці?
Якщо за якийсь час до аварії, а вони на той момент були разом, тоді щось мало трапитись. Подруга, якщо вона близька, мала б таке знати. Дивина.
Якщо жінці було погано, то яка прогулянка?
Що за стрілок, як та жінка зробила те фото, до чого доміно — треба деталей.
Те, що жінці потім погано, вертає до пункту згори — як вона взагалі могла кудись хотіти йти гуляти і як Еліан на це погодилась?
Звідки в автомайстерні знали про стан її машини до аварії? Коли та машина взагалі туди потрапила? Звідки в автомайстерні рушниці?
До чого самогубство? Чого вона, якщо думає, що її хочуть вбити, взагалі йде до якогось мужика додому? Людину після спроби самогубства навряд чи можна заспокоїти прогулянкою.
Як вона дізнавалась про ту людину, яка є ймовірним вбивцею?
Снайперський приціл на гвинтівці для полювання — якось ну супер дивно. Як він з якогось схилу побачив щось і зрозумів, де то відбулось — дивно. Ще раз — опис міста. Хоча б масштаби.
Яку репутацію має відновлювати детектив?

Назагал — для мене взагалі не зрозуміла мораль і суть історії. Персонажі не продумані, сама ідея не ясна. Я б почала з виділення основної думки, моралі, ідеї — байдуже. Зосередьтесь на тому, що хочете від історії. Далі, коли продумаєте оте все, розробіть характеристику головної героїні. Потім інших героїв, теж деталізовано. Паралельно сюжет. Зупиняйтесь і читайте те, що придумали. Думайте про реальність ситуацій. Навіть, якщо Ваша гра буде не реалізмом, там фігурують люди і вони поводяться і думають як люди. Спробуйте приміряти ті чи інші ситуації на себе, своє життя. Не можете — почитайте якусь якісну літературу або подивіться ігри у схожій стилістиці і зверніть увагу на сюжет, шукайте схожі ситуації і те, як їх описують чи показують інші люди.
Бажаю успіху

Продавець газет не може бути редактором. Цього персонажа краще замінити на репортера, який би висвітлював аварію — тоді логічніше буде його пропозиція інтервю. До того ж факт його присутності на місці подій створить додаткову інтригу.
Не логічно, що керівник весь день був на роботі і не знав про своє звільнення. Та й хто його міг звільнити — він же бос? Пропоную замінити звільнення на банкротство компанії абощо.
Якщо детектив приватний — потрібно додати в сюжет його наймача. А якщо це поліцейський-детектив, якому доручено розслідування — то дізнався б він про це не з газет. Інакше цей персонаж не має мотивації.

Це щодо драматургії в цілому. А взагалі, сценарій більш нагадує черговий серіал СТБ ніж гру

Підписатись на коментарі