За лаштунками польського геймдеву: початок моєї історії світчерства та навчання у виші

Вітаю! Мене звати Дар’я. Душею і серцем я корінна харків’янка. Через війну нам з донькою довелось покинути рідне місто і країну. Наразі мешкаю у Польщі, місто Вроцлав. Працюю редактором на фрилансі і паралельно займаюсь світчерством у геймдев. До цього п’ять років працювала у видавництві. Маю ступінь магістра з управління організаціями та викладача дошкільної освіти та психології. В минулому році я стала студенткою Uniwersytet Dolnośląski DSW, обравши спеціальність «геймдизайн».

У статті хочу розказати про свій досвід навчання в польському університеті. Розкрити секрети вищої школи, в якій готують майбутніх спеціалістів геймдеву.

Чому геймдев

Наші шляхи з роботою у видавництві розійшлися два роки тому, але я досі продовжую писати книжки. Повністю розірвати зв’язок з видавничою сферою я не змогла і, насправді, я навіть не бажаю цього робити. Хто сказав, що в житті не може бути дві пристрасті? Особливо, якщо вони доповнюють одна одну. Я відчуваю в собі нереалізований потенціал і впевнена, що мій досвід допоможе покоряти нові вершини. Геймдев — це моя вершина і мета.

Відверто кажучи, я не є типовим шанувальником комп’ютерних ігор. Для мене вони означають більше, ніж просто розвагу або можливість втекти від реальності. Я захоплена магією їх створення і маю глибоку повагу до людей, які стоять за ними. Хоча у мене немає багаторічного досвіду геймінгу, я наполегливо вірю в те, що не кожен фанат гри може стати розробником. У другому випадку потрібно мислити зовсім іншими категоріями, і це мотивує мене досягти моєї цілі стати геймдизайнером. Свідомі цілі є першим кроком до успіху, чи не так?

В українських вишах немає напрямку геймдизайну, тому більшість девелоперів є практично самоучками. І витрачають на це роки свого життя, намагаючись набути відповідних знань. Не дивно, що нічого вартого уваги я не знайшла, коли шукала курси з геймдеву.

Війна зламала всім життя, у когось його жорстоко відібрала, мені ж дала можливість йти далі

На момент втечі до Вроцлава я була аспіранткою в українському виші і завдяки цьому потрапила на інтенсивний курс польської мови в Uniwersytet Dolnośląski DSW. По закінченню і отриманню сертифікату я одразу пішла до відділу рекрутації і подала документи на вступ. До речі, без сертифікату, який підтверджує знання мови, іноземцям у Польщі не можливо вступити до вишів. Існують різні курси, поліціальні школи, туди потрапити легше, але це вже інший рівень освіти.

Так я опинилася на лавах університету, де навчають створювати комп’ютерні ігри...

І тут почалася магія

Не зовсім така, на яку ви очікуєте, але для мене є певні її ознаки.

По-перше, я ніколи не бачила, щоб студенти по закінченню лекції аплодували викладачеві. Це був феномен і відкриття. На першій лекції з геймдизайну Адам Фламма (куратор нашого курсу) розвіяв усі міфи про професію і практично знищив наші мрії про чарівний світ креативу і творчості. Справа в тому, що багато студентів мріють про роботу в галузі геймдеву, але мають ідеалізоване уявлення про неї.

По-друге, практичні заняття є дійсно практичними. Але про це трохи згодом.

По-третє, немає жодних рефератів. Всі роботи, які ми робили, базувалися виключно на креативності студентів. Це дуже великий плюс. Однак, варто зазначити, що це в декілька разів складніше, ніж просто скопіювати реферат з інтернету. Не хвилюйтесь, до науки ми теж долучилися. Аналіз наукових статей нас не оминув.

По-четверте, усі предмети виключно пов’язані з професією.

По-п’яте, майже всі викладачі, які ведуть наші заняття, працюють у галузі геймдеву. Тому, коли вони нам щось розповідають, це вже має стовідсоткову підтверджену практикою основу.

Який з тебе геймдизайнер, якщо ти не можеш презентувати власну ідею

Наші викладачі наголошували на необхідності вміння презентувати й продавати свої проєкти, повторюючи це, ніби мантру. Геймдизайн-документ (GDD) може містити сотні сторінок, де все детально буде описано, але ти маєш десять хвилин, щоб переконати видавців або потенційних інвесторів.

Oкей, Гугле, і де цьому навчитись? Як керувати власним голосом, щоб не мимрити собі щось під ніс і не почати заїкатися у відповідальну мить? Тільки практика допоможе почувати себе впевнено і вільно перед аудиторією. Під час навчання таких можливостей у нас було достатньо і я тішуся з цього.

Повертаючись до питання практичних занять...

На заняттях з геймдизайну ми проводили аналіз легендарних ігор на молекулярному рівні, детально розбираючи їх структуру. Активно вивчали механіки та реалізовували їх в контексті наших власних проєктів. Складність сюжетів і діалогів була розглянута з точки зору їх структурної побудови. В процесі цих занять я зрозуміла, що геймдизайнери — це шамани ігрової індустрії. В якості залікового завдання, нам доручили створити прототип настільної гри, використовуючи концепцію і механіки комп’ютерної. Цей процес виявився надзвичайно цікавим і дозволив вдосконалити логічне мислення, а ще це був дуже крутий досвід роботи в команді.

Приборкати пакет програм Adobe довелося ще у першому семестрі. На заняттях з UX/UI дизайну ми розробили додаток та проєктували його інтерфейс. Основи малюнку дозволили відчути магію паперу та олівця, а графічний дизайн потішив мою душу версткою обкладинок, логотипів і листівок. Тут я була, як риба у воді.

На заняттях з роботи з камерою ми у повній мірі відчули себе режисерами, сценаристами і зірками телебачення.

За рік ми опанували 18 різних предметів і здобули безліч необхідних скілів. Не буду детально розглядати кожен предмет, але повірте мені, мій опис є всього лише краплею в океані порівняно з тим, скільки нам довелося вивчити.

Робота в Unity та Unreal Engine

Під час написання коду в Unity, я витратила непередбачувану кількість годин перед екраном комп’ютера. Однак, моя пташка (з прототипу гри Flappy Bird), з урахуванням колізій, нарешті здійснила свій перший політ. Для досягнення успіху, я була змушена звернутися до однокурсника за допомогою. Розумію, що в порівнянні з досвідченими програмістами мої досягнення можуть здаватися несуттєвими. Але для мене, людини, яка раніше не мала досвіду роботи з кодом, це був великий прогрес і значний крок уперед.

При проєктуванні рівнів в Unreal Engine мене охоплював ступор. Спочатку потрібно було створити прототип рівня на папері, а потім переносити його в двигуні. Мої рівні виглядали досить комічно, і, що гірше, навіть я сама не розуміла, що в них відбувається. Окрім цього, половину часу на заняттях я шукала курсор мишки у небі, а другу половину намагалася досягти таких метричних параметрів, щоб куб не перевищував розмір гравця більш ніж утричі. Нарешті, подолавши перешкоди, я перейшла до наративу. Тоді ж почався справжній «темний ліс»...

Вивчаючи статті відомих левел дизайнерів, їхні методики і концепції здавалися мені зрозумілими. Однак, у реальності виконання цих завдань виявилося значно складнішим. Як кажуть, «важко під час навчання, легко в бою». У будь-якому разі, я залишалася наполегливою та впертою в своїх намірах.

Від віртуального світу до кампусу: вплив Відьмака на вищу освіту

Зі сторони складається враження, що з нас в університеті роблять універсальних солдатів, та що кривити душею, так і є. Ми майбутні Супермени, Бетмени і Відьмаки своєї справи.

До речі, щодо Відьмака. Як розказує викладач та керівник спеціальності геймдизайну в Uniwersytet Dolnośląski DSW Адам Фламма, «саме Відьмаку слід подякувати за можливість вивчати геймдев на рівні університетської освіти в Польщі».

«Популярність гри „Відьмак 3: Дикий гін“ вже з моменту виходу досягла в Польщі небачених раніше розмірів. Про гру CD Projekt RED говорили і писали буквально скрізь — в пресі, на радіо, в інтернеті, у новинах. Це дозволило в Польщі швидко зрозуміти, що відеоігри є не тільки прибутковою індустрією, але також галуззю, що розвивається, приносячи численні переваги. 2015 рік став роком великих успіхів для польської геймдевівської галузі — „Відьмак 3: Дикий гін“, „Dying Light“ і „This War of Mine“ зробили так, що весь світ почав дивитися на польський геймдев. Швидко це стали розуміти також навчальні заклади, які, спостерігаючи за величезним попитом на ринку праці, намагалися створити відповідні програми навчання для розробників ігор. Прикладом такого є Uniwersytet Dolnośląski DSW і напрям » Media Kreatywne «, де разом з працівниками Techland, CD Projekt RED, Ten Square Games та Knights of Unity ми навчаємо майбутніх фахівців у творчих галузях», — додав він.

Які були проблемні моменти протягом цього року

Мова. Процес навчання в повній мірі реалізується польською мовою, хоча такий самий курс доступний і англійською. Не можна стверджувати, що мовний аспект став суттєвою перепоною для мене. Викладачі демонструють розуміння та толерантність щодо іноземних студентів, але для максимальної комфортної комунікації необхідно володіти польською мовою на високому рівні.

Варто відзначити, що у поляків, так само, як і українців, виникає певна тривога щодо англійської мови. Для них англійська також є іноземною, і вони виявляють невпевненість та страх перед спілкуванням нею, зокрема під час співбесід.

Фінансові витрати. На жаль, інститут є приватним, тому студентам необхідно сплачувати за навчання. Курс коштує значну суму, у перерахунку його на українську гривню.

Мультизадачність. На шляху до досягнення моєї мрії працювати в галузі геймдеву, мені доводиться поєднувати поточне навчання з двома роботами. Іноді це стає викликом.

За перездачі треба платити. Це серйозний мотиватор. Якщо ти провалиш курс і не здаси екзамен, то йдеш на поправковий. Якщо завалиш другий, то платиш гроші і знову йдеш повторно слухати предмет.

А що далі?

Далі ще два роки навчання. Мої наукові амбіції полягають на перспективі створення освітніх ігор для дітей. А зараз я вже шукаю роботу, яка максимально наблизить мене до світу геймдеву.

Моя історія може здатися легковажною або недостатньо вагомою. Але я вірю, що краса і суть виявляються у нашій внутрішній дитячості та безкомпромісний вірі у світле майбутнє. Найбільші професіонали колись були звичайними початківцями, які прагнули досягти неможливого.

Нехай кожен, хто прочитає мої слова, знайде у них щось власне. Щось, що надихне його на нові досягнення та відкриття у світі геймдеву.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини