Типи юридичних суперечок з якими розробники ігор стикаються найчастіше

Коротко про основні спірні юридичні ситуації в ігровій індустрії.

Існує розповсюджене хибне твердження, що продукт сам по собі завжди важливіший, чим якісь там права та їх оформлення. В дійсності у такого твердження логіки стільки ж, скільки в купівлі квартири чи автомобіля шляхом простої передачі ключів.

Якщо не враховувати ризик можливих суперечок, то в майбутньому можна буде понести дуже вагомі втрати. Нижче, я розгляну коротко декілька варіантів суперечок, з якими найчастіше стикаються розробники:

• захист прав на товарний знак;
• захист доменного імені;
• захист прав на інтелектуальну власність в рамках професійної діяльності;
• захист авторських прав на цифрових платформах у рамках DMCA;
• суперечки між видавцем та розробником по Game Publishing Agreement.

Захист прав на товарний знак

При відсутності зареєстрованого товарного знаку розробники періодично стикаються зі складнощами при захисті прав на назву гри. Наприклад їм важце заявляти претензії на ігри конкурентів, копіюючі назву їхьої гри.

Наявність зарєстрованого товарного знаку також важлива у випадку продажі активу (студії чи гри). Покупець, зазвичай, перевіряє правову «чистоту» використовуваних значень. Якщо торговий знак не оформлений належним чином за продавцем, угода може бути під загрозою.

Плюс важливо мати на увазі, що у випадку відсутності товарного знаку реєстрації, його може використати ваш конкуренто або «троль», який потім може вимагати зняття гри, грошових виплат, або заключення невигідної ліцензійної угоди.

При цьому логіка «запущу гру, а якщо буде скарга — просто внесу змміни» тут не працює, так як часті жалоби через платформу можуть привести до абсолютного блокування корпоративного аккаунту. У свою чергу таке блокування приводить до повної втрати всіх ігор, навіть не порушуючи права третіх сторін, а також до заборони реєстрації повторого аккаунту тим же розробником.

Тому ще перед анонсом гри рекомендується:

• перевірити відсутність зареєстрованих товарних знаків, а також ігор конкурентів, схожих за назвою і однорідних за товарами/послугами з грою яку ви публікуєте;
• заздалегідь реєструвати основне доменне ім’я і декілька схожих;
• зареєструвати товарний знак, який відноситься до назви гри.

У відношенні великих проектів з яскравими маскотами додатково рекомендується реєстрація всіх ключових персонажів (а інколи навіть локацій та предметів, якщо вони граються вжливу роль при просуванні продукту або унікальні) в якості товарних знаків. Це дозволить захищати їх від копіювання.

З іншої сторони реєстрація товарного знаку може бути невиправданою, якщо lifetime гри складає менше року. Іншими словами, в тому випадку, коли крозробник/паблішер не вірить в майбутнє проєкту та орієнтується виключно на стартові продажі.

Ще буває так, що перспективи гри неясні, а за запуск відповідає молода невелика команда. Для неї реєстрація товарного знаку, як правило, — непід’ємна, у фінансовому плані, інвестиція. Тут реєстрацію, зазвичай рекомендують відкласти. Як би це не було, навіть невеликий стартап, з недовго «живучою» грою повинен перевірити відсутність схожих товарних знаків та ігор конкурентів, інакше творчий шлях може швидко закінчитись на старті після скарги від правовласника.

Захист доменного імені

Враховуючи розповсюдженість суперечкок про захист прав на торговий знак, то немає нічого дивного у частоті повязаних з ними (але окремихих) суперечок про захист доменного імені.

Мова йде про кейси, коли:

• вам приходить електронний лист на пошту, що ваше доменне ім’я порушує товарний знак третьої сторони;
• ви бачите, що третя сторона зареєструвала доменне ім’я, яке співзвучне вашому товарному знаку.

Власне, у нашій практиці нерідкі випадки, коли конкуренти навмисно реєструють торговий знак з ціллю подальшої вимоги грошових виплат або заключення невигідних ліцензійних угод. Часто трапляється й протилежна ситуація, коли кіберсквотер реєструє доменне ім’я у відношенні відомого бренду, а потім пропонує правовласнику його «купити» за вагому суму.

У подібних розглядах вагому значення має наявність зареєстрованого товарного знаку. Він має перевагу навіть над дійсно існуючими доменами.

Подібні спори, зазвичай, розюбираються в рамках UDRP, спеціальної спрощеної процедури по розгляду доменних спорів (вона погоджена Корпорацією по управлінні доменними іменами та ІР-адресами, а також Всесвітньою організацією інтелектуальної власності). В рамках цієї процедури власник торгового знаку у відношенні доменного імені, який порушує товарний знак, має право:

• вимагати його трансфер на себе;
• вносити зміни в нього;
• приприняти його реєстрацію.

Звернемо увагу, що приховування власника доменного імені у WHOIS не рятує від процесу в рамках UDRP, так як на практиці реєстратор розкриває позивачу адрес без згоди власника доменного імені для подачі скарги. Рішення арбітрів за результатами розгляду скарги в рамках UDRP виконується реєстратором без звернення в державні суди.

Захист прав на інтелектуальну власність в рамках професійної діяльності

Також часто трапляються випадки, які стосуються прав на результати інтелектуальної праці. Як правило, мова йде про два типи таких кейсів:

• компанія отримує позов від колишнього працівника, в якому звинувачуються у неправомірному використанні чужої інтелектуальної власності;
• роботодавець звертається з позовом до працівника який покинув компанію, стверджуючи, що його новий особистий проект був створений в стінах офісу компанії, а це означає, що проект працівника належить роботодавцю.

Такі ситуації виникають, коли неналежним чином оформлений перехід авторських прав(на код, арт, музику, моделі і т.д.) від розробника/фрілансера до компанії. Передача прав на це повинна оформлятись завжди.

В рамках захисту прав на результати інтелектуальної праці також зустрічаються наступні ситуації:

• відсутність оформлення передачі прав в рамках групи компаній, де студії розробки виділені в окрему юридичну особу(наприклад, угоду укладає компанія А, а розробкою займається компанія А+, що входить до групи компаній: у такій ситуації у компанії А може не бути прав на гру, щоб їх передавати за згодою);
• необачне використання рішень з відкритим кодом (такі рішення завжди поширюються на умовах конкретної відкритої ліцензії, яка може забороняти їх комерційне використання коду; останнім часом творці opensource-продуктів стали частіше звертатися з претензіями та позовами через порушення умов відкритих ліцензій).

Щоб уникнути суперечок, повязаних з правами на результати інтелектуальної праці, рекомендується перевіряти «чистоту» коду, який використовується розробником, в тому числі:

• правильність оформлення відносин з працівниками/фрілансерами;
• наявність оформлених відносин розробника зі студіями, які входять в його групу;
• чи використовуються opensource-рішення та, чи дотримуються відкриті ліцензії (за комерційне використання «безкоштовного» коду можна отримати позов).

Захист авторських прав на цифрових платформах у рамках DMCA

Предметом суперечки в подібних справах є не товарні знаки (ІР), а авторські права на контент.

Зазвичай, мова йде про ситуації, коли розробник виявляє контент зі своєї гри (або схожий на нього то степені змішування) у чужій грі та вже опублікованій на будь-якій з міжнародних платформ.

Схожі історії, зазвичай, попадають під американський Закон про авторське право в цифрову епоху (DMCA). В рамках цього закону захищаються тільки конкретні об’єкти, виражені в об’єктивній формі(фото, арти, відео, моделі, текст, код і т.д.). При цьому «дух» ідея чи «логіка» гри не охороняються, хоча опоненти в DMCA-скаргах часто на це посилаються.

Та й загалом, звернення, які звинувачують іншу сторону у несанкціонованому копіюванні чи переробці контенту, — в ігровій сфері є найпопулярнішою юридичною практикою.

Після отримання скарги платформа зазвичай дає можливість провести переговори сторін і врегулювати суперечку мирно. Якщо на вашу адресу надійшла така скарга, рекомендую оперативно на неї відреагувати та розпочати переговори із позивачем, оскільки за ігнорування скарги платформа може (а згідно із законом — повинна) заблокувати гру.

Виходячи з практики, DMCA скарги часто необґрунтовані, тобто позиваються на об’єкти та права, які не охороняються або взагалі не належать позивачу, наприклад, за копіювання того самого «духу» гри.

До речі, за необґрунтовану скаргу DMCA позивач несе відповідальність і зобов’язаний відшкодувати паблішеру збитки, пов’язані з блокуванням гри на платформі, що можна використовувати як контраргумент, якщо ви отримали скаргу.

Важливо розуміти: сама процедура спрямована насамперед на захист інтересів платформи та звільняє її від відповідальності, якщо вона оперативно відреагувала на скаргу та заблокувала контент, який порушує права третіх осіб.

Суперечки між паблішером та розробником по Game Publishing Agreement

Окрема та велика тема — взаємні претензії паблішерів та розробників.

При цьому основна проблема, яка, власне, і приводить до конфліктів — використання термінів та понять, які кожна зі сторін має можливість трактувати по-різному. Наприклад, паблішер під словом «просування» розуміє одні дії, а розробник — зовсім інші.

Головна рекомендація тут: використовувати (та вимагати від партнера) чітких та однозначних формулювань, а також старатись їх розкрити.

При підписанні паперів в першу чергу варто приділити увагу:

• порядку виплат;
• розрахунку розміру виплат;
• врахованим витратам та прибуткам при profit sharing;
• преході прав на гру;
• термінам і порядку розробки;
• тому, як і якою інформацією сторони забовязуються ділитись.

Звертайте увагу на варіанти вирішення суперечок. Серед часто використовуваних альтернатив державним судам:

• перемовини;
• медіація;
• технічна, економічна чи юридична оцінка;
• міжнародний комерційний арбітраж.

Значну роль грає пункт про застосовне право у договорі.

Застосовне право визначає широкий перелік питань, повязаних з договором, розпочинаючи з порядку виконання договору, прав та об’єму обов’язків кожної зі сторін, закінчуючи законністю, дійсністю договору чи окремих умов. Відповідно, від застововного права може вагомо залежати економіка проєкту та можливі наслідки порушення договору.

Наприклад, існує міф, що англійське право дозволяє прописувати в договорі все, про що сторони можуть домовитись, однак, в дійсності, далеко не всі умови можна виконати та дійсні. Із загальновідомого: англійське право вкрай негативно ставиться до неустойок та штрафів за порушення умов договору.

Резюмуючи, рекомендую заздалегідь подбати про оформлення прав на гру, при необхідності зареєструвати один чи декілька товарних знаків — в іншому випадку можна втратити гру, гроші. та корпоративний аккаунт. Уважно слідкуйте за «чистотою» прав на гру та за однозначністю умов договору.

Топік було написано на основі YouTube-стріму, його можна знайти тут (але він на роснявій мові, тому щоб ви не мучились винесу головне з нього в цьому пості).

Над статею працював Orestotle

Більше цікавих статей, перекладів, та новин можете знайти в телеграм каналі Записи Орестотеля — GameDev Reports & News

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини про геймдев.