Чому жінок в геймдеві менше, ніж чоловіків. І що з цим робити

За статистикою GameDev DOU, у 2022 році жінки становили лише третину співробітників українських геймдев-компаній. Чому це взагалі важливо, як так склалось і що з цим робити? Мене звати Аліна Батракова, я QC Team Lead в Ubisoft, нумо розбиратися в цих питаннях разом.

Чому це важливо

Основна задача ігрових компаній — заохотити якомога більше груп людей грати в ігри. Та якщо ігри будуть розроблятись однією специфічною групою людей, то як вони будуть точно знати що сподобається іншій групі? Звичайно, можна робити соціальні дослідження, збирати статистику, але це лише сухі цифри які не покажуть всі тонкощі роботи людського мозку. Чим більше різноманітних людей працюють в компанії, тим більш точне буде розуміння що необхідно сучасному ринку для задоволення потреб всіх споживачів, а також більше ідей для можливих майбутніх ігор.

Історичний бекграунд

Для розуміння, чому існує такий дисбаланс в ігровій сфері, необхідно згадати історію. Україна, як і більшість країн, відчула на собі довготривалий вплив патріархату, який був особливо відчутний у період радянського союзу. Ленінський період «домашнього рабства жінки» був зміщений сталінським періодом, де роль жінки охоплювала повний робочий день, догляд за домашнім господарством і виховання дитини.

При цьому жінок не допускали до сфер, де можна було б проявити інтелект, а робота обмежувалась лише фізичним навантаженням і базовими задачами. В основному чоловіки допускались до позицій, де потрібно було приймати рішення, висловлювати власні ідеї і мати вплив на розвиток різних галузей. З часом СРСР розвалився, і Україна стала незалежною, але радянські ідеї так легко не вивітрились і продовжували хоча б частково передаватись в наступні покоління.

Також в радянські часи було майже нереально знайти імпортну техніку, якщо ви не високопосадовець, вже не кажучи про комп’ютери і ігрові консолі. Перші ігрові консолі почали з’являтись в Україні наприкінці 90-х років, але оригінали консолей все ще могли собі дозволити тільки більш забезпечені родини, а решта мали доступ до підробок по типу Денді. Але, незалежно від того, були це оригінали чи клони, консолі призвели до культурного буму — грали всі незалежно від віку чи гендеру.

Це продовжувалось допоки ринок ігор не наповнився жанрами і видами ігор настільки, що почалось розділення по таргетованій аудиторії. Магазини почали виділяти категорії «Для дівчат» (ігри про Барбі, детективні клікер квести «Ненсі Дрю», Сімси) і «Для хлопчиків» (шутери Counter-Strike, Doom, слешери Castlevania).

Через стереотипне радянське виховання і надалі передавались цінності що «чоловіки сильніші, мають захищати», тому для них ігри з будь-яким насиллям це нормально, а «дівчата більш емоційні та вразливі», тому ігри з насиллям їм не можна, а натомість буде корисно грати в естетично приємні ігри. І на цьому моменті варто замислитись — чи дійсно так має бути і біологічно зумовлено, чи ми просто настільки звикли, що такий підхід у вихованні це норма і не ставимо його під сумнів?

Більша частина жінок, котрі зараз працюють в ігровій індустрії, в дитинстві мали доступ до різних ігор, бо їхні батьки вже почали відходити від сталих культурних норм; або самостійно почали грати вже у дорослому віці, відходячи від того що було закладено у вихованні; або взагалі не грають в ігри, і пішли працювати в цю індустрію, адже цифрові технології це провідна сфера сьогодення.

Перспективи та висновки

Як ми бачимо по ситуації на сьогодні — кількість жінок в індустрії натурально зростає як раз завдяки тому, що Україна вже понад 30 років незалежна, і ми маємо відкритий доступ до мережі інтернет та незліченної кількості джерел інформації і соціальних мереж, в яких своїм досвідом діляться різноманітні люди з різних країн. І для того, щоб процес вирівнювання ролей надалі прогресував, ми в індустрії можемо зробити наступне:

• Перестати використовувати лейбли за типами людей, які не мають відношення до фізичного і ментального здоров’я, не тільки в ігровій індустрії, а і в інших сферах споживання. Якщо ми відокремлюємо одну групу людей, то вже відмовляємось від концепту рівності.
• Не нав’язувати своїм дітям власні цінності, натомість виховувати просто достойну людину.
• Підвищувати культурну освіченість працівників в компаніях, позбавлятись гендерних стереотипів.
• При прийомі на роботу всіх оцінювати по одній системі, не надаючи пріоритети конкретним групам людей.
• Самостійно вивчати аспекти різноманіття і підвищувати рівень емоційного інтелекту.

Великі і маленькі ігрові компанії вже почали рухатись в цьому напрямку, вводити внутрішні політики стосовно неупередженого прийому на роботу, регуляції внутрішніх відносин між працівниками і розвитку культурної освіченості всередині компаній. Частково це було зроблено завдяки аналізу ринку зі сторони вищого менеджменту, а частково — завдяки добровольцям, яким ці теми небайдужі і вони власними силами просувають ідеї далі.

Досить довго Україна була під впливом цінностей, що є пережитками минулого і розділення за ролями, але при цьому мала величезні зміни у цьому напрямку за останні роки. І ці зміни будуть і надалі, особливо якщо ми, як соціум, будемо цьому сприяти. Головне бути відкритими до змін, працювати над собою і більш відповідально ставитись до виховання наступних поколінь, відкидаючи стереотипне мислення стосовно оточуючих людей.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини