Чому жінок в геймдеві менше, ніж чоловіків. І що з цим робити

За статистикою GameDev DOU, у 2022 році жінки становили лише третину співробітників українських геймдев-компаній. Чому це взагалі важливо, як так склалось і що з цим робити? Мене звати Аліна Батракова, я QC Team Lead в Ubisoft, нумо розбиратися в цих питаннях разом.

Чому це важливо

Основна задача ігрових компаній — заохотити якомога більше груп людей грати в ігри. Та якщо ігри будуть розроблятись однією специфічною групою людей, то як вони будуть точно знати що сподобається іншій групі? Звичайно, можна робити соціальні дослідження, збирати статистику, але це лише сухі цифри які не покажуть всі тонкощі роботи людського мозку. Чим більше різноманітних людей працюють в компанії, тим більш точне буде розуміння що необхідно сучасному ринку для задоволення потреб всіх споживачів, а також більше ідей для можливих майбутніх ігор.

Історичний бекграунд

Для розуміння, чому існує такий дисбаланс в ігровій сфері, необхідно згадати історію. Україна, як і більшість країн, відчула на собі довготривалий вплив патріархату, який був особливо відчутний у період радянського союзу. Ленінський період «домашнього рабства жінки» був зміщений сталінським періодом, де роль жінки охоплювала повний робочий день, догляд за домашнім господарством і виховання дитини.

При цьому жінок не допускали до сфер, де можна було б проявити інтелект, а робота обмежувалась лише фізичним навантаженням і базовими задачами. В основному чоловіки допускались до позицій, де потрібно було приймати рішення, висловлювати власні ідеї і мати вплив на розвиток різних галузей. З часом СРСР розвалився, і Україна стала незалежною, але радянські ідеї так легко не вивітрились і продовжували хоча б частково передаватись в наступні покоління.

Також в радянські часи було майже нереально знайти імпортну техніку, якщо ви не високопосадовець, вже не кажучи про комп’ютери і ігрові консолі. Перші ігрові консолі почали з’являтись в Україні наприкінці 90-х років, але оригінали консолей все ще могли собі дозволити тільки більш забезпечені родини, а решта мали доступ до підробок по типу Денді. Але, незалежно від того, були це оригінали чи клони, консолі призвели до культурного буму — грали всі незалежно від віку чи гендеру.

Це продовжувалось допоки ринок ігор не наповнився жанрами і видами ігор настільки, що почалось розділення по таргетованій аудиторії. Магазини почали виділяти категорії «Для дівчат» (ігри про Барбі, детективні клікер квести «Ненсі Дрю», Сімси) і «Для хлопчиків» (шутери Counter-Strike, Doom, слешери Castlevania).

Через стереотипне радянське виховання і надалі передавались цінності що «чоловіки сильніші, мають захищати», тому для них ігри з будь-яким насиллям це нормально, а «дівчата більш емоційні та вразливі», тому ігри з насиллям їм не можна, а натомість буде корисно грати в естетично приємні ігри. І на цьому моменті варто замислитись — чи дійсно так має бути і біологічно зумовлено, чи ми просто настільки звикли, що такий підхід у вихованні це норма і не ставимо його під сумнів?

Більша частина жінок, котрі зараз працюють в ігровій індустрії, в дитинстві мали доступ до різних ігор, бо їхні батьки вже почали відходити від сталих культурних норм; або самостійно почали грати вже у дорослому віці, відходячи від того що було закладено у вихованні; або взагалі не грають в ігри, і пішли працювати в цю індустрію, адже цифрові технології це провідна сфера сьогодення.

Перспективи та висновки

Як ми бачимо по ситуації на сьогодні — кількість жінок в індустрії натурально зростає як раз завдяки тому, що Україна вже понад 30 років незалежна, і ми маємо відкритий доступ до мережі інтернет та незліченної кількості джерел інформації і соціальних мереж, в яких своїм досвідом діляться різноманітні люди з різних країн. І для того, щоб процес вирівнювання ролей надалі прогресував, ми в індустрії можемо зробити наступне:

  • Перестати використовувати лейбли за типами людей, які не мають відношення до фізичного і ментального здоров’я, не тільки в ігровій індустрії, а і в інших сферах споживання. Якщо ми відокремлюємо одну групу людей, то вже відмовляємось від концепту рівності.
  • Не нав’язувати своїм дітям власні цінності, натомість виховувати просто достойну людину.
  • Підвищувати культурну освіченість працівників в компаніях, позбавлятись гендерних стереотипів.
  • При прийомі на роботу всіх оцінювати по одній системі, не надаючи пріоритети конкретним групам людей.
  • Самостійно вивчати аспекти різноманіття і підвищувати рівень емоційного інтелекту.

Великі і маленькі ігрові компанії вже почали рухатись в цьому напрямку, вводити внутрішні політики стосовно неупередженого прийому на роботу, регуляції внутрішніх відносин між працівниками і розвитку культурної освіченості всередині компаній. Частково це було зроблено завдяки аналізу ринку зі сторони вищого менеджменту, а частково — завдяки добровольцям, яким ці теми небайдужі і вони власними силами просувають ідеї далі.

Досить довго Україна була під впливом цінностей, що є пережитками минулого і розділення за ролями, але при цьому мала величезні зміни у цьому напрямку за останні роки. І ці зміни будуть і надалі, особливо якщо ми, як соціум, будемо цьому сприяти. Головне бути відкритими до змін, працювати над собою і більш відповідально ставитись до виховання наступних поколінь, відкидаючи стереотипне мислення стосовно оточуючих людей.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному1
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

У нас поруч будується новий, з сучасною естетикою ринок. Так там самі чоловіки: прибирають застарілі прогнилі конструкції, роблять траншеї, кладуть новий фундамент, ставлять ятки, утеплюють скловатою, прокладають електрику, оздоблюють, кладуть троутуарну плитку, естетично оформлюють. Ну караса ж буде, цивілізація і комфорт!

А де феміністки? На цій будові не те що їх менше ніж чоловіків, тут жодної не побачив. А потім ці ж феміністки ходитимуть цим гарним ринком, відпочиватимуть в ятці де відкриється кафе. Та в цьому готовому комфорті, за кухликом кави/чаю стигматизуватимуть чоловіків (не виключаючи тих, чиїми руками та здоров’ям це все зведено), бо «гендерні стереотипи». Та як їм, феміністичним бідосям, «важко» від цих «лейблів» та «пережітків минулого».

історія і досвід чоловіків у геймдеві звичайно інакші, ніж у жінок. коли ти розповідаєш про відвертий сексизм на робочому місці то часто чуєш у відповідь «я такого не зустрічав», обезцінюючи те що ти щойно розповіла.

на одній з геймдев компаній де я працювала (крім мене було ще 2 дівчини на проекті), коли розмова пішла про апрайзал, чоловік який це мав затвердити сказав «а за що тобі платити, за красіві глазки?». звичайно, в той день я звільнилась, бо це була не єдина така ситуація. зрештою в команді залишилось 0 дівчат — підозрюю, вони теж стикнулись з подібним, бо зараз перейшли на ентерпрайз, і не тому, що їх перестала цікавити ігрова сфера, бо спілкуюсь з ними особисто.

не думаю, що зараз є дуже велика пробема для жінок потрапити в геймдев. їх менше через небажання там залишатись.

звичайно, так було не на всіх компаніях де я працювала. але я думаю дівчата які працюють в сферах де переважна більшісь — чоловіки, часто не відчувають себе комфортно, навіть якщо справа не доходить до великих конфліктів. скільки разів мені доводилось наголошувати на тому щоб мене не перебивали, не знецінювали роботу, не ставились упереджено чи очікували від мене більше зусиль, бо бачте для чоловіка це природньо — цікавитись іграми, а якщо ти жінка, то може ти тільки через гроші ітд.

постскриптум. дорогі чоловіки, якщо ви дочитали до цього місця. хоча підозрюю такі пости для вас — не спосіб дізнатись більше про проблему, а довести її відсутність. так от, хоч і геймдев це сфера де треба мати велику «награність», тобто грати багато для покращення експертності, грати ігри це не одне і те саме що робити ігри.

уяви, чоловікам теж відмовляють у підвищеннях. І теж задають тупі питання. І теж можуть спитати «А що ти зробив такого, що тобі накинути треба».

я не бачу проблеми в тому щоб мене спитали, чому я хочу підвищення. ви мабуть пропустили те місце де я написала як воно було сформульовано.

зрештою, ваш коментар підверджує те що я написала вище. Дмитро, ви ніби намагаєтесь нормалізувати сексизм замісь того щоб підтвердити його існування. так ніби якщо ви це зробите, ваше життя погіршиться.

«а за що тобі платити, за красіві глазки?»

тут гендера немає :-)

мені так само казали «за що тобі добавка до зп?»

ну а про зворотній сексизм до чоловіків від жінок теж мовчати не треба тоді. як людина, у якої була половина начальства жінки, я мав календарик з «червоними днями», коли навіть в їх сторону не можна було подивитися, чи зайти на кухню, коли госпожи їли свої судочки і кидались на всіх чоловіків. ось тут гендеризм 100% :)

Коментарі п***ць звісно (легко говорити про відсутність дискримінації, коли ти білошкірий чоловік). А стаття цікава, дякую за підняття важливої теми

коли ти білошкірий чоловік

Чомусь на думку деяких індивідів — дискримінація по статі може бути тільки від чоловіків, а расистами можуть бути тільки білі.

Жодного разу не зустрічав дискримінації до жінок чи дівчат на роботі.
Сексизм від окремих працівників — так, але він був з обох сторін.

дискримінація і расизм може йти від кого завгодно. А те що ви особисто не стикалися з якоюсь проблемою — не означає що її не існує. Тим паче, що ви навіть не належите до групи (жінок), проблему дискримінації яких піднімає стаття

По цій темі — згадав свої студентські роки.
Кінець 90-х та початок 00-х років. Айтішна спеціальність КПІ з найвищим на факультеті прохідним балом. На старті у групі було 30 студентів, з них 10 дівчат. Непогано, правда?
До фінішу дійшло 24 студенти, з них 6 дівчат.

З тих шести дівчат що отримали диплом — лише 3 більше-менш розуміли навчальні дисципліни і принципово могли б якось далі будувати кар’єру в IT якби мали таке бажання. Решта 3 отримали диплом айтішної спеціальності КПІ фактично маючи знання на рівні «ворд-ексель-браузер».

Питання — дівчатам хтось забороняв вчитися «на айті» чи можливо їм самим це було нецікаво?

мені одному здається, що авторці нєхіло підгорає через те, що їй батьки в дитинстві не дозволяли грати в Doom та CS, тому що «тижедєвочка»?
і тепер їй чомусь винне все суспільство...

в чому зараз проблема? ви доросла людина, вам хтось забороняє вчитися, вивчати технології, розробляти ігри? я буду зовсім не проти, якщо талановиті жінки створять свою компанію і не будуть брати туди чоловіків на роботу. нехай буде чесна конкуренція і ринок вирішить чиї ігри краще. І не лише ігри — будь який софт. Камон — створіть виш «лише для дівчат» і навчайте їх айті (computer science) і нехай преподи будуть лише самі жінки — а ми подивимося який туди буде конкурс і які результати у випускниць. Хіба хто проти? Ніт! Талановита, освічена, розумна жінка — то діамант і всі їх насправді дуже цінують і поважають, і чоловіки теж.

Але ж жінки самі так не захочуть, бо тоді прийдеться брати на самих себе відповідальність за результати. Не вдастся вже звинуватити суспільство, державу і чоловіків. Бо багатьом жінкам насправді набагато комфортніше маніпулювати і плести інтриги у змішаному колективі, і істерити що їх типу утискають через стать.

вся ця фігня — це нажаль загальноєвропейська хвороба — токсичний фемінізм і оце диверсіті яке по суті є лівацькою диверсією проти економіки і порушує свободу ведення бізнесу — свободу наймати працівників на розсуд власника бізнесу.

Отже, підсумовуючи:
проблема — надумана,
маніпуляція — реальна,
будь-які спроби примусу щодо бізнесу (накшталт квот etc.) — шкідливі.
стаття до 8 березня.
ДОУ перетворився на глянцевий журнал для навколоайтішних гуманітаріїв.

Влучно сказано
Нічого навіть додати

моя дружина влітку відкрила блендер, ютюб канали і вчилася. Тепер весь арт в нашій грі — її рук справа. По фаху — юрист. Ніхто не заважав, ні гендер, ні комітети порятунку жінок. Взагалі дивує, що в 2023 році комусь гендер заважає.

Ми завжди, коли приймали на роботу, віддавали перевагу жінкам і дівчатам. Але із 15 людей приходило...15 чоловіків. Жінки десь ховались. І свідомо «занижали» для них поріг входу. Тобто до чоловіків вимоги були більше. Лише б мінімум якийсь мали. Але...десь мабуть по дорозі всі губилися в метро.

Бо ваша дружина, як жінка, самоусвідомлює свою особистість та на цьому впевнено реалізує себе в соціумі.
А феміністки не можуть понять хто вони. Тому тиснуть на навколишнє оточення, щоб якось самоусвідомити себе в ньому зміненому... і усе одно в змінених умова знову, і знову щось не так. Це порочне коло фемінізму.

А чому з тим обовязково щось треба робити? Ну не подобається їм значить геймдев

При цьому жінок не допускали до сфер, де можна було б проявити інтелект

Принципово не згоден. Я 4 роки (у 2010-х) працював на машинобудівному заводі який заснували ще у 1960-х. І там було досить багато жінок-інженерів, які працювали там ще з 1980-х, а деякі взагалі з 1970-х, тобто все своє професійне життя. Хто хотів, у кого було бажання використовувати свій інтелект — той отримував відповідну освіту і йшов працювати. Можливо жінок не пускали у ті сфери, де крутилися реальні гроші — це вже інше питання. Але інженером міг стати будь-хто незалежно від статі і використовувати свій інтелект по повній.

Я навіть більше скажу, у 2010-х на наш завод молодих дівчат спеціалістів у відсотковому відношенні до молодих хлопців спеціалістів приходило працювати значно менше, ніж у 70-і, 80-і, 90-і. Бо для хлопців будь-яка робота — це робота, яку «хтось має виконувати». А для дівчат робота інженером на заводі — це наче каторга чи пекло, в їхній уяві.

моя теща, єдина жінка на підтприємстві, яка знає, як шити і кроїти армійські палатки. Всі чоловіки-технологи бігають до неї )))

Цікаво, якби, скажімо, Відьмака розробляла команда де чоловіків/жінок 50/50 — чи вийшов би він настільки крутим, яким він є? Чи може жіноча половина команди заблокувала б додавання відвертого контенту та еротики, бо «до Йенніфер треба відноситися з повагою, а не об’єктифікувати її і не використовувати як ляльку для задоволення сексуальних бажань Геральта»?

Мені реально цікаво, бо вже бачив активні жіночі рухи/кампанії щодо заборони використання еротики у рекламі, наприклад. Можливо якби у геймдеві у жінок було б більше голосів, то вони б і там «навели порядок».

Претензії ображеного жіноцтва до персонажів відеоігр здається почалися ше в 90х, з релізом Мортального Комбату :) Соню Блейд, одного з найяскравіших персонажів, називали нереальною. Хоча вона була змодельована з цілком реальної модельки Плейбою, яка бойовими мистецтвами займалась.

І якщо цілими днями сидіти на дивані і їсти то звісно ж ті форми будуть фантастичними.

Щойно подумав що у Відьмаку тільки Геральта можна роздягнути в будь-який момент )) І всі еротичні сцени — за його участі, теж виходить обʼєктифікація

так то ж для геїв робили фічу )))

Чим більше різноманітних людей працюють в компанії, тим більш точне буде розуміння що необхідно сучасному ринку для задоволення потреб всіх споживачів, а також більше ідей для можливих майбутніх ігор.

Еее, ні.
Юбісофт має повний комплект сіро-буро-малінових людей усіх рас і релігій з усіх куточків світу і взагалі може вважатись лідером з дайверсіті.
При цьому він вже досяг титулу «король посередньості», роками штампуючи ігри, що використовують один і той же набір ігрових механік, і тепер думає кому продатись, бо справи не дуже.
Якість ігор ніяким чином не залежить від рівня дайверсіті в команді.

В таких студіях думки працівників майже не питають, є головні дизайнери, маркетологи і вони дивляться на те що продається і дають завдання а працівники тупо штампують. Думаю той хто це писав мав на увазі не корпо а нормальні студії де кожен може внести щось своє. І доречі не розумію що за фетиш в укр геймдеві на ААА студії?

Хочется иметь в CV красивое, большое имя

Головне скіл і портфоліо а не імя компанії

що за фетиш в укр геймдеві на ААА студії?

Великі бюджети — великі проекти — інколи більш цікаві таски.

ви б так боролись шоб в жінок був той самий обов’язок до військової служби як у чоловіків, сжвшніки комнатні...

Так може будемо будемо боротись проти призовної служби в зaгальному і йти до концепту Ізраїлю? Так і ніхто не забороняє вам боротись за те щоб жінок призивали так само, але ж ви просто ноєте і нічого не робите.

боротись проти призовної служби
йти до концепту Ізраїлю

Так в Ізраїля призовна армія.

Так але я маю більше в сенсі або боремось проти призовної, або йдемо до концепту Ізраїлю. Просто не правильно висловилась

бляха народ, не страдайте х.. дебілізмом. Немає ніякого критерію вибору людини в гейдев по тому що в неї між ніг (принаймні я з таким не зустрічався, ні на кухнях, ні в айті). Не видумуйте проблем. Цей дизбаланс тупо через те що чомусь ігри більше люблять чоловіки чим жінки, гляньте на тих самих стрімерів чи по свому оточенню — в цілому задротять більше хлопці, але не з причин що дівчатам то заборонено чи є якесь упереджене ставлення до них.
А в ситуації коли на 1 позицію буде хлопець чи дівчина — оберуть того хто краще підходить бізнесу (хард/софт навички, ціна), у випадку якщо обидва не задовільняють потреби — будуть шукати далі.

Саме так. Проблема надумана. Якщо людина не конкурентноспроможна, то винна не галузь, історія, проклятий патріархат, а сама людина. Треба скіл качати, а не мітинги влаштовувати)

Цей дизбаланс тупо через те що чомусь ігри більше люблять чоловіки чим жінки, гляньте на тих самих стрімерів чи по свому оточенню — в цілому задротять більше хлопці, але не з причин що дівчатам то заборонено чи є якесь упереджене ставлення до них.

Деяким місцевим утисненим жінкиням концепція «задротства» в принципі невідома. В недавньому срачику на цю ж тему одна прогресивна місцева панянка назвала багаторічне задроство в Street Fighter «механікою грального автомата», типу однорукого бандита :)

// на свої перші змагання я приїхав з чорними від мозолів великими пальцями рук //

З таким підходом стає цілком зрозуміло чому дехто надає перевагу самоутисненням. Це значно простіший шлях до мети ніж задротити роками комбо ну чи курити наприклад реакт.

який дурак дивиться чоловіка-стрімера. Ну хіба що...🏳️‍🌈 .

Можливо тому, що геймерів серед жінок менше, відповідно і бажаючих вкатитися в геймдев серед них також менше?
Те саме стосується і точних наук взагалі.

48% геймерів жінки
Слова без пруфів мусор тому: www.statista.com/...​omputer-and-video-gamers

Це, на жаль, виключно цифри U.S
Цікаво, яка ситуація у нас)

На жаль не можу знайти інфи про нашу країну, бо ніхто не опитував, але було б круто якби зробили щось таке, бо така інформація була б корисна

Згадав. Кілька років тому NielsenIQ спільно з Wargaming робили дослідження ігрового ринку у нас. Там серед тез було: середній вік українського гравця — 31 рік, при цьому збережений гендерний баланс, грають як чоловіки, так і жінки практично в однаковій пропорції. 65% респондентів дослідження живуть у шлюбі.

Думаю, якщо ви докладете до цього статистику по зростанню платформ мобайл vs PC vs консолі, то дізнаєтесь наскільки сильно випереджає всіх мобайл. Потім подивитесь демографію по мобайлу, яка як раз, значно більш рівномірна у співвідношенні жінок-чоловіків і тому перетягує на себе загальну геймінгову стату по гендерам.
А після цього порівнявши перетин розробників-геймерів на PC, консолях і розробників-геймерів на мобайлі, скоріш за все, дізнаємось, що останніх дуже мало. Бо мобільний геймінг здебільшого казуальний і не викликає такої емоційної зв’язки, як PC, щоб людина зробила із цього свою професію, а не просто проводила час за іграми. Отож і кореляція розробників по гендерам буде не із загальною статистикою геймерів, а із гравцями на PC та консолях, яке значно ближче до 70 на 30.
www.statista.com/...​m-us-user-share-by-gender

Є в мене інша думка. Проблема в тому що жінки при народженні дитини перертвають свою діяльність і втрачають можливість просування по роботі.
Також ІТ сфера є часною, а в часних компаніях не люблять платити дикретні виплати.
В цій сфері також не люблять початківців, бо в їх зріст треба вкладуватися, а жінки, при народженні дитини точно прервуть «стаж».
Ця тенденція іде ще з совка, і років через 10 прийде до того, що жінок будуть брати після 40, коли в них вже є дорослі діти.

Можливо, хтось так думає, але це не дуже раціонально.

Коли ви наймаєте людину, ви не можете гарантувати, що ця людина буде працювати стільки, скільки ви хочете.

Люди йдуть, і це не залежить від статі. І причин багато. Яка вам різниця чи це дикрет чи це контора через дорогу, чи це вступ на PhD, чи переїзд в іншу місто/країну, чи у воєнкомат, чи проблеми зі здоров’ям.

На своєму досвіді, я не бачу кореляції між статтю та «надійністю» людини.

Упередження до жінок через вагітність\дітей — це теж дискримінація за статтю. Чоловіки також стають батьками дітей, але через те, що суспільство звикло всю відповідальність за дітей перекладати на жінок — такі упередження стосуються лише жінок (як наприклад, питання на інтерв’ю про те, чи планує жінка дітей, або відмова у промоції до керівної посади через те, що жінка може завагітніти або має дітей малого віку).

у мене пів життя начальство було жінки. І вагітні, і родивші, і не народивші. Чомусь не заважало їм мати керівні посади. Ну і зайди у відділ бухгалтерії...Всі жінки в дітородячому віці. Якось працюють.

чудово, що у вашому колі спілкування у жінок такий досвід. На жаль, так не у всіх. Я особисто стикалася з неетичними питаннями на співбесіді, чи планую дітей у найближчому майбутньому. А в іншій студії моя колега пішла в декрет лідом, а повернулася сіньйором — директори відмовилися брати її назад на ту саму посаду і зарплату

тоді єдиний вихід — треба бути інді розробником. там пофік хто ти і що. головне робити сервіс чи апу, яка потрібна комусь :)

Підписатись на коментарі