×

Чи можете ви пригадати успішні випадки бойкотування ігор?

Світом впевнено крокує Hogwarts Legacy (за цим посиланням можна почитати мій неідеальний, але відвертий огляд гри) і очікувано навколо неї піднялося трохи шуму. Пов’язаний він з письменницею Джоан Роулінґ, що створила поттеріану. Якщо хтось не в курсі — через певні заяви, авторку звинувачують у трансфобії, використанні мови ворожнечі та стереотипному зображенні певних етносів та народів.

Через це у Twitter почалася компанія скасування Hogwarts Legacy. Ентузіасти навіть створили спеціальний сайт для перевірки стрімерів: бойкотують вони гру чи піддалися спокусі. Наразі він деактивований, але, як то кажуть, скріни не горять.

Втім, охота на відьом провалилася. У першу ж добу релізу deluxe-видання гри на Twitch її дивилися 1,3 млн людей. Це новий рекорд для сінглплеєрних ігор — минулий належав Cyberpunk 2077 (1,14 млн глядачів). Ба більше, піковий онлайн Hogwarts Legacy у Steam перевищив 236 тисяч гравців. І знову ж таки, це тільки ті, хто придбав deluxe.

На фоні цих новин в мене з’явилося питання: а чи існують взагалі успішні приклади бойкоту ігор? Наприклад, ми багато розповідаємо про те, чому не можна купляти Atomic Heart: тут вам і російські розробники, і гроші «Газпрому», і потенційна передача даних гравців у ФСБ. Та все одно: вчора я наштовхнувся на відео західного блогера, який пояснює чому цю гру варто купляти. А ще на кілька облікових записів наче українських геймерів у Twitter, які чекають на цю гру. То ж, як ви вважаєте, чи не марні усі ці зусилля?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

трансфоб в 2020х — це вже своєрідний знак якості на людині, фільтр, шо можливо Джоан Роулінг — хороша адекватна жінка. Але це ще неточно😁

Нажаль, не всі борці за права однаково корисні. Є борці, а є — борцуни і хайпожери. От ці тупі шльондри, що нападали на Роулінг — як раз із другої категорії.

Моя сім’я, навпаки, після того хейту побігли купили Поттера ще й в електронному варіанті.

Чи існують взагалі успішні приклади заборони будь-чого?
Еротику та порнографію якщо не забороняють прямо — то вважають чимось брудним та аморальним.
Проституцію ганьбили, блокували, забороняли майже в усі часи.
Алкоголіків зневажали, над ними насміхалися. Спиртне забороняли у багатьох країнах.
Подекуди досі забороняють аборти.
З наркотиками розв’язали цілу війну: тисячі людей по всьому світу тільки і ловлять наркоторговців.
У СРСР забороняли «західну культуру», у США шукали «симпатиків комуністів».
Коли вийшов ДУМ та інші шутери — їх постійно намагалися заборонити. Ніби то якщо дитина побачить насильство — то стане агресивною.
А пам’ятаєте істерію про «цифрові аудіо наркотики»? Чи про «синього кіта» через якого бажали заборонити соціальні мережі?
З прадавніх часів у племенах напів-розумних перших людей вже вигадували ТАБУ. І завжди були ті, хто ці табу порушував — їх за це карали жорстокою смертю на острах іньшім, але інші усе одно порушували. Це усе, що вам треба знати про ефективність заборон.

У вас чорно-біле мислення. Типу якщо щось ефективно не на 100% — значить взагалі не треба це робити.
Заборони ефективні не для тих хто вже вирішив за чи проти, вони ефективні для сумнівающихся. Зрозуміло що наркоман знайде дозу, проститутка клієнта й так далі. Я наприклад люблю прибухнути, але якщо б алкоголь заборонили — я б не пішов у підпілля, не настільки воно мені й треба. А якщо б заборонили ютуб або редіт — я шукав би як обійти блокування, бо англомовний контент мені важливий.
Й успішні приклади блокування є. Хтось зараз взагалі користується вконтактє?

Це не зовсім так, й успішні приклади заборони були, й були вони коли заборона поєднувалась або з смертною карою, або з «десятьма без права листування». Наприклад, в 20-ті роки в СРСР була боротьба з троцькізмом. Вже в кінці 30-х чи мог хтось розповісти про сутність троцькізму, сказати про розбіжності між троцькізмом й генеральною лінією партії, пояснити на чому полягає теорія перманентної революції?

це досить розповсюджена помилка.

Будь ласочка, статистика по US за 2022 рік.

То ви занадто підозрілий. Це відсоток респондентів опитування. Ці цифри легко гугляться і це просто і всім відома штуку, що більшість гравців це не діти)

Дивно, що ви намагаєтеся хоч якось проштовхнути свій аргумент)

Саме це дослідження було не про buyers, а про players.
В US приблизно 285 млн гравців на всіх платформах за усіма жанрами. Про це свідчать дослідження DFC Intelligence та NewZoo. Більшість з них (46%) не грають більше 1-3 годин поспіль. Це стосується усіх вікових категорій. Але 68% грають «регулярно».

Звісно, що чим молодше респондент, тим він регулярніше грає — серед представників gen Z (1997-2012 роки народження) регулярно грають 73%. По поколінню альфа таких детальних досліджень поки не роблять. Втім, уподобання дітей до 11 років дуже специфічні і зазвичай вони не грають у найпопулярніші за продажами ігри (GoW, Elden Ring, RE, CoD). Хоча звісно є і виключення.

Але, наприклад, серед представників gen X (65-80 роки народження) є дві групи по 26% — одні проводять по 8-12 на тиждень в іграх, а інші по 1-3 години. Але знову ж таки, не дуже розумію до чого тут це. Загалом, середній час серед геймерів US 6,5-7,5 годин на тиждень.

Але знову ж таки, теза «в ігри грають переважно діти, бо в мене грають діти» сформульована не дуже коректно. Бо, наприклад, є у нас розробник Дмитро Гладкий, про якого ми писали. Серйозний та дорослий дядько з трьома дітьми. Його діти грають у Зельду, і він грає у Зельду. І все ок.

Учитывая, что потребители игр в основном дети

ok boomer

Ну взагалі то так і є. В більшості дорослих, нажаль, менше часу і можливостей грати в ігри.

Ви як розслабляєтеся після довгого та напруженого дня? Кіно, рибальство, філателія?

Дітей забрати з школи/садка, попрактикувати з ними читання, погратися з ними в Лего, погудувати, помити, почитати на ніч казку. Якщо є вільний час то втикаю Ютуб чи ТікТок, інколи перепроходжу Фростпанк або ФарКрай 5.

Багато ігор бойкотували через їх начебто надмірну «сексуалізацію». Не розумію, чому так сильно передивляються інді-сегмент, ніби вони фокус у ААА-ігор відібрати встигли.
Serious Sam 4 хейтили через ціцки гарпій.
Stalker 2 хейтили, мов там немає жінок, хоча гра ще далека від релізу.
Overwatch хейтили за розмір генеталій худої дівчини з двома пістолетами. (Не граю в гру, тому не пам’ятаю ім’я її)

більше за всіх варєжку разявляють ті, хто в ігри не грають і не купляють їх. як правило. вигідно бути угнєтьонним. а геймеру ото страждай і дивись на головну героїню-крокодила. альо, я бабос плачу і хочу бачити красівоє. при тому, шо деякі героїні — як раз таки мають чудову репрезениацію саме сильної духом жінки. боже бережи поляків... яким пабую і там є уьсо, шо треба.

Нагадало до речі історію з українською грою про американських індіанців, яку захейтили через «апропріацію культури» ліл :)

Тільки на днях згадували той кейс. І там не все так просто, бо хлопці провели просто поганий ресьорч теми.

Нізя буть красівим. В очах 200кг транспедофеміністки саме стрункі привабливі дівчата винуваті у всіх її негараздах. Навіть якщо вони вигадані. Бо чоловіки (грязні збоченці!) звертають увагу саме на таких. А тому всіх струнких та привабливих треба заборонити, відмінити і створити максимально несприятливі умови для появи нових.

Завжди в таких срачах згадую претензії отих «тіломпозитивних» до Соні Блейд та Лари Крофт. Ало, ці дівчулі по лору надзвичайно активні і не сидять цілодобово на дивані, наїдаючи кілограми. Вранці по набережній купа таких бігає. Навіть нині, коли напевно майже кожна дитина має смартфон і сидить в дворі залипаючи в тікток, підлітки з ожирінням все ще доволі рідко зустрічаються (але їх таки більше ніж в часи коли я мріяв про скейтборд). Просто тому що навіть з залипанням в смартфони вони ше іноді рухаються. Ніякої «нереальності» в тому нема. Варто спробувати бодай... Ходити пішки.

Стосовно Atomic Hearts, проблема що причини її бойкоту близькі лише сусідам рашки.
Для жителів інших континентів наші проблеми це шось таке віддалене, типу «заокеанські чудаки гнобили на плантаціях інших чорношкірих чудаків». Типу погано але не болить.
Тому для успішного бойкоту, треба щоб припікло всім одночасно.

Алсо, мені одному сніжинки що бойкотують гаррі поттера нагадують бойкотуючих віруючих, але зі знаком мінус?

Якщо не говорити про всю гру, а про конкретні рішення, то обурення дійсно інколи працюють (згадай, що в S.T.A.L.K.E.R. 2 аж два дні хотіли додати NFT)

Імхо є два випадки бойкотів:
1) guilt by association — це як у випадку вищенаведених ігр, АН чи Owlbear бо фінансується росіянами, а Хогвартс бо пов’язано з франшизою Роулінг. Такий бойкот ніколи по факту не працює, бо людям пофіг загалом. Декілька ідейних осіб погоду на ринку не роблять.
2) коли сам по собі продукт повна лажа — такий бойкот інколи працює, особливо якщо продукт ААА по популярній франшизі. Приклади — шутер по Зоряним Війнам з sense of pride and accomplishment, де після бойкоту ЕА відкотили майже всю монетизацію; NoManSky — просто ідеальний приклад в цілому; також всі спроби впхнути шіткоїни в нормальні ігри були відкочені після протестів. Але це не завжди працює, наприклад останній Clownfield та Halo нічого не змінили після протестів і продовжили закопувати свої франшизи ще глибше.

Підписатись на коментарі