Перші враження від серіалу за мотивами The Last of Us: п’ять тез і три питання

Привіт, спільнота! Сьогодні вночі на HBO Max вийшла серіальна адаптація The Last of Us. Підозрюю, що ваші стрічки будуть активно її обговорювати цього тижня: гра відома, HBO вміє робити гучний продукт; команда, що працювала над шоу — пристойна.

З мого боку оминути серіал чи не розповісти про свої враження від нього було б неприпустимо. Я надзвичайно люблю дилогію TLOU, хоча й існують жваві дискусії щодо її культурної цінності. Втім враження я спробую передати максимально нейтрально, здебільшого опираючись на серіальну оптику та уникаючи критичних спойлерів (наскільки це можливо для гри десятирічної давності). Тож нижче — кілька тез та питань про серіал The Last of Us.

Теза перша: агрегатори в захваті від TLOU

Про це свідчать як оцінки професійного середовища, так і audience score. Одразу обмовлюсь, що не кажу «глядачі в захваті» чи «критики в захваті», бо маю певні претензії до всіх цих «відсотків свіжості». Лишаю читачеві питання довіри до Metascore, IMDB та Rotten Tomatoes, але загалом ситуація така:

Також примітні дані з Downdetector. На діаграмі нижче показано звіти про проблеми, надіслані за останню добу до HBO Max. Більшість з них стосувалася стрімінгового сервісу. Нагадаю, що серіал вийшов як раз о четвертій ранку.

Теза друга: на мій погляд, адаптація вдалася

Відчутно, що сценаристам та режисерам довелося трошки допрацювати акценти подій, їх динаміку та щільність — без активного ігроладу ці штуки потрібно було змінити. Втім, у першій серії (вона триває майже півтори години) жодного разу історія «не спіткнулася» та «не провисла». Сподіваюсь, що такий рівень лишиться на усі дев’ять епізодів.

Для мене було інтригою, як вони впишуть грибкову тему у сетинг серіалу? Покажуть репортажну хроніку у титрах? Знімуть окрему сцену в секретній лабораторії? Пустять стилізований інтертитр? Все здавалося зайвим та банальним. Схоже, люди які працювали над серіалом, були аналогічної думки.

Бо сцена, з якої починається серіал — епізод науково-популярного шоу наприкінці 60-х років минулого століття — надзвичайно круто продумана. Гіпотеза поважного та трохи зухвалого епідеміолога здається напрочуд логічною та реальною, хоча й звучить як гібрид епіграфа та некрологу. Вона містко вплітає в сюжет пандемійний контекст, вермінофобію, глобальне потепління та гриби.

Після цієї сцени в мене з’явилося перше логічне питання: наскільки ЛОР був пропрацьованим до серіалу? Як глибоко Ніл Дракманн та компанія пірнули в тему грибів тоді, готуючи першу частину? Інтуїція підказує, що десь в найбільш секретному місці хедофісу Naughty Dog є величезний склад з книжками по мікології. А ви як думаєте?

Теза третя: всі подальші події пілоту — лише експозиція

Сценаристи дають надзвичайно потужну мотивацію Джоелу, потім переносять його у місце та час дії, знайомлять з іншими героями, проводять лінію від нього до Еллі. Примітно, що для серіалу обрали не 2013-й, як у грі, а 2023 рік. Глядача поступово знайомлять з воєнною диктатурою ФЕДРА, суворими правилами нового світу та боротьбою Світлячків за демократію. Все це у постійному саспенсі — надзвичайно круто, що сценарист «Дуже страшних кіно» Крейг Мейзін насправді вміє так потужно будувати напругу в кадрі. Це відчувалося ще у «Чорнобилі», але зараз це якась нова вершина.

З огляду на політичну ситуацію у світі TLOU та деякі ремарки головних героїв виникло друге питання: коли його звинуватять в експлуатації сумнозвісної «повєсточки»? Я не сумніваюсь, що такі закиди будуть. Хоча б тому, що головні революціонери Світлячків — дві хоробрі темношкірі жінки. Цікаво лише, коли це почнеться та наскільки потужною буде ця хвиля?

Теза четверта: попри відомі побоювання, актори справляються

Я не мав претензій до Педро Паскаля. Гарний актор з надзвичайно пластичною зовнішністю. Як Марго Роббі чи Джейк Джилленгол. В тому сенсі, що додай 2-3 зайвих кілограми, зроби іншу зачіску, побрий бороду інакше — перед тобою буквально інша людина. Паскаль гарно вміє використовувати і це, і мову тіла, тому з більшості ракурсів він навіть візуально не відрізняється від ігрового Джоеля.

А от до Белли Рамзі претензій, було чомусь дуже багато. Загалом було складно пояснити, що саме непокоїло, але незадоволених було достатньо. Як на мене, це був фанатський артефакт: Еллі є надзвичайно милим підлітком, а Рамзі має досить нетипово голлівудську зовнішність.

Та, як і очікувалося, це в жодному разі не вплинуло на її акторську гру. І хоча екранного часу серіальна Еллі поки отримала не дуже багато, цього вистачило, щоб побудувати певний емоційний зв’язок між персонажем та глядачем. Зараз вона, принаймні мною, сприймається як талановита, хоробра ти трошки «нарвана» дитина, що вже багато чого пережила у своєму житті.

І тут виникає третє питання — чому Ніл Дракманн та Крейг Мейзін не люблять дітей? В них стріляють, їх палять, тримають на ланцюгу. Моя думка — так легше добитися емоційного відгуку від глядача. Але може я помиляюся?

Загалом можна сказати, що нарешті хоча б у когось вийшло зробити пристойну ігрову адаптацію. Не просто кумедну/пригодницьку/гостросюжетну/масштабну оболонку з голлівудськими зірками, а щось відчутне на наповнене. Звісно, це може бути ефектом потужного початку, який сьогодні досить розповсюджений у серіалах (коли перші 1-3 епізоди зроблені якісно та дорого, а далі планка неприпустимо падає). Але хочеться вірити, що репутація HBO не на пустому місці виникла.

Нарешті, теза п’ята — нас чекає дилема формату дистрибуції

The Last of Us буде виходити раз на тиждень (вночі у понеділок), а решта епізодів будуть тривати стандартні 55 хвилин. З одного боку це ідеальний і давно відпрацьований формат: весь тиждень фанати обговорюють у соцмережах серію та будують конспірологічні теорії для наступної. З іншого боку — вся мотиваційна енергія, яку герої отримали в перші 80 хвилин історії, може розчинитися, якщо динаміка подій буде помилковою. І тут, знову ж таки, можемо тільки сподіватися на майтерність Мейзіна, Дракмана та решти команди.