Проблеми української ігрової локалізації очима компанії з локалізації та перекладу

Важливою перевагою цифрової епохи для користувачів є можливість споживати контент рідною мовою. Це відкриває доступ до інформації та культурного спадку всього світу для аудиторій з різних географічних регіонів. Ключовими інструментами в цьому процесі є переклад на мову аудиторії та культурна адаптація з огляду на її особливості. Проте, українці поки не можуть насолодитися цими перевагами повною мірою, бо українська локалізація лише набирає обертів. І на цьому шляху її спіткають різноманітні труднощі, які ускладнюють повноцінне впровадження та розвиток.

Ми в MK:translations вирішили проаналізувати ситуацію та дослідити основні проблеми української локалізації, розв’язання яких допомогло б місцевим користувачам отримати доступ до якісного контенту та розваг рідною мовою.

Українська мова в інтернет-просторі

За даними Statista станом на січень 2023 року, серед найпопулярніших мов вебконтенту українська займала 18 сходинку з показником — 0,6%.

Доволі низький показник, особливо якщо порівняти з польською мовою, що випереджає українську на кілька сходинок, хоча за чисельністю населення наші країни співвідносні. Для українського ринку товарів та послуг локалізація солов’їною — питання не лише перспектив та прибутків, а права україномовного споживача.

Проте перекласти сайт чи програму — це лише половина справи. Від якості перекладу безпосередньо залежить чи виконуватиме сайт свої цілі з лідогенерації, обсягів з продажів, залучення аудиторії та ін. Тому, ще до початку перекладу, необхідно чітко визначити, яке наповнення (текстове та візуальне) є найбільш доречним. Переклад і адаптація сайтів та програм повинні відбуватися з огляду на специфіку ринку й національний менталітет.

З якими проблемами стикаються українські локалізатори

Відсутність стандартизації термінології

Головна проблема, яка ускладнює українізацію сайтів, ігор та програм — стандартизація. В програмах використовують зазвичай англійські терміни, які добирають англомовні розробники з огляду на суть елементу або процесу, усталених понять, професійного та побутового сленгу, особливості менталітету. При адаптації українською, кожний перекладач діє на свій смак — калькує терміни з російської, транслітерує з англійської, або ж вигадує нові слова, часто з порушенням мовностилістичних норм.

Для прикладу розглянемо термін network у значенні «комп’ютерна мережа». Які лише аналоги не зустрінеш в українських перекладах: тенета, сітка, мережа, Всесвітня мережа, Глобальна мережа, інет, Міжмережжя, Всемережжя, Інтернетрі, нетрі й навіть Світоплетиво.

Ще одна причина труднощів локалізації — історичні події з часів, коли радянська система знецінювала та препарувала українську лексику, замінювала істинно наші слова російською калькою. Зараз все голосніше говорять про відновлення української автентики, згадують забуті слова та намагаються повернути їх в широкий обіг. Це дійсно важливо, проте не можна повністю відкидати чужомовні терміни на користь мовного пуризму. Важлива «золота середина».

Наприклад, термін password має французьке походження: parole — мова, слово, обіцянка, голос, тон, що по суті не відображає суті самого процесу. Це не заважає розробникам здебільшого використовувати український аналог «пароль», хоча за логікою краще підійшло б «гасло», що пояснює необхідність вказати слово, щоб отримати доступ. Так склалося, що ми сприймаємо гасло більше в ідеологічному та політичному аспекті, ніж як ІТ-термін.

Що ж стосується ігор, то під кожний проєкт локалізатори складають термінологічний словник, який потім використовують в подальших оновленнях та нових серіях ігор. Однак в українських реаліях, коли фанатські локалізації поки перевищують за обсягом офіційні, кожна група ентузіастів має своє бачення термінології. Простіше, якщо є загальноприйняте офіційне джерело: наприклад, коли поляки перекладали D&D, спиралися на офіційно перекладені книжки від Wizards.

