Concord, якому вдалося. П’ять думок про Marvel Rivals

Привіт, спільното! Китайському геймдеву було мало рекордів Black Myth: Wukong і тамтешні розробники нещодавно випустили одну з найуспішніших сервісних ігор цього року — Marvel Rivals. Гра, від якої я особисто нічого не очікував, лише за кілька днів довела, що жанр геройського шутера досі здатен дивувати. Особливо незвичною така ситуація може виглядати в контексті решти великих сервісних ігор 2024-го.

Так, були беззаперечні успіхи. Як от Helldivers II, що на The Game Awards здобула перемогу одразу у двох номінаціях («Краща підтримка гри» та «Кращий мультиплеєр»). Однак провалів теж вистачало. Нагадаю, що рік фактично почався з Suicide Squad: Kill the Justice League — GaaS з преміальним цінником, підтримку якого зупинять вже у січні 2025-го. Головним провалом поточного року сміливо можна вважати геройський шутер Concord, сервера якого закрили лише через два тижні після релізу. І якщо у випадку Suicide Squad компанія Warner Bros звільнила сотню розробників, то Sony повністю закрила Firewalk Studios.

В таких умовах показники Marvel Rivals виглядають дивовижно — 10 млн гравців за перші 72 години і понад 480 тисяч онлайну в Steam. За даними SteamDB, шутер від NetEase Games займає п’яту сходинку за числом одночасних гравців серед випущених цього року ігор і зараз є найпопулярнішим сервісним продуктом на платформі Valve.

Примітно, що спочатку я навіть не планував грати у MR, хоча є великим шанувальником командних геройських шутерів. Просто в якийсь момент зрозумів, що не хочу витрачати час на опанування великої гри, яку можуть закрити через пару тижнів після релізу. Однак після кількох днів гри у Marvel Rivals моя дружина зазначила, що мені сподобається. Як і в більшості випадків, вона мала рацію. В цьому блозі я поділюся п’ятьма думками, які я сформулював за тиждень гри у Marvel Rivals.

Думка перша. Виграш від третьої особи

Головним конкурентом Marvel Rivals очевидно є Overwatch 2, який претендує на статус найуспішнішого геройського шутера. Та між двома тайтлами існує фундаментальна відмінність: якщо Overwatch 2 це гра від першої особи, то Marvel Rivals — від третьої. Цей нюанс впливає і на те, як побудований ігровий процес, і на стиль гри користувача, і на наративне сприйняття того, що відбувається під час сутичок.

По-перше, це дає можливість побачити, хто у вас за спиною. Традиційною проблемою шутера від Blizzard була ситуація «once upon a time in Blindwatch», коли супротивник тихенько ховався у вас за спиною. Окрім того, в MR розробники інакше підійшли до точок фокуса гравця на екрані. Overwatch в цьому питанні більш... симетричний, тоді як в Marvel Rivals персонажі трошки зміщені в лівий бік. Як це часто буває в сюжетних іграх від третьої особи. По-друге, через цей формат з’явилася можливість зазирнути за поворот. В Overwatch для цього доведеться висунути голову, однак Marvel Rivals дозволяє покрутити камеру, оцінити ситуацію і зрозуміти — варто вам туди йти чи ні.

По-третє, наративний ефект. Тут зазначу, що це виключно моє сприйняття. Один з елементів, який мені особливо подобається в командних шутерах — унікальність персонажів та їх взаємодія між собою. Це особливий вид задоволення, розуміти, що ти зараз виконуєш роль величезного лицаря в обладунках, бити ворогів тобі допомагає кіберніндзя, а лікує вас музикант з південноамериканських фавел. Однак під час інтенсивної сутички ці нюанси ніби втрачають свою вагу. Коли ти постійно бачиш перед собою Тора, Залізну людину чи Реактивного Єнота — підтримувати цю ілюзію дещо простіше.

Думка друга. Виграш від збільшення команди

З іншого боку, на досвід, який отримує гравець, суттєво впливає розмір команди та її склад. Нагадаю, що на релізі в Overwatch команда складалася з шести гравців і обирати вони могли будь-кого. Наприклад, розповсюдженими були ситуації, коли шість мавп стрибали в бідолашного ковбоя і не лишали йому жодних шансів на виживання. З часом розробники спочатку заборонили обирати однакових персонажів, потім обмежили ролі форматом 2-2-2, а в другій частині взагалі зменшили команду до кон’юнктурних п’яти гравців.

Marvel Rivals майже всі ці практики повертає і, схоже, їй це грі тільки на користь. Тут в команді шість гравців і можна зробити, щоб всі вони були танками, або ж героями підтримки. Хіба що шістьох Халків не вийде взяти. Однак ці рішення NetEase Games виглядають не кроком назад, а логічним продовженням деяких ігрових механік.

Одним з найцікавіших аспектів MR є зв’язані здібності та комбінації окремих персонажів. Наприклад, якщо в команді є Тор та Капітан Америка чи Шторм, то останній отримує електричний баф до своїх атак. Якщо в команді є Каратель та Реактивний Єнот, то Вартовий Галактики може кинути Карателю спеціальний пристрій, який прискорить темп стрільби та зробить безкінечним боєзапас. Це створює додатковий вимір для кожної з механік, змінює підход до вибору персонажа і це саме те, що в якийсь момент втратив Overwatch — в другій частині іноді дуже не вистачає комбінації пул-хук чи зв’язки Рейнхардт-Заря.

Також відзначу, що для формату Marvel Rivals присутність таких комбінацій — золота жила. За понад 80 років, які існує видавництво Marvel, там зібралося безліч персонажів з неймовірною купою здібностей. Єдиною проблемою стане баланс цих механік та поява мета-композиції, яка танком буде переїжджати всі інші варіанти команд.

Думка третя. Повна статистика та найкращі моменти

Ще одна деталь Marvel Rivals, яка мені одразу впала в око — відкрита статистика кожного гравця. Після ігрової сесії можна зайди до лідерборду і подивитися буквально кожен аспект гри кожного гравця: кількість заподіяної шкоди, число смертельних ударів та смертей, точність тощо. Звісно, це може підвищити загальний рівень токсичності в грі, але водночас дає аргументи в суперечці, хто був найкращим, а хто був найгіршим.

Продовження цього підходу — найкращі моменти матчу. Зазвичай в іграх доступний тільки один хайлайт гри, однак у MR можна подивитися найкращі моменти кожного члена команди, оцінити його рішення і зрозуміти, чи хочете ви продовжувати грати з цією людиною. Якщо ні — тут має бездонний «чорний список».

Думка четверта. Прогрес в оточенні та його руйнація

Не можу сказати, що насолоджуюся кожною мапою в грі. Все ж таки це доволі інтенсивний змагальний шутер, в якому левелдизайн має свої специфічні умови і вимагає досконалого вивчення. Можливо, я ще не до кінця оцінив красу тутешніх рівнів, однак одній з механік можна вже ставити 10 з 10. Мова йде про підхід до руйнації оточення. Більшість стін на локаціях можна зруйнувати чи пробити в них дірку.

Звісно, до рівня The Finals грі від NetEase Games поки далеко, однак це все одно відчувається ковтком свіжого повітря. Ба більше, протягом сутички більшість локацій змінюється — на них з’являються нові об’єкти, зникають хайграунди та з’являються нові. При цьому можна заздалегідь роздивитися, що можна зруйнувати, а що лишиться неушкодженим.

Думка п’ята. Монетизація в грі, як головна загроза

Зараз Marvel Rivals виглядає, як надзвичайно насичена, весела та непроста гра, що може стати серйозним конкурентом вже наявним геройським шутерам. Однак тут дуже багато чого залежить від подальших дій команди розробників. Зазначу, що наразі MR — умовно-безкоштовна гра і заробляє гроші на косметиці та бойовій перепустці.

На мою думку, те, як буде розвиватися в цій грі монетизація, визначить її майбутнє. Очікувано, що в шутері будуть з’являтися нові герої, локації та режими. Зараз відкрите питання — чи будуть вони доступні усім? Можливо, нових героїв потрібно буде придбати окремо? Або ще гірше, вони будуть доступні виключно після покупки перепустки? Саме рівень агресивності мотиваційної політики зараз мене турбує найбільше. Це питання, яке одночасно може перетворити Marvel Rivals на вбивцю Overwatch, але й загрожує забуттям і самій грі. Буде цікаво за цим спостерігати.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини