«Ігрові консолі 2.0» — як ми видали велику ігрову енциклопедію

Перш ніж розказати безпосередньо про книжку, хочу коротенько представитись та розповісти, хто ми такі та чим займаємось. Я головред видавництва Mal’opus (Мальопус), яке розпочало свій шлях відносно недавно — у 2018 році. На цей рік припадає розквіт комікс-індустрії в Україні: на ринку з’являється безліч видавців, які один за одним починають перекладати та видавати комікси Marvel, DC, Dark Horse та все, до чого руки дотягнуться. Серед них були й ми.

Застрибнувши на гайптрейн, який нісся паралельно з релізами завершальних частин «Месників», ми випустили кілька коміксів Marvel, серед яких «Рукавиця Нескінченності», «Громадянська війна», «Таємне вторгнення» — словом, те, що зараз можна назвати основою комікс-всесвіту Marvel.

Однак супергероїка почала набридати читачам, а ми шукали для себе нові виходи на авдиторію. Оскільки наша редакція обожнює відеоігри, ми звернули увагу на друковані видання в цій сфері. Тоді Хідео Коджіма якраз анонсував артбук по своїй Death Stranding, і ми стрімголов помчали строчити листи в Titan Books (британське видавництво, відповідальне за випуск артбука), аби купити ліцензію й видати The Art of Death Stranding українською. Ми це зробили. Так на українському ринку з’явився перший офіційно локалізований артбук.

Тепер стрибнемо на початок 2022-го. Лютий, ми закінчили роботу над одним із найамбітніших проєктів — великим артбуком-енциклопедією «Ігрові консолі 2.0». Підготували макет для друку, очікуючи вихід книжки вже в березні, але йо***а русня перекреслила наші плани. Хтось з редакції почав волонтерити, хтось став до лав ЗСУ. Робота видавництва була повністю зупинена.

У червні ми почали потроху відновлювати роботу, а вже у вересні випустили перше з початку повномасштабного вторгнення видання — ті самі «Ігрові консолі 2.0».

Так що це взагалі таке і навіщо я це все розповідаю?

У 2018 році, коли видавництво тільки-но відкрилося, ми й не підозрювали, наскільки тема геймінгу є цікавою для українців. Артбуки по Death Stranding, The Last of Us, Mass Effect та інших іграх, які ми встигли видати за останні два роки, розліталися з небаченою нами швидкістю. Тож ми вирішили піти далі й взятися за щось більш «літературне».

«Ігрові консолі 2.0» — це творіння американця Евана Амоса. Колись давно чоловік загорівся ідеєю поповнити англомовну «Вікіпедію» фотками раритетних консолей. Виявляється, натоді знайти фото старих ігрових систем в мережі було майже неможливо. Тож він почав розшукувати по світу різноманітні консолі минулого й самостійно їх фотографувати.

За словами Евана, його світлини заповнили порожнечу, про існування якої він навіть не здогадувався. Тоді його бажання поповнити «Вікіпедію» фотографіями переросло у великий проєкт з укладання великої енциклопедії ігрових консолей. Він розпочав кампанію на Kickstarter — геймери скинулися автору грошима, аби він мав змогу купувати консолі, фотографувати їх та працювати над книгою.

Книга, перекладена нами, містить приписку «2.0» в назві — це позначка оновленого видання, яке вийшло в Штатах восени минулого року. У перевиданні автор додав до книги консолі дев’ятого покоління (Xbox Series, PlaySation 5, Nintendo Switch), а також доповнив її новою інформацією про старі консолі. На жаль, Steam Deck від Valve сюди потрапити не встиг, тож доведеться чекати ще одне перевидання.

Кожна ігрова консоль тут детально сфотографована, деякі екземпляри навіть мають фото «у розрізі». Біля консолей є їхні характеристики, кількість випущених ігор та проданих систем, а також опис «життєвого шляху» консолі на надзвичайно вибагливому ринку. До речі, на початку автор зазначає, що було б справедливо додати й ПК до переліку ігрових систем. Однак, зробити це неможливо, враховуючи поділ на покоління та відсутність якоїсь стандартної версії ігрового ПК на кожне покоління консолей.

Мабуть, називати цю книгу просто «енциклопедією» буде неправильно. Бо в моїй уяві — та й впевнений, у більшості з вас — енциклопедії є нудним технічним чтивом, необхідним хіба для систематизації та упорядкування інформації. Саме з погляду принципу укладання — так, «Ігрові консолі 2.0» — це чистокровна енциклопедія. Проте з погляду подання інформації та її цікавості — це такий собі наукпоп, який доволі легко читається.

Еван Амос тут не лише описує консолі, а й розповідає, що в цей час коїлося на ринку. Згадує автор й катастрофічну кризу ігрової індустрії 1983 року, яка стала переломним моментом в історії ігрових систем і відсіяла велику кількість виробників консолей. Словом, раджу сприймати це як велику мандрівку крізь 50 років історії ігрових систем — тоді враження від прочитання книжки будуть не гіршими від гостросюжетного трилера. Який виробник консолей збанкрутує і помре наступним?!

Та найбільшу цінність особисто для мене ця книжка несе саме як історія спроб, помилок і ще раз помилок. Ви не уявляєте, скільки «сміття» навипускали впродовж половини століття розробники ігрових пристроїв. Ви знали, що першу VR-консоль випустила Nintendo ще у 1995 році? От тільки вона була настільки величезна і незручна, що у гравців від неї постійно боліла голова. Або ж чули колись про Apple Pippin? Нині знаменита корпорація у 1996 році разом із японцями з Bandai випустила ігрову консоль, провал якої ледь не поховав Apple.

Перекладом книги займалися хлопці з Unlocteam, які переклали українською близько сотні ігор в Steam. Зі свого досвіду можу сказати, що задовольнити перекладом ігрового продукту всіх одразу ніколи не вийде. Особливо, коли йдеться про ігрову термінологію, яка в українській спільноті досі не є усталеною. Комусь цілком нормально живеться зі «стрілянкою» замість «шутера», поки хтось не розуміє етимологію слова «ігролад» і натомість послуговується запозиченим «геймплеєм». В «Ігрових консолях 2.0» ми частково використали термінологію з офіційного українського перекладу Steam, однак місцями деякі англомовні терміни (жанри ігор, наприклад) просто транслітерували. В редакції ми досі придивляємося до реакції читачів на ті чи інші мовні новотвори, однак, знову ж таки, — який би шлях ми не обрали, догодити всім не вийде.

Приємний бонус: у книзі згадується досягнення українця Ігоря «krikzz» Голубовського, який створив лінійку пристроїв EverDrive для ретроконсолей. Вони здатні зберігати та відтворювати велику кількість ігор з одного ігрового картриджа, що значно спрощує процес ознайомлення зі старими консольними іграми.

Якщо вас зацікавив артбук, його можна придбати на сайті видавництва Mal’opus. Будемо дуже вдячні за підтримку видавництва в такі складні часи.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев