Чи є ігри культурним продуктом?

Петиція про повну заборону громадянам росії здійснювати творчу професійну діяльність в Україні набрала необхідні 25 тисяч голосів на сайті президента України. Тепер він має її розглянути. Але в мене виникло невеличке питання. Ось що пише продюсерка Ольга Клименко, авторка петиції:

«Заборонити громадянам російської федерації здійснювати на території України будь-яку діяльність у сфері кінематографії, телебачення, радіомовлення, театру, та культури загалом... Обмежити поширення/розповсюдження/продаж продуктів російської культури (літературних творів, вистав, художніх робіт тощо) на території України».

Звісно, про ігри в петиції жодного слова. Мені давно очевидно, що вони є культурним продуктом та творами мистецтва, а створення ігор — очевидно, творча діяльність. Хоча, наприклад, особисто знаю деяких професійних кінокритиків та культурологів, які не вважають ігри, наприклад, мистецтвом.

А як ви вважаєте, чи є ігри культурним продуктом? Чому у нас про них завжди забувають в таких от переліках? Та чи повинна ця петиція розповсюджуватися на російських ігроробів і як це може бути реалізовано?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ігри є мистецством, бо що таке витвіри мистецтва взагалі? Але з законами проблема, бо індустрія ігор набагато швидше розвинулась за 20 років ніж там музика якій сотні років, і ігрову галузь ще навіть не встигли зарегулювати. Для цього створили термін Metaverse. І закони будуть писатись у США та ЄС за новими принципами ІТ, бо лише там є достатнья кількість інформаціїї для цього.
Також нещодавно ЄС ввів усі демки 90х у сферу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Гадаю це перші кроки у цьому напрямку для ігор.

Може ігри всунути в індустрію розваг?

А чим відрізняється кіно та художня література від ігр? Кіно дивляться та книги читають заради розваг також. Різниця в тому що ігри — це інтерактивне мистецтво, гравець може з певною свободою впливати на те, що відбувається перед ним. В книгах та фільмах ти читаєш\дивишся саме те і саме так, як задумав автор і впливати на сюжет ніяк не можеш.

Да, безусловно это так. Украину во многом знают благодаря Сталкеру, а Польшу благодаря ведьмаку. По сути игры от GSC это единственный наш культурный экспорт за все время независимости. Ни одно кино, книга, песня не получили такого признания и популярности как игры Сталкер.

Трошки не погоджуюсь. Все ж «Земля» Довженко та «Тіні забутих предків» Параджанова цінуються кінознавцями усього світу надзвичайно високо.

Кінознавців мало порівняно з геймерами

Ті фільми були зняті при СРСР (на заході, сурпрайз, більшість людей не знають в чому різниця між росіянами та українцями окрім того що «українці це типу як демократія і вони хочуть дружити із Заходом, а росіяни це тоталітарщина, путін і ядерні ракети», в чому різниця у культурі вам ні один рядовий американець не скаже) і про них знають хіба що невеличка тусовка поціновувачів старого кіно, а мова йшла про часи незалежності і про широку авдиторію. Хоча, нажаль, меми зі сталкеру (оці усі «чікі-брікі й в дамки») люди асоціюють з росією і взагалі для багатьох це несподіванка що ігру зробили не росіяни, а українці.

особисто знаю деяких професійних кінокритиків та культурологів, які не вважають ігри, наприклад, мистецтвом.

А бабка коло під’їзда вважає шо нєнужон єтот ваш інторнет. Що з того?

А як ви вважаєте, чи є ігри культурним продуктом?

Ігри є частиною культури, так само як книги, кіно чи живопис. Це форма самовираження людства, створення віртуальних світів та вигаданих сценаріїв, які нас захоплюють та надихають. У ігр є величезний потенціал для освіти, я про історію дізнався більше завдяки стратегіям Paradox Interactive ніж від шкільної вчительки що понуро бубніла матеріал з книжки. Звичайно, є погані книги та фільми, є хороші, те саме і з іграми.

Чому у нас про них завжди забувають в таких от переліках?

Тому що, як тут вже згадували, ці переліки створюються людьми, що народилися при Хрущові і про ігри думають шо це якісь стрілялки для дітей.

Та чи повинна ця петиція розповсюджуватися на російських ігроробів і як це може бути реалізовано?

На болотах у їх «найкращий» час (нульові) з непоганих ігор вийшли хіба що спейс рейнджери. При їх нинішньому політично-економічному кліматі там не може бути створено нічого культурно цінного окрім однотипних «три-в-ряд» чи айдл-ферм. Може висруть якийсь скрєпний низькоякісний висер про ваєвавшых дєдов і злых амєріканцєв, який профінансований та процензурований державою, типу «Дети против волшебников», але це все. Справжнє мистецтво потребує свободи, тоталітарні режими можуть виробляти хіба що якийсь соцреалізм де вєлікій вождь вєдьот народныє массы на свєршенія подвігов. Згадайте якісь видатні книги чи фільми часів того ж Сталіна, які є популярними досі? Ото ж. Усі видатні радянські фільми були створені коли гайки почали розкручувати.
Тому я б не переймався забороною російських ігр хоча б тому, що нічого путнього вони усе одно не зможуть зробити. А ще ці заборони до дупи, в нас більшість людей все одно качає піратки з рутрекеру.

Зазначу лише два моменти.

А бабка коло під’їзда вважає шо нєнужон єтот ваш інторнет. Що з того?

Беззаперечно, ми тут найрозумніші та найкрасивіщі й можемо зверхньо ставитися до думки людей, що не мають жодного відношення до ігор. Але я ж наголосив, що саме «професійних». Тобто люди вивчають академічну критику, критичну теорію, культуру й мистецтвознавство, отримують за це пристойні гроші та будують непогані кар’єри. А ми такі — а от бабка коло під’їзда... сіріослі? Це все одно, якщо геймдизайнер Х скаже, що гра Y витвір мистецтва, а йому у відповідь: та ти там цяцьки робиш для дітей, що ти взагалі розумієш про мистецтво. Але ж очевидно, що це деструктивна позиція?

Тому що, як тут вже згадували, ці переліки створюються людьми, що народилися при Хрущові і про ігри думають шо це якісь стрілялки для дітей.

Тобто, вік людини визначає його прогресивність та обізнаність щодо сучасних трендів? Спірно.

отримують за це пристойні гроші та будують непогані кар’єри.

Вибачте, але «будувати кар’єру та отримувати гроші» це не показник вагомості думки. В СРСР були цілі кафедри наукового комунізму де люди теж кар’єри будували та гроші отримували. І що?

Але ж очевидно, що це деструктивна позиція?

Ну ми ж тут на айті-форумі, а не на симпозіумі, можна умовно назвати когось мудаком тому що мені так хочеться, пане редактор?

А якщо серйозно, то тут відповідати нічого. Тут треба з конкретно тими людьми спілкуватися та дізнатися, які в них аргументи щодо їх позиції щоб змістовно відповісти. А поки що це звучить як «якісь люди десь там вважають що ігри це не мистецтво». Я ось маю магістерський диплом, в геймдеві кар’єру будую, гроші непогані заробляю і кажу що вони не праві. Можете відповісти своїм знайомим «а якийсь чувак в інтернеті вважає що ігри це є мистецтво». Це будуть рівні по силі аргументи і на цьому можна порішати.

Тобто, вік людини визначає його прогресивність та обізнаність щодо сучасних трендів? Спірно.

Ну погодьтеся, що чим старша людина, тем зазвичай менше вона знає про те, чим там зараз живе молодь. Я не кажу що таке неможливо, але вірогідність невисока. І взагалі я мав на увазі умовний образ, а не конкретних людей.

Вибачте, але «будувати кар’єру та отримувати гроші» це не показник вагомості думки. В СРСР були цілі кафедри наукового комунізму де люди теж кар’єри будували та гроші отримували. І що?

Так, і в мене жодного сумніву, що вони були надзвичайно фаховими експертами наукового комунізму. Просто кому потрібен той науковий комунізм? А от культура та критика трошки інша історія.

Ну ми ж тут на айті-форумі, а не на симпозіумі, можна умовно назвати когось мудаком тому що мені так хочеться, пане редактор?

Жодних заперечень)

А якщо серйозно, то тут відповідати нічого. Тут треба з конкретно тими людьми спілкуватися та дізнатися, які в них аргументи щодо їх позиції щоб змістовно відповісти.

Якщо не йти у культорологічні хащі — є досить обґрунтовані аргументи, хоча я з ними тотально незгоден (вони стосуються питань інтерпретації та наративів). Мені здається, що це через брак досвіду і загальну репутацію ігор. Я минулого року брав інтерв’ю у Девіда Мюліха (геймдизайнер третіх героїв), так він зізнався, що лише 5 років тому перестав стидатися, що робить ігри. От і уявіть, що коїться в голові рядового критика, який дивився Трюфо, Бергмана чи Куросаву, але не грав, наприклад, у Біошок, Відьмака чи ТЛОУ. Тому особисто мені хотілося б, щоб було більше культурологічних досліджень ігор.

І взагалі я мав на увазі умовний образ, а не конкретних людей.

Загалом погоджуюсь. Але я навіть заліз подивитися, скільки років пані, яка написала петицію. І блін, вона реально майже при Хрущові народилася!)

На болотах у їх «найкращий» час (нульові) з непоганих ігор вийшли хіба що спейс рейнджери.

Ну не тільки, я грав у:

Sudden Strike (серия Противостояние)
Блицкриг (серия)
Братья Пилоты
Су-27 Фланкер
Alien Shooter

У них всего 2 компании нормальных: нивал до омейлруливания и айспик, которая делает артхаусные игры, которые не для всех. На данный момент нивала не существует уже лет десять, а айспик делают одну игру раз в десятилетие еле выживая

Я уже давно не слежу что там у них со студиями, после 2010 действительно толковых игр не встречал. Ну кроме Танки Онлайн, Beholder, Cut the Rope :)

Да никто не следит, айти в рашке не было, нет и не будет. Раз в год и палка стреляет что-то ± успешное может выйти

Украсть танки это так себе, бехолдер берет только атмосферой, которую они не сами придумали, про кат же роп не слышал

Cut the Rope

загуглил и уверен что это г. Игры для детей абсолютно всегда делаются из рук вон плохо

Украсть танки это так себе, бехолдер берет только атмосферой, которую они не сами придумали

а с каких игр скопировали/вдохновлялись танки и бехолдер?

WoT, а бехолдер по антиутопии Орвела

Cultura — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Ось лінк.
Гра — продукт культури? Так.

Просто озвучьте определение культурного продукта, критерии, по которым тот или иной объект можно отнести к культурному продукту. И вот тогда можно будет получить вполне конкретный ответ на вопрос, являются ли игры культурным продуктом.

В законодавстві України (зокрема в чинному законі про культуру) є визначення національного культурного продукту, з якого можна вивести загальне.

Так от:
вітчизняний (національний) культурний продукт — культурні блага і культурні цінності, створені (надані) вітчизняним виробником.

вітчизняний (національний) культурний продукт — культурні блага і культурні цінності, створені (надані) вітчизняним виробником.

«Яблуко — це продукт яблуні»

Это да. Законы часто могут быть «по-дыбильному написаны». Хотя справедливости ради, все-таки понятие «культурных благ» в законе немного раскрывается.

zakon.rada.gov.ua/laws/main/2778-17#Text :

8) культурні блага — товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо);

Но тут опять приходим к новым понятиям, которым нужны определения

Чому у нас про них завжди забувають в таких от переліках?

Бо люди які пишуть такі петиції, про ігри чули лише з телевізора де їм сказали що стрілялки роблять дітей агресивними, а грати на компухтері можна лише 30 хвилин на день.
Я власне не можу згадати жодної російської гри, яка мала б хоч якусь популярність тому саме ігроробів банити не дуже актуально, а от банити таких чмонь як актівіжен за те ще обслуговують Україну через рашку потрібно.

Space Rangers гарна гра, хоч і рснява

Підписатись на коментарі