Вдумлива та грамотна стандартизація ігрової термінології потрібна, бо мінімізує вірогідність непорозумінь через неприйняття українського перекладу, на кшталт «дієвидла» в Sherlock Holmes: The Awakened та «Фестивалю скрадання» у Steam.

Тому, доки не будуть стандартизовані профільні терміни, виникатимуть суперечки та сумніви щодо транслітерації та правильного перекладу українською.

Відсутність узгодженої геймерської термінології також призводить до труднощів з описом гри при завантаженні на платформи. Виникають дилеми — використати назву жанру «скрадання» чи олдскульний «стелс», «стрілялка» чи «шутер»? Якщо розробник — новачок в індустрії, звертається за допомогою до локалізатора, який займався перекладом. Спираючись на свій досвід, фахівець рекомендує той варіант, який застосовується на практиці найчастіше. Але насправді рішення лежить на поверхні: пошукові ключові слова краще за інших знають відповідь. Як показує наш досвід, навіть при локалізації для азійських регіонів розробники просять використовувати англійську термінологію в описі гри, бо саме її сприймають геймери.

В Україні ще у 2021 році з’явилася ініціатива узагальнити та уніфікувати хоча б основні IT-поняття. Тоді Національна комісія зі стандартів державної мови провела круглий стіл з локалізаторами та перекладачами, де обговорили перспективи української локалізації та її розвиток завдяки введенню галузевих стандартів. За результатами дискусії з’явилася робоча група для створення проєкту словника відеоігрової термінології. Крім суто ігрових слів, там зібрана основна розповсюджена ІТ-лексика.

Що цікавого в словнику

Серед логічних позначень, наприклад «Кнопка Хрест» для Сross Button або «Три в ряд» для Match 3, є терміни, для яких єдиного перекладу ще не знайшли. Наприклад, 4X — залишити як є чи назвати «Глобальна стратегія»? Або Bullet Hell/Manic shooter — це «Шалений обстріл» чи «Пекло з куль»? Зустрічаються суперечливі та незвичні пропозиції, наприклад, для Gameplay — транслітерація Ґеймплей або український аналог Ігролад; для Overlay — транслітерація Оверлей або перекладений варіант «Накладання».

Словник зараз на стадії обговорення, а понад 700 термінів все ще в роботі. Тому кожен охочий може запропонувати свої варіанти.

Транскрибувати чи перекладати?

Ця дилема постійно переслідує локалізаторів ігор і найчастіше стосується власних назв та імен. У повсякденному житті діє правило: імена не перекладаються. Тобто Mister Green буде містером Гріном, а не містером Зеленим. Проте в локалізації ігор, фільмів та мультфільмів, де багато імен несуть змістовне навантаження, використовують три основні способи:

• транслітерація, коли ім’я переноситься на нову мову по буквах: Sven — Свен, Razor — Разор;
• транскрипція, коли перекладач використовує оригінальне звучання імені або наближене до оригіналу: Sirius Black — Сіріус Блек, Severus Snape — Северус Снейп;
• калькування — коли ім’я розбивається на окремі морфеми та переноситься частинами. Цей шлях слід використовувати дуже обережно, і краще лише для фантазійних, казкових персонажів, тварин, вигаданих істот, а не для людей: Lightning McQueen — Блискавка МакКвін, Snot Rod — Шмаркач, Lifestealer — Життєкрад.

Зміна довжини слів при перекладі

Англійські слова зазвичай коротші, ніж в інших європейських мовах, зокрема в українській. Тому часто довжина слів, речень і цілих рядків після перекладу змінюється, що викликає технічні проблеми адаптації. Порівняймо:

До того, ж через мовні та культурні особливості не завжди вдається використати прямий переклад слова, і доводиться шукати близький відповідник для нього, який зрозуміє цільова аудиторія. Завдання перекладача в такому випадку — обрати максимально короткий з усіх можливих варіантів.

Якщо мова йде про фанатський переклад гри або додавання офіційної локалізації вже після релізу, виникає проблема з субтитрами. Через збільшення довжини гравцю буде складно їх прочитати, оскільки субтитри швидше зникатимуть. Тому доводиться навіть жертвувати точністю перекладу та скорочувати його, або перефразовувати, щоб зберегти оригінальний зміст.

Лінгвістичні та культурні особливості

Різниця в культурному бекграунді розробників та аудиторії з конкретної країни може впливати на сприйняття ресурсу та досвід користувача. Задача локалізаторів — мінімізувати цей вплив та зробити контент зрозумілими та цікавими.

Ідеально, якщо локалізацією займається носій мови, який розуміє регіональні особливості. Порівняйте назву першого пункту меню сайтів американського та українського McDonald’s:

Граматичні та лексичні відмінності

Різні мови мають свої унікальні граматичні та лексичні особливості. Наприклад, в англійській мові «you» може вживатися як однина і множина, проте в українській це різні слова. Неправильний переклад може призвести до непорозумінь або навіть комічних ситуацій для гравців.

Культурні символи та традиції

Культурні особливості можуть охоплювати символи, які мають особливий сенс у певному регіоні, або традиції, що важливі для місцевої аудиторії. В процесі локалізації варто врахувати їх. Проте слід робити це обережно, без перебільшення, щоб не натрапити на критику та звинувачення з боку геймерів, як це сталося з перекладом Baldur’s Gate 3.

Мовні тенденції

Після набуття чинності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», бізнес почав швиденько локалізувати свої сайти та застосунки українською, часто своїми силами та без врахування основних мовних норм. Російсько-український переклад лише здається простим та легким — це оманливе відчуття. Перекладачі, часто використовують дослівний переклад, який не завжди доречно звучить і виглядає калькою з російської.

Крім того, не усі перекладачі охоче дотримуються сучасних правил правопису — засад правопису 2019, правил вживання фемінітивів тощо. Це відкидає тексти на роки назад і стигматизує локалізаторський доробок. У таку халепу одного разу потрапили й ми під час виконання одного з замовлень на переклад сайту українською. Один з наших топових перекладачів припустився помилок, бо спирався на правила старого правопису. Наприклад, «проєкт» залишився «проектом». Справу врятував редактор, який побачив та виправив усі недоліки. Перекладач ситуацію пояснив просто: «Я ще не звик, і мені важко дотримуватись нових правил».

Проте не лише перекладачі, а й користувачі не завжди бувають готові до інновацій та сплеску креативності локалізатора. Мова — це живий організм, який постійно змінюється: з’являються нові терміни, поступово зникають русизми, а на їх місце приходять забуті локальні слова. Тому часто, коли пересічний українець, далекий від лінгвістики, зустрічає в тексті «етер», «Ернест Гемінгвей», «Альберт Айнштайн», «вподобайка», «реченець», «стравопис», «швидкоїжа», сумнозвісне «дієвидло» та інші незвичні або незрозумілі поняття, відчуває себе ображеним.

В ситуації з ігровою локалізацією це набуває великого значення — геймери платять гроші, щоб отримати задоволення та приємно провести час, а не розгадувати лінгвістичні ребуси чи шукати в словниках значення невідомих слів. Тому при перекладі краще відмовитись від зайвої креативності та мислити категоріями пересічних геймерів.

Чи потрібна геймерам українська ігрова локалізація

До 2014 року усього 83 гри підтримували українську мову. Здебільшого це була неофіційна фанатська текстова локалізація. Минуло 10 років і в каталозі української локалізації ігор КУЛІ бачимо понад 1700 офіційних, 30+ напівофіційних та 430+ неофіційних мовних адаптацій.

Щоб зрозуміти масштаби «лиха», поглянемо на кількість користувачів Steam, які обрали український інтерфейс: до початку повномасштабного російського вторгнення таких було 0,17%, а згідно зі звітом у грудні 2023 — вже 0,68%. Таким чином, українська мова займає 14 сходинку, випередивши чеську, італійську, іспанську (Латинська Америка), португальську (Португалія), угорську та наблизилася до тайської (0,89%).

Потенціал для зросту є, особливо якщо порівняти цифри з сусідньою Польщею, яка за кількістю мешканців цілком співвідносна з Україною. Проте польська мова займає дев’яту сходинку з показником 1,80%.

Українська мова в іграх була не на часі й всі звикли, що місцева аудиторія задовольняється англійською або російською версіями. Проте з часом, останню стали використовувати як інструмент пропаганди через викривлення історії, сюжету та зміни діалогів на користь російської ідеології. Питання загострилося, коли український переклад стали додавати у свої ігри російські розробники. Гучний приклад — гра Atomic Heart від Mundfish, в якій події розгортаються в альтернативному СРСР. Справа не лише в тому, що кожний витрачений гравцями долар йде в кишені росіян. В ній є всі ознаки порушення законодавства України. Через це геймерська спільнота звернулась до Мінцифри з проханням вплинути на ситуацію, і Михайло Федоров підготував офіційні запити щодо обмеження продажу гри в Україні. При цьому він зазначив, що «використання ігрової індустрії — новий рівень російської цифрової пропаганди».

Українські геймери заслуговують на те, щоб грати у світові хіти рідною мовою. І не соромляться привертати увагу до проблеми: створюють обговорення та закидають розробників в Х (Twitter) та Steam з проханнями додати українську версію в улюблені ігри.

Вже є перші перемоги, наприклад:

• весною 2023 року канадська студія Behaviour Interactive випустила Meet Your Maker з українською локалізацією;
• Девід Гольдфарб, який активно підтримує нашу країну, виконав обіцянку та додав в Metal: Hellsinger локалізацію солов’їною;
• американська інді-студія Supergiant Games оголосила про появу української мови в Hades 2 разом з турецькою, традиційною китайською та грецькою;
• канадська Red Hook Studios за допомогою фахівців з From the Void вже переклала українською Darkest Dungeon 2;
• польські розробники CD Projekt RED «українізували» GOG Galaxy, привітавши українців з Днем Незалежності в серпні 2023 року.

Найгучнішою подією на українському ігровому ринку став вихід Baldur’s Gate 3 — масштабного проєкту з офіційною українською версією. Проте велика прем’єра обернулась не меншими суперечками, пов’язаними з перекладом.

Адаптацією Baldur’s Gate 3 займалася локалізаційна спілка «Шлякбитраф» (SBT Localization Team). Раніше вони вже отримали від гравців порцію критики за появу в проєкті Sherlock Holmes: The Awakened терміну «дієвидло» як заміну «інтерфейсу», після чого були змушені прибрати його. Проте «дієвидло» відродилося в Baldur’s Gate 3 в компанії з вигаданою росіянами «спалахуйки», дивного терміну «волосся лиця» та недоречного згадування шароварів та паляниці. Незадоволення спільноти викликала також адаптація рас, імен та власних назв. У відповідь на численні зауваження, перекладачі допрацювали локалізацію, і врешті-решт гравці позитивно оцінили її.

Ця ситуація дозволяє зробити висновок:

Розробники готові прислухатися до прохання користувачів і витрачати час та гроші на український переклад ігор. Але, щоб про це не жалкувати, потрібно мінімізувати приводи критикувати недосконалості перекладу та хейтити українську версію. Локалізацію потрібно робити для геймерів, а не для перекладачів чи філологів, тобто вона повинна бути простою та зрозумілою.

Якісна локалізація — це та, яку не помічають. Мова не лише про відсутність помилок і технічних багів. Грамотний та адаптований текстовий переклад однаково важливий для комп’ютерної гри, застосунку, сайту чи програми. Користувач повинен сприймати продукт так, ніби він створений особисто для нього, а не нашвидкуруч перекладений за допомогою штучного інтелекту.

Що забезпечить такий ефект? По-перше, використання уніфікованої термінології. По-друге, максимальна увага до деталей та зрозуміла адаптація без зайвої креативності та перебільшень з українізацією там, де це не потрібно. І, найважливіше, кваліфіковані локалізатори. Тому вибір підрядника в цьому питанні виходить на перший план.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини