КосмоОдісея 2 або «Всі ми родом із села!»

Вітаю! Мене звати Віталій Чиж, і я родом з села. Так, я прописаний в Харкові, працюю і навчаюсь в Харкові, проте я родом з села під Харковом. Що гріха таїти — в багатьох харків’ян була дача в Старому Салтові, Липцях, чи ще якомусь околохарківському селі. Я ж з далеких окраїн області — аж з Красноградщини.

За деяких обставин моє місце перебування в Харкові зараз не експлуатується як житло (там в стелі дірка чі то від «Граду» чи то ще від якоїсь «брацкай любві» (проте це не заважає деяким хрюківчанам (це не харків’яни) з паспортами ДИНИРИ здавати українські позиції в місті))

Тому я повернувся на малу батьківщину — в Красноградський район (раніше це був інший район). І тепер я бачу одну цікаву картину — «гарадскіх», які, зокрема, говорять російською в повністю україномовному селі(Please, stop it! Get some help!), на що відразу отримують негативний взор на себе, і які думають, що вони на курорті, та і робити до ладу часто вони не в змозі, і інших «харківчан», які народились тут і цілком місцеві. До цього типу відношусь і я (чомусь так і не став для мене Харків рідним, уви і ах!)

«КосмоОдісея 2: Повернення до витоків» як раз розповідає про другий тип — тих, хто був у місті, і трошки вирізняється від тих, хто був в селі. Вони уміють все робити по селу, проте мають і міські риси ментальності. Етакі собі «Степани Радченки» з роману В. Підмогильного «Місто».

Про сюжет

Сюжет гри продовжує історію Тараса Бульбенка, уродженця Рогані, що жив на Павловому Полі в Харкові. На цей раз головний герой не бороздить космічний простір, а переховується від Коломиїва, глави ЛічноБанку, бо той захотів йому помститись через те, що Тарас не став іти в кредитну кабалу, бо привіз з Марсу повен трюм скарбів.

Тарас, розуміючи, що в Україні йому ховатись ніде, перетинає кордон, перепливає океан, і опиняється в колишньому обісті своєї бабусі в Канаді з назвою «Кам’яна Яруга». Повірте, вона дійсно кам’яна:

По фатку, ми лишаємось, як і в першій частині, на одинці з собою. Так, є телевізор і радіо, що ловить «Голос України»- 3 радіостанції з України, які мають різний напрям. Живе ж головний герой в особняку бабусі.

Можливості та технічна складова

По можливостям, КосмоОдісея 2 дещо випереджає свою попередницю. Технічна база гри стара, проте вона, як і той же «ID Tech 3», постійно зазнає «допилу-перепилу», що і призводить до еволюції цієї бази. Якщо в «КосмоОдісеї: Подорож до Марсу» використовувалась, фактично, мобільна платформа, то сьогодні ж ми маємо нормальну і просту платформу для ПК. Це стало можливим, бо я, нарешті, змінив свій ПК. Завезли примітивне плавання під водою! Технічно — кнопка «Е» рішатиме все, як і в першій частині. Тільки от масштаб більший.

Відмовився від полілокаційності гри. Лишив 2: сама «Кам’яна Яруга» і, не повірите аж ***** ******!(там просто жирний спойлер, тому зірочки).

Відмінності

Головною відмінністю з першою частиною, окрім сеттінгу, є інтерактивність. Зазначу, що її прям більше. Значно. Можна і під водою плавати, і «жуків травити» і навіть рибалити! Радіо теж перемикається. Реалізовано все максимально просто.

Концепт та ідея

Концепт повторює, фактично, першу частину гри. Ми самі і маємо вижити. Гумору стане настільки багато, наскільки у мене вистачить фантазії. Все ж таки квест-буфонада. Що казати, коли у нас «мер районного міста Білгород — Тешик Кванта, Харків-столиця України знову (спойлер), а теорія про торсіонні поля салтівських вчених доведена за допомогою трактора ХТЗ». Абсурда буде дуже багато.

Ще буде багато омажів як на сьогодення, так і на Україну загалом. Це така моя боротьба з «Байрактарщиною». Я хочу її наскільки гіперболізувати, наскільки це вийде. Бо байрактарщина — зло (особливо бісить пісенька про собачку, яка ну взагалі ну не маст хев сьогодення). Така гіперболізація має на меті принести ще більше гумору (хоч я і роблю комедію, в житті шось не до сміху останнім часом). А посміятись — то таки діло, правда ж?

Завершення

Я в даній ситуації чомусь почуваюсь Леслі Нільсеном. Він — серйозний драматичний актор і завжди про то мріяв. Але всі знають його комедії. Так і я: хотів класну пафосну гру про Харків, щоб там все було жалістливо, і сумно, і прям душевно, і ностальгічно. От тільки цю гру мені обрубили мишебраття. І за місяць, під звуки гармат і гуркіт ракет, я зробив комедію для мобілок, яка і зветься КосмоОдісея. Тільки от вийшла вона на ПК. І при всій своїй простоті мені неабияк подобається, бо в ній було головне, чого так всім бракувало — віра в те, що Україна не тільки встоїть, а і стане супер-потужною державою.

Харківський розробник, он же «Бренткопф СИДИ» — Віталій Чиж

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев