Чи граєте ви в ігри лише для того, щоб розібрати їх з точки зору геймдев-спеціаліста? Якщо так, то який у вас підхід? На чому зосереджуєте увагу зі своєї спеціалізації? Чи робите якісь нотатки для себе?
Ще цікаве питання, а чи вдається вам загалом пограти в гру виключно задля задоволення і не думати, як вона зроблена? Чи професійна деформація робить це вже неможливим?
Пишіть у коментарях!
Давно уже не в геймдеве, но всё ещё люблю анализировать кадр с помощью RenderDoc’a, изучать как реализованы те или иные эффекты, чтобы потом сделать свой велосипед в стол :)
Например в Ori для меня было открытием, что там нет скелетной анимации, все персонажи — пререндер в спрайтшиты.
Всегда обращаю внимание на детали, геометрию и думаю о том, как оно отрисовано. Но играть и наслаждаться геймплеем это не мешает, скорее даже наоборот, сильнее погружаюсь в атмосферу игры.
Часто роблю скріншоти, потім збираю їх на дошках у Pinterest. Люблю подивитись на те, як зробили UI чи завдяки чому витримали атмосферу гри. Найчастіше для мене спрацьовує саундрект. Інколи це перекриває навіть недоліки геймплею і таке інше, наприклад як у TES: Oblivion. Не звертаю уваги на деталі і можу розслабитись, коли гра вже знайома та повсякденна, як щось швидке та сесійне, типу Brawl Stars:)
Чомусь загадав про російську рулетку. Підходить під твій опис :)
Схоже що на цей пост надихнула стаття „How I got my dream job at Blizzard Entertainment with ZERO gaming experience”:)
Мені завжди було дивно що для когось розбирати гру == руйнувати магію. Як гра зроблена — це особливий вид магії, в нього приємно занурюватися, приємно аналізувати, слідкувати за думкою, переймати чужі підходи. Врешті гру як досвід створюють не окремі технічні рішення, а їх сукупність.
Dmytro Hryppa
Danyl Shtangeev
Олексій Пєніє
Denys Moro
Andrii Moroz
5 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів