Стратегія непрямого керування на чистому JavaScript. Як я створив гру без рушія, готової графіки та звукових файлів

Привіт, спільното! Мене звати Іван. Останніми місяцями я працював над авторським інді-експериментом — браузерною ретро-стратегією «ПАТРІАРХ». Пограти в неї можна без реєстрації та завантажень прямо у браузері: patriarch.pages.dev.

Це спроба відродити призабутий жанр стратегій непрямого керування (в дусі Lord Monarch та Majesty), реалізована за принципом абсолютного інженерного аскетизму: без Unity чи Unreal, без жодних сторонніх фреймворків і важких ассетів. Весь рушій — це чистий Vanilla JavaScript, 2D Canvas та процедурний синтез звуку.

Нижче — технічний постмортем про те, як працює математика непрямого контролю, чому типізовані масиви рятують від Garbage Collector, як влаштовані векторні поля для натовпу юнітів і як написати нескінченний генеративний саундтрек вагою в нуль байтів.

Дія перша. Теорія непрямого насильства над гравцем

Якщо сьогодні спитати будь-якого притомного розробника, як зробити стратегію, він мовчки перехреститься, завантажить сорок гігабайтів Unity або Unreal, накотить NavMesh, підчепить півтори сотні плагінів з ассет-стору і змусить бідолашного гравця до кривавих мозолів на пальцях виділяти зеленим квадратиком натовп піхотинців, смикаючи кожного за чуба по клітинках карти.

Це зветься класичною школою прямого контролю: Dune II (1992), Warcraft (1994), Command & Conquer (1995). Зрозуміло, надійно, як трактор, і звично до оскомини. У німецькій школі The Settlers (1993) пішли далі — там ти пів дня з поважним виглядом прокладаєш асфальтовані доріжки між пилорамою і коморою, спостерігаючи за метушнею віртуального мурашника.

Але куди зникло високе мистецтво непрямого контролю?

У 1989 році Пітер Моліньє та Bullfrog випустили Populous, а за рік — Powermonger, де ти працював радше ландшафтним дизайнером і стихійним лихом, аніж полководцем, сподіваючись, що піддані самі якось збагнуть, куди бігти по горбах. У 1991 році легендарна Nihon Falcom випустила на комп’ютерах NEC PC-9801 шедевр Lord Monarch (це вже потім, у 1992-му, його перенесли на Super Famicom, а в 1994-му — на Mega Drive). Там війна велася як нестримне розповзання чорнильних плям по паперу. А на зламі тисячоліть Cyberlore Studios подарували нам культову Majesty: The Fantasy Kingdom Sim (2000), де монарх міг лише вивішувати прапорець із мішком золота на лоб чудовиську та молитися, щоб пихатий паладин зволив відірвати зад від шинку.

У грі «ПАТРІАРХ» я вирішив узяти формулу Lord Monarch і довести її до абсолютного інженерного аскетизму.

Жодних прапорців мотивації. Жодної демократії. В руках у гравця залишається лише чотири важелі: податковий зашморг, товстий гаманець, лімітований загін важких лицарів і старий параноїдальний монарх, якого смертельно небезпечно випускати з рідного замку.

При цьому я взяв на себе суворе технічне зобов’язання: жодних сторонніх рушіїв, жодних бібліотек. Чистий JavaScript, Canvas і процедурний синтез звуку.

Чому? По-перше, проєкт важить лічені мегабайти, запускається за частку секунди прямо у вкладці браузера і не тягне за собою гігабайт рантайму. По-друге, Василь у коментарях неодмінно напише, що справжні інженери беруть C++, пиляють кастомний конвеєр на Vulkan і вичавлюють 400 FPS. Василь матиме рацію. Але у Василя поки що є лише концепція у блокноті та конфіги вебпака, а у нас — робоча модель, яку ми якраз обкатуємо з друзями, доки стіни тримаються.

Загальний план битви

Діалог Патріарха

Загальний план битви та прикордонні сутичкиВступний сюжетний діалог Патріарха

Дія друга. Архітектура: типізовані масиви, 10 Гц симуляції та нуль PNG-файлів у тайлах

(За сценою чути глухий гуркіт кулерів, які намагаються охолодити чергову тривимірну WebGL-ферму)

Коли на карті одночасно живуть, розмножуються, будуються і лупцюють один одного сотні автономних загонів, головний ворог у браузері — це навіть не GPU, а збирач сміття (Garbage Collector). Варто плодити тисячі дрібних об’єктів щосекунди — і гра почне гикати та смикатися.

Тому під капотом тут реалізовано підхід, ближчий до ретро-консолей:

1. Розділення симуляції та рендеру

Логіка світу працює на строго фіксованому тіку 10 Гц (0.1 секунди). Вона повністю відв’язана від частоти кадрів монітора (що дозволяє згодом перенести математику хоч у WebAssembly, хоч на бекенд). Рендеринг крутиться окремо через requestAnimationFrame, згладжуючи переміщення інтерполяцією.

2. Пласкі типізовані масиви замість купання в об’єктах

Вся карта (розміром 40 на 28 клітинок) та її шари лежать у суцільних буферах ArrayBuffer:

  • T = new Uint8Array(N) — тип ландшафту;
  • OWN = new Int8Array(N) — приналежність клітини фракції (-1 для нічиєї);
  • BL = new Uint8Array(N) та BH = new Float32Array(N) — рівні та міцність будівель;
  • BAG = new Float32Array(N) — мішки з золотом на землі.
    Жодних зайвих алокацій у головному циклі.

3. Процедурний тайловий атлас прямо в пам’яті

У файлах гри для карти стратегії взагалі немає завантажуваних картинок ландшафту. При старті функція buildAtlas() на чистому 2D Canvas піксель за пікселем генерує службовий атлас: процедурну траву, попіл, дерева, воду, скелі та уламки балістичних ракет, використовуючи кастомний псевдовипадковий генератор hash2().
Рендер працює з нативною роздільною здатністю 320×224 (з них 240×224 під карту, 80×224 під HUD), яка масштабується в 4 рази на весь екран через image-rendering: pixelated.

Результат — стабільні 60 FPS і біля нульове споживання пам’яті GPU.

Еволюція поселень

Процедурний ландшафт

Еволюція нерухомості від хат до кам’яних фортівПроцедурні тайли: попіл, ліс, скелі та ракети

Дія третя. Векторні поля та математика живих хат

Як змусити сотні юнітів рухатися по карті без лагів? Якщо для кожного піхотинця запускати класичний A* на кожен чих — процесор закипить на тридцятому бійці.

Тому тут працюють векторні поля потенціалів (Flow Fields). Замість індивідуальних маршрутів прораховується загальна карта напрямків тиску до цілей (ворожих фортів, замків чи точок збору). Загони просто ковзають по цьому градієнту.

А далі вмикається територіальна арифметика:

1. Пляма, що розповзається

Солдат ступає на вільну або ворожу клітинку поруч із вашим кордоном — і вона миттєво перефарбовується. Королівство росте монолітною кляксою, відірваних анклавів гра не допускає. Доля карти (Territory Rate) безупинно перераховується і є головним мірилом перемоги.

2. Хата як фабрика особового складу

Втомившись марширувати, солдат осідає на вашій землі та ставить дерев’яну халупу. Далі вона еволюціонує: Хата -> Будинок -> Форт -> Замок.

Це автономні інкубатори: кожна хата сама народжує солдатів. Чим вищий рівень нерухомості, тим міцніший загін вона викочує у світ.

3. Податковий зашморг

Кнопка термінового найму солдатів у замку за золото є, але це пожежний захід. Головне кермо — ставка податку:

  • 10-20% податку. Селяни щасливі, хати ростуть самі, поранені на своїй землі загоюються миттєво. Але в скарбниці порожньо, і жодної стратегічної будови не оплатити.
  • 40% податку. Золото починає капати, проте народжуваність падає, а військо дрібнішає. Селяни пакують майно і починають тікати.
  • Понад 60%. Починається справжній бунт. Дальні хати скидають прапори, стають сірими (нічиїми) і припиняють коритися.

Український інтерфейс

Динаміка кордонів

Український інтерфейс: накази та повзунок податкуДинаміка клякси кордонів і натовпи юнітів

Дія четверта. Фізична логістика: гроші ходять пішки

(По сцені біжить захеканий гонець із важким лантухом на плечах)

Найбільша умовність більшості стратегій — миттєве переміщення ресурсів: натиснув кнопку — золото списалося, вежа на іншому кінці материка матеріалізувалася з повітря.

У «ПАТРІАРСІ» діє закон середньовічної пошти. Золото не літає ефіром. Коли ви віддаєте наказ звести міст через річку (150 золотих), поставити паркан чи підняти хату до форту:

  1. Виділення кур’єра: Від головного замку відділяється окремий піший юніт — гонець із мішком.
  2. Маршрут пішки: Він фізично біжить через усю карту до місця робіт.
  3. Беззахисність: По дорозі діють суворі правила: гонці не можуть мінятися місцями з військами у вузьких проходах і є абсолютно беззахисними.

Якщо ворожий патруль перехопить вашого кур’єра — його просто пустять під ніж. Але найсоковитіше інше: мішок із золотом залишається лежати на землі. Його може підібрати будь-який загін, який першим наступить на клітину. І противник залюбки використає ваші гроші на штурм вашого ж замку.

Будівництво мосту

Блокпост вартового

Будівництво мосту через річку та біг гінця з мішкомВартовий біля переправи: «Стій! Документи»

Дія п’ята. Бойова арифметика та Король на передку

У юнітів немає десятків параметрів захисту чи магічних резистів. Сила загону виражається єдиним скалярним числом.

Два дружні загони при зустрічі зливаються в один кулак (максимум до 1000 сили). Загін силою 100 візуально стає ветераном, 500 — закованим у лати лицарем.

Бій працює за принципом чистого лінійного віднімання: зіткнулися 700 сили проти 400? Менший загін гине, більший залишається жити з силою 300. Стіни фортів мають запас міцності (до 750 у замку), і кожен штурмовик віддає стіні рівно стільки сили, скільки має сам, розбиваючись об каміння.

Король — це абсолютна вісь партії:

  • Загибель монарха — це миттєва поразка.
  • Вдома, у рідному замку, король працює головним щитом: він має до 15 000 здоров’я і зустрічає штурм першим. Пробити такий замок лобовою атакою без підготовки неможливо.
  • Вийшовши в поле, монарх перетворюється на живий прапор: усі свої війська в радіусі трьох клітин отримують помножувач сили x1.5.
  • Але якщо короля поранили у поході, спрацьовує механіка жертовності: навколишні солдати починають добровільно вливатися в монарха, відновлюючи його сили ціною власного зникнення.

Патріарх у поході

Бій важких лицарів

Патріарх на полі бою на чолі військаЗіткнення важких лицарів і штурм форту

Дія шоста. ШІ, психологічні настрої та три рівні «Затяжної війни»

У режимі вільної війни сходяться четверо лідерів: сам Патріарх, прагматична Алісія, дикувата фея Віолетта та цинічний маршал Ланцет на візку. (Цей чотиристоронній режим ми зараз якраз гаряче обкатуємо з друзями, виловлюючи рідкісні баги поведінки ботів).

Будь-хто, хто писав ШІ для стратегій непрямого контролю, знає прокляття цього жанру — патовий тупик (Stalemate). Два боти окопуються на перешийку і годинами перекидаються дрібними загонами.

Щоб зламати цей клінч, реалізовано дві системи:

1. Динамічні настрої (Mood System)

Кожні 20-30 ігрових днів бот переглядає свою модель поведінки:

  • Агресор: Піднімає податок, формує ударні хвилі біля кордону та кожні кілька циклів іде на штурм ворожого замку.
  • Будівник: Знижує податок майже до нуля, зализує рани, масово піднімає хати до фортів і виходить у бій лише тоді, коли військо переливається через край.
  • Стерв’ятник: Ігнорує сильних і цілеспрямовано видивляється ослабленого сусіда, щоб добити його пошарпані форпости.

2. Трирівнева ескалація («Затяжна війна»)

Якщо двоє останніх опонентів топчуться на карті понад 15 днів без істотних змін, гра примусово вмикає механізм самознищення застою:

  • Рівень 1: Вимикається друге дихання (бонус порятунку для аутсайдера), а стіни замків починають ремонтуватися вдвічі повільніше.
  • Рівень 2: Стеля здоров’я короля в замку жорстко ріжеться сходинками (з 15 000 до 6 000 і далі до 1 500). Штурмові хвилі йдуть удвічі частіше.
  • Рівень 3: Штурмовики на чужій землі перестають танути від виснаження, а сторона, що веде за площею території, отримує до +45% до сили атаки.

Нічия стає неможливою. Хтось обов’язково проламає оборону.

Вільна гра на 4-х

Затяжна війна

Сутичка фракційПрорив оборони

Дія сьома. Процедурний Web Audio: музика й саундтрек у нуль байтів

В ассетах гри немає жодного звукового файлу. Взагалі. Нуль кілобайтів MP3, WAV чи OGG.

Тягнути за собою аудіобанки для 16-бітної ретро-стратегії — марнотратство. Весь звук проєкту генерується на льоту через Web Audio API:

  • Генеративна нескінченна музика (music.js):
    Це повноцінний алгоритмічний FM-синтезатор. Музика не зациклюється: гармонія розбита на 8-тактові секції, які плавно модулюють у сусідні тональності через спільний акорд-півот. Кожна секція генерує свій свіжий однотактовий мотив, розгортаючи його варіаціями.
    Працюють 8 паралельних тембральних шарів: pad, bass, arp, lead, counter, drums, brass, bell на операторах FM-синтезу з індивідуальними ADSR-обвідними. Залежно від напруги на карті (параметр інтенсивності від 0 до 1) баланс інструментів плавно перетікає від медитативного ембієнту до тривожного бойового маршу.
  • Шумові ефекти:
    Удари сокир, кроки піхоти, тріск падаючої стіни форту, дзвін монет у мішку гінця та вибухи — це комбінація простих осциляторів і білого шуму, пропущеного крізь низькочастотні фільтри BiquadFilter. Жодних підвисань і нульова затримка відтворення при масових битвах.

Дія восьма. Сюжетний штабний фургон: Бунт, Гешефт або Диктатура

Окрім вільної гри, у проєкті є сюжетна частина. Сеттинг — чорна гротескна сатира: казкове середньовіччя з іржавими уламками балістичних ракет посеред городів і цинічний маршал оборони на інвалідному візку з мотором від «Таврії».

Після проходження вступної битви гравець сідає у штабний фургон і постає перед вибором подальшого шляху:

  1. БУНТ («Дренаж»): Розрив із корумпованою верхівкою, союз із повсталими селянами та штурм дворянських замків під гасла народної помсти.
  2. ГЕШЕФТ: Війна як комерційне підприємство. Продаж дворянських титулів, купівля форпостів і підкуп ворожих найманців.
  3. ДИКТАТУРА: Тотальна мобілізація, загороджувальні загони, жорсткі репресії дезертирів і перетворення королівства на єдиний неприступний бастіон.

Кожна гілка відкриває власні місії, діалогові перепалки та фінальні сцени.

Штабний фургон

Нарада у фургоні

Штабний фургон: Бунт, Гешефт або ДиктатураСюжетний діалог перед вибором шляху

Епілог. Тверезі висновки без фанфар

Ніякого помпезного релізу тут немає. Це не «вбивця хітів», а початкова робоча модель і щира проба пера, яку треба ще довго пиляти, полірувати баланс і правити шорсткості.

У розробці без сторонніх рушіїв є одна фундаментальна річ:

Ти і тільки ти пишеш кожну дрібницю.

Тут немає на кого звалити просідання продуктивності чи дивні колізії — ані на оновлення рушія, ані на чужий кривий плагін. Весь результат на тобі, і цей результат далеко не завжди тобі подобається з першої спроби.

Але коли ця купа типізованих масивів, тайлової геометрії, піших гінців і процедурного FM-звуку раптом починає жити сама по собі, воювати і тримати залізобетонні 60 FPS у браузері без жодного попереднього завантаження — в цьому є справжній інженерний кайф.

Випробувати гру можна просто зараз: patriarch.pages.dev

Вівчарка Гав...
Залюбки відповім на будь-які суто технічні питання в коментарях!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному5
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Здається, ПКМ не працює на Маку. (Тільки не кажіть що її там нема.)
Класна гра і цікава стаття!

Чудовий матеріал, прочитав з великим задоволенням (хоч і не зрозумів половини технічних термінів). Респект автору і успіхів на творчому шляху!

Дуже круто! Розвивайте і далі — гра дуже круто виглядає вже зараз! Тим паче — без усяких цих Unity на пів-тонни ресурсів (хоча я сам на ньому пишу — але все ж)) ). Подумайте над додаванням туману війни: є думка що ця механіка захоплює гравців тим що «хочеться» відкрити той туман далі — може спрацювати як механізм утримання гравців.

Дякую за теплі слова!

Щодо туману війни — ідея насправді блискуча. З технічного боку під це діло проситься ще один плаский шар, який розсіюється радіусом від хат та лицарів. Буде розкішний режим розвідки, де посилати гінця з мішком золота наосліп — це окремий вид валідольного спорту. Записав у блокнот.

На Chrome Mobile і Safari iOS буде?

Привіт! Можливо буде, де взяти той час, від чого відщепнути.

Як для браузерної стратегі дуже дуже круто! Якби тут був мультиплеєр я заліпав би годинами! Єдині пару моментів
— Вспливаючі підказки надто великі і їх надто багато! Їх не встигаєш читати і серйозно бісять.
— Одноманітний звук захоплення дуже часто повторюється. Його б аби чередувати з чимось або викликати не на кожну хату. Бо теж уже чути його не можу після півгодини)
Але вцілому моя пошана розробнику. Якщо таку ідею полірувати і додати пвп може вирости популярна гра.

(задоволено крутить у руках гайковий ключ і відсьорбує чай із надщербленого горнятка)

Привіт! Величезне спасибі за такий живий і тверезий фідбек — для автора це зараз найцінніше залізо.

По пунктах:

Спливаючі підказки (тости): Абсолютно в яблучко. Вони зараз вискакують на екран із завзяттям кондуктора приміського потяга і дійсно перекривають білий світ. Зажену їх у рамки: зменшу шрифт, зроблю прозорішими і поставлю жорсткий таймер, щоб не лізли під руку, коли на карті йде рубка.

Звук захоплення кожної халупи: (тяжко зітхає) Каюсь, грішний. Коли ти сам сидиш ночами у навушниках, вухо замилюється і цей процедурний пік здається рідною колисковою. Але коли на 30-й хвилині армія косить двадцять хат підряд — це вже катування для барабанних перетинок. Обов’язково зроблю варіативність висоти тону, приберу спрацьовування на дрібні сараї або зроблю його значно м’якшим.

Мультиплеєр (PvP): А отут найсмачніше! Мережева частина під капотом уже зібрана і крутиться. Я її поки що не викочував у широкий загал, бо сам із друзями залипаю вечорами, доки стіни трясуться — і це, чесно кажучи, чистий концентрований адреналін, коли жива людина перекриває тобі річку мостом і душить податками. Зараз якраз допилюю рашпілем.

Ще раз дякую за погляд фахівця. Буду радий бачити на полі бою, пиляємо далі!