Як повернутися в геймдев після трьох років декрету: досвід розробниці

Вітаю! Мене звати Анастасія Короненко, я Unity Developer в продуктовій компанії OBRIO з екосистеми Genesis. Я захоплююсь геймдевом і професійними змаганнями — хакатонами, геймджемами. А ще я мама, тому мені довелося на три роки поставити кар’єру на паузу. В індустрії, де технології стрімко розвиваються, страшно щось пропустити. Навіть після двомісячного сабатікалу здається, що все забуто, а що робити після перерви в кілька років? Мій варіант — скористатися нагодою та світчнутися в новий напрям.

У цій колонці розкажу, як мені вдалося відновити знання, адаптуватися до робочого ритму та освоїти нову сферу. А також поділюся інструментами й ресурсами, які мені допомогли. Текст буде корисним тим, хто хоче повернутися до роботи після тривалої перерви, не лише декрету, але не знає, з чого почати.

Життя до декрету

Професію програмістки я обрала ще в дев’ятому класі, вступивши до технікуму на спеціальність «Програміст прикладний». Потім був університет, який закінчила з відзнакою, та аспірантура КПІ. Разом із чоловіком, який був Java-розробником, ми заснували школу робототехніки для дітей та експериментували з власними проєктами для Google Play. Аспірантуру закінчила на відмінно і вийшла на передзахист.

Але світ для мене круто змінився, коли я завагітніла й народила дитину. Три роки я була тільки мамою. Якби я була персонажем рольової гри, рівень материнства сягнув би максимальної прокачки. Але одночасно когнітивні навички, знання професійної термінології, нових технологій та фреймворків, вміння писати та читати код скотилися майже до нуля.

Як увірватися в геймдев, маючи на навчання дві години на день

Готуючись повернутись до роботи, я аналізувала, що мені найбільше подобається, і вирішила, що хочу розвиватися в геймдеві. За рік до завершення декрету, маючи підтримку чоловіка, я розробила план захоплення світу входження в геймдев. У мене було щонайбільше дві години на день на навчання та відновлення знань. Пізніше я зрозумію, що цього недостатньо, тому доведеться вчитися вночі.

Unity — найкращий варіант для старту. У мережі є багато доступної інформації для тих, хто хоче опанувати цей інструмент. Я знайшла курси, але умовою для зарахування було знання C#. Тому того ж дня записалася на курс із вивчення цієї мови. Це стало одним із найкращих рішень у моєму житті. Спочатку було складно відновлювати знання, не раз о другій ночі я плакала над домашками. Але курс був захопливим, також пощастило з викладачем (Олексій Глембицький), який мене підтримав. Я пройшла два рівні з C# — base та advanced.

Наступним кроком став курс з Unity-розробки з Олександром Храмцовим. Навчання було насиченим, із сильною базою та величезною кількістю практики. Олександр був вимогливим викладачем, який готував справжніх «бійців». До фіналу курсу дійшли не всі, тож те, що я впоралася, неабияк підтримало мене і мотивувало розвиватися далі.

Ці два курси дали мені багато знань і практичних навичок, але для світчу цього недостатньо. Щоби повноцінно влитись у новий напрям, навчання та практика мають стати безперервним процесом. Ділюся ресурсами, які мені в цьому допомогли:

1. CodinGame — платформа, що допомагає розробникам вдосконалити свої навички програмування, змагаючись у вирішенні головоломок та задач. Як активна прихильниця смартосвіти, вважаю, що навчання не має бути нудним, і цей ресурс — чудовий приклад.
2. Онлайн-тренінги. Вони дають змогу побачити, яким є код фахівця, почути хід думок, дізнатись, як продумати та створити архітектуру гри. Я брала участь у тренінгу «Створення гри Space Invaders на C# з нуля», і стала однією з переможців. Він тривав майже п’ять годин і був схожий на марафон із перешкодами. Ведучим був Армен Маілян, .NET-розробник, сертифікований фахівець «Майкрософт» і тренер навчального центру CyberBionic Systematics за фахом C#/.NET Developer.
3. На цьому ресурсі зібрана інформація про .NET-спільноти розробників в Україні для спілкування, обміну досвідом і знаннями.
4. Itch.io — ресурс для пошуку командних і самостійних змагань.

Робота в ІТ — це постійне навчання. І надолужити знання після перерви — не просто. Але з іншого боку, саме в цій сфері чи не найбільше освітніх можливостей: курси, лекції, вебінари, тренінги тощо.

Геймджеми та хакатони

Розширення кола знайомств — ключовий момент повернення до роботи після тривалої перерви. Вважаю, що світчинг у геймдев не буде простим без активної участі в геймджемах і хакатонах.

GAME CHALLENGE HACKATHON став першим заходом, у якому я взяла участь. На той момент я тільки-но вивчала C# і ще не мала навичок роботи з Unity, але це не зупинило мене. Протягом двох днів напруженої роботи здобула дуже корисний досвід. На хакатон зареєструвалося понад 200 учасників і 26 команд. Наша команда була серед 13, що потрапили до фіналу.

Новачкам корисно брати участь у таких заходах, адже, крім змагань та практики, там можна прослухати лекції експертів: від розвитку геймдеву та монетизації до балансу ігрового процесу чи розробки.

Genesis Game Jam, Global Game Jam, theBatya Game Jam 2021.1, Siberian Game Jam, Ludum Dare 48, BLACK CAVIAR GAMES (Socks Advanture), HACKA-CON, 18-й сезон DEV Challenge в номінації Unity — це неповний список івентів, у яких я брала участь. Вони дали мені незамінний досвід роботи в команді, можливість прокачатися у швидкості, отримати фідбек та поспілкуватися з менторами.

На одному з геймджемів я познайомилася з Вікторією Тимченко-Іванішиною. На той момент вона керувала командою художників та виховувала двох дітей — її приклад справді надихнув мене. Я надіслала випускний проєкт із курсів, а Віка дала мені кілька корисних порад. З того часу ми тримали контакт, а зараз разом працюємо в команді OBRIO.

Тим, кому цікаві геймджеми, рекомендую почитати колонку Віктора Антоненка, який виступає ментором на Genesis Game Jam. Він зібрав рекомендації, як провести 48 годин з максимальною користю. Це мастрід для тих, хто братиме участь вперше, адже містить поради, як підготуватися, розподілити ролі в команді, з чого почати та як презентувати гру.

Пошук роботи

Після декрету дівчата часто почуваються невпевнено, недооцінюють себе, а перший-ліпший офер вважають удачею. Але важливо не тільки щоби вас обрали, але й щоби ви знайшли «свою» компанію. Поєднувати материнство та кар’єру — важко, а коли робота не приносить задоволення, а тільки виснажує — нестерпно. Цікавий проєкт, зарплата, актуальні технології, офіс та бонуси — не єдині критерії оцінювання компанії. Для мене були важливими:

• Рівень команди (спеціалісти рівня сеньйор);
• Гнучкість графіку;
• Можливість працювати віддалено;
• Відсутність понаднормової роботи;
• Можливість розвиватися;
• Менторство.

Крім цих критеріїв, я звертала увагу на цінності компанії та чи дотримується вона їх. Важливою частиною пошуку є спілкування з працівниками поза роботою. Їхні чесні відгуки будуть найціннішими.

Надолужити втрачені знання доволі складно, тому важливо заручитись підтримкою ментора. Я змогла це оцінити, коли потрапила до міжнародної команди розробників, де люди мали досвід і бажання займатись менторством.

Підготовка до співбесіди та технічного інтерв’ю

Коли опиняєшся на співбесіді на позицію Unity-розробника, треба бути готовою, що тебе питатимуть з C# та Unity. Така співбесіда триває доволі довго, якщо, звісно, є про що говорити. Більшість запитань, які мені ставили, уже були описані в таких статтях:

• Співбесіда з.NET. 150+ запитань для Junior, Middle, Senior;
• Як проходити співбесіди на Unity-розробника (рос.).

У мережі є багато списків літератури для розробників. Корисними в роботі для мене стали такі:

1. «Изучаем C# через разработку игр на Unity», Ферроне Харрисон. Саме такої перехідної книги мені бракувало, коли ознайомлювалася з Unity. Тут висвітлено інструментарій, є актуальні посилання, термінологія і практика.
2. Unity 2021 Shaders and Effects Cookbook, John P. Doran. Ця книга містить не просто пояснення та реалізацію ефектів, а й результат обробки. Справжня «кухня» починається, коли приходить натхнення для експериментів. Тут справедливо згадати китайське прислів’я «вчителі відчиняють двері, але ти повинен увійти сам».

Вихід на роботу

Роботу знайшла досить швидко. У резюме хоч і була велика «проріха», але останній рік був активним — курси, тренінги, геймджеми та хакатони. Спочатку я вважала цей довід нерелевантним, а потім зрозуміла, що це також досягнення. На щастя, на жодній співбесіді не коментували мій декрет, хоча я очікувала на незручні запитання.

Перші місяці роботи були абсолютно пекельними. Не знаю, як жінкам вдається швидко й без проблем повернутися до роботи після декрету. Мене переслідувало почуття провини, важко було довірити опіку над дитиною іншим, я намагалась усе контролювати. А в офісі чекали обов’язки Unity-розробника, які треба було виконати повноцінно та якісно, взаємодіючи з різними спеціалістами. Вдома — вечірні курси, домашні справи, вкладання дитини спати. Я знаю, як багато мами можуть додати в коментарях, і все це розділяю з вами. Виснаження — велика частина цього. Щиро зізнаюсь, я боялась, що ніколи вже не зможу повернутися до професії як повноцінний спеціаліст.

Робочий процес створення і випуску ігор був настільки динамічним, що це неможливо порівняти з навіть найнасиченішим Unity-інтенсивом. Нижче трекінг робочого часу за листопад 2021 року. Він справді вражає, враховуючи, що десь там був час на особисте життя, власні проєкти, родину та відпочинок.

На першій після декрету роботі я першого ж місяця зрозуміла, що підходжу їм, але їхні бізнес-цілі й менеджмент не підходять мені. Тому згодом перейшла в іншу компанію. Завдання стали складнішими, але й цікавішими. Гнучкий графік роботи та планування дозволяли зупинятися й думати над найкращим вирішенням завдань, з’явилася можливість приділяти більше часу особистому життю. Відсутність мікроменеджменту, дрес-коду — усе це значно полегшило життя.

Корисні інструменти

Чи легко увірватися у світ геймдеву з малюком на руках? Ні! Звісно, це робота над собою, над стосунками з чоловіком, це вміння організувати свій час, швидко перемикатися з турботи про дитину на роботу. Далі ділюся інструментами, що стали мені в пригоді.

Щоби «розбудити» мозок

Дівчата після декрету часто стикаються зі зниженням концентрації уваги, погіршенням пам’яті. Коли протягом кількох років жила «днем бабака» і раптом опинилася на курсі із С#, результат може бути сумним. Щоби підготувати мозок і запустити механізм засвоєння нових знань, я відкрила для себе Lumosity. Це ігри для покращення швидкості сприйняття, розвитку пам’яті, моторики, уважності, концентрації, роботи зі словниковим запасом і математичної практики.

Для продуктивності

Baby Tracker — Newborn Log. Програма дає змогу отримувати статистику з різних параметрів життя дитини. Завдяки синхронізації між телефонами, ваш партнер може спостерігати за режимом дитини та її станом здоров’я. Можна попросити няню використовувати цю програму, якщо думки про дитину відволікають від роботи.

Cozi — сімейний органайзер. Допомагає родині координуватися й повідомляти про розклади кожного з членів. Можна керувати спільним списком покупок, подарунків, ідей тощо, надсилати нагадування, словом, жити в одному ритмі з родиною.

Desktop Calendar — календар зустрічей та планів на робочому столі. З особливостей: він «приклеюється» до робочого столу, тож його не потрібно шукати. З недоліків — відсутність нагадувань, але вдома це й не потрібно.

Winstep Nexus Dock — інструмент для організації панелі швидкого доступу до програм.

Для натхнення

DEVCHATA — спільнота, у якій розробниці, менеджерки, дизайнерки й інші дівчата, що працюють в IT-компаніях України, говорять про tech-індустрію, діляться професійним та особистим досвідом. Саме в цій спільноті можна знайти підтримку та свій вектор руху, надихнутися позитивним досвідом, усвідомити, як успішно поєднати материнство і професійну діяльність.

Ретроспектива та плани

Тема виходу на роботу після декрету — з тих, про які жінки говорять тільки між собою. Але порушувати ці теми — дуже цінно. Це може зменшити плинність людей у команді та вигоряння жінок.

Продовжити будувати кар’єру після декрету — нелегкий шлях. Адже найпростіше нічого не робити й нічого не прагнути. Щоб адаптуватися до нових умов та рухатися до мети, потрібна гнучкість і стресостійкість.

Одна з причин, чому я пішла на роботу, — показати приклад доньці, як досягати професійних цілей і йти за своїми мріями. Я хочу заохотити її до здобуття власної кар’єри — такої, яка відповідатиме її бажанням і захопленням.

Моя мрія — стати архітекторкою та проєктувати ігри. Тому в планах:

• Узяти участь в WOMEN GAME JAM і представити Україну на міжнародному рівні. Для цього активно вчу англійську.
• Навчитись ораторського мистецтва, щоби презентувати ідеї, ділитись досвідом та активніше підтримувати дівчат в ІТ.
• Долучитися до організації WIGJ, яка підтримує жінок, створює освітні можливості та залучає їх до участі в ігрових процесах. Це одна з моїх найамбіційніших цілей.

Сподіваюся, мій досвід буде корисним іншим дівчатам, допоможе позбутися сумнівів і повернутися до улюбленої справи. Поєднувати материнство та кар’єру складно, але це не привід відмовлятися від амбіцій та мрій. Пропоную ділитися в коментарях, що допомогло вам відновити знання та увійти в робочий ритм.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини