Розберись з аномаліями і врятуй брата. Рецензія на Control після 45 годин у ній

🎮 Пишете або знімаєте огляди на ігри? Надсилайте їх нам на форум!(публікуємо лише унікальні текстові огляди, а відео-огляди — з текстовим супроводом)

Всім привіт, мене звати Роман Повзик. Уже майже півтора року я співпрацюю з компанією-розробником ігор для дошкільнят Bini Games (у минулому — Bini Bambini).

Оскільки працюю у сфері gamedev, то вирішив хоча б по 2-3 години на тиждень грати у відеоігри. І розповідати про цей досвід і враження тут. З рецензією на «Гру шифрів» про протистояння Польщі та більшовиків у 20-х роках ХХ століття можна ознайомитися тут.

Сьогодні ж хотів розповісти про гру, у яку вклав 45 годин зусиль — найбільше за мою нетривалу кар’єру геймера. Мова про Control від фінських ігроробів з Remedy Entertainment.

Як я почав грати у Control

Після проходження «Гри шифрів» у вересні минулого року, захотілося знайти ще щось, але триваліше. Ці чотири польські квести зайняли тоді менш ніж п’ять годин.

Серед пропозицій Steam і виник гарний художній постер Control, що чимось нагадував серіал «Дивні дива». Переглянувши ж трейлер з таємничими коридорами типу «Секретних матеріалів» та архітектурними фантазіями рівня «Inception» й «Доктора Стренджа», я зрозумів, що це воно. Ще й знижка у 80% натякала, що це «знак долі».

Про що сюжет

Гра вийшла у 2019 році та отримала купу нагород. В основі сюжету спроби Джесі Фейден знайти брата Ділана, якого вкрали ще у дитинстві. Ці пошуки приводять її у стару урядову будівлю — Федеральне Бюро Контролю (ФБК).

Уже за кілька хвилин стає зрозуміло, що попередній директор мертвий і Джесі — новий очільник організації. Їй тепер і потрібно розібратися, що тут коїться і куди зник брат.

У чому суть гри

Control — це величезна купа місій або квестів, які варто пройти, щоб просунутися далі історією. Завдяки кат-сценам гра здається серіалом, який з нетерпінням хотілося глянути ввечері.

Я навіть не здивуюся, якщо після успіху екранізації The Last of Us на HBO однією з наступних ігор, яку візьмуться втілювати у телешоу, буде саме Control.

Гра наскільки візуально приваблива, що після деяких рівнів в акаунті Steam залишалося кілька десятків скріншотів, якими хотів поділитися. Чого вартий лише Astral Maze — готель, який перебудовується, доки Джесі пересувається ним. До речі, GameSpot зробило навіть відео з геймдизайнером Control Мікаелем Касуріненом, де він розповідає, яким чином вони придумали цей видовищний рівень.

Що сподобалося

По-перше, це інтуїтивна зрозумілість геймплею. Але все ж була і допомога від розробників: кожна смерть героїні супроводжувалася порадами, які допомагають краще грати. Ці підказки з’являються, коли щойно програв і негайно хочеш взяти реванш. Але для цього потрібно потерпіти 15 секунд і заспокоїтися.

По-друге, особливі здібності героїні, які роблять гру несхожою на інші. Мова про телекінез та левітацію. Після такого гра остаточно перестає бути прохідною «стрілялкою».

Після закінчення гри, переглядаючи проходження інших людей, зрозумів, що далеко не всі надзвичайні здібності Джессі відкрив. Але це додатковий привід через якийсь час спробувати пройти гру знову. Враховуючи кількість персоналізацій, геймплей може разюче відрізнятися.

По-третє, різноманіття ворогів. Щоразу, коли здається, вже зрозумів від кого з них що можна очікувати, з’являється нова нечисть. Не дуже знаю їхні правильні назви, тому пишу власні: восьминогоподібні створіння, що вибухають, коли наближаються до тебе, літаючий демон, кидач каміння, гранатошпурхач, зомбі-лісовики, золоті люди. Думаю, уже з цього видно, що фантазія авторів працювала на повну, населяючи будівлю Федерального Бюро Контролю та ускладнюючи місії Джессі Фейден.

Четверте: музика. Звукове середовище грає велику роль у цій історії і навіть допомагає гравцю. Наприклад, коли всі вороги знищені на території, то тривожність музики зникає, що є сигналом розслабитися. А композиція Take Control від гурту Old Gods of Asgard на рівні Astral Maze хоч і збиває трохи з пантелику (не чути тривожності та наявності ворогів), але все ж вносить свій драйв.

До речі, музику цього гурту Remedy використала і для своєї гри «Alan Wake» і мала на меті пов’язати ці роботи в одному Всесвіті. Але все ж краще послухати розповідь Мікаеля Касурінена про це вище.

П’яте: величезний простір гри. По суті, це одна будівля, але дуже різноманітна, яку цікаво годинами досліджувати. Видно було, що цю гру створювали з любов’ю до архітектури та пазлів.

Скільки часу потрібно на проходження Control

Повний запис геймплею, з яким я звірявся, щоб зрозуміти, скільки відсотків гри пройшов, має майже десять з половиною годин. Натомість у мене з певними відгалуженнями місіями та уважним вивченням будівлі, це зайняло 45 годин протягом п’яти місяців.

У грі траплялися важкі рівні. Погравши годину і не просунувшись далі, я залишав гру до наступного разу. Повернувшись за день чи кілька днів, вдавалося його пройти. Можливо, складність рівня залежить від того, як довго з ним змагається гравець, — таки чином підлаштовуючись під його можливості. Але це тільки гіпотеза, яку мені ніяк перевірити.

Крім того, Control має режим помічника, у якому є безсмертя. Увімкнувши його, Джессі неможливо вбити. Хоч як це інколи й не видавалося спокусливо, але все ж старався не використовувати його. Єдиний виняток — остання битва, над якою просидів понад дві години та вирішив, що хочу негайно знати, чим все закінчиться.

Український слід

Після закінчення гри під час титрів було приємною несподіванкою побачити українську геймдев-компанію Room 8 Studio — одну з учасниць весняного рейтингу топ-25 від GameDev DOU, яка розробляла дизайн 3D-середовища. Дуже радію, коли бачу наших ігроробів у подібних ААА-проєктах. І вдячний їм за цей ігровий досвід.

Вже майже перед закінченням цієї рецензії дізнався про ще одного українця, який працює в Remedy і брав участь у розробці Control, судячи з інформації в LinkedIn, — геймдизайнера Сергія Мохова.

Control закінчився, що далі?

Після релізу у 2019-ому, ігророби з Remedy Entertainment зробили ще два DLC — Foundation та AWE, які почалися у мене відразу після закінчення основної гри, оскільки придбав саме Control Ultimate Edition. Джессі тут уже цілком обживається в ролі директора ФБК, але готова до нових місій. А трейлер до першої DLC продав мені цю гру за менше, ніж дві хвилини.

Якщо ж зайти на LinkedIn-сторінку Касурінена, то там можна помітити, що з 2020 року він задіяний у проєкті Control 2. Тож чекатимемо на нові пригоди Джесі Фейден. Якщо перша частина зайняла понад чотири роки розробки, то у цьому випадку треба чекати ще щонайменше півтора року.

Прогнозувати подібні релізи — невдячна справа. Але впевнений, що чекатиму це продовження і спробую пройти його до кінця. А, можливо, і знову розповісти тут.

Якщо ж надто сильно зафанатіли від персонажів, то на Youtube-каналі Control Remedy є кілька відео з ключовими акторами гри. Наприклад, фінський актор Мартті Суосало в ролі загадкового прибиральника Ахті співає пісню, яка звучатиме під час місій Джессі.

Моя оцінка — 9 з 10. Оскільки ще у мало ААА-ігор грав, то не ризикну поставити 10. Але гра дуже сподобалася, хоч і вимагала надзвичайно багато часу. Як людина, яка працює у gamedev-галузі, не уявляю, скільки зусиль і ресурсів потрібно, щоб створити такий шедевр. Тепер Фінляндія для мене — ще й країна з потужними творцями ігор.

9/10