Материнство і робота: як я почала працювати через місяць після пологів. Досвід бренд-менеджерки Kevuru Games

Привіт! Мене звати Олена, і я бренд-менеджерка компанії Kevuru Games. У цьому блозі хочу поділитися, чи можна поєднувати материнство та роботу, як це — вийти з декрету через місяць після народження сина, і чим може допомогти компанія молодим мамам.

Робота нон стоп

Працювати я почала з другого курсу університету, і з того часу перерва між змінами місць роботи у мене була максимум декілька місяців. За освітою я журналіст, працювала спочатку за спеціальністю, а потім, як власне роблять багато моїх колег, перейшла у PR та комунікації. Обожнюю те, чим займаюсь, тому мені ніколи не хотілося брати паузи у роботі.

Мене завжди надихали жінки, яким вдавалося поєднувати кар’єру і материнство, і я мріяла, що у мене теж так вийде. Тому, коли я дізналась про свою вагітність, вирішила, що працюватиму до самих пологів, а потім спробую якнайшвидше повернутись до роботи. Хоча і розуміла, що мій план може будь-якої миті «зламатись», бо розповіді про токсикоз та інші вагітні «радості» не дуже сприяли ефективній роботі. На щастя, всю вагітність я почувала себе чудово, до того ж мала один дуже важливий бонус — remote формат роботи, тому ніщо не заважало мені працювати та виконувати свої обов’язки.

Коли настав час повідомити про свій стан офіційно, я була готова до будь-якої відповіді: від «ок, вітаємо, продовжуємо співпрацю», до — «на жаль, ми повинні знайти тобі заміну». Я б ні в якому разі не ображалась на останню реакцію, бо розуміла, що бізнес є бізнес, і я потрібна компанії, як професіонал, що зможе ефективно виконувати поставлені задачі. Я озвучила плани своєму менеджеру і ми щиро і відкрито з нею проговорили всі питання, які непокоїли її та мене. Моє бачення ситуації було наступним: я працюю до самих пологів, потім беру відпустку на місяць-півтора, а далі пробую повертатися до роботи. Звичайно, мій лід задавала мені цілком раціональні питання: хто буде з дитиною, коли я буду працювати; чи зможу я фізично все витримати; чи буду я на зв’язку і взагалі, чи буду я ефективна в роботі через недоспані ночі та інші побутові речі. Я не мала чіткої відповіді на це все, проте у мене були два беззаперечних факти.

По-перше, чоловік теж працював віддалено, що дозволяло йому допомагати мені; а по-друге, дідусь і бабуся готові були приїхати і допомагати у всьому. Тому я хотіла принаймні спробувати. Лід з розумінням поставилась до цього і сказала, що сподівається, що за декретний місяць я зрозумію, чи зможу працювати і після його закінчення вона чекатиме на моє остаточне рішення.

Окремо зі мною говорила також HR Lead, яка, привітавши мене, сказала, що для них мій кейс став першим за останні декілька років, тому HR департамент розробив соціальну підтримку для співробітників, в яких народжується дитина. За нею пропонуються додаткові дні відпустки, якими можна скористатися відразу після народження малюка: для жінок — додаткових 30 днів оплачуваної відпустки; для чоловіків — додаткових 14 днів оплачуваної відпустки.

Також компанія буде виплачувати матеріальну компенсацію протягом першого року життя дитини. Для мене це стало приємною несподіванкою і я рада, що започаткувала таку традицію. І не менш приємно було чути, що компанія хоче показати молодим мамам, що максимально підтримає їх, і їм не варто боятися за своє робоче місце. Бо, що тут приховувати, ми ж розуміємо сучасні реалії і те, як важко буває знайти роботу після декрету та з якими стереотипними судженнями зустрічаються на інтерв’ю молоді матусі.

Таке лояльне відношення компанії, вважаю, викликане багатьма чинниками. І не в останню чергу тому, що у нашого СЕО теж є дитина, нерідко трапляється так, що він може вийти на загальний кол в п’ятницю зі своєю донечкою. Взагалі компанія турбується про діток кевурівців — наприклад, на новорічні свята всі обов’язково отримують подарунки. Тож, думаю, декретний соцпакет — то була лише справа часу.

«Розклад завдань на день, таймінг дзвінків дуже дисциплінує, і я встигаю більше, коли працюю»

Як я і планувала — всю вагітність я працювала. Пам’ятаю, як вдень ще розв’язувала якісь робочі питання, а о 12 ночі вже їхала в пологовий. В кінці січня я стала мамою чудового хлопчика і почалася моя декретна відпустка, у якій я мала бути до початку березня. Далі планувався приїзд дідуся, який би допомагав з малям. Та все змінилося 24 лютого. Як і більшість інших, ми тікали з Києва рано вранці. 16 годин в дорозі без зупинок з дитинкою, якій на той момент було лише три тижні — ще те випробування. Але я горджуся своїм сином, він мужньо переніс дорогу. Ми переїхали до моїх батьків, подалі від Києва.

Перші два тижні війни наша компанія, як і всі інші, налагоджувала процеси, займалась організаційними питаннями. Усім працівникам було оголошено, що якщо хтось не може працювати у березні, (ще влаштовується на новому місці, немає технічної можливості) — все одно отримає матеріальну компенсацію. Тобто в принципі я могла не працювати ще один місяць. Проте я вирішила, що мені потрібно щось робити, бути морально сильною та, якщо є така можливість, підтримувати економіку країни. До того ж робота справді відволікала від постійного скролінгу новин. Мої дні були розділені між робочим ноутбуком, годуванням та турботою про сина. Дуже сильно допомагали мої батьки. Та й перехідний етап у роботі, коли ще ніхто до кінця не розумів, як і що буде далі, дав змогу потихеньку влитися у робочий режим і налагодити свій графік.

Зараз з кожним місяцем завантаженість поступово збільшується. Робочі процеси всередині компанії вже налагоджені, ми беремо участь у багатьох світових конференціях, релізяться проєкти, про які потрібно розповідати, з’являється багато поточних завдань, бо команда постійно росте.

В якийсь момент я навіть відчула, що реально втомилась, бо що там казати, навіть з великою допомогою сім’ї працювати та бути мамою немовляти — дуже нелегко. Я зрозуміла — час взяти відпустку та трохи збавити оберти. Побути тільки мамою. І ці два тижні справді дуже допомогли. Я з новими силами вийшла на роботу. До речі, тут я зловила невеликий інсайт. Чомусь я вважала, що коли буду у відпустці, то у мене з’явиться більше вільного часу. Спойлер — ні. Навпаки, розклад завдань на день, таймінг дзвінків дуже дисциплінує, і я встигаю більше, коли працюю. Як би фантастично це не звучало.

Work-mom balance

Дівчатам, які розглядають швидкий вихід з декрету, хочу дати декілька порад з власного досвіду. Наступні пункти дуже допомогли мені у вибудовуванні work-mom balance.

  • Бажання працювати. Це очевидний факт, проте він дуже впливає на те, як складеться все далі. Маю багато подруг, які справді хотіли насолодитися декретом, віддати всю себе дитині і забути про роботу на рік, два, три. Це їхній вибір, який я дуже поважаю. І так само хочу, щоб поважали мій вибір. Раджу дівчатам, які солідарні зі мною, не звертати увагу не негатив у дусі «Кар’єристка, робота може бути інша, а от перші роки дитини не повернеш». Ні, ви найкраща мама для своєї дитини і робите так, як комфортно вам, і як хочете тільки ви. Хочете працювати, маєте для цього змогу — це ж чудово! Ваша дитина пишатиметься вами.
  • Підтримка і допомога. Без цього ніяк. Якою б мультизадачною та суперорганізованою ви не були, без підтримки чоловіка, дідусів, бабусів, нянь вам не впоратись. Прийміть цей факт та просіть про їхню допомогу. Приготувати вночі суміш, заколихати у період колік, погуляти з коляскою — якщо вам є на кого покластися, не бійтеся довірити їм своє немовля. Вони — ваша права рука і тільки з ними ви можете займатись ще й улюбленою роботою. Я дуже вдячна своїм батькам, завдяки яким я не турбуюсь, на кого залишити сина під час робочого дзвінка, хто з ним піде на післяобідню прогулянку тощо.
  • Гнучкий графік, віддалений формат роботи та лояльність компанії. Це дуже важливі опції компанії, завдяки яким я побудувала свій графік. Так, я маю бути на зв’язку у робочий час, проте у нас в компанії головне — результат та дотримання дедлайнів. Я визнаю, що не змогла б працювати, якби потрібно було щодня відвідувати офіс. Мені було б важко покинути сина на цілий день, принаймні перших півроку точно. Що стосується лояльності компанії, то тут хочеться сказати, що як би не складалися пазли у гарну картинку ваших планів work-moms баланс, якщо цього не розділяє ваше керівництво — на жаль, нічого не вийде. У Kevuru розділяють, і це справді чудово.

Наостанок я б хотіла сказати усім матусям: не бійтеся, вийти через місяць після декрету справді можливо. Так, з багатьма умовами. Але я неймовірно щаслива, що в такий нелегкий час я маю змогу працювати та ростити сина.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини.

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі