Історія про похід сталкерів в Зону настільну. Огляд S.T.A.L.K.E.R. The Board Game

Усе почалося з амбітної ідеї: чи можливо перенести дух легендарного «Сталкера» у настільний формат? Польським розробникам вдалося головне — відтворити ту саму Зону, яку геймери полюбили за її суворість. Тут світ не крутиться навколо гравця: аномалії, викиди та мутанти існують за власними законами, а ви — лише тимчасовий гість, чиє життя може обірватися будь-якої миті.

Настільне втілення пропонує тактильний та глибокий соціальний досвід. За жанром це «данжен кроулер», де ви маєте буквально крастися локаціями, що ідеально передає напружену атмосферу небезпечної Зони. У цьому блозі я розповім про своє знайомство з грою та про те, чим саме вона може зацікавити як фанатів серії, так і нових гравців.

Сила дотику, повернення від цифри в реальність

Влітку 2023 року польська компанія Awaken Realms у співпраці з українською студію GSC Game World запропонувала поціновувачам настільних ігор ідею розробки повноцінного втілення всесвіту комп’ютерної серії ігор S.T.A.L.K.E.R. у форматі настільної гри. Для підтвердження життєздатності ідеї була розпочата краудфандингова компанія, що завершилася успішно з результатом більше ніж 6 млн доларів попередніх внесків від майбутніх власників омріяних коробочок з грою.

Нове втілення мало б запропонувати учасникам подорож знайомим всесвітом у форматі, здатному обʼєднувати, відкривати спільне у перетині різних життів.

Гра пропонує механіку, побудовану на взаємодії учасників з інтерактивним полем за допомогою персональних планшетів сталкерів, де відбувається налаштування персонажів з використанням різних карток зброї, обладнання тощо.

Вороги мають свої картки з параметрами атак та вразливості. Діляться на мутантів та противників у людській подобі, як бандити, зомбі чи бійці спеціальних сил.

Атакувати ворогів та оборонятися від них можливо за допомогою гральних кубів зеленого та бурштинового кольору. Колір кубів має значення та прописаний у картах персонажів та картах зброї, пристроїв.

Як окремі механіки грального поля, у грі присутні аномалії — особливі місця Зони, небезпечні для сталкерів та ворогів.

Всього ж в грі 13 карт сталкерів, ще 4 додаються в доповнені Stretch Goals. Безліч ворогів, аномалій та артефактів.

Перші коробки з англійською версію почали надходити замовникам після релізу S.T.A.L.K.E.R. 2, в грудні 2024 року. Українську локалізацію почали надсилати в грудні 2025 року.

База гри (жовта), набір мініатюр ворогів, прикраси оточення (Terrain), коробка мініатюр аномалій, коробки з контентом ачівок по кожному сталкеру: синя — для 13 персонажів базової гри, зелена — ще для 4 сталкерів сюжетного доповнення Stretch Goals. Коробочка з компаньйонами — миша, плоть та птах.

Повна комплектація гри складається з коробки з базою, що включає 6 сюжетів та сесійний режим Zone Survival, коробки з мініатюрами ворогів. Невеличкої, схожої до цукерної, коробки зі стенді аномалій, коробки з террейнами, чи то елементами перешкод. Та малої мʼякої коробки Personal stories — листи ачівок під кожного з 13 сталкерів. Опціонально можливо замовити плеймати, або підкладки під планшети гравців та основні карти гри.

В серпні 2025 року міжнародна аудиторія почала отримувати англомовний комплект доповнення Stretch Goals, а це ще 6 сюжетів і 4 нових сталкери, включно з новими мініатюрами персонажів. Чотири мініатюри персонажів в базі та чотири у доповненні. Персональні історії, тобто ачівки під 4 нових сталкери. Коробочку з 3 новими компаньйонами — орел, миша та плоть (мутант гри компʼютерної).

Вишенька на торті доповнення — коробка сюжетів Duty & Freedom де лише три сценарії, але можливість пройти їх за гілками угруповань Долгу та Волі по-різному. Українська версія цього комплекту доповнень очікується в березні 2026 року для передзамовників.

Жодна з мовних версій ще не доступна в глобальному рітейлі і попри заяви видавців про надходження у магазини в першому кварталі 2026 року, з усіма можливими факторами затримок, в реальності, за моїм особистим прогнозом, зʼявиться на полицях ближче до літа 2026 року. Або восени.

Дослідження паралелей нового формату до оригіналу

Завдяки вдалій адаптації ігрофраншизи, ми маємо детально вибудовану основу сюжету на важливих елементах канонічного лору: місія, що занурює в буденність життя у Зоні. Бандити в пошуках наживи, покинуті будівлі з якимось крамом для луту, ресурс постійно потрібен. Характерні болотяні маршрути та аномалії. Можливість знайти артефакти, що покращать скіли. А що далі? А далі фірмовий сталкерський авантюризм зі зрадами та драматичними поворотами, викликаними старим як світ бажанням наживи. Професор за винагороду просить вправних сталкерів допомогти врятувати горіпаку Даліка, що потрапив у полон до бандитів. Історія рухається через звичні пейзажі та ситуації вже відомого всесвіту гри, але ж зовсім, зовсім в новому форматі. Все прямо перед вами на столі, виконане на такому рівні якості, що хочеться розглядати елементи годинами, або розкладати перед очима таку собі колекцію мініатюр по найвідомішому українському ігровому всесвіту.

Окремого задоволення вартує розмальовка цих мініатюр. Адже деталізація матеріалу, з якого зроблений мутант снорк чи кровосос, а чи може боєць Моноліту в екзоскелеті — просто зашкалює. Якщо ви вправний художник, тут буде де розгулятися. Підсумки, ремені, зброя. Бороди, скафандри, капюшони та інші ювелірні деталі дозволять отримати порцію дзену від такого медитативного процесу.

Та це не тільки про гру, це про час разом із друзями, або нові знайомства з цікавими людьми. Інтелектуальна розвага з сильним наративом: розгортається подорож на гральному столі.

Ви занурюється в пригоду команди сталкерів, що вирушають на пошуки артефактів, порятунку з полону пораненого бійця, відвідуєте Припʼять. Так виглядає перша арка з трьох сюжетів. Друга арка знайомить вас з культовою для всесвіту комп’ютерної гри підземною лабораторією.

А потім мандри до поглинутих зоною гвинтокрилів на болотах і з відомою з комп’ютерної гри деревʼяною церквою, що списана з реальної церкви Архістратига Михаїла в селі Красне в Чорнобилській зоні. І, зрештою, сутичка з контролером у великій індустріальній локації, а також з новим монстром Crawl або Плазун. По суті, щурячій король, що є навалою малих ворогів: собаки, щури та огидні клопи-тіки, що їх веде та контролює псі-випромінювання.

Результат експериментів вчених, літній чоловік зі зламаною долею, тож і назвали його Зламом.

Що ж до мутантів зони, то є тут як добре відомі: кремезний псевдогігант, що опирається на впізнавані металеві двері з будь-якого інтро GSC, яскравий полтергейст, чи химера, так і зовсім нові, як Злам — це вже окрема історія Зони. Персонаж, що розкривається тужливою долею в першому сюжетному доповнені до настільної гри, Stretch Goals.

Перед нами постає історія літнього чоловіка, що його вчені перетворили на піддослідного. І тепер ми маємо складний моральний вибір, який треба втілити через ігрову стратегію — позбавити страждань змученого старця, як того просить загадкова і впливова донька з Чернігова чи схопити його і передати вченим для продовження дослідів, а може і взагалі відпустити, щоб екологи пораділи і щедро віддячили. Вони ж бо бачать екосистему Зони самобутньою та пропонують спостерігати за нею, а не заважати.

Псевдогігант з гри та голова кровососа на колекційній діарамі. Фото: Іван Чернишов

І тут знову повернемося до крафту, кастомізації гри. Надавати монстрам колір власними руками — процес тонкий і захоплюючий. Деталізація тут чи не найкраща в сучасній лінійці блокбастерних настільних ігор від поляків з Awaken Realms.

Пофарбувати відомого оленя зі S.T.A.L.K.E.R. 2, Рогача в локалізації, буде окремим задоволенням. Хоча це і новий мутант, якого не було в перших іграх до сіквелу, але він ідеально вписується в концепцію змін природи українського Полісся і заряджає сетап на столі атмосферою дикого лісу.

Певною мірою бестіарій Полісся — це вже окрема культурна традиція, яка відображена в тому числі у творчості сьогодні вже знаменитої майстрині художнього авангарду Марії Приймаченко, з хутору Болотня, міста Іванків. З якого виїздили перші пожежні автомобілі в ніч аварії на ЧАЕС в 1986-му. Тож, всесвіт гри значно розширює енциклопедію міфічних мешканців лісів півночі Києва.

Окрема краса — це стенді аномалій, вони виглядають так яскраво і живо, що привертають на себе уваги навіть більше, ніж фігурки гравців.

Все це створює перед вами на столі дивовижну інсталяцію з робочими механіками, що дозволяють не тільки покроково планувати стратегію, але і годинами милуватися деталями, як іграшковою дитячою залізницею у великому магазині мрій в дитинстві. Але ж тут не тільки спостереження, натомість активне використання всіх цих яскравих компонентів.

В аномалій є свої оверлеї. Пластикові накладки перекривають плитки мапи різними символами, коли ви проходите через такий — маєте кинути спеціальний куб на аномалію. Якщо символ співпадає — отримайте болючий ефект, іноді навіть повʼязаний з втратою предметів з рюкзака на додачу до втрати здоров’я, або пропуском ходу.

Щоб запобігти потраплянню в аномалію, символи варто закидати болтами. Звичайно ж, ці загадки Зони шкідливі і для ворогів, яким теж доводиться рухатися через небезпеку. Куб аномалій кидаємо і на них.

Взагалі, отримання ударів в цій грі може дуже швидко вбити персонажа. Застрягли в бійці з трьома людськими ворогами чи двома мутантами? Скоріше за все під кінець ваших 4 дій за раунд вони вбʼють персонажа і сценарій доведеться починати наново. Тож, треба продумати план відступу заздалегідь, або не висовуватися задарма. Як і гра S.T.A.L.K.E.R. 2007 року, або фанатський мод S.T.A.L.K.E.R. Gamma — настільний формат пропонує цінувати можливість обійтися без прямої конфронтації, якщо це можливо.

Як грати — особливості занурення

Основна механіка дій виглядає так: у вас є два тьорн-токени, що рухаються по двох втиснутих каналах на персональному планшеті гравця. Це прям механізм, як от опустити тумблер. Отже — один хід токена вниз — одна дія, два ходу — дві дії. Ось весь тьорн, або черга з двох дій. Таких два за раунд, тобто чотири дії. Перший хід з двох дій і другий хід з двох дій. Всі роблять по черзі один хід, потім всі — другий хід. Якщо в кінці двох рухів тумблера вниз ви опинилися на лінії зору, лінії видимості в офіційній локалізації, вас негайно атакує ворог.

Дії під цими токенами можуть бути різні. Від використання аптечок до кидання болтів, пострілів чи взаємодії з інтерактивними ділянками мапи.

У вас є інвентар, тобто рюкзак, в якому може зберігатися до 6 предметів, в деяких сталкерів рюкзак більший, або є способи його розширити через костюм.

Є ще кишеня, де зберігаються болти, магазини для зброї, синій токен концентрації, що дозволяє перекидати необхідні куби єдиноразово. А також двосторонній токен шуму.

Токен шуму переміщується на мапі туди, де закінчилася дія персонажу, або його побачили, або він почав стріляти. Це окрема механіка, яка має різні втілення. Без шуму можна походити лише на одну ділянку, якщо походили на базові три ділянки — розміщується токен шуму жовтою стороною, якщо сталкера помітили чи він почав стріляти — розміщується червоною стороною. Так само червона сторона, якщо персонажа побачили боковим зором тощо.

Також токен чи жетон шуму використовується у комбінації з болтом, щоб просто виманити ворога з його позиції — якщо під вами немає червоного жетону, ви можете кинути болт на відстань три ділянки і покласти туди свій жовтий токен шуму, тоді миттєво відбудеться активація жовтої карти реакції ворогів. Така міграція ідеї з болтами з відеоігрового всесвіту в настільний формат виглядає як дуже влучний приклад адаптації Awaken Realms лору оригіналу, де болти є основою безпеки сталкера у Зоні.

Але це далеко не єдиний такий приклад тої самої конвергенції елементів всесвіту від механік до наративу. З перших шести сюжетних місій бази гри та режиму виживання в Зоні, що англійською називається zone survival mod, настільна версія пропонує саме той геймплей «Сталкера», де ви мандруєте світом в пошуках власних пригод паралельно до проходження сюжету.

Інтерактивна мапа проходження основного сюжету зі стікерами, що треба клеїти, коли відкриваєш нові локації. Мап та стікерів в базі чотири комплекти, щоб можна було все переграти.

Zone Survival дозволяє обрати 1 з 10 випадкових сценаріїв і накладати його на 1 з 10 доступних комбінацій тайлів поля, що утворює 100 можливих варіантів ігрових подій і перетворює настільну гру з сюжетної на сесійну, як наприклад інший блокбастер Awaken Realms — Nemesis, космічна пригода, дуже схожа на адаптацію кіновсесвіту Чужих.

Таким чином, можливо просто комбінувати сюжетну лінію S.T.A.L.K.E.R. The Board Game та сесійну і тоді шість базових сценаріїв перетворяться вже на дванадцять або скільки буде цікаво для звичного режиму проходження комп’ютерної версії у відкритому світі з вибором між сюжетом та дослідженням аномальної Зони.

Трохи про складність та адаптивність

Можна стверджувати, що поляки майстерно абсорбували ігровий досвід оригінальної комп’ютерної гри та всіх офіційних, а також фанатських доповнень і вправно переклали його на власний величезний досвід розробки масштабних настільних ігор.

Але в цих масштабів є зворотня сторона — складність та багатошаровість. Хоча правила виписані детально і уважні гравці зможуть зрештою вибудувати їх у систему власного сприйняття, все ж доволі часто ви будете зустрічатися з різним трактуванням ігрових ситуацій. А отже, постійно перечитувати правила і моделювати заново. Іноді такі пошуки закінчуються переосмисленням ігрових механік чи деталей реакцій ворогів або персонажів.

Справедливо буде зазначити, що гра велика і дещо перевантажена механіками які накладаються одна на одну і можуть навіть призвести до такого собі крашу, виліту на якийсь час перечитування і осмислення правил. Тобто і тут розробники випадково додали ще одну обовʼязкову складову комп’ютерного «Сталкеру»: замість вильоту у вінду — збій і виліт на перечитування правил. В обох випадках це характерний маркер, що підкреслює технічну складність інтелектуального продукту.

Завдання для справжніх Командос, амігос!

Що ж до взаємодії в команді, тут вона на найвищому рівні. Це не зачитування разом спільних карток у настільній версії Frost Punk’у, де це скоріше забава для батьків з дітьми, під час сімейного сеансу і не вистачає персоналізації персонажів. Хоч в настільному S.T.A.L.K.E.R. і немає персональних завдань зашкодити іншим гравцям, як у згаданій Немізиді, проте тут є персональні завдання в розширенні Personal stories, що дозволяють прокачати свого персонажа і зробити внесок у команду гру більш вагомим, ачівки. Та і зрештою команда гра тут побудована так, що індивідуальні налаштування, вибір зброї, спорядження костюма та дії різних артефактів можуть сильно змінити ігровий процес.

Наприклад, коли всі гравці базово можуть ходити лише на відстань трьох ділянок, ви можете додати собі артефакт, що дозволяє рухатися на чотири. Або сталкер Тарас, виконуючи дію поряд із товаришем додасть останньому додаткову третю дію, замість базових двох в одному тьорні.

Таких персональних комбінацій з артефактами, зброєю, спорядженням або особистими можливостями дуже багато, що дає величезну варіативність проходження і задоволення від втілення таких комбо. Не кажучи вже про ситуації бою, де кількість учасників поряд іноді життєво необхідні для вдалого проходження сценарію.

Поступове засвоєння правил та варіацій кастомізації персонажів дає стимул до нових і нових сесій. Так само впливає і кількість гравців. Вчотирьох більше динаміки, більше ворогів, але утрьох чи удвох гра вимагає змінювати тактику. Проходження удвох може стати більш камерним і зосередженим, в той час як вчотирьох додає більше драйву і можливості новим гравцям слідувати відчуттю потоку, колективної пригоди. Але є і соло режим проходження.

Кооперація між гравцям переходить на якісний рівень, як тільки команда розуміє, що кількість раундів обмежена в п’ять чи шість. Вони контролюються картами подій. Якщо не встигли по часу — місія провалена. Тож, напруження зростає як тільки хтось починає застрягати на мапі і от вже інші мають або поспішати на допомогу сталкеру, що загубився, або шукати ефективні маршрути і засоби вирішення головного завдання.

Радіоактивні плями Зони відчуження

Окрема частина оточення — радіація на мапі. Деякі тайли мають позначки радіоактивного забруднення. Зупинилися на такому чи пройшли через нього — отримайте дозу на ваш персональний лічильник Край Світ. В кінці раунду будете кидати куби на визначення шкоди. Захистити від радіації допоможе відповідний костюм або класична горілка Козацька. Ну або пігулки-антирад.

Звичайно, «кусаються» радіацією і артефакти у вас на поясі. Тут знову допомагає костюм, що має різні рівні покращення контейнерів для зберігання артефактів.

А от окрема коробочка в розширеному комплекті гри, що дозволяє урізноманітнити мапу з так званим терейнами, чи то елементами перешкод як стіни, чи шафи, виявилася обмеженою у використанні. Ці прикраси оточення є продовженням ідеї надзвичайно красивих стенді аномалій. Але на практиці терейни іноді заважають орієнтуватися на мапі. Тож використовувати дерева та стіни приміщень можна хіба що помірно.

Хто контролює цей район? Пес Патрон

Ще одна цікава принада гри — компаньйони. Пес Патрон або птах чи плоть, чи ручне мишеня — вони підуть з вами у вилазку і допоможуть своїми спеціальними здібностями урізноманітнити геймплей. Пес може вкусити ворога за дупу і дати крос через півкарти, поки ви думаєте, як обійти перешкоди. А ось орел дозволяє відволікти ворогів своїм власним токеном шуму. На деяких мапах з високою щільністю ворогів це може стати геймченджером. Дурнувата плоть завдасть шкоди всім на своєму шляху, в тому числі і сталкерам. Хоча дуже вдало забере весь демедж від ворогів, якщо сталкери добре сховалися. А от миша допоможе дізнатися, що ховається під нерозвіданим лут-токеном.

В базовій версії з компаньонів тільки пес Патрон. Інші зʼявляються з доповненням Stretch Goals.

Кидання кубів та різнокольорові тактики їх поєднання

Окремо від предметів у рюкзаку на поясі може бути до трьох артефактів одночасно. На костюмі можуть бути надбудови як от захисні пластини чи детектор.

Так само і на активній зброї можуть бути від одного до двох додаткових пристроїв що дозволяють більш влучно стріляти.

Постріли або удари ножем чи сокирою відбувається за допомогою кидання кубів: зелених — що залежать від зброї та її обвісів і жовтих — що залежать від параметрів персонажа. На жовтих кубах є ще протигази, за комбінацію від двох можна отримати бонуси на ураження ворога. На зелених кубах є залита білим сторона, кріт, або «акурат рейнндж». Він подвоює дві зірочки такої сторони куба до чотирьох, якщо постріл відбувся в межах параметру ефективної відстані зброї, що зазначено на її картці.

Кожен постріл, залежно від «пушки», потребує скинути один чи більше червоних кубів патронів. Перезарядка відбувається з магазину в кишені. Безкоштовною дією, якщо ще не використали концентрацію та повною дією, якщо токену концентрації вже немає в кишені.

Поранення тут не легкі, один постріл бандита може забрати у вас 8 життів зі, скажімо, 16. Тречяться вони зеленим кубом на планшеті. Один снорк гризне сталкера на 9. Та снорки тут, як і в грі комп’ютерній, дуже часто рухаються зграями. Якщо ж трекер життя зʼїхав нижче нуля, ви отримаєте критичне поранення — відповідна заглушка заблокує вам 1 дію з тьорна. Тепер найменше поранення і друга заглушка блокує другий тьорн. Залишається по одній дії в кожному. Третє поранення остаточно вбиває сталкера, сценарій програно.

Щоб вилікуватися від всіх критичних поранень, достатньо будь-якого лікування хоч би і на 2 очки здороʼя — скидаєте одну чи дві заглушки та отримаєте трекер здоров’я на відповідну цифру.

Додатковий захист від поранень дає костюм, або броня, або позначка щита на приміщенні, в якому ви знаходитеся на мапі.

Болота Великої та малої Зони

Тайли гри виконані дуже стильно і графічно насичено, якість матеріалу перевершує всі очікування: все виглядає яскраво, наскільки це можливо для болотяної гами комп’ютерного S.T.A.L.K.E.R.

Чорнобилська Зона відчуження тут ділиться на території з різнобарвними біомами, як про це кажуть розробники компʼютерних ігор, дуже схожими за яскравістю на те, що ви зустрічаєте в S.T.A.L.K.E.R. 2. Темно-зелені галявини, печери, дерева, кущі. А також дуже красиво деталізовані приміщення з чітко виділеними інтерʼєрами, як у вже згаданій канонічній деревʼяній церкві на болотах.

За аналогіює розділу мапи у новій компʼютерній грі, Мала та Велика Зони тут свої: невелика камерна ділянка чи масштабний плацдарм для цікавих комбінацій проходження — це вже як випаде від сюжету. Хоча завжди можна додати до проходження кілька lost territories: спеціальних тайлів, що відкривають вхід в тунель або телепорт на макове поле, скажімо.

Окремої уваги заслуговує механіка оверлеїв на мапі, атже це прям картки, що дублюють графічно певний сегмент мапи і мають під собою частину історії або додаткові припаси, зброю чи важливе обладнання. Або взагалі вихід на приховану частину локації через залучення нового тайлу ігрового поля.

Як міні-купер помістив в себе Зону і навпаки

Якщо ж повернутися до оригінального сетингу українського S.T.A.L.K.E.R., повʼязаного з Чорнобильською зоною, то варто як мінімум згадати як Андрій Прохоров, Олексій Ситянов та Сергій Григорович прийшли до цієї ідеї разом з командою на початку тисячоліття.

Відомо, що натхнення бере старт від Роберта Хайнлайна та, звичайно, «Пікніку на узбіччі» Аркадія та Бориса Стругацьких. Ну і звісно ж фільму «Сталкер» Андрія Тарковського.

Цікаво, як в 70-х роках минулого століття спочатку брати Стругацькі, а потім Тарковський підкреслили в своїх творах ідею людства, що звернуло не туди, загубилося у пошуках сенсів. І певною мірою передбачили майбутні катастрофи на тій частині планети, звідки вони живили своє натхнення.

Коли в 80-х вибухнув Чорнобиль з його радіоактивною Зоною відчуження і покинутими домівками, дзвін пролунав так гучно, що почув весь світ. Дзвін катастрофи, що вже була окреслена на роад мапі людства фантастами та мислителями і особливо Стругацькими і Тарковським буквально вчора.

Наприкінці 90-х і початку нульових розробники тодішньої GSC в пошуках наукових сюжетів для технологічної комп’ютерної пригоди у жанрі шутеру від першої особи ще раз і ще раз гортали Хайнлайна з його Лялькарями, надихалися Пікніком. «Летіли» на далекі планети, щоб розгорнути там місце дії, ймовірно відштовхуючись від заданого першим Халф-Лайфом тренду з його Зеном. Поверталися на Землю до забутих цивілізації Мая та Ацтеків. Щось в цей момент передалося візіонерам з Ноосфери, винайденої українським академіком Володимиром Вернадським і тої самої, на взаємодії з якою побудований тепер вже культовий радіолокаційний комплекс Дуга у Чорнобилі. І вони зрозуміли — ось вона, наша аномальна Зона. Сіли в міні-купер Сергія Григоровича і погнали на КПП Дитятки досліджувати. Де їх розвернули оформити перепустки спочатку.

Андрій Прохоров, Сергій Григорович, Олексій Ситянов, Сергій Кармальський під час візиту-розвідки до Зони відчуження 29 березня 2002 року. Фото: записки Олексія Ситянова, опубліковані користувачами в Steam Community

Що то був за сигнал? Чи то з Ноосфери, чи то від розуміння: все, що шукаєш — вже перед тобою. Але він точно повів далі ланцюг тих метафізичних сенсів від мислителів Стругацьких і Тарковського до страшної трагедії і вже тепер її культурного сприйняття.

Поляки ж з Awaken Realms просто закарбували цей досвід людської цивілізації в ще один грандіозний культурний продукт. Що відтепер стає важливим фізичним і дуже матеріальним та видовищним нагадуванням людству про вже існуючі шрами і помилки, щоб вчитися.

Тож вчитися грати в таку гру теж потребує концентрації. А отже, чудовий тренажер думки для родинного кола і компанії друзів. А ще, просто жива і яскрава історія на вашому столі. З українським характером.

Максимальне занурення

Щоб розширити межі взаємодії між комп’ютерною грою та настільною, ми запросили долучитися до процесу вивчення та пізнання нового акторів озвучення Stalker 2 Серце Чорнобиля Ярослава Шиндера та Дмитра Skazʼа Рассказова. Ярослав, що зіграв головного вченого загадкового Науково дослідницького інституту аномальної зони, НДІЧАЗ Доктора Даліна веде стріми на Твічі, зокрема проходження S.T.A.L.K.E.R. та Metro Exodus і ось тепер в колекцію вражень його глядачів додалася настільна гра.

Разом зі Skaz’ом, що в тому числі озвучував бармена Драбадана з компʼютерної гри, вони спромоглися врятувати Даліка в першому з шести основних сюжетів базової коробки S.T.A.L.K.E.R. The Board Game. Під вміле дерегування процесом ентузіаста та фаната настільних ігор Віктора Шацкова, також одного з учасників краудфандинговоі компанії Awaken Realms, вони майстерно «розвалили кабіни» всім бандосам локації і навіть трохи посперечалися з культовим мутантом кровососом.

Передував цьому стрімовому досвіду набагато більш якісно зафільмований розбір другого сценарію бази «Бійка в холодильнику» (якась кармічна відсилка на теперішні воєнні обставини в країні з екстремальними морозами), де глядачі можуть більш детально розгледіти, як саме відбувається гра.

Деталі наукового дослідження конвергенції медіа

Коли в липні 2024 року я побачив превʼю S.T.A.L.K.E.R. The Board Game спочатку в стрічці гугл-новин, а вже відкривши матеріал українською сайту — на вмонтованому відео з ютуб каналу Board Game Hangover, мене вразила сама ідея — як же це круто, перенести всесвіт культової української гри в такий чудовий формат. Чудовий, бо це переосмислення, якого особисто для мене грі не вистачало. Та ще й таке, що його можна бачити перед собою на будь-якій поверхні, в комфортних умовах, з достатнім освітленням, а не до почервонінням очей вдивляючись у монітор.

Ідея познайомитися з фізичним втіленням всесвіту одразу запалила цікавість почати досліджувати, як тільки настільна гра вийде. Хоч я і чув до того раніше про краудфандингові збори на цей проект, але не звернув достатньо уваги. А зараз побачив, що збори вже закриті і доведеться просто чекати кінця 2024 року, коли бейкерам (учасникам краудфандингу) почнуть надсилати перші передзамовлення. Було зрозуміло, що це почнеться десь поряд з релізом S.T.A.L.K.E.R. 2.

Але ж в кінці превью на Board Game Hangover ведучі зазначили, що Stalker the board game дуже схожа на гру по Resident Evil та Assassins Creed. Ось це мене вже спонукало до конкретних негайних дій. Спочатку я звернувся до друзів, щоб почати дослідження конвергенції, переходу з одного формату в інший (конвергенція медіа — тема моєї дипломної та магістерської робіт в університеті), на прикладі настолки This war of mine від польської студії 11 bit, які є розробниками компʼютерної та настільної гри одночасно.

Це підтвердило мої уявлення про особливу комфортність розгортання геймплею в умовах компанії друзів у зручному приміщенні з приємним освітленням, при чому в серйозну сюжетну пригоду рівня Mass Effect чи The last of us.

Вхід через Маєток Міли Йовович

Тож, наступним кроком в очікуванні Stalker the board game був Resident Evil. Цікаво екранізований за участі актриси українського походження Міли Йовович. Франшиза, що завжди приваблювала своєю естетикою, але ж вивчати її повноцінно невистачало терпіння. До виходу якісних ремастерів. Шанс відчути есенцію японського Biohazard в умовах нового зручного геймплею був до дрижаків цікавим.

За деякий час мені пощастило вполювати на OLX оригінальну англійську версію, нову, тільки-но видану та ще і з доповненням. У жовтні ми з друзями розкрили новенькі коробки і очікувано для мене це виявився шедевр. Від дизайну до впізнаваного геймплею Resident заряджав відчуттям оригіналу. Так само як і S.T.A.L.K.E.R., це данжен кроулер, де ви рухаєтеся коридорами відомого з першої частини гри маєтку. Скрипучі двері, обмаль патронів, дробовик захований за картиною — все так влучно «конвертовано» і наново виписано. Відчуття, як від вишні в садку влітку — дуже смачно, освіжає.

Єрусалимській сталкер, що стрибає у сіно

Підбадьорений таким успіхом я переніс дослідження далі, в тейблтоп адаптацію Assassin Creed. Пройшовши колись повністю першу частину і вже з меншою цікавістю готовий витрачати час на мільйон наступних, я розраховував побачити ту саму вишню і тут.

Розкрили пакування, встановили спеціальний навчальний додаток на телефон і... ще кілька днів намагалися освоїти. Гра не складніша за інші, але в цей раз ми з товарищем спробували розібратися без допомоги знавців жанру. Це зайняло кілька сеансів. Зрештою, ми таки знайшли ту соковиту вишню. Ще один абсолютный шедевр картонковоі адаптації. Стиль, механіка стелсу з канонічними стрибками у скирту сіна, різноманітність боїв, цікавий сюжет, красиві мапи. Board Game Hangover мали рацію, обидві гри виконані на рівні, про який хочеться розповідати довго.

Це все був жовтень, наближався реліз S.T.A.L.K.E.R. 2, що для мене особисто став асоціюватися із релізом такого незвичайного нового формату настільного дива.

Трохи складніше за Uno, але з кібер-імплантами

Прямо перед основною стравою, в листопаді зʼявився настільний Cyberpunk board game українською. «Сюдии», як каже один мій друг. Розпакували, запустили і виявилось — паті гейм. Трохи складніший за Бенг або Uno. Мені сподобалася ідея контролю за територією районів Night City, бо велико-компʼютерний Кіберпанк не втримав моєї уваги довго, а ось тут знову ж таки — комфортний спосіб знайомства з лором та новий формат.

Але ж обʼєктивно, механіки гри дійсно дуже швидко підхоплюються кмітливи гравцями і переможна стратегія стає очевидною в два-три кроки. Тож на довго такого геймплею не вистачить. Коли ми побачили, що для перемоги в цій компетивній грі потрібно першим набрати бали, а успішних формул дві-три — всі одразу починають їх виконувати і лише вправність та везіння допоможуть бути першим. Гра на 2-3 рази в тій самій компанії.

Попередні Resident Evil та Assassin Creed — це звичні сюжетні данжен кроулери для кооперативного проходження, яке дозволяє розподіляти задоволення від подорожі історією між усіма гравцями. І, звичайно, стимулює втілювати нові і нові комбінації різноманітних геймплейних механік кожного учасника.

Вивчення досвіду настільних Резидента, Ассасіна, а потім Кіберпанку наближало дослідження до головної мети. І ось цей день настав. Stalker the board game в англійській версії почала надходити бейкерам. Звичайно, я не був серед тих, хто замовив гру заздалегідь кілька років тому, бо тоді мені не спало на думку, що переосмислення всесвіту S.T.A.L.K.E.R. може виглядати так. Або я просто не бачив концепту і не був знайомий з можливостями фізичного втілення віртуальних світів. Коли ж в превʼю Board Games Hangover я зрозумів, який потенціал цього формату, цікавість не відпускала мене.

Shut up and take my money

Та сама цікавість повела мене гуглити, а чи не виклав хтось з перших власників настолку на eBay. Звичайно виклав, в плівочці, з усіма можливими доповненням. Попри невелику націнку від базових $340 за повний комплект, значною вийшла калькуляція доставки до друзів в Польщу, а потім окремо з щедрим розмитненням в Україну. Але ж зрештою, я отримав цей новорічний подарунок 28 грудня. Український S.T.A.L.K.E.R. англійською мовою приїхав до нас з американської Оклахоми і нарешті прописався в країні походження оригінальної ідеї.

Важко описати перші враження без вживання повторів знаків оклику. Тому — відбувся фантастичний анбоксінг!!! Величезна коробка, наповнена красивезним скарбом. Планшети гравців, тайли мап, книги правил та інші допоміжні матеріали. Прозорі куби, безліч малих та великих токенів. Консруктор, з якого в умілих руках друзів-професіоналів настільних пригод збирався дивовижний Всесвіт.

Перший сценарій, експромт і миттєве розуміння: щоб рухатись далі, треба зважувати кожен хід, подорожувати Зоною без спорядження або незважаючи на ворогів не вийде, треба готуватися. Виявилося, не дочитали в правилах: зі старту маємо 5000 купонів, місцевих грошей, на закупівлю спорядження. Спроба номер два дала більше надії на виконання сценарію, та все ж не полишало відчуття — зараз гра знову проявить свій гонор. І так! В пошуках додаткового луту на мапі і просто через зливання ходів на безпечне уникнення сутичок з ворогами закінчилися відведені раунди вступної історії. І знову перезапуск сценарію! Вчитися на помилках життєво, тепер знаємо — геймплей вимагає вправності за короткий час. Лут і розглядання території з полюванням за артефактами в аномаліях — тільки як бонус на зворотному шляху додому після виконання основних цілей.

Формула спілкування

Давайте розглянемо соціальний ефект: за рік з моменту виникнення зацікавленості настолкою я познайомився з широким колом людей, що стали моїми друзями. Спрацював той самий командний дух. Від гри разом до ширшої взаємодії у середовищі пройшло менше часу ніж під час навчання в університеті чи в школі. Можливо, це ще додалася українська ментальність, де взаємодія і взаємодопомога є важливою складовою суспільних відносин.

Навіть під час підготовки цього матеріалу була задіяна синергія дружніх ресурсів ментальних, фізичних та інших. А отже, приклад однієї конкретної настільної гри за відомим українським культурним твором дає розуміння, як колективні забави можуть бути фундаментом побудови нових міцних соціальних зв’язків та розвитку людини в суспільстві. Вдячний всім своїм друзям за підтвердження слів Ліни Костенко, що їх озвучує Богдан Ступка в прекрасному вірші Крила: «Людина хіба не літає? А крила має!»

Бажаю всім в житті не вагатися розправляти крила та шукати знань, що незвідані ще.

P.S. Інформацію про «сіли в міні-купер та поїхали» я взяв з матеріалу липня 2024 року Forbes Україна про перезапуск S.T.A.L.K.E.R. Там згадувалося просто авто BMW. Що ж до міні-купера, то це вже підказала моя підсвідомість, коли нагадала пост Сергія Григоровича в Instagram з червоним мініком. Чи був він той самий, розсудять самі учасники поїздки.

А я залишу його тут, як історію в кольорі, замість просто «авто». Адже в пості про свою маленьку червону машинку головний сталкер не дарма зауважив, що медіа в той час не звернули увагу на його авантюру з паркуванням у вікні. Тож, повертаємо історичну справедливість :)

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини