Цікаво, чи є в нас ТОП-10(мається на увазі чи назбирається) українських горор ігор ?
Цікавить. чи є компанії які мають такий напрямок? Чи є компанії, які робили ігри такого жанру?
Ну і, власне, чи взагалі ми можемо сказати, що в нас розуміються на горорах?
Допоможете, чудові люди?)
Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев.
Якось я робив гру на конкурс за один вечір. Це мала бути затишна кімната, але мені дехто сказав, що у мене вийшов «горор». Можете спробувати зіграти, гра безкоштовна (однак гра не має кінця; вихід на Alt+F4) — andrewrain.itch.io/silenttalecozyautumn
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Анабіоз: Сон Розуму від української студії Action Forms точно можна віднести до горору.
Огляд Анабіозу:
В S.T.A.L.K.E.R. та Метро присутні деякі елементи горору. Як і в The Sinking City. Нещодавно була анонсована гра-жахастик Creeper Nightmare. Більше навряд згадаю.
Дуже дякую за інформацію))
Я щодня на вулиці, й щодня бачу ці жахіття. До чого тут ігри?
А я прочитав «У пошуках українського гонору» спочатку)
Глібом не корми, дай український горор пошукати. Мабуть навіть десь існують розробчинкині різних гвиль тих ігор.
Горор — це щось про Гьюстон, Голмса, Гью, Габбл ))
А що не так (окрім використання м’якого знаку замість апострофа)?
Глухий гортанний фрикатив (h) переходить у дзвінкий гортанний фрикатив (г), як до найближчого звуку, що є в наявності у нашій фонетиці. Відрізняються вони лише застосуванням голосових зв’язок. Але він аж ніяк не має переходити у глухий велярний фрикатив (х), під час відтворення якого застосовуються інші артикуляційні механіки. У одному випадку звук відтворюється голосовою щілиною, у іншому — змиканням задньої частини язика з м’яким піднебінням.
Перехід h > х зумовлений тим, що запозичення приходили до нас через посередництво російської, де гортанних фрикативів взагалі нема. А от незвичність h > г зумовлена мовною регресією, що по-вумному називається «сенсорна афазія фонетичної провідності», а по-людськи «фонемна глухота». Якось так...
Перехід h > х зумовлений тим, що запозичення приходили до нас через посередництво російської
Хм, а я от думав, що по вимові.
The word Horror never sounds like горор, принаймні англійці так не вимовляють (?)
Так, англомовні там вимовляють глухий звук, якого в нас нема (але не х!). Щоб його вимовити, спробуйте сказати г, але без використання голосу. Забуваємо, що нас у школі вчили, що г/х — це пара дзвінкий-глухий приголосні.
Відчуйте, де відбувається змикання та затримка повітря, коли вимовляється г (змикання відбувається у гортані) та просто приберіть голос. Для порівняння, вимовляючи х, змикання відбувається вище, вже у роті, у районі м’якого піднебіння.
І як раніше ми без отих фрикативів жили і писали? І раптом знадобилося писати горор і придумати членкинь.
А ми завжди жили з «отими фрикативами», ви просто не переймалися ними. Й ніхто не нав’язує вам горорів та членкинь, чинний правопис толерує мовні різноманітності. Можете писати «ефір» та «міф», а можете «етер» та «міт» — це все окей за наявними правилами. Але не треба вилупляти очі та сарказмувати на тих, хто практикує мову, відмінну від вашої. Це все українська наша спільна мова. Я пишу горор, гобі, Голмс, Габл, бо мені здається це природнім, бо це в одному ряді з Гарі, готель, гумор, тощо. Щось я жодного разу не бачив, щоб представники табору «h > г» цькували за «Холмса», а ось навпаки — під кожною статтею, де раптом трапилась «незвична г». Звикайте, мова пластична й змінюється. Норми не є усталеними, вони підлаштовуються під вимоги сучасності. Ось я, наприклад, настільки старий, що пам’ятаю відразу до повернутої «ґ», й нічого ж, пережили.
Як на латинку перейти так «не на часі», а «вотетовотвсьо» будь ласка. :) Наскільки старий?
Я обома руками за латинізацію української мови. Але усталення правил щодо іншомовних запозичень є важливою ланкою на шляху переходу на латинку.
Про «міт» навіть не чув. Про «етер» — чув.
Хм....
«Філософія» — здається не «Телосотія»
Хоча «Теологія» це теж така собі «філософія».
Я не знаю чому, але мені здається, що такий розвиток мови, як етер/міт... він задля того, чтоб вчені-філологи мали чим займатись.
Це ще для того, щоб зумери на тусах розмовляли «модно-молодьожно». Це як Вакарчук раптом одного часу почав «цикати» у піснях, бо бачите, чолов’яга переспілкувався у лондонських студіях звукозапису, як він сам казав, здається. Потім якось минуло. Може попустило, може Лондон з себе нарешті вивіз.
Це як Вакарчук раптом одного часу почав «цикати» у піснях
Слухаю лише англомовне, тож не маю поняття, що то є «цикання» :)
Ну це коли tube замість «тьюб» чи «чьюб» читають як «цьюб». І це так і є. Якось дивився відео на каналі tech moan, чувак з Англіі, як раз розповідав про це у сенсі радіоламп, типу глядачі пристібалися до його «цьюб».
У виконанні Вакарчука це звучало як «не пицай».
Ну так у англомовних вимова інша, це нормально.
Ми кажемо train як трейн, вони ж ближе до (тч/тш)рейн.
А «не пицай» то... «не питай»? 🤔
Ледве здогадався
Так, просто лондонські студії авдіозапису, такі лондонські.
В нас тайм/time
А реально (тс/ц)айм.
Ну блін, я б таке робив, шоб закосити під члена діаспори з Канади 😁
Як казав один мєнт, «напьйошся — будєш».
Я не знаю чому, але мені здається, що такий розвиток мови, як етер/міт... він задля того, чтоб вчені-філологи мали чим займатись.
Так це ж не вчені-філологи це вигадують. Це все вже є у живій розмовній мові, просто раніше, ще за радянських часів, норма була штучно звужена та зодноманітнена. Наразі у одного й того ж слова можуть існувати декілька форм. Ніхто не вимагає використовувати «одну єдину правильну форму», бо такої може взагалі не існувати. Завжди жили з багатоманітністю типу «райдуга/веселка», а після «етеру» всі показились. Кажіть собі «ефір», утріть носа тим філологам. Але й не дивуйтеся «етеру».
Це все вже є у живій розмовній мові
Тобто те, що бац і на ТБ стали казати Евро, етер, членкиня... це тому, шо воно було раніше?
Та не вірю 🤣
От чомусь діалектизми, які я щодня чую, і яким точно купа років, не прийняті як ’це було до СРСР і тепер нехай буде’.
Так, я не проти, але робити з цього якийсь фетиш — ні. 😁
Тю, та то ТБ ж не використовує розмовну мову. Ви плутаєте причину з наслідками. ТБ/радіо використовує нормовану мову. Нормована зумовлена правописом. А той змінився під впливом розмовної мови. Тобто, щоб живій мові потрапити на телебачення, треба пройти неабиякий шлях. Пригадується польська вимова літери «Ł» (знавці польської, виправте мене, якщо помиляюсь), коли майже уся Польща вже вимовляла її, як англійську «W», то радіо, телебачення й навіть актори до останнього вимовляли її як «тверду Л».
Тобто, щоб живій мові потрапити на телебачення, треба пройти неабиякий шлях.
+500
Ну от наприклад ніхто поряд не казав Евро, Европа та Етер на протязі років 20, і бац вже нормоване.
20 років то замалий термін.
То ж як на мене, тут було лобіювання кимось.
Зізнаюся, лобіювання мною. Мені вухо ріже йотування у запозиченнях, де того йотування бути не має. А «ніхто поряд» це про бульбашку.
Не вами.
Дохтори філологічних наук досліджуючи мову «виявляють» щось.
З їх подачі це якесь міністерство чи комітет приймає і вуаля.
Якщо я, пересічний, прийду і скажу :"От у нас у селі є таке слово, і було ще за козаків, давайте повернемо, бо забули ’, напрямок куди мені вкажуть — відомий 😬
Щодо бульбашки — згоден.
Але чомусь та членкиня, що їх десь бачили у книжці фіг зна кого і про кого(доказів не було, само у шукати ліньки) , бульбашкою не названа 🤔
Бульбашкою подібне явище перестає бути після публікації. Бо воно вже вирвалось з бульбашки і потрапило до словників.
Так не буде піблікації від ноунейма.
А буде від професора.
Так воно працює.
І це не погано це ’тут так заведено’ ©
Публікація була не від професора, а від пересічної письменниці. Так воно здебільшого й працює.
Письменник, якого видають, то не пересічний вже
Тобто існує змова, де усіх письменників, що публікуються примушують злі професори? Який професор примусив Ларису Косач писати скрізь «промінь»?
Мова про публікацію, яка призвела до того, що слово стало ’стандартом мови’, чи вже про щось інше?
«Промінь» то шось новітнє?
Мова, як і була, про літературне закріплення розмовних форм, яке вже після того увійшло у словники та стало стандартом.
А до Лесі, «промінь» був «луч» лише якихось 100 років тому.
Луч по русски, промінь українською.
Чиє твердження, що 100 років тому було однаково?
І, Леся та пересічна, про яку више мова?
А яка пересічна людина запропонувала «Европу» чи «етер»?
Просто цікаво, бо я про сучасність, а не про часи, коли все було інакше, і навіть імперії інші.
Ні, та пересічна — Ірина Вільде.
А щодо луча, читаємо українську твори позаминулого сторіччя й пильнуємо:
Що за тобою неводом скитаю,
Як тінь блудна в лучах луни,
Що болізненно я вздихаю.
Скажи, чим провинила ти?
Ти диви, тут ще й «луна»!
А про «етер» писав ще, наприклад, Тичина вже у середині минулого сторіччя:
Пливе етер, струмує вітер,
джерела б’ють нових поем,
встають сузір’я в формі літер
з навколо сяючим огнем.
Тобто етеру щонайменше 70 років! Він не є чимось надсучасним «модно-молодьожним». Просто його нещодавно знову запропонували до вжитку поруч (а не замість!) з ефіром. З іншого боку, Тичина є частиною саме сучасної літературної мови, бо «у вузькому розумінні поняття „сучасна літературна мова“ об’єднує фактично комунікативну практику трьох поколінь.» (С.Я. Єрмоленко)
Вірші вірші.
Проза кращий доказ.
Бо що, якщо:
Варкалось. Хливкие шорьки
Пырялись по наве,
И хрюкотали зелюки,
Как мюмзики в мове.
Я власне про те що, а якщо так рима лягла, або «я митець, я так відчуваю», або я суржиком пишу, або грамотність підкачала, або у мій час тут так говорять, або....
Купа варіантів, то чому лише один я вважаю вірним, а інші не враховую?
Або ж етер.
Було таке слово 70 років тому, ок.
Потім зникло.
То чим виправдане повернення?
Навіщо витрачати ресурси?
Воно не зникло, його витиснули. Відчуваєте різницю? Як літеру «ґ» свого часу. Плюс це слово вживали за дитинства мого батька, тобто лише у минулому поколінні, а для відокремлення живої мови від архаїчної прийнято брати три останні покоління.
Витиснули ж те саме, що й зникло. Лиш інша причина.
Питання було інше.
Але воно риторичне насправді.
Ну так вище дискусія про живу мову, що змінюється.😃
Та й протягом vs на протязі, то ж правило, що його придумав певний філолог.
А, оскільки мова жива, то чому б не сказати так як я, хоч це і неправильно.
Як на мене таке твердження актуальне, якщо помилково сказане можна порозуміти не так.
А Ви порозуміли вірно, то ж «а що, якщо через 10 років і так і так буде правильно»? :-)
Прийму це, тому що наша мова повинна вдосконалюватися. Якщо це буде мати логічний контекст та пояснення, я обов’язково прийму це!
Можу помилятись, але у мовних правилах логіки або нема, або дуже мало :-)
Ну або вона мені не зрозуміла
Звідки в слові «myth» («μύθος») звук «ф»?
Може в когось чєлюсть із зайвою хромосомою?
Питання до мене?
Ну не я ж мову придумав.
Прикол ще й у тому, що якщо танцюємо від myth, то «т» там теж нема.
Цікаво хто власне вирішив, що пара гортанний-велярний (чи як там правильно) приорітетніша за дзвінкий-глухий? Як на мене, то саме дзвінкий-глухий важливіша.
Дайте закарбую цей коментар. Саме про це й мова, бо г-h — це саме пара дзвінкий-глухий гортанні фрикативи. А «х» — це велярний глухий фрикатив, який ніяким боком до г-h не тулиться, окрім як через посередництво російської, бо в ній нема гортанних фрикативів.
Я уточню — ви пишете про пару г-х / дзвінкий-глухий як ніби щось споріднене (ну або я так вас розумію). Я пишу про пару дзвінкий-глухий як протилежності. Г очевидно дзвінкий звук, і питання в тому чому стало допустимо передавати дзвінким звуком глухі.
Ні в якому разі я не писав про пару г-х, бо вони не є парою (так, шкільні вчителі обдурюють малечу). Я пишу про пару г-h (в транскрипції ɦ-h). В нас насамперед важлива артикуляція. Дзвінкий-глухий — вторинне. Коли дзвінкий замінюють глухим та навпаки — це більш природно, бо артикуляція не змінюється, а коли для переходу від «h» до «х» треба напружити зовсім інші м’язи, то як це назвати?
Якось незрозуміло дякуєте. До речі, Поттер був Гаррі ще до того, коли горор та розробчинкині стали у моді.
Це не мода, а формування усталених правил. Навіщо нам мати два списки запозичень від «h», які не описуються жодною логікою. Чому «Гарі», але «Холмс»? Чому не мати одне єдине «h > г» і покінчити з цим питанням раз і назавжди?
Зворотньо можна задати те саме запитання: навіщо мати одне єдине «h > г» і взагалі чіпати те, що склалося з роками? Тому що комусь на місці не сидиться і дуже хочеться пограти у реформування мови? Бо як на мене, чеснокажучи, оті всі «горори» виглядають дебільно. І це взагалі окремо від сучасних дебілізмів типу «етера» та «автентичності». Вже є «автизм», я не пропустив нічого? «Авдіо» можна пропіхнути чи не підходить під правило?
на місці не сидиться і дуже хочеться пограти у реформування мови?
От працюю я на філологічному. Я дохтор філологічних наук.
І виникає питання: «А що такого ви пане зробили останнім часом?»
А я такий: «Ось — вдосконалив мову згідно бла бла бла останніх бла бла бла... тепер потрібно казати так. Он дисертація захищена.»
Applauds!!!!
Ну до дохторів взагалі питань немає. Там що не дохтор, то непорозуміння.
Бо мова розвивається. То що склалося роками змінюється. Це не хтось у білих кабінетах вигадав «горор», а все дедалі більше людей так вимовляють. Я так кажу, топікстартер так каже, ще тисячі людей вже так кажуть. Це віддзеркалюється в літературі, потрапляє у словники. Правопис тільки врегульовує що вже є у наявності.
Знаєте, мені цей розвиток нагадує анекдот про кота. Та такий розвиток часом трапляється, аж гай шумить. Ось дедалі все більше людей крінжують, тригеряться та агряться. І що тепер? Тут ось одна пані ляпнула «дефати». Я майже зі стільця впав. А правопис таки врегулював членікинь і розробчинкинь, бо так почали казати все більше і більше людей? Хеваю даут.
По-перше, ви плутаєте норму зі сленгом. Хоча тут тема суперечлива (сам гуглив що то за «флексити», коли в мене стали з’являтися підлеглі віком
Так 2019 рік то ж не давно.
Чи там помилка у цифрі?
Я ж і кажу, правопис прийняли лише у
Так, тому що коли я вчив мову у школі упродовж кінця
Що будемо робити з «бензиною», «колежанкою», «двірцем» чи «гробовцем»?
Забули «штрімфлі», «тенгерцю» (ще є) і ведмідь vs медвідь — не знаю яка форма більш автентична
Це за часів, коли ще «ґ» не повернули? Йой, це
Я вчився трохи пізніше, от-от повернули «ґ», багато чого про мову у школі не розказували, бо це ж школа, там лише базові знання. Та й викладали в нас її сяк-так. Я про особливості вимови африкатів «дж» та «дз», чи то про вимову «в» перед приголосними дізнався лише коли став цікавитися мовою більш зважено. А зі словами робити нічого не треба. Вони ж вам негоди не роблять. Мова багатоманітна та різноманітна, прийміть це нарешті.
Нещодавно потрапила до рук книжка 1910 року. Як вам слово «лїс», чи «біблїотека», чи «иньший»? Все змінюється...
От здається її як раз у початку
10 років то теж не термін для мови.
+ то, як ви й підмітили, може бути неологізмом.
Якщо членкиня і була «у певній місцевості», то це напевно діалект.
Все IMHO звичайно
Це як подивитись. 10 років для змінення норми — так, замало. А 10 років, коли ця норма вже існує у вжитку, це вже схоже на відставання від реалій. Плюс, діалект — це теж українська мова, що має регулюватися правописом. Передбачаю у найближчі 15 років повернення двоїни та опцію вживання «ї» після приголосних.
Ну ось. «Дефати» то від defend. Типу Київ будуть дефати краще.
Але є один нюанс — всі минулі тисячі років люди не мали змоги дізнатись як же там розмовляють сусіди за кордоном, та навіть у сусідньому районі. А сьогодні у всіх є інтернет у кишені, тому трюк яких раніше заходив на ура, коли прохвессор писав правила і всі це приймали вже не прокатить.
Сто років тому якщо Іванову сказали що правильно писати Гельсінкі та Габбл, то він і повірить. А сьогодні він може сам поїхати в Хельсінкі, балакати в чаті з Хабблом чи Харрі, та грати у відео хоррори. І він на власні вуха і очі кожен раз буде бачити як саме правильно писати та вимовляти такі слова.
ПС: і це викликає ще таку проблему — мова і справді змінюється і слова змінюються, і зараз вже звично писали летовище, а завтра ми може звикнемо і до авдиторій. Але іноземні мови, а особливо назви, не змінюються так, вони взагалі не в курсі що у них по графіку якісь зміни заплановані бо Україна саме меняє правопис. І Хельсінкі мав таку назву 50 років тому і матиме таку саму назву через 50 років в майбутньому. І всі ці 50 років люди будуть закидати автору того «правила», що це дичина і помилка. А автор правопису певно як Путін, не взмозі визнати свою помилку.
Це за умови, якщо у Іванова слух вільний від фонемної глухоти. Бо якщо Іванов не розрізняє фонем, то його мозок буде заміщувати найближчим знайомими відповідниками, під які побудовані його нейронні шляхи. А для людей, що розрізняють, припустимо 50 фонем замість 40, дуже ріже слух «хорор», там де чути щось близьке до «горор».
Це за умови, якщо у Іванова слух вільний від фонемної глухоти.
А хто має судити?
Я пас 😁
Someone may just say ’orror’ and that’s all
Ви самі собі найкращій суддя. Нижче у треді додав два відео, де ясно чути різницю між h та х. Якщо ви не відрізняєте ці фонеми, робіть висновки.
У відео інші слова, а тут мова була то за Horror (дуже часто носії перший звук проглатують) то за Helsinki (там Х, ну принайvні у аудіофайлі, так вимовляють. Але щойно на youtube знайшов How to Pronounce Helsinki, Finland? (CORRECTLY) і там Гелсінкі. Тобто вже варіанти різні. То ну його нафіг :-) )
Мушу повторити — я не проти, я лиш не розумію який сенс ламати списи з цього приводу
Питання — ви чуєте тут щось близьке до Гельсінкі?
en.wikipedia.org/...iki/File:Fin-Helsinki.ogg
Саме так! Вона вимовляє перший звук гортанню, а не піднебінням. В нас найближчий відповідних це «г». Якщо дивитись у транскрипцію, то там /ˈhelsiŋki/, в нас найближчий відповідник /h/ це /ɦ/ («г» на письмі), але ж ніяк не /x/.
Гадки не маю що саме ви чуєте, але для мене це очевидно звук Х, такий самий як в слові Херсон наприклад.
У тому аудіозразку «х».
Але потрібно ще хоча б 15 слухачів 🙃
Вітаю, ви наразі перед відкритими дверима нового рівня фонетичного сприйняття. І тільки від вас залежить, чи переступите ви цей поріг.
Якщо подивитись у словники, й порівняти вимову слів Helsinki та Херсон, то ми побачимо, що перші звуки у транскрипціях відрізняються: [ˈhelsiŋki] та [xerˈsɔn] відповідно. Це запис міжнародним фонетичним алфавітом, де одному звуку відповідає лише один символ, тобто один й той самий звук не має двох чи більше символів чи навпаки. Усе однозначно й не прив’язано до конкретних мов, чи засобів запису.
Дивіться, вони різні! Не вірите мені, то хоча б зверніть увагу на думку тих, хто фонемами по ранках снідає.
Розрізняти на слух та вимовляти ці фонеми можна навчитися за декілька днів чи навіть годин, залежить від старанності. Але після цього світ звуків людских мов вже не буде сприйматися як раніше.
То це у вас фонемна глухота
Тобто навід транскрипції вас не переконують?
Нажаль їх нічого не переконає. Такі люди педантично йтимуть шляхом, який вигадали в своїй голові. Зміни їх не стосуватися, а типаче прогрес. Совок вигадав «як пішеться так і слішеться» — От це й є основа! А те що там в Україні видадуть то все буе🤮.
Тому напевне все ж зупинимо цей штурм переконаннями. Таких не переконати.
Изображение кипучей деятельности филологами )
Краще не чипайте феменітиви. А про Поттера ви зараз самі собі протиставите😉
У нормальних країнах мови розвиваються!
І круто буде якщо й ми будемо йти за розвитком.
Може Ви проти того що тепер по-батькові Ігорьович а не Ігорович?
Краще не чипайте феменітиви
Оспади, та вивчіть вже у кінці кінців як те довбане слово правильно пишеться. Краще для кого і чого бе це мені їх не чІпати?
А про Поттера ви зараз самі собі протиставите
Оу рілі?
У нормальних країнах мови розвиваються!
І круто буде якщо й ми будемо йти за розвитком.
Ну так, розвиток прям аж дуже необхідний. Без «горора» та «розробчинкинь» ніяк тепер.
Може Ви проти того що тепер по-батькові Ігорьович а не Ігорович?
Це кому адресоване?
Вам, але не зважайте 😉 Я вдячний за розгорнутий срач. Це дуже близько до горора, проте не страшно)) Гарного дня, тут й завершимо.
Краще виправити на Харрі, так як в оригіналі, аніж виправдовувати парою слів всі 99% інших покалічених слів у гарківскій школі граматики. До речі Харрі та Гаррі це різні імена, і звучать відповідно по різному.
Так ховори, будь ласка, хто ж не дає. Автор написав так, як йому подобається. Напиши свою статтю із назвою «Хоррори».
Я бачу ви холовний по хумору. Дуже орихінальний жарт, дуже орихінальний (холосно сміюсь).
Ну якщо дуже хтілось поржати і інші коменти читати лінь, то вперед, хто ж заборонить? Але мій комент не про це.
Ось тут якраз розповідають про український горор gamedev.dou.ua/forums/topic/40791
Andrii Mykhailenko
John Appleseed
Аномальний Притулок
Рахіт Срінавасович Кумар
Vlad N
Andrii Simakov
vb
Oleksandr Tishyn
K Vadym
Andrii Simakov
Roman Pavlyuk
Andrei Boiko
Pavel Muzychenko
Гліб Козуб
Serhii Korshunov
anonymous
106 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів