Чому Godot Engine проти України: російський вплив на модель управління Godot та Open Source
Привіт! Мене звати Андрій Дорошенко, я розробник програмного забезпечення, що спеціалізується на розробці ігор. У 2018 році здобув ступінь бакалавра комп’ютерних наук у Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ). Godot Engine я почав використовувати у 2017 році, є спіавтором цього рушія. Брав активну участь у розробці та підтримці Godot, допомагав спільноті розвиватися впродовж п’яти років поспіль на волонтерських засадах. У 2021 році став офіційним супроводжувачем Godot та назавжди полишив спільноту у 2022 році.
Всі явища в ІТ неминуче відображають соціополітичну динаміку суспільства, а тому технології неможливо відокремити від культури. Ідіот, з давньогрецької — людина, що живе у відриві від суспільного життя, яка не цікавиться політикою. Говорити, що програмне забезпечення «внє палітікі» — це потурання всьому тому, що призводить до руйнації демократичних засад.
Колись я вірив у Godot Engine, та хотів стати частиною їхньої спільноти. Вони постійно базікають про те, що їхнім засадничим принципом є відкрите обговорення. Можна подумати, що вони за вільне висловлення думок. Але приготуйтеся до суворої реальності, бо ті, хто пройшов всі кола пекла Godot вже на власному досвіді второпали колективну постать цієї, здавалося б, до біса привітливої спільноти.
Я був сліпим фанатиком Godot, але війна розплющила мені очі. Війна розбила ілюзії. Я тому живий свідок... Нажаль, я навіть стикався з профанатиками Godot під символікою України. Якщо ви знайомі з відеогрою Among Us, сподіваюся ви зрозумієте, що я маю на увазі.
Табори Open Source та позиціювання Godot Engine
Про це мало хто знає, мало хто припускає, або просто не звертає належної уваги, але дуже важливо осягнути, що сучасний Open Source розгалужується на два табори:
- демократичний/капіталістичний Open Source;
- комуністичний/неомарксисткий Open Source, як-от Godot Engine.
Враховуючи природу Open Source, можуть виникати, м’яко кажучи, нюанси, на що натякає народна Інтернет творчість:
Проте іронія полягає в тому, що проєкти, подібні до Godot, часто намагаються приховати свою справжню природу за маскою демократії. Практично неможливо розпізнати лицемірство, не знаходячись безпосередньо в таких спільнотах або не усвідомлюючи справжньої політики таких груп.
Керівництво Godot Engine, а насамперед його токсичне лідерство, щосили намагається переконати людей, що це проєкт, керований спільнотою. Однак це ніби стверджувати, що росія — демократична. Звісно, що це не відповідає дійсності. На жаль, деякі групи людей дійсно вірять у те, що авторитарні спільноти є демократичними, проте це не робить їх такими де-факто.
Лідери Godot та їхні фанатичні «ждуни» (дивіться п’єсу-абсурд Чекаючи на Ґодо, яка, до речі, була написана незабаром після Другої світової війни) буквально зневажають свободу слова та критику, називаючи це мовою ненависті, що своєю чергою придушує будь-які намагання щодо конструктивних обговорень.
Фанатизм Godot — це не просто ентузіазм. Якщо охарактеризувати проєкт Godot одним словом, то це — лицемірство. Кому, як не нам, українцям, знати, що таке лицемірство: рашка. Godot як так звана всесвітня організація приваблює руйнівний російський менталітет та світогляд, безпосередньо впливаючи на й без того невизначений напрямок розробки.
Справа не в національності, а у чіткій різниці між демократичним (вільним) та авторитарним (рабським) менталітетом. Це своєю чергою закладає фундамент для світогляду та культури. Так склалося, що цей авторитарно-тоталітарний менталітет нині колективно уособлює народ росії та російських апологетів. Через це токсичне лідерство Godot маргіналізує українських контрибуторів та розробників Godot. Тобто тих, хто поділяє демократичні цінності.
З початку путлерівської так званої «спецоперації» (війни), Godot по суті став блискучим кандидатом для російського сегмента, що дозволяє російським розробникам «імпортозаменіть» проукраїнський Unity.
Існує безліч як комерційних, так і Open Source проєктів, які відкрито виступають за Україну, в той час, коли Godot не робить жодних офіційних заяв на підтримку України. Щонайбільше, від Godot Engine можна очікувати лише так зване «занепокоєння».
Риба гниє з голови: Хуан Ліницький
Godot Engine розробляли аргентинські розробники Хуан Ліницький та Аріель Манзур для кількох компаній у Латинській Америці до його публічного випуску у 2014 році. Як відомо, Аргентина — країна, що має тенденційно проросійську позицію. Так,
Аргентина повинна бути воротами росії в Латинську Америку.
Оскільки Хуан не хоче здатися русофілом, він обирає позицію, що коріниться в соціальній справедливості, відстоюючи права росіян. 🙃 Наприклад, він висловлює своє невдоволення з блокуванням російських розробників і підсанкційних компаній. Хуан розчарований тому, що у Godot виникають проблеми при намаганні наймати російських контрибуторів, наголошуючи на тому, що не всі вони обов’язково підтримують провоєнні настрої. Наче це не є значущою проблемою, наче допустимо, щоб російські учасники висловлювали деякі невеличкі провоєнні настрої час від часу...
Хуан також вважає, що Аргентина має сильніше бажання бути анексованої росією, ніж Україна, таким чином пропагандуючи наратив, нібито Україні хочеться бути анексованою росією. Схоже що, як і часто роблять диктатори, Хуан проголошує, що він не диктатор, але стає більш подібним на Королеву Англії!
Порівняймо риторику білоруського диктатора Лукашенка з красномовністю Ліницького, цитую:
Олександр Лукашенко: Ніякий я не диктатор, а якщо і диктатор, то не останній. [...] Якщо ви думаєте, що, перебуваючи при цій владі, я щось надмірне отримав, і чи отримав узагалі, ви помиляєтеся. Нічого подібного. Я працюю на великій, високій посаді, яку мені довірив народ. Працюю. А не владарюю.
Хуан Ліницький: Я не диктатор, оскільки насправді у мене немає жодної влади, щоб примусити когось робити щось. З часом я все більше схожий на Королеву Англії, а контрибутори Godot — парламент.
Аналогії на цьому не закінчуються! Спільнота Godot створює портрети на честь Хуана, подібно творчим намаганням у Північній Кореї:
А також так звані «жарти», в яких зображено логотип Godot в стилі Дональда Трампа, з алюзією на трампівський девіз MAGA, авторство Хуана:
На додаток до всього іншого, маючи хибні пацифічні переконання, Хуан стверджує, що призначення армії — вбивати людей... Збройні Сили України є світлом надії та оборони, призначеними задля збереження життів. Проте, здається, що «армія» Хуана, себто його послідовники, ймовірно, моделюється за російським аналогом, із досить зловісною місією... 🙃
Пояснити проросійську позицію Хуана можна прямолінійно та без зайвих прикрас. Я вас напевно здивую, але культи існують навіть в ІТ. Загалом, існують різні типи культів:
- релігійні культи: АллатРа, що пропагандує проросійські наративи;
- культи особистості: Трампа, Сталіна, Путлера тощо;
- організації культового типу.
Культи можуть насаджувати авторитарний стиль управління та породжувати стадне мислення. Усі ці явища культивують інші, можливо, менш відомі, але все ж таки культи.
Godot — це не просто ігровий рушій. Ждуни Godot тужаться створити ментальний конструкт так званого «світлого майбутнього». І це, друзі, навіює тривожні сигнали, оскільки Godot має всі ознаки культу:
- Godot — умисна назва, яка передбачає нескінченне й даремне очікування когось, на ім’я Ґодо;
- Godot найбільш популярний серед молодого покоління розробників;
- Godot паразитує на довірі, волонтерстві, та бажанні зробити світ кращим;
- Godot експлуатує потребу приналежності, ламаючи автономію волі;
- багато інших ознак, які виходять за межі теми цього посту.
Зокрема, коли Хуан стикається з критикою, його риторика викликає спогади навіть про самого путлера з його «червоними лініями».
Якщо навіть гумор переступає межу для Хуана, уявіть, що відбувається за лаштунками Godot (я тому живий свідок). Порівнювати Godot з іншими рушіями вбачається як злочин проти Godot! Це — типова ознака токсичного культу. У будь-якому разі, на початку вам просто припинять довіряти.
Godot порівнювали з культом настільки часто, що сам Хуан Ліницький написав пост, намагаючись запевнити спільноту, що Godot — це не культ, прикриваючись такими проектами, як Blender. Чи багато ви знайдете Open Source проектів, які постійно говорять, що вони — не культ?
Якщо ви досі ще не переконані у можливості існуванні культів в ІТ, рекомендую для читання статтю під назвою «Чи має ваша організація ознаки культу?» від авторитета у галузі психології лідерства, Манфреда Кетс де Вріса.
Рускій Воін: Юрій Сізов
Юрій Сізов є одним із російських співавторів/супроводжувачів Godot. Один із багатьох на сьогодні. Юрій приєднався до спільноти Godot приблизно у 2020 році. За активністю, Юрій навіть випередив Ремі Вершельде, менеджера проєкту Godot, тому його вплив не можна недооцінювати. Юрій самопроголосив себе менеджером продукту Godot.
Ми вважаємо, що Open Source за своєю суттю політичний, тому ми не боїмося говорити на політичні теми, якщо це означає, що ми можемо допомогти людям, які страждають. #SaveUkraine
Резюмуючи повне послання від Lutris, вони закликають міжнародну спільноту впливати на своїх політиків задля повного засудження агресії росії, миттєвого запровадження санкцій найсуворішим шляхом. Також вони закликають усіх виходити на вулиці з протестами проти війни, наголошуючи, що такі дії матимуть доленосний вплив для перемоги України. Навіть закликають надати зброю для України, з самого першого дня вторгнення. Прямо кажучи, вони висловлюють повну солідарність з Україною.
Натомість, Юрій відповідає на це так:
Я знаю, що ви хочете вчинити правильно, але мушу сказати, що будь-які економічні санкції шкодять лише громадянам росії, які не мають жодного стосунку до цієї війни, а не російській еліті. Російська еліта має свої активи та родичів у Європі та США. Ось де ви завдаєте їм болю.
Ми вже понад 10 років протестуємо і викриваємо їх, засуджуємо. Їм. Все. Одно. Ми для них гарматне м’ясо. Ми для них щось, що можна висмоктувати. Наші голоси для них не мають значення. Просто садять, катують, вбивають. Ласкаво просимо до життя у військовій державі.
Але ж у 2013 році, 10 років тому, Юрій відзначав «побєдобєсіє», публікуючи фото російських винищувачів з триколором:
Юрій Сізов: Російські військові літаки. Ось так вже краще!
Зараз Юрій намагається приховувати своє російське коріння. Він змінив власний псевдонім одразу після російського вторгнення в Україну. Виявляється, якщо прочитати його старий псевдонім російською, трактуючи латинські символи як кириличні (pycbouh → PycBouH → РусВоиН), то це дослівно означає: Рускій Воін!
У додаток до всього, Юрій також глузував:
Україна — найвеселіша країна у колишньому СССР.
А також цитував Януковича:
Янукович: Україна — наш стратегічний партнер.
Поки що я змовчу про те, що Юрій мені писав у приваті (пов’язано з Україною), оскільки це велика тема для окремого висвітлення. Але Юрій, м’яко кажучи — такий самий лицемір, як і Хуан, а Хуан — це Юрій в кубі. Я акцентую на тому, що керівництво Godot, а саме Хуан та Ремі, активно підтримують Юрія, а отже поділяють його токсичний менталітет та світогляд.
Всі вони банять людей на підставі «думкозлочиня» за термінологією Орвелла, порушуючи власні правила. Коли люди ділилися цим відео або свідченням колишнього адміністратора форумів Godot, що викриває Хуана як афериста, Юрій таврував цих осіб як так званих «поганих агентів», як видно з його посту, миттєво їх банив та загалом закликав проти спілкування з ними. Вам це нічого не нагадує? Термін «іноагенти», що на росії.
Для контексту, все це відбувається, коли розробкою Godot 4.0 нехтують, а Хуан та Ремі проваджують комерційною компанією під назвою W4 Games (Waiting for Games), з мільйонними інвестиціями — гроші, що навіть не марились проєкту Godot, який де-юре — некомерційний. Водночас, Хуан замилював очі, що гроші начебто закінчуються в Godot, оскільки грошовий потік фінансування став нібито від’ємним.
Невелика група спільноти Godot, яка ще не втратила здатності до критичного мислення, стверджує, що поведінка Юрія — проблематична та навіть гомофобна, як-от у цьому відео. Кілька інших відомих колишніх членів Godot розповідають схожу історію про Юрія. Зокрема, досвід Лілі, колишнього модератора та запалого прихильника Godot.
Ремі ігнорує образливу поведінку Юрія. Ремі не виконує своїх обов’язків як члена Кодексу Поведінки Godot, оскільки Юрій — друг Хуана та Ремі. Цікаво, що Ремі визнає конфронтаційний «стиль» Юрія, особливо коли заперечувати токсичну поведінку Юрія стає все важче, але водночас дорікає волонтерам навіть за невинні речі, з погрозами у приваті, як-от обговорення протиріч, які дійсно існують та залишаються невирішеними. До речі, погрози керівництва Godot у приваті — окрема велика тема для обговорення.
Незважаючи на фактичні неодноразові порушення Юрієм правил поведінки, керівництво охоче прийняло Юрія у внутрішнє коло розробників. Його хамське ставлення до людей дозволило йому підлаштуватися до принципів, а точніше безпринципності токсичного лідерства Godot, яке очікує непохитного підпорядкування. Він старанно працював та адаптувався, щоб просувати послання Godot в маси та протистояти всім, хто, за його словами, «поширював дезінформацію про Godot». Іншими словами, Юрій став «цепним псом» Godot.
Згодом, керівництво Godot офіційно найняло Юрія Сізова:
Зараз Юрій щомісячно отримує частину донатів, яка складається з пожертвувань на загальну суму $50 тисяч на місяць і більше, розподілених між підрядниками, які, здебільшого, є саме керівництво Godot. Це означає, що Software Freedom Conservancy та Godot Foundation спонсорують росію, роблячи внески в її економіку, гроші, які перетворюються на ракети, які зараз обстрілюють Україну.
До речі, Лілі також висловила несхвалення того, що Godot офіційно найняв Юрія. Місяць потому, Лілі заявила, що Godot був останнім Open Source проектом, якому вона добровільно приділила свій час, розповідаючи про те, як недооцінюють та зневажають контрибуторів Godot, як видно з відповідей керівництва як на внутрішні кадрові питання, так і на критику.
Ну що ж, цілком очевидно, що керівництво Godot є майстрами у розпалюванні ентузіазму... Юрій, без сумніву, є яскравим прикладом того, що представляє собою Godot — він втілює суть токсичного лідерства Godot. Ой-ой, чому ви не переповнюєтеся вдячністю?! Зрештою, Godot — безплатний ігровий рушій! Ви зобов’язані висловити подяку за зусилля, докладені для того, що рушій став магнітом для багів! 🙃
Альоша Сталін: Кефір
Godot отримав кілька значних грантів від різноманітних компаній. Другий за розміром грант надійшов від російської компанії з розробки ігор Kefir, яка озолотила Godot на $120 тисяч. Існує багато думок з цього приводу. Ми не знаємо, які зобов’язання пов’язані з цими типами грантів, особливо коли деякі з них є нецільовими, як-от Kefir, а Godot дуже бракує вичерпних фінансових звітів про витрати:
Незважаючи на це, якщо розглянути справу Kefir ближче, то тут явно щось не так. Я натрапив на цитату з цікавою хвамілією... Автор цитати — Альоша Сталін — директор з розвитку бізнесу компанії Kefir. Сподіваюся, пояснювати, чому Альоша Сталін — це псевдонім та прямий натяк на Сталіна, не потрібно для українців.
Деякі росіянці сприймають це як жарт і говорять, що «Альоша Сталін — супер». Це означає, що Godot прийняв пожертву від того, хто обожнює Сталіна. У будь-якому випадку, схоже, такий великий обсяг грошей достатньо, щоб керівництво Godot закрило очі на все, що російські учасники роблять у спільнотах Godot, поки капають грошенята. 🙈
Політичний Хамелеон: Комунізм, Соціалізм, Капіталізм, Шизократія
У гонитві за іронією, ось вам червона вишенька на торті. 🍒
Коли політичний порядок денний Godot під загрозою, Ремі Вершельде, політичний маестро, підступно видаляє коментар про комунізм у топіку субредіту Godot, що містить антикапіталістичні коментарі:
Тема топіку — антикапіталістична сатира в офіційній документації Godot, що то видаляли, то знову вертали в документацію Godot. Звісно ж, авторство Хуана Ліницького:
Чи є зневага капіталізму VIP-перепусткою до серця Хуана? Ой, але хіба вони не беруть кишенькові гроші від капіталістів? Коротка пам’ятка: W4 Games — це і є Godot! Вони демократичні герої чи просто прикидаються? О, поворот! Першоквітневий жарт Хуана, який вихваляє демократію та зневажає комунізм про щось то й говорить! 🙃
Говорячи про W4 Games, Джозеф Джекс, головний інвестор Godot та W4 Games, одного разу повідував серією загадкових заяв, які, здається, втілюють його бачення запровадження Open Source технологій:
- грошей у Open Source немає;
- в Open Source є лише гроші для ніші;
- в Open Source точно є гроші;
- більшість грошей у Open Source;
- всі гроші в Open Source;
- грошей немає, є лише Open Source;
Якщо тлумачити ці твердження як етапи, останній етап окреслює ось таке зловіще майбутнє...
Александр Ніколі дуже чітко та лаконічно резюмує махінації Godot:
На папері, Godot — це ігровий рушій. Реальність набагато більш радянська: це clout farming операція для пари випадкових аргентинців. [...] Поки всі в них вірять, усе інше не має значення. У них може бути зламаний ігровий рушій, якщо люди хочуть їм за це платити.
Цитуючи Хуана Ліницького поза контекстом:
Поки що я лідер комуністичного російського нацистського культу, який також є лівим вокістким бездушним капіталістом, який хоче нажитися на Godot.
Чому не смієтесь? Не смішно? Не розумієте? Це росія Godot! 😄
Майбутнє Open Source в українському просторі, без Godot
Вітаю! Тепер у вас є щеплення від Годотиту.
Оскільки ідеологія Open Source доступна кожному, хто має доступ в Інтернет, вкрай важливо відрізняти різні течії Open Source. Україна має унікальну можливість очолити або просувати саме демократичний Open Source. Ми не можемо дозволити таким проектам, як Godot Engine, спотворити наш менталітет, світогляд, та культуру вільних людей. Наше старше покоління жило при комуністичному режимі. Повторення такої історії було б катастрофою.
Враховуючи усе вищезгадане, чи слід українському сегменту асоціювати себе з маркою Open Source? Мабуть, ні. Так само, як Open Source Initiative (OSI) виник у відповідь Free Software Foundation (FSF), українському суспільству може знадобитися чітке дистанціювання від лицемірних проектів, що експлуатують Open Source. У будь-якому випадку, слід остерігатися крайніх антикорпоративних настроїв, які не сприяють розвитку нашого демократичного суспільства.
Щоб залишатися конкурентоспроможними та зберігати стимули до вдосконалення та інновацій, модель Open Source може бути недоцільною. Водночас, Open Source ефективно впроваджується для проектів із чітко визначеною сферою застосування, які просувають технологічний прогрес усього суспільства, а не лише конкретної ніші чи завуальовані схеми недобросовісних benevolent dictators for life (BDFL), по типу Хуана Ліницького.
Open Source не набув великої популярності у сфері розробки ігор тому, що конкретні випадки використання геймдеву набагато специфічніші, ніж у сфері, скажімо, вебдеву. Власне кажучи, «незайманий» Open Source ніколи не зможе адекватно працювати у сфері багатомільярдної індустрії розваг, просто через той факт, що твори мистецтва мають вельми гедонічний, суб’єктивний або нішевий характер.
Попри все, вже ж таки існує тенденція надавати можливість видозмінення сирцевого коду, приміром Unreal Engine. По суті, якщо й розглядати Open Source, то його аспект доступності коду (source-availability). Тому вибір проектів з доступний сирцевим кодом може бути більш доречним, практичнішим, та чеснішим варіантом, хоча б у сферах, таких як ігрової індустрії.
По якійсь причині, можливо ви хочете знайти альтернативу таким ігровим рушіям, як Unity. По-перше, вибір між Unity та Godot — це хибна дилема. По-друге, фанатики Godot поступово проникають у самі спільноти Unity, де навіть волонтери-модератори Unity саботують його публічний імідж. Існує багато фактів, які підтверджують цю тезу, проте це виходить за межі теми нашого посту.
Якщо ви використовуєте Unity професійно, моя рекомендація — залишайтеся з Unity. Проте, якщо ви ентузіаст, полюбляєте ризики, та маєте обмаль вільного часу, існує декілька цікавих альтернатив з доступним або відкритим сирцевим кодом, які маловідомі в українському просторі: польский Flax Engine, шведський Defold, японський Stride тощо.
Висновок
Godot вабить Росію. Росіяни та їхні апологети поділяють ту саму модель управління, що й Godot. Вони бачать спільноту Godot сприятливим середовищем, де їхня руйнівна, токсична поведінка може вирувати. Токсичне лідерство Godot продемонструвало вражаючу схильність до русофільства, інтенсивну та патологічну прихильність до аспектів «руского міра». Керівництво Godot, здається, захоплюється своєю асоціацією з автократичним світом, у якому росія прагне утвердити свій вплив і пропагувати приховані екстремістські ідеології під виглядом «освабажденія» світу від так званої «тиранії» капіталізму. Необхідно розрізняти вовка в овечій шкурі.
У сфері Open Source має бути чітке розуміння того, що необмежене потурання агресорам може в кінці кінців поставити під загрозу саме існування таких проектів. У нашому випадку, нажаль, існує велика кількість російських розробників, що намагаються закріпити домінування в галузі технологій Open Source, з навмисною метою маргіналізувати потенційних українських розробників, тим самим поглиблюючи розкол у спільноті як в Open Source, так й у сфері ІТ в цілому.
Цитуючи Дмитра Кулебу, Міністра закордонних справ України:
Заклики уникнути приниження Росії можуть принизити лише Францію та будь-яку іншу країну, яка б до цього закликала. Бо це Росія сама себе принижує. Нам усім краще зосередитися на тому, як поставити Росію на її місце. Це принесе мир і врятує життя.
Працюючи на Godot впродовж п’яти років, по наївності та власної недосвідченості, віддавши свій безцінний час як волонтер, і будучи свідком шизоїдного управління, беззаконня та лицемірства Godot, я закликаю українську громаду не тягнути за вуха Godot у наш український простір.
На цьому, друзі, крінжатина Godot не закінчується. Все вищезгадане — лише верхівка айсбергу. Якщо вас цікавлять інші аспекти Godot, я можу розкрити та заглибитись у тези, які я лише зачепив поверхнево. Якщо вам цікава моя особиста історія взаємодії з керівництвом Godot Engine, читайте No Longer a Blue Robot з безкоштовної онлайн книги «Waiting for Blue Robot», а також декілька значущих свідчень від колишніх користувачів, волонтерів, та супроводжувачів Godot.
Орк-хвилинка
Ось декілька добірок від росіян про Godot та про мене на певній анонімній дошці розробки ігор. Вибачайте за російську.
Я, конечно, против этого жалкогоукраинского наци-нытика, но под этим тегом мы все должны сплотиться, это выше наших мелких ссор. Думаю мы наблюдаем последние дни жизни годотьки. Вот ради чего пынька затеял спецоперацию
Godot против нациков. Сейчас чубатые устроят кипишь и донатов не будет и годоту пи**а. Или Хуан сразу сдастся и примет все условия и на годотную башку прилепят эмблему азова
Этот высер капля в море, представляю, сколько этот еб****о там за пять лет наныл, вот почему разработка стоит на месте, с каждым наци-шизом нянчиться.
Хуан забанил пидорошенко только потому что тот украинец, хуан открыто поддерживает днр и хернр и всю эту бойню, годот зашкварен нацизмом. А ведь мог такой классный движок получиться... Не судьба...
Анекдот про «імпортозамєщеніе» від росіянців:
— Кстати, предлагаю сделать форк Годота и назвать его ГосДот. — Государственный Движок на Отечественных Технологиях! Я уже начал пилить форк.
— На ГосДолг похоже. А ты их ГосДот видел? Другое дело РосДвиг — РосДвигаем горизонты!
— Ты делай РосДвиг, а я буду делать ГосДот.
— ЕдРосДвиг, если вы пынемаете.
— Пынемаем вас. Хотите покоординаторовать инициативную группу?
— Да, запишите меня. Иван Линецкий.
Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини
Найкращі коментарі пропустити